Постанова № 61557413, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5163/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Чаку Є.В.

При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі представників:

позивача: ОСОБА_2;

відповідача: Петришина Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.16р. у справі №826/5163/16 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції України у м. Києві, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції України у м. Києві №6 про визнання протиправним та скасування рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві № 6 від 15.01.16р. та зазначене в розділі VI «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийнято відносно полковника поліції ОСОБА_4.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.16р. у задоволенні адміністративного суду відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вимоги апелянта мотивовані тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини у справі та не враховано, що прийняте відповідачем-2 рішення за результатами атестування позивача є необґрунтованим та протиправним.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з червня 2002 року, перебуваючи на різних посадах та підрозділах ГУ МВС України в м. Києві.

Відповідно до наказу ГУ в м. Києві від 06.11.15р. №1027 о/с «Щодо особового складу», згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено 06 листопада 2015 року в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно п.п. «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації) п. 64: підполковника міліції ОСОБА_4 (М-119178), старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку, установивши щомісячну премію за жовтень та листопад 2015 року в розмірі 125 відсотків (а.с 14 том І).

07.11.15р. відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві № 18 о/с «Щодо особовому складу» позивач був прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду старшого оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції, без доступу до інформації з грифом секретності «цілком таємно» та «таємно» з присвоєнням спеціального звання «підполковник поліції» (а.с 15, том І).

15.12.15р. Головним управлінням Національної поліції у м. Києві прийнято наказ № 11 про створення атестаційних комісій.

Згідно з протоколом №16.00000792 засідання від 14.01.16р. Атестаційною комісією №6 позивача було включено до переліку осіб, які мали проходити співбесіду 15.01.16р. (а.с 84, том І)

15.01.16р. атестаційна комісія за результатами розгляду матеріалів та проведеної співбесіди та обговорення більшістю голосів прийняла рішення, оформлене протоколом ОП №15.00000792 про невідповідність ОСОБА_4 займаній посаді та його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 87, том І).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з доводами позивача щодо відсутності у відповідачів правових підстав для атестування позивача, втім дійшов висновку про те, що процедурні порушення проведення такого атестування не є безумовною ознакою протиправності рішення, прийнятого атестаційною комісію за результатом проведеної атестації, за умови обґрунтованості самого рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

2 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VІІІ), який набрав чинності 7 листопада 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 48 Закону № 580-VІІІ визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Таким чином, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції та лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним Законом № 580-VІІІ.

Як свідчать обставини справи, на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ, згідно з наказом № 18 о/с від 07.11.15р ОСОБА_4 був прийнятий на службу в поліцію на посаду старшого оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції, без доступу до інформації з грифом секретності «цілком таємно» та «таємно» з присвоєнням спеціального звання «підполковник поліції» на підставі його заяви від 07.11.15р.

Отже, є підстави вважати, що зазначеним наказом було вирішено питання щодо відповідності позивача вимогам поліцейського, визначеним у Законі № 580-VІІІ.

Статтею 58 Закону № 580-VІІІ передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

У даному випадку, наказ ГУ НП у м. Києві від 07.11.15р. № 18 о/с не містить жодних застережень про тимчасовість призначення ОСОБА_4 на відповідну посаду, отже позивач був прийнятий на службу на постійну основу.

Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ не передбачено процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

У свою чергу, згідно з вимогами статті 57 Закону № 580-VІІІ атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Вказані підстави для проведення атестування є вичерпними.

Поряд із Законом України «Про Національну поліцію» правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України від 12.01.12р. № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» (надалі - Закон № 4312-VI).

Так, статтею 1 Закону № 4312-VI визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону 4312-VI атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Положеннями частин першої та третьої статті 13 Закону № 4312-VI передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі.

В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

Отже, з наведеного вбачається, що метою проведення атестування з будь-яких зазначених у статті 57 Закону № 580-VІІІ підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

При цьому, кожна з цих трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність має бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

У даному випадку, наказ ГУ НП у м. Києві № 11 від 15.12.15р. не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Як зазначає відповідач-1 у своїх запереченнях, атестування позивача було проведено в порядку атестації усіх поліцейських ГУ НП у м. Києві з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Втім, такі підстави для призначення атестування, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійної підстави для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними частиною другою статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Закон № 580-VІІІ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Отже, відповідач-1 необґрунтовано розцінив закріплену у частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ мету атестування як самостійну та достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості його звільнення через службову невідповідність, в той час як конкретні передумови (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування були відсутні та в ході судового розгляду справи відповідачем у такому контексті не доведені.

Крім того, поняття «службова невідповідність» і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям «звільнення у порядку дисциплінарного стягнення».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 11.03.14р. № 21-13а14.

