Постанова № 61558218, 20.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

---------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6971/15

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства « Еко-Нік» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Одеської області до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП "Еко-Нік" про визнання протиправними дії та скасування містобудівних умов та обмежень № 08/14 від 04.11.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

До суду першої інстанції надійшов адміністративний позов Заступника прокурора Одеської області до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП "Еко-Нік" про визнання протиправними дії та скасування містобудівних умов та обмежень № 08/14 від 04.11.2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі приватному підприємству "Еко-Нік" містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 08/14 від 04.11.2014 року, яка розташована за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Приморська ріг Військового узвозу. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції третьою особою подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Прокуратурою Одеської області у ході розгляду та опрацювання інформації інтернет-видання "Думская" - "Протест: забор вокруг сквера на Военном спуске валить не стали, но ситуация накаляется" (а.с. 13) отримано від управління архітектури та містобудування Одеської міської ради копію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 08/15 від 04.11.2014 за № 01-06/686 (а.с. 14-20) було перевірено законність надання даних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та встановлені порушення управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Вищевказаними містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки, які видані на замовлення приватного підприємства "Еко- Нік" передбачено будівництво виставково-експозиційного центру за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Приморська ріг Військового узвозу. Так, ПП "Еко-Нік" для отримання вищевказаних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з заявою про їх отримання до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради надано копію договору оренди землі від 22.11.2005 року (а.с. 21-26), відповідно до якого Одеська міська рада передала в оренду підприємства земельну ділянку загальною площею 5163 кв.м для проектування, будівництва та експлуатації бізнес- центру, яка розташована за вищевказаною адресою. 18.07.2014, у вказаний договір оренди землі були внесені відповідні зміни (а.с. 27-29) щодо визначення нової нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки та проведено відповідну державну реєстрацію щодо права оренди ПП "Еко-Нік" на вказану земельну ділянку (а.с. 30-33). Так, як зазначено, у вищевказаних містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки вищевказана земельна ділянка відповідно до чинного станом на 04.11.2014 генерального плану забудови м. Одеси від 1989 року розміщена " в зоні існуючої зеленої зони". Крім того, у вищевказаних містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки зазначено, що "рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.11.2007 № 1400 "Про Генеральний план м. Одеси", прийняті за основу техніко-економічні показники і принципові планувальні рішення розвитку міста, які визначені в проекті Генерального плану м. Одеси. Згідно даного проекту земельна ділянка за вказаною адресою відноситься до зелених насаджень загального користування та розміщена в межах комплексної охоронної зони історичної забудови центральної частини міста ". Відтак, на час видачі 04.11.2014 року містобудівна документація місцевого рівня - чинний генеральний план забудови м. Одеси від 1989 року не передбачав розміщення на вищевказаній території виставково-експозиційного центру. Крім того, те, що вищевказана земельна ділянка розташована в межах території зелених насаджень загального користування і на ній не передбачено розміщення будь-яких об'єктів містобудування підтверджується тим, що сквер по Військовому узвозу, до меж якого входить вищезазначена земельна ділянка, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008 за № 102 "Про утримання зелених насаджень у місті Одесі" відноситься до об'єктів, що знаходяться на обслуговуванні у КП "Міськзелентрест" (а.с. 36-43). Відтак суд погоджується з позицією позивача, що генеральним планом забудови м. Одеси 1989 року та чинним генеральним планом забудови м. Одеси 2015 року на вищевказаній земельній ділянці передбачено розміщення скверу - озелененої території загального користування, та не передбачено розміщення будь-яких інших об'єктів містобудування. Відтак, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради при видачі вищевказаних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для будівництва виставково-експозиційного центру допустило порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо обов'язкової відповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, що є окремою підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, окрім вимог позивача про скасування містобудівних умов та обмежень № 08/14 від 04.11.2014 року, оскільки вони вже є скасованими.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

По-перше. Функція представництва прокуратурою інтересів громадян або держави у суді закріплена пунктом 2 статті 121 Конституції України, тобто прокурор має статус законного представника держави чи громадянина у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» ( чинна на момент звернення прокурором до суду першої інстанції) Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У позовній заяві прокурором зазначено, що видача вказаних містобудівних умов і обмежень забудови вищевказаної земельної ділянки порушує правові і організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій, спрямовані на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, що в цілому, суперечить державній політиці в сфері містобудування, а також порушує інтереси держави та територіальної громади м. Одеси.

Колегія суддів зазначає, що прокурором формально зазначено, що порушуються права держави, однак у чому саме полягає дане порушення прокурором не зазначено.

