Ухвала суду № 61558665, 20.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Суддя-доповідачКоротких О.А.,суддів:Кривенди О.В., Терлецького О.О., -

розглянувши заяву управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Управління, третя особа: ОСОБА_6, про визнання дій неправомірними, скасування погодження проектної документації, відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 червня 2016 року рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, залишив без змін.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, Управління подало заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах один і тих самих норм матеріального права, що на думку заявника, підтверджується рішенням касаційного суду від 21 травня 2013 року (К/800/17542/13).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову виходив із того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку щодо протиправності дій заступника начальника Управління в частині здійснення погодження ескізного проекту, оскільки такі дії вчинено не в порядку передбаченому Положеннями про управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №№ 111 та 771.

Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 21 травня 2013 року, погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, виходив із того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи затверджений з порушенням норм законодавства України.

Крім того, як убачається з додатку, якій зазначеній у заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2016 року, заявник на обґрунтування цієї заяви надсилає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року (додатки: пункт 4), що на його думку, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах. Проте, відповідно до довідки вхідної кореспонденції, копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року, яка зазначена під пунктом 4, відсутня.

Таким чином, рішення касаційного суду, додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради третя особа: ОСОБА_6, про визнання дій неправомірними, скасування погодження проектної документації, відшкодування шкоди, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2016 року.

Суддя-доповідач О.А. КороткихСудді: О.В. Кривенда О.О. Терлецький