Ухвала суду № 61557425, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4705/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Петрика І.Й.

Сорочко Є.О.

За участю секретаря: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: Управління освіти Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), гімназія «Київська Русь» Дарницького району міста Києва та ліцей «Інтелект» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Управління освіти Дарницької РДА, Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та гімназія «Київська Русь» Дарницького району міста Києва про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 12 серпня 2013 року №416 «Про тимчасове закріплення окремих приміщень гімназії «Київська Русь» за ліцеєм «Інтелект».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 серпня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 серпня 2013 року Дарницькою РДА прийнято оскаржуване розпорядження, згідно якого, відповідно до ст.ст. 6, 13 Закону України «Про місцеві держані адміністрації», ст. 35 Закону України «Про загальну середню освіту», Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді», рішення Київської міської ради «Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об'єктів соціальної інфраструктури» від 15 грудня 2011 року №844/7080, з метою забезпечення прав мешканців Дарницького району міста Києва на здобуття загальної середньої освіти вирішено:

1) надати ліцею «Інтелект», до надання іншого приміщення, для розміщення 12 класних приміщень та 3 кабінети для поділу класів на групи при вивченні мов гімназії «Київська Русь», після передачі її до сфери управління Дарницької РДА;

2) Управлінню освіти Дарницької РДА здійснити організаційно-правові заходи щодо тимчасового закріплення приміщень гімназії «Київська Русь» за ліцеєм «Інтелект», зазначених в п. 1 цього розпорядження та погодити спільне використання гімназією "Київська Русь" і ліцеєм «Інтелект» кабінету інформатики, спортивної зали та їдальні;

3) контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови Дарницької РДА, відповідно до розподілу обов'язків.

Вважаючи оскаржуване розпорядження протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся за їх захистом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст. 1, ч. 1 ст. 6, ст. 13, ч.ч.1, 2 ст. 15, ст. 22 Закону України «Про місцеві держані адміністрації» (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного розпорядження), виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Так, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Місцеві державні адміністрації у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, вирішують питання: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

В управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об'єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку.

У разі делегування місцевим державним адміністраціям районними чи обласними радами відповідних повноважень в їх управлінні перебувають також об'єкти спільної власності територіальних громад.

Зокрема, місцева державна адміністрація: 1) реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді; 2) сприяє розвитку науки і техніки, реалізації регіональних науково-технічних програм, впровадженню нових екологічно безпечних технологій, підвищенню технічного рівня виробництва та якості продукції, вирішенню науково-технічних проблем, що мають першочергове значення для підвищення її ефективності та конкурентоспроможності; забезпечує охорону прав винахідників і раціоналізаторів, створення територіальних інноваційних центрів і технопарків; 3) виконує програми щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти, здійснює загальне, керівництво закладами науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансове забезпечення; 4) вживає заходів до збереження мережі закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту та розробляє прогнози її розвитку, враховує їх при розробці проектів програм соціально-економічного розвитку; 5) вживає заходів щодо запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям, епізоотіям та їх ліквідації; 6) організовує роботу медичних закладів по поданню допомоги населенню, надає у межах повноважень встановлені пільги і допомогу, пов'язані з охороною материнства і дитинства, поліпшенням умов життя багатодітних сімей; 7) забезпечує виконання законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення умов для розвитку та використання мов інших національностей; 8) бере участь у вирішенні питань про визнання місцевості як курорту, встановлення зон санітарної охорони курортів і визначення їх режиму; 9) сприяє роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, фондів, асоціацій, жіночих, молодіжних, дитячих та інших громадських організацій.

Статтею 35 Закону України «Про загальну середню освіту» встановлено, що управління системою загальної середньої освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, зазначені у частині другій статті 9 цього Закону, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, обласними, Київською та Севастопольською міською, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, а також органами місцевого самоврядування.

Приписами пункту 1 Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» від 31 січня 2011 року № 121 доручено районним в місті Києві державним адміністраціям реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства згідно з додатками 1-11.

Додатком №6 до вказаного вище розпорядження визначено наступний перелік повноважень у галузі освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, сім'ї та молоді, зокрема: управління закладами науки, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, навчальними та оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій; забезпечення у межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти та медичного обслуговування на відповідній території, можливості навчання в школах державною та рідною мовою, вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національно-культурні товариства.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно зазначив в оскаржуваній позивачем постанові про те, що відповідач, відповідно до чинного на час прийняття оскаржуваного розпорядження законодавства, був уповноважений приймати такі розпорядження.

Також, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано суду належних та достатніх доказів того, що саме оскаржуваним розпорядженням спричинено загрозу життю і здоров'ю людей, в тому числі, неповнолітньому сину позивача, який є учнем гімназії «Київська Русь».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Петрик І.Й.

Сорочко Є.О.

Повний текст виготовлено 26.09.2016 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Петрик І.Й.

Сорочко Є.О.