Постанова № 61557463, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3288/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправними дії щодо відмови у поверненні помилково сплаченого позивачем збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 6289 грн.;

- зобов'язати вчинити дії щодо повернення позивачу суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6289 грн.

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 1102,42 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подала апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 10 квітня 2015 року між ОСОБА_4 (Покупець) та ТОВ «КУА «Валприм» (Продавець) було укладено договір купівлі продажу квартири, предметом якого була квартира АДРЕСА_1

При цьому, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 6289,00 грн. (у розмірі 1% вартості нерухомого майна), що підтверджується квитанцією від 24.03.2015 року №1000.

Дізнавшись, що вказаний збір сплачено нею помилково, оскільки придбання квартири здійснено вперше, позивач звернулася до територіально управління Пенсійного фонду із вимогою повернути кошти.

Проте, листом від 30.10.2015 року №18325/03 відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення коштів, оскільки позивачем не надано документів, які підтверджують придбання житла вперше.

Незгода із вказаною відмовою і стала підставою для звернення ОСОБА_4 до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надані допустимі докази на підтвердження придбавання житла вперше.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 вказаного Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Наведена позиція відповідає практиці Вищого адміністративного суду України, викладеної, зокрема, в ухвалах від 25.06.2015 року у справі № К/800/17652/15, від 20.08.2015 у справі № К/800/41597/14, від 15.12.2015 у справі № К/800/612/14.

Станом на час придбання позивачем нерухомості як і станом на час розгляду справи в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Проте, ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Голови правління Пенсійного фонду України встановленого Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні. В ухвалі зазначено, що звернувшись до Конституційного Суду України з питанням про визначення кола осіб, яких слід вважати такими, що придбавають житло вперше, Голова правління Пенсійного фонду України фактично просить визнати шляхом офіційного тлумачення, що пільга щодо звільнення від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі придбання житла вперше встановлена тільки для «малозабезпечених громадян та молодих сімей, які за рахунок власних коштів знімають з держави тягар соціальних витрат та забезпечення цих категорій громадян житлом». Вирішення порушеного питання таким чином можливе лише шляхом внесення відповідної зміни до Закону, що не належить до повноважень Конституційного Суду України.

Відповідно до частини другої статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що за відсутністю відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі територіального управління Пенсійного фонду України як уповноважений суб'єкт владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбавала житло вперше. Проте, такі докази відповідачем не надані.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 26.10.2015 р. №46300482) у власності ОСОБА_4 (НОМЕР_1) перебуває 7 об'єктів житлової нерухомості, а тому квартиру АДРЕСА_1 позивачем придбано не вперше, тобто в цьому випадку позивач згідно з п. 9 ст. 1 Закону і п. 15-1 Порядку №1740 виступала платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка від вартості вказаної квартири, зазначеної у договорі купівлі-продажу.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на те, що, як вбачається з наведеної інформаційної довідки від 26.10.2015 № 46300482, пошук інформації в реєстрі нерухомого майна було здійснено за такими параметрами як ПІБ, РНОКПП, серії і номеру паспорта, в результаті чого було отримано список з інформацією щодо всіх осіб з прізвищем ОСОБА_4 в Україні.

Проте, найбільш якісний результат виходить при пошуку лише за РНОКПП. Інші параметри використовувати тільки за відсутності РНОКПП.

Матеріали справи містять відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 05.05.2016 №58581154), відповідно до якої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно знайдено лише один запис щодо нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1, набувачем якої згідно договору купівлі-продажу серії та номер 1199 від 10.04.2015 року є ОСОБА_4.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з боку відповідача наявні протиправні дії щодо відмови повернути помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомості в розмірі 6289 грн., відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини третьої статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платники збору, визначені пунктом, зокрема 9 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Відповідно до підпункту 7 пункту 4 положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.13 року №787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182),

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно положень пункту 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно - правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів готівкою фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Отже, для стягнення позивачем помилково сплачених коштів Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві має звернутися з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії щодо повернення ОСОБА_4 суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6289 грн.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови - про задоволення позову.

За приписами підпункту 5 пункту 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати, про що відповідно до вимог ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає у резолютивній частині постанови.

Частинами першою та другою ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1102,42 грн., що підтверджується квитанцією від 24 лютого 2016 року. При подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1213 грн.

Враховуючи що адміністративний позов є обґрунтованим, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнування на утримання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 315 (дві тисячі триста п'ятнадцять) гривень 42 копійки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови повернути ОСОБА_4 помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомості в розмірі 6289 грн.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії щодо повернення ОСОБА_4 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 6289 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнування на утримання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 315 (дві тисячі триста п'ятнадцять) гривень 42 копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Постанову в повному тексті виготовлено 26 вересня 2016 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.