Постанова № 61557997, 28.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 р. № 2а-11664/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Васильків О.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 3052,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, просить стягнути на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в сумі 3052,20 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний перебував у трудових відносинах з ПП ?Фарм бізнес груп?, що підтверджується цивільно-правовою угодою від 01.12.2010р. та якому виплачено допомогу з безробіття в сумі 3052,20 грн. Оскільки такий не міг підпадати під категорію безробітнього та отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення, а тому зазначені кошти підлягають до стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач до суду не зявився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, повідомлений про розгляд справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до ст. 71 КАС України.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у відповідності до уточнень з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991р. №803-XII зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п.п. е п. 3 ст. 1 цього ж Закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. за №219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи та на підставі поданих документів до центру зайнятості 15.12.2010р. останню визнано безробітньою та призначено допомогу з безробіття. За період з 15.12.2010р. по 12.06.2011р. позивачем виплачено відповідачу допомогу з безробіття в сумі 3052,20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідача було ознайомлено з правилами та обовязками особи, якій надається статус безробітного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991р. №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України ?Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття? від 2 березня 2000 року №1533-III, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

На виконання своїх повноважень, позивачем було проведено перевірку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України ?Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття? від 2 березня 2000 року №1533-III.

За результатами перевірки було встановлено, що відповідач незаконно отримав допомогу з безробіття з 15.12.2010р. по 12.06.2011р. в розмірі 3052,20 грн., оскільки в період перебування на обліку перебував у трудових відносинах ПП ?Фарм бізнес груп?, що підтверджується цивільно-правовою угодою від 01.12.2010р., Актом розслідування страхових випадків № 251 від 10.08.2011 року.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України ?Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття? від 2 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно частини 3 ст. 36 Закону України ?Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття? від 2.03. 2000 року №1533-III, передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд приходить до висновку, що відповідач подав заяву про надання йому статусу безробітнього допустив зловживання при ненаданні інформації центру зайнятості щодо перебування в трудових відносинах з ПП ?Фарм бізнес груп?, а відтак одержана допомога по безробітті в розмірі 3052,20 грн. підлягає стягненню на користь Львівського міського центру зайнятості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського центру зайнятості (рахунок 37170001000584, одержувач: Львівський міський центр зайнятості, Банк: ГУДКУ у Львівській області, ЗКПО 25555035, МФО 825014) заборгованість в сумі 3052,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03.12.2011 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.