Ухвала суду № 61557664, 20.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 р.

Справа № 876/5049/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання – Бадівській О.О.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Волинь Транссервіс» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі за його позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання дій протиправним,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року Приватне підприємство «Волинь Транссервіс» (далі - ПП) звернулося до суду з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ОДПІ) про визнання протиправними дій відповідача щодо надіслання ПП запиту від 26.11.2015 №21042/10/03-18-15-03 (далі – Запит). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при складенні та надісланні Запиту не дотримано вимог законодавства в частині зазначення в останньому підстав для його направлення, що чітко викладені у абз.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України (далі – ПК), а також не наведено жодного факту порушення податкового, валютного та іншого законодавства за результатами проведеного аналізу податкової інформації із наведенням конкретних норм законодавства, яке порушено, та не вказано жодних фактичних даних, які б підтверджували таке порушення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі №803/90/16 у задоволені заявленого позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на неповне вивчення судом всіх обставин справи, а також порушення судом норм матеріального права просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити. У поданій апеляційній скарзі вказує на обставини викладені у позовній заяві, а також зазначає, що фактичні дії ОДПІ по направленню Запиту, без зазначення виявлених порушень з наведенням конкретних норм, а також неналежний доперевірочний аналіз та неналежний збір достатньої інформації, що свідчить про порушення законодавства позивачем, призводить до створення штучних підстав для проведення документальної перевірки суб’єкта господарської діяльності. Апелянт також вказує, що у податкового органу виникають питання щодо господарської діяльності підприємства, наявність кредиторської та дебіторської заборгованості, що в свою чергу не може стосуватись податкового органу, основним завданням якого є питання справності сплати податкових платежів.

Відповідач в письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.11.2015 на адресу позивача направлено письмовий Запит, за підписом заступника начальника ОДПІ, в якому відповідно до пп.16.1.5 п.16.1 ст.16, пп.20.1 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 ПК, згідно проведеного аналізу поданої ПП податкової звітності та наявної інформації згідно даних Інформаційної системи «Податковий блок», відповідач просив надати пояснення причин виникнення та документальне підтвердження збільшення поточної кредиторської та дебіторської заборгованості на 30.09.2015 порівняно з 01.01.2015, копії завірених належним чином фінансово-господарських документів (а.с.7).

Позивачем будь-якої відповіді на вказаний Запит на адресу ОДПІ не надіслано, при цьому, документальна позапланова перевірка позивача у зв'язку із ненаданням відповіді на цей Запит відповідачем не призначалася та не проводилася.

Вважаючи дії ОДПІ щодо направлення Запиту неправомірними, позивач звернувся із даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність контролюючого органу щодо надіслання платнику податків письмового запиту про подання інформації є лише службовою діяльністю працівників такого органу на виконання своїх професійних обов'язків та покладених на орган функцій і завдань, і вказані дії самі по собі не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав, дії податкового органу щодо збирання податкової інформації у формі надіслання письмового запиту платнику податків не порушують права останнього.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.

Здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів, організація інформаційно-аналітичного забезпечення процесів адміністрування та їх автоматизацією є одними з основних функцій контролюючих органів (ст.19-1 ПК; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Підпунктом 20.1.2 п.20.1 ст.20 ПК контролюючим органам надано право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

В свою чергу пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 цього ж Кодексу передбачений кореспондуючий обов'язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Статтею 16 Закону України «Про інформацію» визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК. Правовий режим податкової інформації визначається ПК та іншими законами.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація про фінансово - господарські операції платників податків; за результатами податкового контролю (пп.72.1.1.3 пп.72.1.1, пп.72.1.5 п.72.1 ст.72 ПК).

Так, у відповідності до ст.74 цього ж Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно з п.73.1 ст.73 ПК інформація, визначена у ст.72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені п.73.2 цього Кодексу.

За змістом п.73.3 цієї ж статті контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), зокрема, в Україні діє Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010N1245 (далі – Порядок).

Пунктами 9, 10 Порядку визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби. Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно із п. 12 цього ж Порядку письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 14 зазначеного Порядку визначено, що суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено ПК. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Зі змісту наведених норм вбачається, що платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит податкового органу у випадку, зокрема, не підписання такого керівником (заступником керівника) контролюючого органу, відсутності в ньому переліку інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстав для надіслання запиту.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що правовим наслідком надіслання контролюючим органом письмового запиту є обов'язок платника податків подати інформацію, визначену у вказаному запиті, та її документальне підтвердження, а у разі коли запит складено з порушенням встановлених вимог платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що Запит не містить підстав для його надіслання, передбачених в абзацах 4-9 п.73.3 ст.73 ПК, а також в останньому не наведено жодного факту порушення податкового, валютного та іншого законодавства за результатами проведеного аналізу податкової інформації із наведенням конкретних норм законодавства, яке порушено, та не вказано жодних фактичних даних, які б підтверджували таке порушення.

Такі твердження позивача є хибними та зроблені у зв'язку із вузьким тлумаченням ним вимог абзаців 4-9 п.73.3 ст.73, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК.

У Запиті зазначено:

посилання на норми закону, відповідно до яких контролюючий орган має право на отримання такої інформації - пп.16.1.5 п.16.1 ст.16, пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 ПК;

підстава для надіслання запиту – отримання згідно проведеного аналізу поданої ПП податкової звітності та наявної інформації згідно даних Інформаційної системи «Податковий блок» інформації щодо фактів, які свідчать про можливі порушення ПАТ податкового законодавства;

опис інформації, що запитується та перелік документів, що її підтверджують - пояснення причин виникнення та документальне підтвердження збільшення поточної кредиторської та дебіторської заборгованості на 30.09.2015 порівняно з 01.01.2015, копії завірених належним чином фінансово-господарських документів та господарських договорів, укладених платником з контрагентами.

У даному випадку, підставою для надіслання Запиту була проаналізована ОДПІ податкова інформація - сукупність відомостей і даних (факти), що свідчать про можливі порушення ПП податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на цей орган.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що діяльність контролюючого органу щодо складання та направлення платнику податків письмового запиту про подання інформації є лише службовою діяльністю працівників такого органу на виконання своїх професійних обов'язків та покладених на орган функцій, завдань та документального підтвердження такої інформації. Відтак, вказані дії самі по собі не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав, дії податкового органу щодо збирання податкової інформації у формі надіслання письмового запиту платнику податків не порушують права останнього.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

На думку суду апеляційної інстанції, оскільки діяльність відповідача щодо надіслання позивачу письмового Запиту про подання інформації є лише службовою діяльністю працівників цього органу на виконання своїх професійних обов'язків та покладених на орган функцій і завдань, право позивача не надавати відповідь на письмовий запит у випадку його складання з порушенням встановлених вимог врегульоване законом, тому дії відповідача щодо збирання податкової інформації у формі надіслання вказаного письмового запиту не порушують права позивача.

Доводи апелянта є надумані, свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи в свою користь, довільне і неправильне трактування вимог податкового законодавства.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Волинь Транссервіс» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 26 вересня 2016 року.