У матеріалах справи відсутні заяви громадян щодо порушення забудовником їх прав, не надано доказів того, що прокуратурою здійснено досудовий порядок вирішення суті спору.

Згідно п.2 ч. 4 ЗУ «Про прокуратуру» Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідного попередження колегія суддів з матеріалів справи не вбачає, як і не вбачає, чи вирішувалося судом першої інстанції питання наявності підстав для представництва прокурора у суді.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурором не здійснено обов'язкових умов щодо представництва держави у суді відповідно до Закону України « Про прокуратуру»

По-друге. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно- правовими актами.

Статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 1.2 Порядку замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Пунктом 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 за № 109 (надалі - Порядок), передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко- економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Відповідно до п. 2.4 Порядку підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно cт. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Судом першої інстанції не витребувано інформацію чи відноситься спірна земельна ділянка до «скверу на Військовому узвозі», чи відноситься спірна земельна ділянка до зелених насаджень загального користування, чи існують будь-які нормативно-правові обмеження чи заборони будівництва на даній земельній ділянці, як про це зазначає позивач.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що Одеською міською радою та Приватним підприємством «ЕКО-НІК» укладено договір оренди землі від 22.11.2005 року строком на 49 років, відповідно до якого Одеською міською радою передається у строкове платне володіння, користування земельна ділянка, площею 5163 кв.м, що знаходиться у м.Одесі, Приморському районі, вул.. Приморська,ріг Військового спуску, згідно з планом земельної ділянки, який є невідємною частиною договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що земельна ділянка передається ПП «Еко-Нік» для проектування,будівництва та експлуатації бізнес-центру.

Пунктом 5.2. встановлено, що категорія земель за основним цільовим призначенням - житлової та громадської забудови.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 24461465 від 18.07.2014 року цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та експлуатації бізнес-центру.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ПП «Еко-Нік» взято в оренду земельну ділянку, яка розташована на вулиці Приморській ріг Військового спуску, а не « сквер на Військовому узвозі».

Доказів тгго, що спірна земельна ділянка відноситься до скверу ані позивачем ані відповідачем до матеріалів справи не надано, як і доказів того, що на спірній земельній ділянці ведуться будівельні роботи.

Відповідно до переліку об'єктів, що знаходяться на обслуговуванні в КП» Міськзелентрест» міститься сквер по військовому узвозу адреса- Військовий узвіз, однак ідентифікувати, що саме це є земельною ділянкою по вулиці Приморській ріг Військового узвозу не має можливості, адже у даному переліку не міститься конкретизації розташування даного скверу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на момент видачі містобудівних вимог та обмежень ПП «ЕКО-НІК» з врахуванням прийнятого Одеською міською радою рішення №4276-1У від 15.07.2005 року щодо надання ПП «Еко-Нік» за рахунок земель міста (із земель житлової та громадської забудови), земельної ділянки площею 0,5163 га за адресою: м.Одеса, вул. Приморська ріг Військового спуску, у довгострокову оренду для проектування, будівництва та експлуатації бізнес-центру; а також укладеного на підставі цього рішення договору оренди землі від 22 листопада 2005 року, 1111 «Еко-Нік» мало право на забудову зазначеної земельної ділянки.

При цьому, за своїм змістом рішення Одеської міської ради №4276-1V від 15.07.2005 року вважається часткою текстової частини генерального плану м.Одеси, оскільки підпадає під визначення текстової частини генерального плану населеного пункту, що наводиться в статті 1 Закону, та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста Одеси, а саме земельної ділянки на розі вулиці Приморської та Військового спуску.

Згідно статті 23-1 «Особливості вирішення питань забудови територій, пов'язаних із набуттям права на земельні ділянки державної та комунальної власності» Закону «Про планування і забудову територій» в редакції чинній до 13 березня 2011 року: у разі прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно надавало право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт у порядку, визначеному цим Законом. Тобто в цій частині рішення Одеської міської ради №4276-ІУ від 15.07.2005 року, як акт індивідуальної дії, було виконано.

Отже, колегія суддів вважає, що на момент видачі приватному підприємству «Еко-Нік» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 08/14 від 04.11.2014 року, яка розташована за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Приморська ріг Військового узвозу , Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради не порушило норм законодавства та діяло у межах своєї компетенції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства « Еко-Нік» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора Одеської області до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП "Еко-Нік" про визнання протиправними дії та скасування містобудівних умов та обмежень № 08/14 від 04.11.2014 року, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.