Ухвала суду № 61560812, 26.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1142/16 Справа № 201/12874/16-к Слідчий суддя - Ткаченко Н.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Піскун О.П.,

суддів: Коваленка В.Д., Кіряк А.В.;

при секретарі судового засідання Старовойтовому Є.В.,

за участю: прокурора Казанцева С.А.,

представника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Дніпропетровської області,матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 вересня 2016 року про арешт майна,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 16 вересня 2016 року клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області було задоволено, накладено арешт на тимчасово вилучене майно: ноутбук «Aппле» сріблястого кольору CIO2FG7GADF8V та грошові кошти 21338 доларів США, 6185 Євро та 63000 гривень.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що дані, викладені у матеріалах клопотання прокурора, дають підстави для висновку, що з метою відшкодування заподіяних збитків та встановлення відомостей про вчинення кримінального правопорушення - накладення арешту є необхідним.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник-адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2016 року якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна та постановити нову ухвалу, якою відмовити в клопотанні прокурора про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №32016040000000045.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги представник вважає, що ухвала слідчого судді від 16.09.2016 року підлягає скасуванню, оскільки слідчим суддею було порушено норми КПК України.

При цьому представник вказує, що 11.03.2016 року було проведено обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та було вилучено належне ОСОБА_3 майно, а саме: ноутбук «Аппле» сріблястого кольору C102FG7GADF8V; грошові кошти 21338 доларів США, 6185 Євро та 63000 гривень. 19.07.2016 року він як представник звернувся до слідчого з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна та 29.07.2016 року отримав відповідь, що на вищезазначене вилучене майно було накладено арешт. 01.08.2016 року він, як представник звернувся вже до Апеляційного суду Дніпропетровської області та 17.08.2016 року колегія суддів частково задовольнила клопотання про накладення арешту та було накладено арешт лише на ноутбук «Аппле» сріблястого кольору C102FG7GADF8V. Отримавши 25.08.2016 року повний текст ухвали звернувся невідкладно з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна та було отримано відповідь, що 15.08.2016 року було накладено арешт на вищезазначене вилучене майно вже в іншому кримінальному провадженні. ОСОБА_1 чого 26.08.2016 року було подано апеляційну скаргу та 05.09.2016 року було повернуто клопотання прокурору для усунення недоліків в строк сімдесят дві години, та 13.09.2016 року прокурор знову звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та 16.09.2016 року було задоволено клопотання прокурора про тимчасово вилучене майно, ноутбук «Аппле» сріблястого кольору C102FG7GADF8V; грошові кошти 21338 доларів США, 6185 Євро та 63000 гривень.

Так вказує, що слідчий суддя під час розгляду клопотання 16.09.216 року не звернув увагу, що прокурором не було вказано в клопотанні, що саме ОСОБА_3І, має будь-яке відношення та яким чином він надав та продовжує надавати зацікавленим юридичним особам, тобто клієнтам, послуги з мінімалізації податкових зобовязань та конвертації грошових коштів із безготівкової форми в готівку, тобто вчиняє та продовжує вчиняти пособництво в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

Також вказує, що слідчий суддя не звернув увагу, що в порушення ст. 214 КПК України відомостей стосовно ОСОБА_3 внесено до ЄРДР не було, попередньої кваліфікації в його діям надано також не було, до того ж він не несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Представник вказує, що не має у клопотанні прокурора посилань на докази факту завдання шкоди саме ОСОБА_3

В звязку з чим представник вважає, що клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Також відсутня інформація про те, що по справі заявлено цивільний позов.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу щодо неправомірності арешту майна; прокурора, який виступив проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна має бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

На думку колегії суддів, виходячи зі змісту клопотання слідчого про накладення арешту, клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Зокрема, у клопотанні слідчого містяться лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту речовим доказом, або обєктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації.

Зважаючи на те, що слідчим не визначені конкретні підстава та мета арешту майна, з цього клопотання неможливо встановити, чи входить ОСОБА_3 за своїм процесуальним статусом до кола осіб, майно яких може бути арештоване у даному випадку, не наведені достатні підстави для арешту майна відповідно до визначеної мети такої процесуальної дії, клопотання прокурора підлягає доопрацюванню.

Посилання прокурора як на підставу накладення арешту майна, оскільки воно має першочергове значення для встановлення обставин вчинення злочину, є недоречним, оскільки не передбачено ст.171 КПК України.

Між тим, у ч. 3 ст. 172 КПК України закріплено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору для усунення недоліків.

Проте, слідчим суддею під час вирішення питання щодо застосування арешту на майно не було взято до уваги неналежність оформленого клопотання та відсутність у ньому належних формулювань та підстав для обрання саме такого виду заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, під час апеляційного провадження, колегією суддів було встановлено, що слідчий суддя суду першої інстанції, приймаючи своє рішення про арешт майна, недотримався наведених вище норм закону; ухвала слідчого судді постановлена на підставі клопотання, яке не відповідає вимогам щодо свого змісту, передбаченого ст. 171 КПК України, а тому підлягає скасуванню, а клопотання - поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна та було накладено арешт на ноутбук «Аппле» сріблястого кольору сріблястого кольору CIO2FG7GADF8V та грошові кошти 21338 доларів США, 6185 Євро та 63000 гривень- скасувати.

Постановити нову ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області від 13 вересня 2015 року, по кримінальному провадженню №32016040000000045 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: ноутбук «Аппле» сріблястого кольору сріблястого кольору CIO2FG7GADF8V та грошові кошти 21338 доларів США, 6185 Євро та 63000 гривень повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 для усунення недоліків в строк, протягом семи десяти двох годин з моменту отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6