Ухвала суду № 61557299, 22.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/813/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі за позовом адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області (далі по тексту - відповідач), в якому просив скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.06.2016 №211 щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступку і застосування стягнення у вигляді попередження.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючи на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності від 26.04.2016 відповідач прийняв рішення від 27.05.2016 №197 про порушення відносно позивача дисциплінарної справи.

У подальшому дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області було прийнято рішення від 17.06.2016 №211, яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтований тим, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які докази порушення ним Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 було встановлено порушення останнім при наданні правової допомоги ОСОБА_3 п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 27 Правил адвокатської етики.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту - Закон № 5076-VI).

Згідно зі ст. 33 названого Закону (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

При цьому, за правилами частини третьої цієї статті не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Види дисциплінарних стягнень щодо адвокатів та строк їх застосування визначено статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з положеннями якої за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Порядок порушення, розгляду та прийняття рішення у дисциплінарній справі, а також оскарження такого рішення визначено статтями 39-42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В силу приписів частини 1 статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідачем за результатами перевірки, встановлено, що при наданні правової допомоги ОСОБА_3 у цивільній справі про визнання права власності на спадкове майно адвокатом ОСОБА_2 не було дотримано вимог п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону № 5076-VI, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 27 Правил адвокатської етики.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача, колегія суддів встановила наступне.

За змістом пунктів 2, 3 та 5 частини 2 статті 34 Закону № 5076-VI до дисциплінарних проступків адвоката зокрема віднесено: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону № 5076-VI адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012, адвокат має, за можливості, сприяти позасудовому врегулюванню спорів між клієнтом та іншими особами, а в разі неможливості цього, застосовувати всі законні засоби ефективного вирішення спору на користь клієнта.

Частиною 2 ст. 27 Правил адвокатської етики передбачено, що при виконанні доручення адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.

Порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства відповідач мотивував такими обставинами.

31 серпня 2015 року адвокат ОСОБА_2 склав позовну заяву ОСОБА_3 до Кіровоградської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Провадження цивільній справі № 404/6620/15ц було відкрито ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Мохонько В.В. від 16.09.2015.

30 листопада 2015 року Кіровоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі наказу № 16-03/3 від 30.11.2015 видав адвокату ОСОБА_2 доручення № 166 для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3

Також 30.11.2015 була складена довіреність, якою ОСОБА_3 уповноважила адвоката ОСОБА_2 здійснювати представництво її інтересів в судах.

Згідно з відомостями журналу судового засідання по цивільній справі № 404/6620/15ц позивач, як адвокат ОСОБА_3, не брав участі в судових засіданнях 26.10.2015, 03.12.2015, 02.02.2016, 22.02.2016, що пояснюється відсутністю у нього відповідної довіреності, яка перебувала у ОСОБА_3, що була отримана нею для передачі адвокату 02.12.2015.

24.12.2015 ОСОБА_3 звернулася до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою (а.с.122-123), в якій, посилаючись на існуючі протиріччя із адвокатом ОСОБА_2, прохання його замінити, чого вчинено не було.

29.02.2016 через канцелярію суду ОСОБА_3 було подано клопотання про заміну неналежного відповідача по справі № 404/6620/15ц.

03.03.2016 за даними журналу судового засідання (а.с.129) суд поновив судовий розгляд справи, долучив письмові пояснення адвоката ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_5, якою було заявлено клопотання про заміну відповідача у справі. У тому ж засіданні виступали з промовами позивач, її адвокат та представник, представник третьої особи, а також ухвалено перерву перед репліками. Із технічного аудіо запису цього засідання суд встановив, що клопотання про заміну неналежного відповідача ставилося на обговорення, проти його задоволення адвокат позивача заперечував, а особиста думка позивача не з'ясовувалася.

12.03.2016 позивачем через канцелярію суду повторно було подано клопотання про заміну неналежного відповідача.

30.03.2016 по справі № 404/6620/15ц Кіровським районним судом м. Кіровограда було винесено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено з тих підстав, що позов подано до неналежного відповідача. При цьому суд вказав, що неодноразово роз'яснював стороні позивача можливість замінити відповідача у справі, сприяв здійсненню прав позивача. Заяву про заміну відповідача позивачем подано під час промови сторін в судових дебатах, з огляду на що вона не була прийнята.

Посилаючись на те, що адвокат ОСОБА_2 зайняв у справі позицію всупереч волі клієнта, ОСОБА_3 звернулася до відповідача з відповідною скаргою.

Згідно з пунктами 1 та 6 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Згідно із п.2 ст. 11 Правил, адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість в урахуванні всіх обставин, що стосується доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Правил, адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і допустимі йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.

На думку судової колегії, в контексті наведених вище вимог Правил адвокатської етики, критерій добросовісності адвоката при наданні ним правової допомоги, зобов'язує останнього, з урахуванням всіх обставин та можливих правових наслідків, використовувати всі надані йому законодавством можливості з метою захисту прав клієнта та належного виконання власних професійних обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах мало місце порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону № 5076-VI, яким передбачено, що адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта, оскільки станом на 03.03.2016 у матеріалах цивільної справи містилася заява позивача ОСОБА_3 про заміну неналежного відповідача (а.с. 33), а в судовому засіданні 03.03.2016 адвокат ОСОБА_2 висловився проти такої заміни.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.06.2016 №211 щодо притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступку і застосування стягнення у вигляді попередження є законним та обґрунтованим, прийнятим в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначених законодавством, та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 167, 195, 198, 200, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 26.09.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.