Ухвала суду № 61557848, 19.09.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"19" вересня 2016 р. Справа № 295/7557/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Єрикалової О.О.,

представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "03" червня 2016 р. у справі за позовом Житомирської місцевої прокуратури до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови ,-

ВСТАНОВИВ:

Житомирська місцева прокуратура звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області Сладь Т.П. при прийнятті рішення про закінчення виконавчого провадження №50204058 від 16.03.2016 року; визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області Сладь Т.П. про закінчення виконавчого провадження №50204058 від 16.03.2016 року.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 03.06.2016 року позов задоволено. Визнано протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області Сладь Т.П. при прийнятті рішення про закінчення виконавчого провадження №50204058 від 16.03.2016 року.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області Сладь Т.П. про закінчення виконавчого провадження №50204058 від 16.03.2016 року.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2016 року Богунським районним судом м. Житомира видано виконавчий лист по справі №295/9283/15-а за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Відповідно до вказаного виконавчого листа зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_4 з врахуванням стажу його роботи в Грузливецькій семирічній школі Червоноармійського району Житомирської області в період з 07.09.1945 по 30.04.1946 та здійснити нарахування недоплаченої пенсії за період з 08.01.2015 по 19.06.2015.

За результатами примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа, 16.03.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Сладь Т.П. прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження №50204058, на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження". Вказана постанова мотивована тим, що згідно повідомлення УПФУ в м. Житомирі Житомирської області №2790/03 від 03.03.2016, постанова суду виконана.

Приймаючи оскаржуване рішення, та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в державного виконавця були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV, а тому постанова про закінчення виконавчого провадження №50204058 від 16.03.2016 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Також, статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997р. зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

За змістом же п.68 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15.03.2001р. якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Спірні правовідносини між сторонами виникли в сфері виконання судового рішення та регулюються нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі Закон № 606-ХІV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-ХІV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 75 Закону № 606-XIV, яка визначає загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч. 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, який становить сім днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання рішення суду, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну (ч. 3 ст. 11 вказаного Закону).

Пунктом 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-ХІV, встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону № 606-ХІV про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-ХІV можливо лише у разі фактичного виконання виконавчого документу в повному обсязі. Тобто, підставою для застосування цієї норми є безумовне повне виконання судового рішення, чому кореспондує обов'язок державного виконавця перевірити ці обставини.

Мотивувальна частина постанови містить лише посилання на лист Житомирського об'єднаного УПФУ в Житомирській області, з якого неможливо достовірно встановити факт повного виконання судового рішення. Матеріали справи, натомість, містять дві суперечливі відповіді боржника щодо виконання цього рішення.

У листі від 18.02.2016 року №2265/03 боржник вказує, що після перерахунку стажу ОСОБА_4 він становить 40 років 6 місяців 6 днів (а.с.12-13).

У листі від 11.04.2016 року боржник зазначає, що стаж 40 років 6 місяців 6 днів ОСОБА_4 враховується лише в період з 08.01.2015 року по 19.06.2015 року, а з 20.06.2015 року цей стаж боржник рахує як 39 років 10 місяців 21 день (а.с.15).

Зазначене свідчить, що державний виконавець не вжив всіх заходів, необхідних для виконання рішення в повному обсязі, а саме: не переконався у фактичному виконанні судового рішення та передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі апелянт не вказує яким саме чином було перевірено факт виконання судового рішення, тобто дотримано ст.75 Закону № 606-ХІV, а лише зазначає про отримання від боржника та відсутність нормативного закріплення обов'язку складання акту при проведенні перевірки.

Таким чином, на думку апелянта, підставою для закінчення виконавчого провадження може слугувати лише повідомлення про самостійне виконання рішення, без перевірки достовірності відображених боржником даних.

Однак, відображені в апеляційній скарзі висновки прямо суперечать нормам матеріального права Закону № 606-ХІV, адже саме на державного виконавця покладено обов'язок перевірки виконання рішення.

В судовому засіданні представник апелянта також не зміг достовірно пояснити, чи є виконаним судове рішення у повному обсязі.

Також державний виконавець взагалі не перевіряв виконання судового рішення в частині перерахунку пенсії, а саме: чи дійсно збільшення страхового стажу стягувача не призводить до збільшення розміру його пенсії.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що у державного виконавця не було законних підстав для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 50204058 від 16.03.2016 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, як це передбачено п. 8 ч. 1 статті 49 Закону № 606.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "03" червня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" вересня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Житомирська місцева прокуратура вул.Леха Качинського,2,м.Житомир,10014

Прокуратура Житомирської області

3- відповідачу/відповідачам: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області майдан Соборний,1,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,