Ухвала суду № 61557444, 26.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/840/16

Суддя-доповідач Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

26 вересня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Саприкіна І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції Шевченківського району Головного управління ДФС в м. Києві на додаткову постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції Шевченківського району Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Додатковою постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2016 року на користь позивача стягнуто судові витрати в розмірі 376,46 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС в м. Києві подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Одночасно з апеляційною скаргою було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) органи доходів та зборів були звільненні від сплати судового збору, у зв'язку з чим їх бюджетом на 2015 та 2016 роки кошти на сплату судового збору передбачені не були.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 року було відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а також залишено апеляційну скаргу без руху для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали, а саме: надання апелянтом документу про сплату судового збору або доказів, що він звільнений від такої сплати.

На виконання вимог вказаного судового рішення апелянтом було повторно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору.

Разом з тим, п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Більш того, клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване фактично аналогічними доводами, було розглянуто судом апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги та відмовлено в його задоволенні. Дане рішення суду апелянтом оскаржено не було, що фактично свідчить про його згоду з такими висновками.

Отже, подане повторно клопотання щодо звільнення від сплати судового збору не заслуговує на увагу, оскільки ухвалою від 04 липня 2016 року вже вирішувалось питання про звільнення ДПІ від сплати судового.

Дана правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 30.03.2016 року у справі № 826/6756/15.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні належні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору та взагалі - для повторного розгляду клопотання з даного питання.

Посилання апелянта на ухвали Верховного Суду України, якими органи ДФС було звільнено від сплати судового збору, не можуть бути правовими підставами для такого звільнення, оскільки в противагу їм існує цілий ряд ухвал того ж Верховного Суду України (справа № 810/2509/15, 826/1722/14, 826/10018/14, 2а-1670/2580/11 та інші), якими у звільнення від сплати судового збору податковим органам було відмовлено.

Окрім того, вказані ухвали Верховного Суду України не є обов'язковими для застосування судами, оскільки прийняті суто з процесуальних підстав, встановлених КАС України, а не у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, як того вимагає ст. 244-2 КАС України. Варто зауважити, що обов'язковому застосуванню підлягають виключно постанови Верховного Суду України, тоді як посилання апелянта обґрунтовуються виключно ухвалами цього суду.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні належні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору та взагалі - для повторного розгляду клопотання з даного питання.

Більш того, згідно листа Міністерства фінансів України від 22.07.2016 року № 10-4566/16 бюджетом призначень держорганам для сплати судового збору на 2016 рік було передбачено для Державної фіскальної служби України 57386051,47 грн., а сплачено судового збору (з 01.01.2016 року по 31.07.2016 року) лише 57548171,04 грн., що становить 8,1% використання призначень. Таким чином, кошти на сплату судового збору у органів ДФС України наявні, а тому підстави для звільнення ДПІ від слати судового збору відсутні.

З огляду на зазначене вище, у апеляційної інстанції відсутні належні підстави для звільнення від сплати судового збору та призначення справи до апеляційного розгляду.

Отже, на даний час вказані недоліки у строк, встановлений судом, апелянтом не усунуті.

На підставі ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги апелянту.

Керуючись ст. ст. 108, 189 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Шевченківського району Головного управління ДФС в м. Києві на додаткову постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції Шевченківського району Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Саприкіна І.В.