Ухвала суду № 61557076, 06.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2016 рокусправа № 804/902/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача: - Кононенко І.О. дов від 16.02.2016

відповідача: - Новомировський В.І. дов від 05.01.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року

у справі № 804/902/16

за позовом Дніпропетровського апеляційного господарського суду

до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, визнання протиправним розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2016 Дніпропетровський апеляційний господарський суд (далі - Суд, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - т.1, а. с.140 ) просив:

- визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - ДФІ в Дніпропетровській області, Держфінінспекція) щодо проведення з 02.11.2015 по 14.12.2015 перевірки фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду за період з 01.07.2012 по 31.10.2015;

- визнати протиправним розпорядження ДФІ в Дніпропетровський області про зупинення Дніпропетровському апеляційному господарському суду операцій з бюджетними коштами № 23 від 10.02.2016 за кодами програмної класифікації видатків та кредитуванню бюджету 05001020 «Здійснення правосуддя апеляційними загальними судами».

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю законних підстав для проведення перевірки, оскільки функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції. Крім того, позивач зазначає про відсутність повноважень у ДФІ в Дніпропетровській області приймати в 2016 році оскаржуване розпорядження як захід впливу за порушення, встановлені у 2015 році з огляду на те, що бюджетним періодом для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України є один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року, а отже відповідач мав прийняти дане розпорядження у строк до 31 грудня 2015 р. Також позивач вважає відсутніми по суті виявлені ревізією порушення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано протиправністю здійснення ревізії фінансово-господарської діяльності суду Державною фінансовою інспекцією та, відповідно, розпорядження останньої про зупинення операцій з бюджетними коштами з огляду на відсутність у відповідача повноваження на проведення перевірки Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що суд, посилаючись на рішення Ради суддів України, не взяв до уваги, що таке рішення не є нормативно-правовим актом, яким належить керуватись при вирішенні спірних правовідносин. При цьому, позапланова ревізія Дніпропетровського апеляційного господарського суду проведена на підставі закону та в межах повноважень Державної фінансової інспекціі є лише формою державного фінансового контролю і жодним чином не ставить під сумнів незалежність суду.

Також відповідач вважає, що висновки в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 у справі № 2а/0470/9480/11, на яку послався суд першої інстанції, не є обов'язковими для застосування іншими судами.

Крім того, відповідач зазначає, що суди входять до затвердженої наказами органів Державної фінансової інспекції від 16.12.2014 № 234 та від 30.09.2013 № 218 мережі підконтрольних підприємств, установ і організацій, закріплених за структурним підрозділами Державної фінансової інспекції, а відтак Дніпропетровський апеляційний господарський суд є підконтрольним ДФІ в Дніпропетровській області об'єктом в розумінні Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Дніпропетровський апеляційний господарський суд проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає про відсутність виявлених відповідачем порушень та відсутність законних підстав для проведення перевірки та винесення спірного розпорядження.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, на адресу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшов лист 14.09.2015 №01-17/852/15 з проханням провести ревізію фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду у жовтні 2015 року.

Листом від 28.10.2015 №04-08/-03-17/9084 відповідач повідомив позивача про проведення позапланової ревізії у термін з 02.11.2015.

На підставі направлення №1226 від 28.10.2015 проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду за період з 01.07.2012 по 31.10.2015.

Ревізію проведено в термін з 02.11.2015 по 14.12.2015 (15 робочих днів), з призупиненням з 09.11.2015 по 17.11.2015 та з 01.12.2015 по 11.12.2015 (для проведення зустрічних звірок) у відповідності до питань програми ревізії.

За результатами позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду за період з 01.07.2012 по 31.10.2015 складено відповідний акт № 08-20/20 від 21.12.2015 (т.1, а. с.85-124).

Позивач, не погодившись з висновками ревізії, подав заперечення від 04.01.2016 № 05-07/4/16 на вищезазначений акт перевірки (т.1, а. с.34-37).

