Рішення № 61552817, 26.09.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2016 р. Справа № 927/678/16

Виконуючий обовязки керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області (вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, 16600) в інтересах держави

В особі: Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ НОМЕР_1, вул. Словянська, 51а, с. Кіпті, Козелецький район, Чернігівська область, 17050

Відповідач: Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп",

код ЄДРПОУ 31187172, с. Кошани, Козелецький район, Чернігівська область, 17061

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області,

вул. Малясова, 12, м.Чернігів, 14017

Предмет спору: про відшкодування 85865,04 грн шкоди.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - головний спеціаліст з питань юридичного забезпечення, довіреність № 03-09/345 від 08.08.2016;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 293 від 20.07.2016;

від третьої особи: участі не взяв;

в судовому засіданні взяв участь: прокурор відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_3 службове посвідчення № 016236, видане 16.04.2013;

СУТЬ СПОРУ:

Виконуючим обовязки керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області подано позов до Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Козелецьрайагролісгосп (далі ДП Козелецьрайагролісгосп) про відшкодування шкоди в сумі 85865,04 грн.

У позовній заяві виконуючим обовязки керівника прокуратури вказано третю особу - Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області. В ухвалі про порушення провадження у справі від 22 липня 2016 судом було вирішено питання щодо надання третій особі процесуального статусу: залучено Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У позовній заяві в.о. керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається, зокрема, на те, що 03 грудня 2013 інженером охорони і захисту лісу ДП Козелецьрайагролісгосп ОСОБА_4 в присутності лісника ОСОБА_5 при обїзді лісового масиву (квартал 55, виділ 8) на земельній ділянці лісового фонду Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (неподалік с. Вовчок) виявлено самовільну порубку дерев сосни звичайної (сироростучої) кількістю 34 штуки.

Факт самовільної рубки дерев сосни зафіксовано в акті виявлення та обстеження незаконного порубу дерев сосни звичайної в кв. 55 вид. 8, без номеру та дати, який складено інженером охорони і захисту лісу ДП Козелецьрайагролісгосп ОСОБА_4 в присутності майстра лісу ОСОБА_6 та лісника ОСОБА_7 Згідно акту виявлено незаконну рубку 34 дерев сосни діаметрами: 24 см 1 шт; 30 см 8 шт; 32 см 7 шт; 36 см 12 шт; 38 см 2 шт; 40 см 2 шт; 42 см 1 шт; 44 см 1 шт.

За результатами встановленого лісопорушення, інженером охорони і захисту лісу ДП Козелецьрайагролісгосп ОСОБА_4 зроблений розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільною рубкою дерев у кв. 55 вид. 8 ДП Козелецьрайагролісгосп, згідно якого сума збитків становить 54784 грн.

Директор ДП Козелецьрайагролісгосп ОСОБА_8 звернувся до Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області з письмовою заявою від 04.12.2013 № 202 із проханням розслідувати самовільну рубку дерев сосни, скоєної невідомими особами у кварталі 55 виділі 8 в кількості 34 дерева, лісник обходу ОСОБА_7, біля населеного пункту с. Вовчок на території колишньої Вовчківської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, яка обєдналася в Кіптівську територіальну громаду.

Козелецьким РВ УМВС України в Чернігівській області вказану заяву зареєстровано в Журналі єдиного обліку за № 4270 від 04 грудня 2013 року та проведено перевірку. Вході перевірки встановити осіб, які здійснювали самовільну порубку дерев не виявилось можливим, про що складено висновок від 16 грудня 2013 року.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області зроблено розрахунок розміру шкоди заподіяної навколишньому природному середовище внаслідок незаконні порубки дерев в кв. 55 вид. 8 на землях Вовчківської сільської ради Козелецького району (на даний час землях Кіптівської сільської ради), відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 № 665.

Згідно розрахунку загальна сума заподіяної шкоди становить 85865,04 грн.

ДП Козелецьрайагролісгосп, зазначено у позовній заяві, є постійним лісокористувачем, якому відповідно до рішення Чернігівської обласної ради (пятнадцята сесія двадцять третього скликання) від 27 березня 201 Про надання у постійне користування земель лісового фонду надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 14333,6 га на території Козелецького району Чернігівської області.

Таким чином, зазначає в.о. керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області, ДП Козелецьрайагролісгосп, як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну рубку лісу, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави, а тому має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі.

В.о. керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області просить суд стягнути з Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" 85865,04 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом їх перерахування одержувачам: 25759,51 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 17173 грн до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 42932,52 грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.

Також в.о. керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області просить стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернігівської області 1378,00 грн у рахунок повернення сплаченого судового збору.

У судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення по справі (а.с.63), в яких повідомив, що відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України Про добровільне обєднання територіальних громад, пунктом 3 Рішення другої сесії сьомого скликання Кіптівської сільської ради Козелецького району від 23 грудня 2005 року, рішеннями Про добровільне обєднання територіальних громад позачергової сесії шостого скликання від 03 вересня 2015 року та інших нормативно-правових актів, припинено органи місцевого самоврядування Вовчківської, Новошляхівської, Олбинської, Підліснянської, Прогресівської сільських рад як юридичних осіб публічного права, а державну реєстрацію останніх припинено 20 січня 2016 року.

Відповідно до ст.8 Закону України Про добровільне обєднання територіальних громад, Рішення тридцять четвертої сесії шостого скликання Кіптівської сільської ради правонаступником всього майна, прав та обовязків територіальних громад, що обєдналися, є Кіптівська сільська рада.

В поясненнях позивач підтримав позов в повному обсязі

Від Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, надійшли письмові пояснення по справі (а.с.53), в яких третя особа позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розглянути справу за наявними у справі матеріалами та без участі її представника.

Представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву (а.с.110), в якому відповідач проти позову заперечує та позовні вимоги не визнає повністю.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує, зокрема, на те, що ДП «Козелецьрайагролісгосп» дійсно є постійним лісокористувачем лісової ділянки, на якій було вчинено незаконну рубку, і, за статутними документами та відповідно до ст.19 Лісового кодексу України, зобовязане здійснювати охорону і захисту лісів від самовільних рубок.

Частинами 1 та 5 ст.86 ЛК України передбачено, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається, зокрема, на постійних лісокористувачів.

Всі вищезазначені норми, на думку представника, відповідачем виконані в повному обємі. Зокрема, на підприємстві створено та функціонує лісова охорона у складі керівника підприємства, помічника лісничого, майстрів лісу та лісників. За кожним лісником закріплено ділянку обходу, визначені межі, затверджені положення про лісову охорону на підприємстві та функціональні обовязки.

Спір у дані й справі про стягнення шкоди, з огляду на заявлені предмет і підстави, виник з делікту (правопорушення), а отже є таким, що пов'язаний з не договірними зобовязаннями, у звязку з чим на спірні правовідносини поширюються норми ст.1166 Цивільного кодексу України.

Стаття 1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, за змістом ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

За таких обставин, з огляду на наведе вище, заявляючи позов про відшкодування відповідачем шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки лісу, прокурор повинен довести наявність усіх зазначених вище елементів складу цивільного правопорушення, в тому числі (але не виключно), і наявність причинного звязку між протиправною поведінкою та шкодою, оскільки шкода має виступати обєктивним наслідком поведінки завдавала шкоди, а отже відшкодування шкоди за незаконну рубку лісу обєктивно може бути наслідком лише активної фізичної поведінки особи, спрямованої на порубку дерев.

Водночас, прокурор в обґрунтування своїх вимог про відшкодування шкоди, оціненої як за незаконну рубку дерев, вказує на незабезпечення відповідачем належної охорони та збереження лісу, що знаходився на земельній ділянці, переданій відповідачу в постійне користування.

В той же час, відповідно до положень ст.107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Дана норма закону передбачає загальну підставу відповідальності, відсилаючи до застосування спеціальних норм за конкретне правопорушення.

При цьому, як передбачено ч.1 ст.105 ЛК України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Перелік таких порушень лісового законодавства зазначено в ч.2 ст.105 ЛК України, але таке правопорушення як «незабезпечення охорони та збереження лісу лісокористувачем» до нього не включено.

Відповідач наголошує, що нормами ЛК України не встановлено відповідальність за незабезпечення охорони та збереження лісу лісокористувачем.

Забезпечення охорони лісу дійсно входить до обовязків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу, відповідно до норм чинного законодавства України, вважає відповідач, не є лісовим правопорушенням, що тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу.

І саме особа, визнана винною у незаконній руці лісу, зобовязана буде нести відповідальність за такі дії та відшкодовувати шкоду, розмір якої визначається відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665.

За приписами ст.86 ЛК України, вказує у відзиві представник відповідача, забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Охорону і захист лісів на території України здійснює, в тому числі, державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємства, установ і організацій, що належать до сфери їх управління. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

Також, відповідно до ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Тобто обовязки із забезпечення охорони та захисту лісів в Україні, вважає представник, покладено не виключно на власників лісів та лісокористувачів, а тому твердження прокурора про неналежне забезпечення відповідачем охорони лісу на території Кіптівської сільської ради, що призвело до незаконної рубки лісу, одночасно свідчить і про неналежне виконання таких обовязків щодо охорони лісу іншими, уповноваженими субєктами, що в свою чергу, зважаючи на позицію прокурора щодо наявності окремого складу правопорушення у вигляді незабезпечення охорони лісу, повинно свідчити про наявність підстав для солідарної відповідальності усіх субєктів, на яких законом покладено обовязок щодо забезпечення охорони лісу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням Чернігівської обласної ради (пятнадцята сесія третього скликання) від 27 березня 2001 року «Про надання в постійне користування земель лісового фонду» (а.с.20-21) Дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Козелецьрайагролісгосп» надано в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки загальною площею 14333,6 га, про що вказано і в п. 3.5 Статуту відповідача (а.с.98-109).

Тобто відповідач є постійним лісокористувачем (ч. 4 ст. 17 Лісового кодексу України).

Згідно Статуту Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Козелецьрайагролісгосп» (п. 2.1) підприємство створене з метою, зокрема, охорони та відновлення лісів.

Предметом діяльності підприємства, згідно п. 2.2.1 Статуту, є охорона і захист лісів від самовільних рубок.

Підприємство несе відповідальність за своїми зобовязаннями в межах належного йому майна (п. 3.3 Статуту).

Отже, ДП «Козелецьрайагролісгосп» є постійним лісокористувачем в обовязки якого входить, зокрема, охорона лісів від самовільних рубок.

Як свідчать матеріали справи, 03 грудня 2016 року інженером охорони і захисту лісу ДП «Козелецьрайагролісгосп» ОСОБА_4, в присутності лісника обходу ОСОБА_7, при обїзді лісового масиву (кв.55, вид.8) на земельній ділянці лісового фонду на території Вовчківської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, неподалік с. Вовчок, було виявлено самовільну рубку дерев сосни звичайної (сиро ростучої) у кількості 34 дерев (а.с. 31).

Це лісо порушення було зафіксовано в ОСОБА_9 виявлення та обстеження незаконного порубу дерев сосни звичайної в кв. 55 вид. 8 (а.с.30), складеного інженером охорони та захисту лісу ОСОБА_4 у присутності майстра лісу ДП «Козелецьрайагролісгосп» ОСОБА_6 та лісника підприємства ОСОБА_7

Згідно цього ОСОБА_9 було проведено огляд місця самовільної рубки та замір пнів діаметрами : 24 см 1 шт; 30 см 8 шт; 32 см 7 шт; 36 см 12 шт; 38 см 2 шт; 40 см 2 шт; 42 см 1 шт; 44 см 1 шт.

Згідно зробленого інженером ОСОБА_4 розрахунку розміру шкоди, заподіяної самовільною рубкою дерев (а.с.32), її розмір склав 54784,00 грн.

Директор ДП «Козелецьрайагролісгосп» звернувся до начальника Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області з письмовою заявою від 04.12.2013 № 202 (а.с.29), в якій просив розслідувати самовільну порубку дерев сосни, скоєної невідомими особами в кв. 55 вид. 8 в кількості 34 дерев.

04 листопада 2013 року, при надходженні цієї заяви, за погодженням з начальником СВ Козелецьокго РВ УМВС України в Чернігівській області, її було передано на розгляд до ДСБЕЗ Козелецього РВ УМВС (а.с. 33).

Згідно висновку від 16.12.2013 (а.с. 33), в ході проведення перевірки, встановити осіб, які здійснювали самовільну порубку дерев не виявилося можливим, про це директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» було повідомлено листом вих. № 11466 від 19.12.2013 (а.с.34).

