Постанова № 61556450, 21.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 р. Справа №805/2474/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Куденков К.О.;

секретар судового засідання: Притула С.С.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (надалі - позивач, КП «Компанія «Вода Донбасу») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (надалі - відповідач, СДПІ у м. Донецьку) про скасування вимоги № Ю-1-23 від 05.05.2016 року на суму 1974484,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на нього розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014р. Позивач зазначає, що він оскаржує вимогу частково на суму єдиного внеску 1 974 484,45 грн. за жовтень 2015р. - квітень 2016р., оскільки судовими рішеннями у справах №805/5199/15-а, №805/3337/15-а, №805/54/16-а скасовані вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску за попередні періоди.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що законодавство не скасовує обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а надає можливість платникам єдиного внеску на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Умовою такого звільнення (відстрочення) є заява у довільній формі, яка подається до фіскального органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО та сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідач вважає, що згідно з вимогами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язки платника єдиного внеску мають бути виконані після закінчення АТО у повному обсязі. При цьому, якщо платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводиться АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов'язані виконувати всі встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» функції.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2016р. у справі №805/5199/15-а задоволено частково адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу, скасовано вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС від 04 вересня 2015 року № Ю-35-11 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 3 934 566,55 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016р. повернуто апеляційну скаргу СДПІ у м. Донецьку на вказану постанову.

У вказаній постанові зазначено, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (ідентифікаційний код 00191678) зареєстроване як юридична особа, про що 03 вересня 2007 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 266 145 0000 026990. Основним видом економічної діяльності позивача є код КВЕД 36.00 Збір, очищення та постачання води. З часу державної реєстрації у якості юридичної особи місцезнаходження позивача було зареєстровано за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 85. В подальшому у зв'язку з проведенням антитерористичної операції з 04 грудня 2014 року місцезнаходження КП «Компанія «Вода Донбасу» змінено та зареєстровано за адресою: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, буд. 177а. Як платник єдиного внеску позивач перебуває на обліку за реєстраційним № 05-15-01-0281; за класом професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності: 37.

Також зазначено, що Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (ідентифікаційний код 39789047) зареєстрована як юридична особа, про що 13 травня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 274 102 0000 011629. Станом на 15 лютого 2016 року як платник єдиного внеску позивач перебуває на обліку у відповідача.

05 листопада 2014 року КП «Компанія «Вода Донбасу» звернулося до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників з заявою № 17/1792, поданою відповідно до п. 9-3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якій просило звільнити його від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону № 2464, а саме від нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності.

Вказана заява отримана Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників 05 листопада 2014 року та зареєстрована за вхідним № 99, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції на примірнику заяви.

Сертифікатом (висновком) № 1735 про настання обставин непереборної сили від 25 листопада 2014 року № 5270/05-4 Торгово-промислова палата України відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 ст.100 Податкового кодексу України, на підставі наданих документів засвідчила КП «Компанія «Вода Донбасу» настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються сплавлення та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити було неможливо.

Сертифікатом (висновком) № 1736 про настання обставин непереборної сили від 25 листопада 2014 року № 5268/05-4 Торгово-промислова палата України відповідно до п.5.4 Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1044, на підставі поданих документів засвідчила КП «Компанія «Вода Донбасу» настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити було неможливо.

Листом від 17 лютого 2015 року № 17/199 КП «Компанія «Вода Донбасу» повідомило СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС про те, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області ним отримані сертифікати про настання обставин непереборної сили від 25 листопада 2014 року № 5270/05-4 та № 5268/05-4, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, а також продовження граничного строку подачі податкових декларацій. До листа, адресованого відповідачу, позивач додав копії сертифікатів (висновків) Торгово-промислової палати України. Вказаний лист отриманий СДІП з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС 03 березня 2015 року, про що посадовою особою відповідача зроблена відповідна відмітка на примірнику заяви

У постанові Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2016р. у справі №805/5199/15-а суд дійшов висновку про належність позивача до категорії платників єдиного внеску, зазначених в абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464. В силу положень абз. 1-2 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 КП «Компанія «Вода Донбасу» звільняється від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, в тому числі щодо нарахування та сплати єдиного внеску, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Також суд зазначив, що неможливість виконання КП «Компанія «Вода Донбасу» з 10 червня 2014 року своїх зобов'язань щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів внаслідок обставин непереборної сили засвідчена сертифікатами Торгово-промислової палати України, які надані відповідачу 03 березня 2015 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2016р. у справі №805/3337/15-а задоволено позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС про скасування вимоги, скасовано вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС від 03.08.2015р. № Ю-35-11 щодо сплати недоїмки на суму 3 814 744,14 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016р. повернуто апеляційну скаргу СДПІ у м. Донецьку на вказану постанову.

У постанові Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2016р. суд дійшов висновку, що положення, передбачені п.9.3 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених статтею 6 цього Закону, поширюються на позивача як платника єдиного внеску.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. у справі №805/54/16-а задоволено частково адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС України про визнання протиправними дії та скасування податкової вимоги про сплату боргу № Ю-35-11 від 05 жовтня 2015 року, скасовано вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС України № Ю-35-11 від 05 жовтня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 4 192 938,69 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016р. повернуто апеляційну скаргу СДПІ у м. Донецьку на вказану постанову.

У постанові Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. суд дійшов висновку, що позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного внеску.

СДПІ у м. Донецьку (ідентифікаційний код органу: 39789047) знаходиться за адресою: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі «Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794.

Також відповідно до вказаних відомостей з Єдиного державного реєстру Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (ідентифікаційний код: 38769166, місцезнаходження: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59) - припинена.

05 травня 2016 року відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1-23 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску у розмірі 6 057 408,27 грн.

Вказана вимога сформована станом на 30.04.2016р.

Відповідачем не надано витребуваного судом розрахунку до спірної вимоги.

У листі від 03.08.2016р. №03/02/1002 позивач зазначає, що зазначена у спірній вимозі недоїмка виникла за період з серпня 2014р. по квітень 2016р.

Також у листі від 03.08.2016р. №03/02/1001 позивач зазначає, що за неоскаржений період жовтень 2015р. - квітень 2016р. сума недоїмки складає 1 974 484,45 грн., у тому числі 149 761,96 грн. за квітень 2016р.

Відповідачем наданий витяг з картки особового рахунку платника - позивача, в якому зазначено, що недоїмка з єдиного внеску станом на 30.04.2016р. складає 6 057 408,27 грн. Також з вказаної картки випливає, що недоїмка виникла у жовтні 2014р. та у подальшому у повному обсязі погашена не була.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників від 10.06.2016р. №12877/10/218-10-10-4-33 та рішенням Державної фіскальної служби України від 20.07.2016р. №15646/6/99-99-11-02-02-25 залишені без розгляду відповідні скарги позивача на спірну вимогу.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що позивач є платником єдиного внеску згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За приписами абзаців першого та другого ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

З наведених приписів та картки особового рахунку платника - позивача випливає, що позивачем надані помилкові розрахунки недоїмки, оскільки сума єдиного внеску за звітний період квітень 2016р. може набути статус недоїмки лише після закінчення відповідного строку сплати (20.05.2016р.). Крім того, зазначені у листі від 03.08.2016р. №03/02/1001 помісячні суми єдиного внеску не відповідають відомостям з картки особового рахунку платника - позивача, які сформовані на підставі звітності позивача.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Також суд вважає за необхідне зазначити що пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016р., виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», але положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону - не було внесено.

Тобто, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» після набрання ними чинності стали невід'ємною складовою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а сам пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05.02.2008р. справа №2-1/2008.

Оскільки на момент прийняття спірної вимоги п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не був скасований та зміни до нього не були внесені, він продовжував свою дію.

Статтею другою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Маріуполь Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Маріуполь Донецької області.

Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Судовими рішеннями у справах №805/5199/15-а, №805/3337/15-а, №805/54/16-а, які набрали законної сили, підтверджено право позивача на звільнення від сплати єдиного внеску на підставі п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та необґрунтованість формування позивачу вимог зі сплати недоїмки з єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати спірну вимогу на оскаржувану суму. При цьому, суд зазначає, що помилковий розрахунок позивача періоду щодо виникнення недоїмки у розмірі 1974484,45 грн. не впливає на обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскілки за приписами п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідні платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Враховуючі те, що у вимозі про сплату боргу (недоїмки) не зазначаються періоди, за які виникла недоїмка, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №0005701302/3424 від 28 квітня 2016 року у частині нарахування недоїмки на суму 1974484,45 грн.

Позивачем надане до суду платіжне доручення №974 від 04.08.2016р. про сплату судового збору у розмірі 29 617,27 грн. за подання позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає 29 617,27 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування вимоги - задовольнити повністю.

Скасувати вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №0005701302/3424 від 28 квітня 2016 року у частині нарахування недоїмки на суму 1974484,45 грн.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ідентифікаційний код: 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Крала Лібкнехта, б.177а) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (ідентифікаційний код: 39789047; 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59) суму судових витрат у розмірі 29617 (двадцять дев'ять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 27 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 21 вересня 2016 року, повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів з дня завершення судового розгляду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2016 року.

Суддя Куденков К.О.