Рішення № 61555414, 20.09.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Провадження № 2/711/1093/16

Справа № 711/2891/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкаси

В складі: головуючого - судді Колода Л.Д.

При секретарі: Остапець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку набувальної давності ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку набувальної давності. Свої позовні вимоги мотивував тим, що в 2009 році між ним та відповідачем був укладений усний договір щодо купівлі - продажу легкового автомобіля марки OPEL моделі Vectra 2.2 , сірого кольору ,2004 року випуску, № шасі WOLOZCF6941073146 , легковий седан, державний номерний знак СА 7900АА.

Раніше відповідач видала ОСОБА_3І, а ОСОБА_3 позивачу нотаріально завірену довіреність, на підставі якої позивач мав право на керування та розпорядження даним автомобілем. Строк дії довіреності до 5 грудня 2012 року. Також позивачу ОСОБА_3 надав оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ, серії РКС№ 372549. Ця обставина підтверджується копією технічного паспорта. Також мається тимчасовий реєстраційний талон на його ім.»я , який зареєстрований у Вінницькому МРЕВ.

Проте право власності не зареєстровано за позивачем і позивач вважає, що відкрито та безперервно користується рухомим майном - легковим автомобілем марки OPEL моделі Vectra 2.2 , 2004 року випуску, державний номерний знак СА 7900АА , на протязі більше 6 років , а тому набув права на нього, відповідно до норм закону. Це підтверджується копією довіреності від грудня 2009 року на право керування ТЗ та цю обставину підтвердять також свідки .

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України від 16.01.2003, № 435-IV (далі - ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, тобто не передбачається перехід права власності на об'єкт, що відчужується, а лише представництво. При передачі права користування та розпорядження транспортним засобом фізичною особою-власником транспортного засобу (довірителем) на підставі довіреності іншій особі, право власності на транспортний засіб залишається незмінним, тобто не здійснюється відчуження майна і право розпорядження власністю (транспортним засобом) залишається за довірителем-власником.

З цього слідує, що хоч фактично (де-факто) автомобіль відчужується, юридично (де-юре) він залишається власністю власника-довірителя. Довіреність на право користування і розпорядження автомобілем, як правило, включає в себе всі права або частину прав по користуванню і розпорядженню автомобільним транспортом.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно п. 2 ч. 2. ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права .

В зв»язку з цим просить постановити рішення, яким визнати за ним право власності на автомобіль марки OPEL моделі Vectra 2.2 , сірого кольору, 2004 року випуску, № шасі WOLOZCF6941073146 , легковий седан, державний номерний знак СА 7900АА.

Представник позивача по довіреності ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала та просили позов задовольнити, з підстав, вказаних в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, про день слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку, подала заяву, в якій просить справу розглядати в її відсутності та відзив на позов, в якому просить постановити рішення на підставі вимог закону.

Суд , дослідивши письмові матеріали справи , в результаті повного , обєктивного та всебічного їх дослідження вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що згідно довіреності від 05.12.2009 року ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися належним власнику автомобілем марки OPEL моделі Vectra 2.2 , сірого кольору, 2004 року випуску, № шасі WOLOZCF6941073146 , легковий седан, державний номерний знак СА 7900АА. Довіреність видана на строк до 05 грудня 2012 року.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що він відкрито, безперервно протягом п»яти років користується вказаним автомобілем і тому вважає, що він набув права власності на автомобіль за набувальною давністю.

Однак з такими твердженнями позивача суд не погоджується з наступних підстав. Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. В коментарі до вищевказаної статті вказано, що набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння . Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.

Поскільки позивач з 05 грудня 2012 року по 05 грудня 2012 року володів автомобілем на підставі доручення, то не вправі звертатися до суду з позовом з тих підстав, що він відкрито , добросовісно, безперервно володіє автомобілем протягом п»яти років. Під час дії доручення від 05 грудня 2009 року , позивач міг розпорядитися автомобілем, як йому дозволяє довіреність продати, обміняти, здати в оренду тощо. Вказана довіреність не позбавляла його права в період її дії , розпорядитися та зареєструвати автомобіль на родичів, дружину і т.д. Перебіг строку набувальною давності починається з моменту виникнення володіння. Суд вважає, що строк набувальної давності міг виникнути у позивача після закінчення дії довіреності, тобто з 05 грудня 2012 року, до суду позивач звернувся 23.03.2016 року і вказаний строк ніяк не буде п»ятирічним.

Суд вважає неспроможними посилання позивача на норми ст. 41 Конституції України та ст.16 ЦК України, поскільки власником майна він не є і належних та допустимих доказів про володіння рухомим (утримання , ремонт, обслуговування, страхування і т.д.) майном не надав.

Крім цього суд вважає, що правовідносини між позивачем та власником автомобіля носили іншу правову природу, в тексті позову позивач вказує, що він та ОСОБА_2 домовилися про купівлю-продаж автомобіля, а правочини такого роду укладаються в письмовій формі з обов»язковим нотаріальним посвідченням. Тому в позові слід відмовити.

Поскільки відсутні підстави для задоволення позову, то немає підстав і вирішувати питання про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 344 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку набувальної давності відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.

Головуючий: ОСОБА_5