Відповідно до посадової інструкції лісника ДП «Козелецьрайагролісгосп» (а.с.37) лісник, зокрема, здійснює охорону лісів та проводить контроль за охороною і захистом лісу. Виявляє у встановленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях.

Наказом директора ДП «Козелецьрайагролісгосп» від 10.12.2013 (а.с.36), у звязка з неналежним виконанням посадових обовязків та допущення самовільних порбів в підпорядкованих лісових масивах посадовим особам підприємства, зокрема ліснику ОСОБА_7, оголошено догану, тобто притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Вищевказане лісопорушення, відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконною порубко дерев на землях лісового фонду кв. 55 вид. 8 ДП «Козелецьрайагролісгосп» у 2013 році невідомими особами (а.с.38), виконаного 28.09.2014 держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_9 по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (додаток № 1), загальна сума заподіяної шкоди, з урахуванням індексації склала 85865, 04 грн.

Як свідчать матеріали справи, згідно Рішення Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (34 позачергова сесія 6 скликання) від 03 вересня 2015 року «Про добровільне обєднання територіальних громад» (а.с.46), відповідно до Закону України «Про добровільне обєднання територіальних громад» від 05.02.2015 № 200/26645, Кіптівська сільська рада вирішила обєднатися із територіальними громадами: села Вовчок Вовчківської сільської ради села Кіпті Кіптівської сільської ради; сіл Новий шлях, Розівка Новошляхівської сільської ради; сіл Олбин, Савинка, Димерка, Борсуків, Самійлівка Олбинської сільської ради; села Підлісне Підліснянської сільської ради; сіл Гайове, Прогрес Прогресівської сільської ради в Кіптівську територіальну громаду з центром у селі Кіпті.

Правонаступником активів і пасивів (зобовязань) Кіптівської, Вовчківської, Новошляхівської, Олбинської, Підліснянської , Прогресівської сільських рад визначено Кіптівську сільську раду, утворену внаслідок добровільного обєднання територіальних громад.

Рішенням Кіптівської сільської ради (2 сесія 7 скликання) від 23.12.2015 № 29-2/VII затверджено Статут Кіптівської обєднаної територіальної громади (а.с. 65-84).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобовязані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення. Підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Згідно з п.5 ст.64 (Основні вимоги щодо ведення лісового господарства) Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.86 та ст.90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, згідно з п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст.107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст.64, ч.ч. 1, 5 ст.86, п.5 ч.2 ст.105 та ст.107 Лісового кодексу України відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Згідно зі ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 № 1264-XII підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду внаслідок цивільного правопорушення визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи за завдану майнову шкоду.

За змістом ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства, слід виходити з того, що обовязки із забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання обовязків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обовязків. Протиправна бездіяльності таких осіб полягає у незабезпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що прокурором надано належні докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини, доводять наявність складу цивільного правопорушення.

Отже, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища необхідно враховувати приписи Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно з ч.1 ст.47 цього Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (п.«б» ч.2 ст.47 цього Закону).

Згідно з п.«г» ч.4 ст.47 цього Закону Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється також, зокрема,за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно з п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. А згідно з п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів обєднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Козелецьрайагролісгосп» (с. Кошани, Козелецький район, Чернігівська область, 17061, р/р 260051485 в ЧОД АТ «Райффайзен банк ОСОБА_9» м. Чернігів, МФО 353348, код 31187172) 85865,04 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, шляхом перерахування одержувачам: 25759,51 грн до спеціального фонду Державного бюджет України; 17173,00 грн до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 42932,52 грн до фонду охорони навколишнього природного середовища Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (вул. Словянська, б.51-а, с. Кіпті, Козелецький район, Чернігівська область, 17050).

3. Стягнути з Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Козелецьрайагролісгосп» (с. Кошани, Козелецький район, Чернігівська область, 17061, р/р 260051485 в ЧОД АТ «Райффайзен банк ОСОБА_9» м. Чернігів, МФО 353348, код 31187172) на користь Прокуратури Чернігівської області (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, р/р 35218001006008 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 02910114) 1378,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 21.09.2016, на підставі ст. 85 ГПК України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 26.09.2016.

Суддя Ю.М. Бобров