Ухвала суду № 61557288, 21.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5185/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К» про надання дозволу на реалізацію активів, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К» (далі - відповідач) про надання дозволу на реалізацію майна товариства, яке перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна № 7/26-55-25-01-17 від 12.02.2015 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 16 червня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2016 року та постановити нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрзернотранс-К» (код ЄДРПОУ 31406764) зареєстроване як юридична особа 02.04.2001 року Головним управлінням юстиції у місті Києві, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не заперечується сторонами, та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві як платник податків.

За даними електронної бази даних ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві станом на 23.03.2016 року у відповідача наявні відкриті розрахункові рахунки у наступних банках: № 26044001067 (українська гривня), № 26000001067 (українська гривня), № 26000001067 (долар США) в АТ «Експрес-Банк» (МФО 322959); № 26007000100050 (долар США, українська гривня) в ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526); № 26053382036001 (українська гривня), № 26008382036001 (українська гривня) в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Києві (МФО 300711); № 26008300640842 (українська гривня, долар США) в Філії Головного управління ПО АТ Ощадбанк, м. Київ (МФО 322669), про що вказано у довідці ДПІ від 23.03.2016 року № 1562/9.

Згідно довідки ДПІ від 23.03.2016 року № 1561/9/26-55-16-01 за даними оперативного обліку інтегрованої картки платника податків ТОВ «Укрзернотранс-К» станом на 18.03.2016 року за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1 774 793,21 грн., в тому числі по податку на додану вартість у сумі 1 695 235,42 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств - 79 557,79 грн.

Сума податкової заборгованості попередньо виникла внаслідок несплати ТОВ «Укрзернотранс-К» узгоджених сум грошових зобов'язань з названих податків, самостійно задекларованих товариством у поданій податковій звітності, та визначених контролюючим органом в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Правомірність формування такого податкового боргу була перевірена в судовому порядку під час розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/19834/14 за позовом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві до ТОВ «Укрзернотранс-К» про стягнення заборгованості.

За результатами розгляду справи № 826/19834/14 Окружним адміністративним судом міста Києва винесена постанова від 17.03.2015 року, якою стягнено з товариства податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 546 287, 50 грн. та з податку на прибуток у розмірі 344 267, 72 грн. Дана постанова суду була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року.

Зі змісту письмових заперечень ТОВ «Укрзернотранс-К» проти позову ДПІ у даній справі убачається, що обставини щодо правомірності виникнення суми податкового боргу, який зафіксований в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 року у справі № 826/19834/14, відповідачем визнається.

Проте, з приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Податковим кодексом України.

Відповідно до положень наведених у п. 89.1. ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 ст. 89 ПК України, встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Наявні матеріали справи свідчать, що 12.02.2015 року податковий керуючий ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві в присутності представника платника податків (ТОВ «Укрзернотранс-К») склав акт опису майна № 7/26-55-25-01-17, яким описано майно відповідача на загальну суму 3 331 951, 68 грн. даний акт опису майна зі сторони платника податків підписаний ОСОБА_2 без зауважень.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція). Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Відповідно до п. 12.6, 12.9 гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976) банк платника приймає до виконання інкасове доручення (розпорядження) стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника. Банк у разі недостатності коштів на рахунку платника виконує інкасове доручення (розпорядження) у межах залишку коштів.

Згідно з п. 12.11 гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом)/передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Також, нормами п. 95.4 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до норми абз. 2 п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 цього Кодексу.

Таким чином, право податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, виникає після проведення процедури стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку.

Крім того, системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов'язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, а саме: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 № К/999138076/12, від 10.11.2014 № 826/12929/14, від 22.06.2015 № 826/4360/15.

На підтвердження відсутності коштів на розрахункових рахунках ТОВ «Укрзернотранс-К» позивач надав копії інкасових доручень стягувача (ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) до банків (а саме: Печерської філії ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Києві (МФО 300711), датованих 17.11.2015, 22.11.2015, ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526), Філії Головного управління ПО АТ Ощадбанк, м. Київ (МФО 322669), АТ «Експрес-Банк», що обслуговують (-вали) платника (ТОВ «Укрзернотранс-К».

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на факт погашення ним більшої частини суми податкового боргу у розмірі 1 890 555, 22 грн., на підтвердження чого відповідач надав копії платіжних доручень ТОВ «Укрзернотранс-К» з відмітками банку про прийняття до виконання таких платіжних документів та проведення платежів, а саме: щодо сплати податку на додану вартість - платіжне доручення № 874 від 25.02.2015 на суму 551 024, 14 грн., № 3858 від 30.07.2015 на суму 40 000 грн., № 472/26-55 від 27.11.2015 на суму 975, 66 грн., № 23502 від 30.11.2015 на суму 259, 77 грн., № 4870 від 17.02.2016 на суму 821 000 грн., № 4879 від 18.02.2016 на суму 810, 96 грн., щодо сплати податку на прибуток - платіжне доручення № 875 від 25.02.2015 на суму 948 975, 86 грн., № 3747 від 08.06.2015 на суму 184 854, 39 грн., № 5005 від 16.03.2016 на суму 60 000 грн., № 5079 від 23.03.2016 на суму 80 000 грн.

Колегія суддів дослідивши платіжні доручення, дійшла висновку про сплату відповідачем до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 863 046, 39 грн. та по податку на прибуток на загальну суму 324 854, 39 грн. в період після винесення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 року у справі № 826/19834/14.

У відповідності до норм п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881).

Зокрема, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегрована картка платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку.

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав суду витяги з інтегрованої картки платника відповідних податків - ТОВ «Укрзернотранс-К» та не спростував належними доказами повідомлені відповідачем відомості про часткове погашення суми податкового боргу, розмір якого визначений в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 826/19834/14 (саме в розмірі 1 890 555, 22 грн.).

При цьому, суд зазначає, що дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається не на конкретно визначене майно, а на суму податкового боргу. Даний висновок суду відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, що наведена в ухвалі від 13.04.2016 № К/800/25013/15.

Таким чином, наявність суми податкового боргу у розмірі 1 774 793,21 грн., на погашення якої позивач просить надати дозвіл на погашення такої суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (відповідача), що перебуває в податковій заставі згідно акта опису від 12.02.2015, станом на день розгляду справи в суді матеріалами справи не підтверджується.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність у відповідача суми податкового боргу у розмірі 1 774 793, 21 грн., на погашення якої позивач просить надати дозвіл за рахунок майна платника податків (відповідача), матеріалами справи не підтверджується.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26.09.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.