Заперечення відповідачем розглянуто, висновки на заперечення до акта ревізії направлено на адресу позивача листом від 25.01.2016 за № 04-08-03-17/663, отримані позивачем 27.01.2016 (т.1, а. с.39-48).

Листом від 29.01.2016 № 04-08-03-17/785 відповідачем складено та направлено на адресу позивача вимоги про усунення виявлених ревізією порушень та надано строк до 24.02.2016 для надання інформації щодо вжитих заходів (т.1, а. с.67-69).

Також, враховуючи, що під час ревізії не забезпечено усунення виявлених порушень та те, що орган ДФІ може розпочинати проведення реалізації матеріалів ревізії та вжиття інших заходів впливу лише після надання висновків на заперечення, а саме: після 25.01.2016 (дата надіслання висновків на заперечення), ДФІ в області прийнято розпорядження від 28.01.2016 №22 про зупинення операцій з бюджетними коштами за КПКВ 0501080 «Здійснення правосуддя апеляційними господарськими судами», яке надіслано до виконання ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області листом від 29.01.2016 №04-08-05-15/807.

Згідно листу ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області від 05.02.2016 №07-08/41-1018 у зв'язку з тим, що у 2016 році ДАГС за КПКВ 0501080 «Здійснення правосуддя апеляційними господарськими судами» рахунки закрито, розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 28.01.2016 №22 не застосовано.

Враховуючи зазначене, відповідачем прийнято Розпорядження від 10.02.2016 №23 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках за КПКВ №0501080 «Здійснення правосуддя апеляційними господарськими судами», яке ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області застосовано лише 15.02.2016.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

На момент проведення ревізії діяльність органів Державної фінансової інспекції регулювалась Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 № 2939-XII, Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 та Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550.

Згідно п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.7 вказаного Положення Державна фінансова інспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (ч.2 ст.2 Закону № 2939-XII).

Як зазначено у пункті 1 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (в редакції на момент виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

За приписами пункту 2 Порядку № 550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону № 2939-XII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналогічні за суттю приписи містять п.46 Порядку № 550, згідно якого у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Також згідно положень п.п.2, 3 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 № 21 (в редакції на момент виникнення спірних відносин), зупинення операцій з бюджетними коштами застосовується у разі виявлення факту порушення вимог бюджетного законодавства, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України, і полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунків розпорядників та/або одержувачів, крім випадків, визначених абзацами третім-п'ятим пункту 3 цього Порядку. При цьому складається протокол про порушення бюджетного законодавства.

Якщо факт порушення вимог бюджетного законодавства зафіксовано в акті ревізії контролюючого органу, то протокол про порушення вимог бюджетного законодавства не складається.

На підставі зазначеного протоколу або акта ревізії уповноважений орган приймає протягом трьох робочих днів з дня його надходження розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами (далі - розпорядження про зупинення операцій) за формою згідно з додатком 1.

У разі прийняття уповноваженим органом розпорядження про зупинення операцій зупиненню підлягають операції з бюджетними коштами на рахунках розпорядників та/або одержувачів за бюджетною програмою (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів), за якою виявлено порушення вимог бюджетного законодавства.

Відповідно до визначення термінів, наведених у пункті 3 Порядку № 550:

контролюючий орган - Державна фінансова інспекція, її територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм.Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головні державні фінансові інспектори в районах та містах;

об'єкт контролю - підконтрольна установа, інший суб'єкт господарювання, включаючи його структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, щодо якого контролюючий орган має повноваження та підстави для проведення ревізії відповідно до законодавства;

фінансово-господарська діяльність об'єкта контролю - сукупність рішень, дій та операцій, які об'єкт контролю приймає та здійснює в частині володіння, використання та розпорядження фінансовими ресурсами, необоротними та іншими активами.

При цьому, частиною 2 статті 15 Закону № 2939-XII визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються, а стаття 13 вказаного Закону надає право на оскарження дій або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю в судовому або адміністративному порядку.

