Постанова № 61556534, 20.09.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/608/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Кравцовій Т.О.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 дов. від 05.02.2016 № б/н,

представника відповідача - ОСОБА_2 дов. від 10.06.2016 № 6941/12-14-10,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного малого підприємства «Конкорд» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2015 № 0000292201, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного малого підприємства «Конкорд» (далі - позивач, ПМП «Конкорд») до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.12.2015 № 0000292201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.01.2016 ним отримано оскаржене податкове повідомлення-рішення від 16.12.2015 № 0000292201, яке прийняте на підставі акту перевірки від 02.12.2015 № 1178/22-24202292. Позивач вважає, що згідно вимог Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, тобто встановлений певний мораторій на перевірки. На підставі податкової звітності за 2014 рік наданої підприємством до контролюючого органу встановлюється, що ПМП «Конкорд» не мало дохід в обсязі від 20 мільйонів грн. Посилаючись на Закон № 71-VIII позивач вважає незаконними наказ від 18.11.2015 № 51-п про проведення перевірки; повідомлення від 19.11.2015 № 23/12-14-03-87 щодо проведення перевірки позивача; та акт від 02.12.2015 № 1178/22-24202292 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПМП «Конкорд» (код ЄДРПОУ 24202292) з питань дотримання валютного законодавства за період з 04.03.2015 по 17.11.2015. З урахуванням норм Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VІІ та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р позивач вважає, що єдиною та необхідною умовою для звільнення від відповідальності від нарахування пені є знаходження підприємства у зоні АТО. При проведенні перевірки відповідачем незаконно нарахована пеня у сумі 62091,30 грн. На підставі викладеного вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 16.12.2015 № 0000292201.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо мораторію на перевірки не розповсюджуються на перевірки податкових органів. Також зазначив, що суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення звільняються від відповідальності у вигляді нарахування пені лише за наявності сертифікату торгово-промислової палати. Позивачем належного документу відповідачу надано не було. Відповідач вважає, що м. Сєвєродонецьк на теперішній час знаходиться на підконтрольній Україні території де функціонують державні органи, банківські установи, пошта та інше. На підставі викладеного, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.

Приватне мале підприємство «Конкорд» зареєстроване в якості юридичної особи Сєвєродонецькою міською радою Луганської області 23.12.1996 за № 1 383 120 0000 001178, та перебуває на податковому обліку у відповідача.

Наказом державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області від 18.11.2015 № 51-п на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу Україні з метою перевірки відомостей про факти порушення законодавчо встановленого терміну розрахунків в сфері ЗЕД, наданих ПАТ «Приватбанк» призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПМП «Конкорд» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 04.03.2015 по 17.11.2015 (а.с. 88).

Копію зазначеного наказу, а також повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлено позивачу 19.11.2015 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано останнім 27.11.2015 (а.с. 123 зворотній бік).

Згідно акта від 02.12.2015 № 1178/22-24202292 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, код ЄДРПОУ 24202292 з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 04.03.2015 по 17.11.2015 позивачем здійсненні імпортні операції з наступними нерезидентами: ВАТ «Невинномысский Азот», Російська Федерація за контрактом від 02.09.2014 № 003-0611544; компанія «Sоlvеntіs LTD», Великобританія за контрактом від 30.10.2014 № CONCORD 1/2014 (а.с.10-14).

На підставі вказаного акта державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2015 № 0000292201 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 62091,30 грн (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено контракт від 02.09.2014 № 003-0611544 з нерезидентом ВАТ «Невинномысский Азот», Російська Федерація, предметом якого являється поставка вінілацетата ректифіката ТУ 6-11-0209955-1-88 в кількісті 1200 тон, умови поставки FCA-AU. ПМП «Конкорд» зроблено передплату за товар платіжними дорученнями в іноземній валюті від 26.05.2015 на суму 1552600,00 рос. руб., від 04.03.2015 на суму 264400,00 рос. руб.

Також, ПМП «Конкорд» укладено контракт від 30.10.2014 № CONCORD 1/2014 з нерезидентом Компанія «Solventis LTD», Великобританія, предметом якого являється вінілацетат мономер, умови поставки FCA-Хемиксем, Бельгія. Розрахунки за контрактом здійснюються у євро, код валюти 978. ПМП «Конкорд» зроблено передплату за товар платіжними дорученнями: від 21.05.2015 на суму 21560,00 євро, від 22.05.2015 на суму 21560,00 євро, від 21.05.2015 на суму 52251,00 євро, від 19.06.2015 на суму 36629,00 євро,

Перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контрактам від 02.09.2014 № 003-0611544, 30.10.2014 № CONCORD 1/2014.

Вирішуючи питання щодо правомірності призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПМП «Конкорд», код ЄДРПОУ 24202292 з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 04.03.2015 по 17.11.2015, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пункту 79.1 статті 79 вказаного Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається з матеріалів справи листами від 02.07.2015, 01.09.2015 та від 05.10.2015 ПАТ «Приватбанк» проінформовано Державну фіскальну службу України про наявність незавершених експортних операцій ПАТ «Приватбанк» (а.с. 78, 83,-122)

Суд не приймає посилання позивача на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо мораторію на перевірки у спірних правовідносинах з огляду на таке.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V.

Згідно зі статтю 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, контролю органами державної фіскальної служби.

Таким чином, стаття 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо мораторію на проведення перевірок не розповсюджується на здійснення контролю органами державної фіскальної служби, в тому числі й шляхом проведення планових документальних виїзних перевірок.

Також постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 99 від 11.03.2015 затверджено план заходів на 2015 рік із запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму, на виконання якого органи ДФС зобов'язано здійснити перевірки, зокрема щодо дотримання вимог валютного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності порушень з боку відповідача при прийнятті наказу про проведення перевірки від 18.11.2015 № 51-п.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Статтею 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України).

Судом встановлено та не оскаржується сторонами, що наказ від 18.11.2015 № 51-п про призначення перевірки та повідомлення про початок перевірки від 19.11.2015 № 23/12-14-03-87 отримані позивачем 27.11.2015 (а.с. 123).

На підставі зазначеного наказу відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПМП «Конкорд», результати якої оформлено актом від 02.12.2015.

Оскільки під час проведення спірної перевірки позивач не був позбавлений можливості надавати свої пояснення та первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо відображених в податковому обліку спірних господарських операцій, а також подати заперечення на акт перевірки, у суду також відсутні підстави для визнання протиправними дій щодо порядку проведення перевірки.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, суд виходить з такого.

У даному випадку обставини щодо прострочення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД не є спірним питанням між сторонами, а спірним питанням є наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства з підстав знаходження підприємства в зоні проведення АТО.

Суд вважає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (надалі Закон України №1669-VII), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Так, оцінюючі спірні правовідносини, суд виходить з того, що за положеннями статті 10 Закону №1669-VII єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс - мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Крім того, підпунктом "а" пункту 1 частини 4 статті 11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України № 1669-VII внесені зміни до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94 (надалі Закон України №185/94), якою встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)".

Також, вищезазначеним Законом № 1669-VII внесені зміни до частини 7 статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", згідно з якими встановлено, що підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово - промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

З аналізу даних норм вбачається, що обов'язковими підставами для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, визначених відповідно до Закону України № 185/94 є знаходження суб'єкта господарювання на території проведення антитерористичної операції та наявність сертифікату Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність обставин непереборної сили (форс-мажору).

Проте позивачем під час розгляду даної справи не надано суду у якості доказів настання у нього форс-мажорних обставин сертифікат Торгово-промислової палати України.

Посилання позивача в своїй позовній заяві на те, що єдиною та необхідною умовою для звільнення від відповідальності від нарахування пені є знаходження у зоні АТО суд не бере до уваги, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам.

З урахуванням викладеного суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.

У зв'язку із відмовою у задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог приватного малого підприємства «Конкорд» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2015 № 0000292201 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 26 вересня 2016 року.

Суддя Т.В. Смішлива