Постанова № 61556700, 23.09.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/987/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Ларіній П.Є.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, дов. № 2 від 01.01.2016

ОСОБА_2, дов. № 93 від 18.04.2016

представника відповідача ОСОБА_3, дов № 747/10/28-05-10 від 16.02.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобовязати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Приватне акціонерне товариство Лисичанська нафтова інвестиційна компанія звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС, у якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання органу державної казначейської служби висновку про суми відшкодування Приватному акціонерному товариству Лисичанська нафтова інвестиційна компанія податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень та грудень 2013 року, а також зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про відшкодування Приватному акціонерному товариству Лисичанська нафтова інвестиційна компанія податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2013 року у сумі 1051487,00 грн та пені у сумі 572392,49 грн за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування, за серпень 2013 року у сумі 3100301,00 грн та пені у сумі 1667818,80 грн за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування, за вересень 2013 року у сумі 1805482,00 грн та пені у сумі 958147,76 грн за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування, за жовтень 2013 року у сумі 2918419,00 грн. та пені у сумі 1531931,29 грн за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування, за грудень 2013 року у сумі 12194451,00 грн та пені у сумі 6246396,44 грн за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування.

Ухвалою суду від 22.08.2016 при відкритті провадження у справі № 812/967/16 розєднано позовні вимоги приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія шляхом виділення в самостійне провадження вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання висновку для відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року та зобовязання відповідача подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про відшкодування Приватному акціонерному товариству Лисичанська нафтова інвестиційна компанія податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у сумі 2918419,00 грн. та пені у сумі 1531931,29 грн за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування.

Зазначені вимоги є предметом розгляду у даній справі.

Позов щодо зазначених вимог обґрунтовано тим, що 18.11.2013 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2013 року, у якій заявлено до відшкодування суму ПДВ у розмірі 2918419,00 грн, а також подано заяву на відшкодування вказаної суми на рахунок позивача. Актом податкового органу від 14.01.2014 про результати документальної позапланової перевірки правомірності нарахування відємного значення ПДВ за жовтень 2013 року та бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2013 року, у якому зазначено, що позивачем порушено вимоги ст. 200 Податкового кодексу України та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 2918419,00 грн.

На підставі вказаного акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.01.2014, у тому числі і податкове повідомлення-рішення форми «В1» про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень на 2918419,00 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржено у судовому порядку та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 у справі № 812/823/15 податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акта перевірки від 14.01.2014, визнано протиправними та скасовано. Постанова суду набрала законної сили, а отже, судом підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року на суму 2918419,00 грн. Однак, відповідач до тепер не виконав свого обовязку та не подав до казначейської служби висновок про перерахування позивачу вказаної суми ПДВ.

Крім того, позивач зазначив, що п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено право позивача на отримання пені на не відшкодовані суми заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Щодо початку нарахування пені позивач зазначив, що відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року на суму 2918419,00 грн повинно було бути проведено не пізніше 02.01.2014. Вказаний строк обраховано виходячи з того, що п. 200.10, 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено строки проведення перевірки заявлених платником податків у декларації з ПДВ даних, а саме не більше 60 днів з дня подачі декларації. Отже, перевірка повинна була завершитись 18.12.2013. Потім, в продовж 5 днів до 23.12.2013 відповідач повинен був підготувати висновок та подати його до органу казначейства. Казначейство у термін 5 операційних днів здійснює перерахування бюджетної заборгованості на рахунок платника, тобто до 02.01.2014. Кінцевою датою розрахунку пені позивачем визначено 15.06.2016.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та наданим 23.09.2016 до суду письмовим поясненням. Додатково зазначив, що вважає, що час судового оскарження податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ не може зменшувати термін, за який нараховується пеня за несвоєчасне повернення бюджетної заборгованості, оскільки статтею 129 Податкового кодексу України передбачено, що у випадку порушення строку погашення податкового боргу платником податку пеня нараховується за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Позивач вважає, що такі ж умови необхідно застосовувати і до заборгованості бюджету перед платником ПДВ, тому що судове оскарження підтвердило правомірність визначенням позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року у розмірі 2918419,00 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що у разі неузгодження контролюючім органом суми податку, заявленої до відшкодування, зобовязання з бюджетного відшкодування податку виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження. На даний час податковий орган не вважає процедуру оскарження завершеною, оскільки СДПІ не оскаржило судові рішення у справі № 812/823/15 в касаційному порядку через брак коштів на судовий збір. Пропущений строк може бути поновлений. У звязку з цим відповідач вважав, що строк подання висновку про відшкодування позивачу ПДВ по декларації за жовтень 2013 року ще не настав. З цих же підстав вважав безпідставним заявлення позивачем вимог про нарахування пені.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, залучена до участі у справі ухвалою суду від 14.09.2016, участь у судовому засіданні свого представника не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Приватне акціонерне товариство Лисичанська нафтова інвестиційна компанія (далі ПрАТ «ЛИНІК») зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 16.12.2002, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ.