З наведених норм вбачається, що Інспекція, як суб'єкт владних повноважень, наділена повноваженнями інспектувати, складати акті ревізії за результатами інспектування та на підставі таких актів направляти листи-вимоги про усунення виявлених порушень та складати розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами на підконтрольному підприємстві (об'єкту контролю), яким у даному випадку відповідач вважає Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Разом з тим, у статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

За приписами ст.1 «Про судоустрій і статус суддів» 07.07.2010 № 2453-VI (в редакції на момент виникнення спірних відносин) судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Згідно п.2 ч.2 ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» систему судів загальної юрисдикції складають, зокрема, апеляційні суди.

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (ч.1 ст.18 вказаного Закону).

У відповідності до ч.ч.1, 2, 5 ст.145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів;

Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації України.

Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.

В свою чергу у ч.1 ст.148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Державна судова адміністрація України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Отже, Дніпропетровський апеляційний господарський суд є судом загальної юрисдикції, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто є бюджетною установою, фінансове забезпечення якої організовує Державна судова адміністрація України.

При цьому відповідно до п.п.30 п.4 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Ради суддів України № 12 від 22.10.2010, ДСА України відповідно до покладених на неї завдань, здійснює внутрішній контроль за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів у судах, територіальних управліннях, на підприємствах, що належать до сфери управління ДСА України, аналізує ефективність використання бюджетних коштів їх розпорядниками нижчого рівня та одержувачами на основі поданих ними звітів в установленому законодавством порядку.

Таким чином, повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів у судах, ефективністю використання бюджетних коштів їх розпорядниками нижчого рівня та одержувачами наділена Державна судова адміністрація України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд не є підконтрольною особою Державної фінансової інспекції.

Така позиція колегії суддів підкріплюється також відсутністю у Законі № 2939-XII Порядку № 550 та Положенні про Державну фінансову інспекцію України окремого визначення органів судової влади (наряду з органами виконавчої влади) як об'єктів контролю, стосовно яких Державною фінансовою інспекцією може здійснюватись інспектування.

Також колегія суддів вважає правомірним посилання суду першої інстанції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 у справі 2а/0470/9480/11 (т.1, а.с.48-50, 233-236), яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 (т.1, а. с.237-240), набрала законної сили.

У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Означеною постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 у справі № 2а/0470/9480/11 за результатами розгляду справи за участю Дніпропетровського апеляційного господарського суду та Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області (яке реорганізовано у ДФІ в Дніпропетровській області) встановлено, що Суд є бюджетною установою, проте не є підконтрольним об'єктом органів державної контрольно-ревізійної служби України.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, якщо у судовому рішенні, що набрало законної сили, встановлюються обставини, які стосуються певних осіб, то такі обставини можуть не доказуватись при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж самі особи і спір стосується тих же обставин.

У судових рішеннях у справі 2а/0470/9480/11 першої та апеляційної інстанцій встановлено обставини стосовно відсутності повноважень КРУ в Дніпропетровській області (правонаступником якого є ДФІ в Дніпропетровській області) на здійснення контрольних функцій відносно Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а саме: останній не є підконтрольним об'єктом органів державної контрольно-ревізійної служби України.

Таким чином, з огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Дніпропетровського апеляційного господарського суду про визнання протиправними дій ДФІ в Дніпропетровській області щодо проведення з 02.11.2015 по 14.12.2015 перевірки фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду за період з 01.07.2012 по 31.10.2015, і, як наслідок, визнання протиправним розпорядження ДФІ в Дніпропетровський області щодо зупинення операцій з бюджетними коштами № 23 від 10.02.2016.

Наведеним також спростовуються доводи відповідача, що висновки, викладені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 у справі №2а/0470/9480/11, не є обов'язковими для застосування іншими судами.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені статтею 202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року у справі № 804/902/16 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко