Ухвала суду № 61554782, 23.09.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.09.2016 Справа № 554/7670/16-к

Справа № 554/7670/16-к

Провадження № 1-кс/554/7123/2016

УХВАЛА

Іменем України

23 вересня 2016 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю прокурора Савченка О.І., слідчого Кашуба О.В., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Полтавській області Кашуба О.В. у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12016170000000432 від 06.09.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Кишеньки, Кобеляцького району, Полтавської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої ОСОБА_1, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21.09.2016 року слідчий звернувся до суду з зазначеним клопотанням. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

У провадженні СУ ГУ Національної поліції у Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120161700000000432 від 06.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено: на початку вересня 2016 року ОСОБА_1, вирішила використати свої повноваження з метою особистого збагачення.

Реалізуючи задумане, та знаючи завдяки займаній посаді, що ОСОБА_4 має намір здійснити зовнішнє електропостачання електроустановок особистого селянського господарства, що знаходиться в с. Кишеньки, Кобеляцького р-ну, Полтавської області, в зв'язку з чим звернулась із заявою про надання дозволу на проведення кабелю для підключення електромережі, до виконавчого комітету Світлогірської сільської ради, ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_5, який представляє інтереси ОСОБА_4 у вказаному питанні та доглядає за селянським господарством останньої, надати їй неправомірну вигоду у вигляді коштів у сумі 10 000 гривень за надання дозволу на проведення електричного кабелю, згідно проекту зовнішнього електропостачання електроустановок особистого селянського господарства ОСОБА_4 в с. Кишеньки Кобеляцького р-ну, Полтавської області. З метою конспірації та завуалювання своїх злочинних дій, 02.09.2016 року, ОСОБА_6 надала ОСОБА_5 номер банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1, яка оформлена на ОСОБА_7 - рідну сестру фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, з метою погашення заборгованості перед ФО-П ОСОБА_8 за раніше придбані товари в магазині непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_2, де здійснює свою підприємницьку діяльність останній. Реквізити банківської картки були надані ОСОБА_8, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_1

16.09.2016 року, о 17 годині 48 хвилин на банківську картку, надану ОСОБА_1, ОСОБА_5 було перераховано грошові кошти в сумі 10 000 грн., включаючи комісію банку в сумі 50 грн.

19.09.2016 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_1, знаючи про перерахування грошових коштів ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди, за рахунок вказаних коштів, замовила у ФОП ОСОБА_8 товар на суму в 45 грн. та грошові кошти в сумі 500 грн., які отримав її син - ОСОБА_9.

20.09.2016 року, приблизно об 11 годині, вчинивши всі дії, направлені на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 надала дозвіл на проведення електричного кабелю, згідно проекту зовнішнього електропостачання електроустановок особистого селянського господарства ОСОБА_4 в с. Кишеньки Кобеляцького р-ну, Полтавської області.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, та проханні надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

На підставі викладеного, посилаючись на наявність ризиків запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий просить обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задовольнити.

Підозрювана в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, обрати відносно неї запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозра не обґрунтована, не доведені ризики, підозрювана позитивно характеризується, хворіє. Просив обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

21.09.2016 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, офіційно працює.

Підозрювана ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_5; договором про приєднання до електричних мереж від 15.07.16 р.; технічними умовами приєднання, яке не є стандартним №54/1525; протоколом огляду від 06.09.2016 р.; чеком про перерахування коштів на суму 10 000 грн.; протоколом допиту свідка ОСОБА_8; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, знайшли своє підтвердження.

Одночасно, відповідно до положень ст.178 КПК України при розгляді даного клопотання слід врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною злочину, дані про її особу, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у злочинах, у вчиненні яких вона підозрюється, а саме позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді «взяття під варту» відносно підозрюваної, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Тому, суд дійшов до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню.

Беручи до уваги наявність ряду хронічних хвороб у підозрюваної, постійного місця проживання, наявність соціальних зв'язків з сім'єю, те, що вона одружена, проживає разом з чоловіком, який досяг пенсійного віку, але працює, те, що ОСОБА_1, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, її майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваної для запобігання ризику, зазначеному в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З урахуванням наведених мотивів та вимог закону, суд вважає можливим застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового слідства.

Разом з тим, доводи підозрюваної та її захисника про недоведеність підозри є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень, закріплених у ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Крім того, суд вважає відмовити у задоволенні заяв про взяття ОСОБА_1 на особисту поруку, оскільки обставини, які б доводили, що дані особи (заявники) заслуговують на довіру, взагалі не наведені у заявах і не обґрунтовані в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Полтавській області Кашуба О.В. у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12016170000000432 від 06.09.2016 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Кишеньки, Кобеляцького району, Полтавської області, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою : АДРЕСА_1 з 20 годин вечора до 7 годин ранку, строком на два місяці, без застосування електронних засобів контролю, поклавши на неї наступні обов'язки : прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваної може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваної.

Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 27.09.2016 року о 16 год.30 хв.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова