Постанова № 61556348, 19.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 р. Справа № 804/2838/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Концерна «Стальпромбуд» до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2016 року Концерн «Стальпромбуд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати противоправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції від 12.03.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при проведенні перевірки протиправно встановлено нереальність проведення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсіті ЛТД» у січні 2015 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурі Інновейшн» у липні 2015 року, оскільки контролюючим органом в акті перевірки використано необґрунтовані дані, а також суб'єктивні припущення.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, підтримав позицію викладену у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та на підставі наказу №88 від 08.02.2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Концерну «Стальпромбуд» з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталонбудсервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсіті ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сарман-Торг» за січень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Севіал» за квітень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурі Інновейшн» за липень 2015 року, достовірності формування податкових зобовязань з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» за січень, квітень та липень 2015 року.

За результатами перевірки 19.02.2016 року складений акт №58/14-02/32098749, у висновку якого зазначено, що встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 246878,03 грн., у т.ч. в січні 2015 року - 75006,91 грн., по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсіті ЛТД» та липні 2015 року - 171871,12 грн., по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурі Інновейшн» .

Такий висновок податковим органом здійснено, у звязку із тим, що при проведенні перевірки встановлено нереальність проведення господарських операцій Концерн «Стальпромбуд» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсіті ЛТД» у січні 2015 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурі Інновейшн» у липні 2015 року.

В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсіті ЛТД» податковим органом зазначено наступне:

-за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів необхідних для ведення господарської діяльності, також недостатність трудових ресурсів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бура Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тундра ЛТД», господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсіті ЛТД» з Концерном «Стальпромбуд»;

-до перевірки не надано відповідні перепустки та дозволи на вїзд/виїзд на територію Публічного акціонерного товариства «АрселорМітал Кривий Ріг».

В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурі Інновейшн» податковим органом зазначено наступне:

-неможливо простежити ланцюг придбання товару у звязку з відсутністю постачальника даного товару.

На підставі акту перевірки 12.03.2016 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки є хибними, а реальність виконання господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсіті ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурі Інновейшн» підтверджується з огляду на наступне.

03.12.2014 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсіті ЛТД» було укладено договір субпідряду № 2447/СС, згідно якого субпідрядник у межах договірної ціни виконує власними силами роботи на обєкті «Будівництво хвостосховища «Центральне» 1-ша черга будівництва у б. Кроква до відмітки 90 м. Підготовчі роботи». На підтвердження реальності придбання товару за цим договором позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року № 1-01-1с, специфікацію вартості виконаних робіт за січень 2015 року, довідку про вартість виконаних робіт за січень 2015 року, відомості по рахунку 631, банківську виписку.

Також, 23.03.2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурі Інновейшн» було укладено договір поставки № 2303/МІ. На підтвердження реальності придбання товару за цим договором позивачем надано рахунки фактури від 07.07.2015 року № 0707, № 0708, 0709, 0710, 0711, видаткові накладні від 07.07.2015 року № 0707, № 0708, № 0709, № 0710, № 0711, товарно-транспортні накладні від 07.07.2015 року № 0707, № 0708, № 0709, № 0710, № 0711, банківську виписку.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій зазначених в акті перевірки, суд зазначає, що вони ґрунтуються на тому, що:

-за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів необхідних для ведення господарської діяльності, також недостатність трудових ресурсів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бура Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тундра ЛТД», господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсіті ЛТД» з Концерном «Стальпромбуд»;

-неможливо простежити ланцюг придбання товару у звязку з відсутністю постачальника даного товару;

-до перевірки не надано відповідні перепустки та дозволи на вїзд/виїзд на територію Публічного акціонерного товариства «АрселорМітал Кривий Ріг».

Суд звертає увагу на те, що порушення контрагентом позивача законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відсутністю у контрагента платника податку основних засобів та нематеріальних активів, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Факт порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що Вищий адміністративний суд України в своєму листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 висловив позицію з приводу того, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні лише відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Щодо ненадання позивачем перепусток та дозволи на вїзд/виїзд на територію Публічного акціонерного товариства «АрселорМітал Кривий Ріг» , суд зазначає, що роботи виконувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсіті ЛТД», та будівельні матеріли доставлялись транспортом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурі Інновейшн», тому позивач не повинен мати перепустки.

Також суд зазначає, що перепустки для вїзду/виїзду на територію підприємства не є первинними документами.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій, суд зазначає, що наданими позивачем документами спростовуються висновки зазначені в акті перевірки від 19.02.2016 року № 58/14-02/32098749.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 12.03.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Концерна «Стальпромбуд» до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції від 12.03.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Стягнути з Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції за рахунок бюджетних асигнувань на користь Концерна «Стальпромбуд» судовий збір в сумі 4265,72 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 липня 2016 року

Суддя ОСОБА_1