ПрАТ «ЛИНІК» є платником податку на додану вартість та знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі СДПІ).

Судом встановлено, що ПрАТ «ЛИНІК» 18.11.2013 подано до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, у якій розраховано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2918419,00 грн. а також подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 9-23)

З метою перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування у вказаній декларації СДПІ проведено документальну позапланову перевірку правомірності нарахування відємного значення ПДВ за жовтень 2013 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2013 року, результати якої викладено в акті № 2/28-05-17-02/32292929 від 14.01.2014 (а.с. 50-71)

Згідно висновків акта позивачем порушено вимоги ст. 198, 200 Податкового кодексу України, в результаті чого у декларації за жовтень 2013 року завищено податковий кредит на 7965968,00 грн, завищено суму відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ на 7576421,00 грн, занижено суму позитивного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ на 389547,00 грн, а також завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 2918419,00 грн.

На підставі вказаного акта СДПІ прийнято 30.01.2014 податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на 389547,00 грн основного зобовязання та нараховано штраф 194773,50 грн, № НОМЕР_2 про зменшення розміру відємного значення ПДВ на 7576421,00 грн та № НОМЕР_3 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року на 2918419,00 грн (а.с. 72-77)

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено ПрАТ «ЛИНІК» у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 у справі № 812/823/15, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 30.01.2014 № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на 389547,00 грн основного зобовязання та штраф 194773,50 грн, № НОМЕР_2 про зменшення розміру відємного значення ПДВ на 7576421,00 грн та № НОМЕР_3 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року на 2918419,00 грн (а.с. 24-36)

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.200.7, 200.10 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі п.п.200.12, 200.13 ст.200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

З матеріалів вбачається, що контролюючий орган за результатами перевірки визнав право підприємства позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердив достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, відповідач порушив норми Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Суд не приймає доводи відповідача про неможливість надання висновку до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області у звязку з тим, що на даний час не закінчено порядок судового оскарження, оскільки в матеріалах справи наявне судове рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючий орган, повинен був керуватися Податковим кодексом України, а тому бездіяльність відповідача, щодо ненадання протягом пяти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року, є протиправною.

Під час розгляду справи представником відповідача надано до суду довідку про суму залишку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітний період, в якій зазначено, що станом на 13.09.2016 залишок бюджетної заборгованості за звітний період жовтень 2013 року становить 2918419,00 грн. основної заборгованості. (а.с. 83).

З урахуванням вищенаведеного, для усунення наслідків порушених відповідачем прав позивача, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобовязання Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби подати висновок до головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про відшкодування приватному акціонерному товариству Лисичанська нафтова інвестиційна компанія заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у сумі 2918419,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про відшкодування позивачу пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість суд зазначає таке.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, право позивача на відшкодування йому бюджетної заборгованості з податку на додану вартість з нарахуванням на зазначену суму пені прямо передбачено чинним законодавством.

Позиція щодо наявності у платника податку на додану вартість права на отримання нені у разі несвоєчасного повернення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість висловлена Верховним Судом України в постанові від 03.06.2014 у справі № 21-131а14 за позовом публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України (далі - СДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про стягнення суми.

Щодо строку, за який платник податку має право на нарахування пені на заборгованість з ПДВ суд виходить з того, що статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено певні процедури перевірки правомірності заявлення сум бюджетного відшкодування та узгодження заборгованості бюджету.

Зі змісту п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України вбачається, що узгоджені суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість та на зазначені суми нараховується пеня протягом строку дії заборгованості, включаючи день погашення.

Порядок узгодження заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість також визначено статтею 200 Податкового кодексу України, а саме вказаною нормою передбачено обовязок контролюючого органу провести камеральну перевірку заявлених у декларації даних в продовж 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, а за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. (пункти 200.10, 200.11 ст. 200 ПК України).

