Ухвала суду № 61555374, 26.09.2016, Кам'янський районний суд Черкаської області

26.09.2016

Справа № 696/118/16-к

Провадження № 1-кп/696/70/16

УХВАЛА

Іменем України

26 вересня 2016 року м. Камянка

Камянський районний суд Черкаської області в складі

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

за участі

прокурора Пономар В.О,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Камянка Черкаської області кримінальне провадження № 42015120000000096 від 26.06.2015 року на підставі обвинувального акту відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого суддею Бобринецького районного суду Кіровоградської області, має на утриманні одну малолітню дитину (інвалід дитинства)

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 375 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Камянського районного суду Черкаської області повторно надійшов обвинувальний акт з додатками щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченому частиною 2 статті 375 КК України.

Учасники процесу просили провести підготовку до судового розгляду, який належить призначити на підставі даного обвинувального акту, вважаючи, що дотримані вимогист. 291 КПК України.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, потерпілого та його представника, які вважали можливим призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд приходить до наступного.

В указаному кримінальному провадженні вже відбувалось підготовче провадження, за результатами якого згідно ухвали Камянського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2016 року обвинувальний акт повертався прокурору з зазначенням його недоліків та наданням можливості їх усунення. Дана ухвала суду згідно ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 21 квітня 2016 року залишена без змін.

Дослідивши сам обвинувальний акт та додатки до нього, суд вважає, що повністю недоліки обвинувального акта не усунуті, що є перешкодою для призначення справи до судового розгляду.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам статті 291 КПК України, зокрема, містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення.

Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У відповідності до пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити фактичні обставини справи та в ньому має міститись повне формулювання обвинувачення.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, яке висунете в порядку, встановленому цим кодексом. У частині 1 статті 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах, крім випадків, передбачених цією статтею.

Розгляд справи без конкретного формулювання обвинувачення є неможливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.10.2008 року по справі «Абрамян проти Росії» вказано, що деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення. Аналогічні висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини від 26.06.2008 року «Ващенко проти України», від 25.07.2000 року «Маттоціа проти Італії».

Таким чином, відомості надані в обвинуваченні, повинні бути достатні для повного розуміння висунутого обвинувачення, що і є гарантією забезпечення права на захист.

Водночас, вказаний акт не містить повного обвинувачення, а сформоване у ньому обвинувачення є неконкретним, що позбавляє обвинуваченого належно усвідомлювати його суть та захищатись від нього.

Органом досудового розслідування безпідставно однозначно зазначено, що суддя постановив завідомо неправосудну постанову, оскільки у відповідності до статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» самі скасування або зміна судового рішення не тягнуть за собою автоматичної відповідальності судді і встановлюють її лише за передбачених підстав; сама ж процедура визнання рішення суду чи судді неправосудним може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, а не обвинувальним актом прокурора або слідчого, де має бути зазначена суть обвинувачення.

При формулюванні обвинувачення мав бути викладений стислий зміст правопорушення із зазначенням ознак злочину, часу, місця і способу протиправних дій, в чому обвинувачується особа, коли і де у неї виник намір на винесення завідомо неправосудної постанови, а не проведений перерахунок норм законів, які регламентують порядок розгляду справ в суді.

Як зазначено вище, згідно частини 1 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення.

Натомість, в направленому до суду обвинувальному акті у самому формулюванні обвинувачення викладено відомості про кілька видів складів злочину щодо інших посадових осіб з переліком їх прізвищ та ініціалів, хоча в обвинувальному акті відомості про їх засудження відсутні.

Вказане являється недоліком сформульованого обвинувачення, порушенням статті 62 Конституції України, статті 7 КПК України, частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини 1 статті 11 Загальної декларації прав людини, про що також наголошував Верховний Суд України у своїй постанові від 03 березня 2016 року у справі № 5-347кс15.

Згідно частини 2 статті 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити прийнятих процесуальних рішень, вид заходу забезпечення, дату і строк його застосування.

Водночас, у складеному реєстрі не міститься інформація про складання обвинувального акту після повернення попереднього акту прокурору, хоча на підставі ч.4 ст. 110 КПК України вказане також є процесуальним рішенням.

Крім того, з матеріалів, які надійшли до суду, вбачається, що прокурор безпідставно вилучив з них попередні судові рішення, які мають суттєве значення для вирішення питання по суті, у тому числі перевірки повноти усунення прокурором виявлених недоліків згідно ухвал Камянського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2016 року, та Апеляційного суду Черкаської області від 21 квітня 2016 року, які з огляду на зміст обвинувального акту в повній мірі усунуті не були.

Такі порушення кримінального процесуального закону та приписів європейської практики судочинства являються перешкодою до призначення справи до судового розгляду, а тому у відповідності до статті 314 КПК України обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами підлягає поверненню прокурору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 109, 290, 291, 314, 315, 316, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42015120000000096 від 26.06.2015 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 375 КК України повернути прокурору через невідповідності обвинувального акта та його додатків вимогамКПК України

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення через Камянський районний суд Черкаської області.

Суддя :