Постанова № 61556074, 22.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. Справа №805/2221/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 09 год. 42 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Молочної І.С.,

при секретарі судового засідання – Зимі М.О.,

за участю

прокурора – Буяновського В.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовпромлюкс” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

встановив:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 805/2221/16-а за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 (Далі – Прокурор) в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя (Далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовпромлюкс” (Далі – відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 22289,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до Пенсійного фонду України в заявленому розмірі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку зазначених пенсій.

На виконання вимог Закону № 1058-IV на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по працівниках відповідача позивачем надіслані на адресу відповідача розрахунки по відшкодуванню Управлінню суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на загальну суму 22289,19 грн., з яких: за Списком № 1, за період з лютого по березень 2016 року в сумі 4796,94 грн., за Списком № 2, за період з лютого по березень 2016 року в сумі 1636,34 грн., за Списком № 1, за період з вересня 2015 року по січень 2016 року в сумі 11765,02 грн., за Списком № 2, за період з вересня 2015 року по січень 2016 року в сумі 4090,89 грн., які відповідачем не сплачені.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надав заяву про здійснення розгляду справи без участі його представника.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури представляє інтереси держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя, яке, в свою чергу, є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади.

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (Далі – Положення).

Відповідно до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з підпунктом 5 п. 4 Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (Далі - територіальні органи) щодо: зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовпромлюкс» (код ЄДРПОУ 32788068; 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Леніна, буд. 42) зареєстровано в якості юридичної особи 03.03.2004 року, відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV як страхувальник зобов’язаний сплачувати у встановленому порядку страхові внески на обов’язкове державне пенсійне страхування.

На підприємстві відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно з п.п. «а», “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1931- XII, та яким відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Управлінням Пенсійного фонду України з вересня 2015 року по березень 2016 були здійснені витрати на виплату і доставку працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовпромлюкс» пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та за Списком № 2, на загальну суму 22289,19 грн.

На виконання приписів діючого законодавства позивачем на адресу відповідача за зазначений період часу були направлені для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та за Списком № 2, по працівникам підприємства.

Відповідачем вказані у розрахунках витрати УПФУ у встановлені строки не сплачені, в результаті чого існує заборгованість за зазначений період у загальному розмірі 22289,19 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.

Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (надалі – Закон України “Про пенсійне забезпечення”).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно пункту 6 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що на підприємстві відповідача працювали особи, які виконували роботи із шкідливими і важкими умовами праці, віднесені до списку №1 та до списку № 2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Вказаним особам органами Пенсійного фонду України призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів “а”, “б” - “з” ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаним особам, витрати органів Пенсійного фонду України за період з вересня 2015 року по березень 2016 року включно склали 22289,19 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, останнім не оскаржувались, при цьому витрати відшкодовані не були.

Оскільки судом встановлено, що позивач за розглядаємий період з вересня 2015 року по березень 2016 року поніс витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача в розмірі 22289,19 гривень враховуючи, що обов’язок з відшкодування позивачу цих витрат законодавством покладено на відповідача, приймаючи до уваги невідшкодування відповідачем цих витрат та наявність на день розгляду справи заборгованості в зазначеному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Також, Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 1 у позовній заяві просив стягнути на користь Прокуратури Донецької області сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Суд зазначає, що у питаннях розподілу судових витрат він зобов’язаний діяти виключно у межах Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір», правила яких не передбачають можливості стягнення судового збору, сплаченого прокурором при зверненні до суду з позовом в інтересах держави, у випадку задоволення позовних вимог.

Адже, відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, заява Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 про стягнення на користь Прокуратури Донецької області сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн., сплаченого при подані позову - задоволенню не підлягає.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовпромлюкс” (код ЄДРПОУ 32788068) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області Донецької області (код ЄДРПОУ 23336754) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 22289 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят дев’ять) грн. 19 коп.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

4. Повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2016 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Молочна І. С.