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідні податкові повідомлення-рішення (п. 200.14 ст. 200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.15 статті 200 ПК України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 ПК України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Тобто, дата, з якої розпочинається нарахування пені залежить від дати отримання податковим органом рішення суду + 5 робочих днів на подання висновку + 5 операційних днів на перерахування коштів.

Із долученого до справи супровідного листа Донецького апеляційного адміністративного суду № 812/823/15 від 18.05.2016 судом встановлено, що податковий орган отримав ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 у справі № 812/823/15 - 24.05.2016, про що на супровідному листі зазначено на штампі реєстрації вхідної кореспонденції.

Тобто, починаючи з 24.05.2016 на протязі 5-ти робочих днів контролюючий орган мав скласти та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок, а саме в строк до 31.05.2016. В свою чергу, казначейство мало виплатити товариству суму бюджетної заборгованості на протязі 5-ти операційних днів, а саме в строк до 07.06.2016. Однак, цього зроблено не було.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що закінченням процедури судового оскарження відповідно до положень п. 200.15 ст. 200 ПК України є дата прийняття судового рішення Вищим адміністративним судом України, оскільки сума бюджетного відшкодування ПДВ перед ПрАТ «ЛИНІК» підтверджена рішенням суду, яке набрало законної сили, а саме 17 травня 2016 року.

Позивачем самостійно визначено кінцеву дату розрахунку пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а саме 15.06.2016.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що вважає за необхідне просити суд зобовязати відповідача подати висновок до органу казначейства щодо відшкодування ПрАТ «ЛИНІК» ПДВ по декларації за жовтень 2013 року з урахуванням пені, розрахованої до 15.06.2016, оскільки в подальшому, після фактичного отримання бюджетного відшкодування має намір вимагати нарахування пені з 15.06.2016 по день отримання коштів.

Таким чином нарахування пені до 15.06.2016 не порушує прав позивача.

З 08.06.2016 (дата виникнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість) до 15.06.2016 8 календарних днів, з урахуванням облікової ставки НБУ 18 відсотків розмір пені становить 13816,48 грн (2918419,00 грн х 120 % х 18% / 365 днів х 8 днів прострочки).

Посилання позивача на те, що сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню є узгодженою з моменту подачі декларації в силу статті 54 Податкового кодексу України суд вважає необґрунтованим, оскільки дана норма стосується обчислення платником податків податкового зобовязання, а не зобовязання бюджету перед платником податків.

Також суд вважає безпідставним посилання представника позивача на положення п. 129.1.2 статті 129 Податкового кодексу України, як на підставу нарахування пені за весь період судового оскарження податкових повідомлень рішень про зменшення сум бюджетного відшкодування.

Так, згідно п. 129.1.2 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Зазначена норма стосується строків погашення податкового зобовязання та відповідальності платника податку за їх порушення.

Як зазначалось раніше спеціальною нормою, яка регулює порядок відшкодування ПДВ є стаття 200 Податкового кодексу України.

Вказана стаття встановлює обовязкові процедури узгодження бюджетної заборгованості та містить обовязок податкового органу направити відповідний висновок лише після закінчення судового оскарження. Отже, весь період судового оскарження не включається до періоду існування заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на вказане суд вважає, що застосування статті 129 Податкового кодексу України до правовідносин щодо відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є неможливим.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «ЛИНІК» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Однак, судом встановлено, що судовий збір у розмірі 2756,00 грн за дві немайнові вимоги (визнання протиправною бездіяльності та зобовязання надати висновок) сплачено позивачем при поданні позову у справі № 812/967/16. Дані позовні вимоги виділено в самостійне провадження зі справи № 812/967/16.

Таким чином питання про розподіл судових витрат буде вирішено судом під час ухвалення рішення у справі № 812/967/16.

Керуючись ст.ст. 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС щодо неподання органу державної казначейської служби висновку про суми відшкодування Приватному акціонерному товариству Лисичанська нафтова інвестиційна компанія податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про відшкодування Приватному акціонерному товариству Лисичанська нафтова інвестиційна компанія податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у сумі 2918419,00 грн. та пені за період з 08.06.2016 по 15.06.2016 у розмірі 13816,48 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано судом 26 вересня 2016 року.

Суддя ОСОБА_4