Ухвала суду № 61557496, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/434/16 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Петрика І.Й.

Сорочко Є.О.

За участю секретаря: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, третя особа: Чернігівська міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішення про опис майна,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, третя особа: Чернігівська міська рада, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 08.05.2015 року за № 312-17, № 313-17 № 314-17, № 315-17 та рішення начальника Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про опис майна у податкову заставу від 29.12.2015 року № 80.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.11.2012 року між Чернігівською міською радою та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки № 3990 зі строком дії до 28.02.2019 року, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Чернігові 11.12.2012 року за № 741010004001132.

Згідно вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку в АДРЕСА_1 для експлуатації приміщення ангару та приміщення складу загальною площею 0,1725 га.

25 грудня 2012 року ОСОБА_3 було продано ОСОБА_4 приміщення складу та ангару, які знаходяться на вказаній орендованій земельній ділянці, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

В подальшому ОСОБА_3 звернувся до Чернігівської міської ради з заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.11.2012 року № 3990, у зв'язку з відчуженням об'єктів нерухомого майна, які розташовані на орендованій земельній ділянці.

Чернігівська міська рада листом від 24.01.2013 року № 525 повідомила позивача, що питання про вилучення земельної ділянки по вул.Музикальна, 1 в місті Чернігові буде включено до проекту рішення чергової сесії міської ради, при умові подання новим власником нерухомості документації із землеустрою щодо оформлення права оренди на земельну ділянку.

08 травня 2015 року, на підставі поданої інформації Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради про наявність укладеного договору земельної ділянки з ОСОБА_3, відповідачем здійснено нарахування сум податкового зобов'язання з орендної плати за 2012-2015 роки в загальному розмірі 159727,29 грн. та винесено податкові повідомлення-рішення № 312-17, № 313-17 № 314-17, № 315-17.

У зв'язку з несплатою позивачем сум грошового зобов'язання та з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, начальником Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області 29.12.2015 було прийнято рішення № 80 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ОСОБА_3

Не погоджуючись з вказаними діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Статтею 120 Земельного кодексу України врегульовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першою статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється у разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Встановлено, що рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2016 року у справі № 751/1153/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради про розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії, визнано припиненим з 25.12.2012 року договір оренди земельної ділянки № 3990 від 07.11.2012 року, укладений між Чернігівською міською радою та ОСОБА_3

Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2016 року у справі № 751/1153/16-ц набрало законної сили та є чинним.

Оскільки договір оренди земельної ділянки № 3990 від 07.11.2012 року є припиненим з моменту укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 25.12.2012 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Посилання апелянта на те, що рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2016 року у справі № 751/1153/16-ц не є остаточним та оскаржується у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ є необґрунтованим, оскільки у відповідності до ст.319 Цивільного процесуального кодексу України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Петрик І.Й.

Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено 26.09.2016 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Сорочко Є.О.

Петрик І.Й.