Колегією суддів встановлено, що питання про притягнення позивача до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано, без зазначення передбачених Законом № 580-VІІІ підстав для атестування включено позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Попри це, суд не може погодитись із обґрунтованістю самого рішення (висновку) атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві № 6 від 15.01.16р, виходячи з наступного.

Порядок проведення атестування поліцейських визначено Інструкцією, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.15р. № 1465, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.11.15р. за №1445/27890 (далі - Інструкція № 1465).

Пунктом 2 розділу І Інструкції № 1465 передбачено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Зміст викладених положень Інструкції № 1465 свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду.

Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.

Інструкція № 1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.

Згідно з пунктами 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Колегією суддів встановлено, що 15.01.16р. Атестаційною комісією № 6 ГУ НП у м. Києві було проведено співбесіду зі ОСОБА_4, результати якої оформлені протоколом ОП №15.00000792 (а.с. а.с 87, том І).

Зі змісту даного протоколу вбачається, що членами атестаційної комісії під час проведення атестування позивача було досліджено наступні документи:

- декларацію про доходи;

- послужний список (форма 1);

- інформаційну довідку;

- висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади»;

- інформацію з відкритих джерел.

Згідно з даними протоколу ОП №15.00000792 членами атестаційної комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. Разом з тим, переліку таких питань та відповідей на них вказаний протокол не містить.

За результатом розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення атестаційна комісія прийняла рішення, що ОСОБА_4 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Разом з тим, у вказаному рішенні атестаційною комісією не зазначено мотивації прийнятого рішення, зокрема, не конкретизовано які саме встановлені комісією обставини слугували підставою для прийняття висновку про невідповідність позивача займаній посаді.

Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача.

Таких мотивів не наведено й відповідачами під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Натомість, як вбачається з атестаційного листа, складеного Начальником відділу (управління карного розшуку) ГУ НП у м. Києві підполковником поліції Нєбитовим А.А., позивач за час служби в органах внутрішніх справ та в займаній посаді зарекомендував себе позитивно; ініціативний, морально стійкий, рішучий та професійно грамотний працівник, який добре розуміє проблеми правоохоронної діяльності, володіє значним досвідом роботи правоохоронних органів; вміло організовує та використовує у оперативній роботі взаємодію органів та підрозділів поліції; суворо дотримується законності та режиму секретності, вміє зберігати службову та державну таємницю; у колективі користується повагою, в спілкуванні з громадянами та колегами по службі ввічливий і тактовний, вміє працювати над усуненням особистих недоліків. З початку року приймав участь у розкритті 10 злочинів, з них: 2 грабунки, 3 розбійних напади, 3 незаконних зберігання зброї та 2 хуліганства; особисто неодноразово приймав участь у затриманні особливо небезпечних озброєних злочинів, «злодіїв в законі», кримінальних авторитетів (а.с 20, том І).

Отже, з атестаційного листа вбачається, що позивач характеризується виключно позитивно та відповідає займаній посаді.

Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема послужного списку вбачається, що позивач за період служби заохочувався 25 разів; на момент проведення атестації діючих дисциплінарних стягнень не мав.

Таким чином, жоден з вказаних матеріалів не дає підстав для висновку, що позивач має незадовільні показники з критеріїв, встановлених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465.

При цьому, будь-які інші документи, які б могли характеризувати позивача як некомпетентного спеціаліста (заяви чи скарги на дії позивача, акти службових розслідувань, тощо) атестаційна комісія не досліджувала та відповідачі під час судового розгляду справи суду апеляційної інстанції не надали.

Жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, яку обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять.

Крім того, згідно з даними довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік позивачем указано достовірні відомості, визначені ч. 5 ст. 5 Законом України «Про очищення влади» (а/с 80, том І).

За результатом складання підсумкових заліків за 2014-2015 навчальний рік позивач отримав задовільні оцінки.

Таким чином, встановлені вище обставини не дають підстав вважати, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність ОСОБА_4 приймалось на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність особи позивача критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465.

У свою чергу, процедура проведення співбесіди, як етап атестування, повинна бути достатньо прозорою з тим, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, керівники органів поліції, які реалізовують її результати та суд, перевіряючи законність проведеного атестування, могли з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.

Оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись субґєктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого субґєкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення субґєкта вланих повноважень має прийматися обгрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Проте з матеріалів справи, які були детально досліджені колегією суддів, неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач, що саме призвело до прийняття рішення про службову невідповідність, відтак таке рішення не можна вважати правомірним та обґрунтованим.

Зазначені обставини безпідставно не враховані судом першої інстанції, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.16р. у справі №826/5163/16 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.16р. у справі №826/5163/16 скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №6, оформлене протоколом ОП №15.00000792 від 15.01.16р. про визнання ОСОБА_4 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Чаку Є.В.

Повний текст постанови складений: 26.09.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Чаку Є.В.

Глущенко Я.Б.