Рішення № 61551574, 21.09.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 вересня 2016 р. Справа № 903/549/16за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся-ЛТД", м. Луцьк

до приватного підприємства "ІСІС ПЛЮС", м. Луцьк,

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Луцької ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області

про стягнення 11559,03 грн.

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Касьяновій К.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 директор ТзОВ "Узлісся-ЛТД",

від відповідача: ОСОБА_2 - директор ТзОВ "ІСІС ПЛЮС",

від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 11559,03 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 5.3. договору поставки №01/30від 30.06.2016р. товар.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умови п. 5.3. договору №01/30П від 30.06.2016р. щодо своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2016р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.08.2016р., зобовязано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

19.08.2016р. через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача №18/16 від 17.08.2016р., в якому він просив приєднати до матеріалів справи копії платіжних доручень №2 від 26.07.2016р. та №3 від 28.07.2016р. на підтвердження сплати відповідачем частини штрафу 80000 грн., передбаченого п. 5.3. договору поставки №01/30П від 30.06.2016р.

В судовому засіданні 23.08.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.08.2016р. подала відзив №20/16 від 22.08.2016р., в якому посилається на те, що ПП ІСІС ПЛЮС всупереч вимог п. 201.1 ст. 201, ст. 201.10 Податкового кодексу України, п. 4.3. договору поставки протягом 15 календарних днів з дня поставки не виписало і не зареєструвало в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної, внаслідок чого покупець - ТзОВ УЗЛІССЯ-ЛТД не зміг отримати податковий кредит.

Неможливість виписки та реєстрації податкової накладної ПП ІСІС ПЛЮС пояснює тим, що службові особи ДФС у Волинській області без пояснення причин відмовляють підприємству в укладенні договору про визнання електронних документів, що призвело до блокування роботи ПП ІСІС ПЛЮС через неможливість користування електронними базами ДФС України.

Враховуючи пояснення ПП ІСІС ПЛЮС, викладені у відзиві №20/16 від 22.08.2016р., на заявлений позов, судом на підставі ст. 30 Господарського процесуального кодексу України було викликано для дачі пояснень працівника Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області.

У зв'язку з необхідністю виклику для дачі пояснень працівника Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області та необхідністю витребування додаткових пояснень і доказів розгляд справи ухвалою суду від 23.08.2016р. було відкладено на 07.09.2016р., зобов'язано позивача подати суду письмові пояснення та докази на підтвердження факту перерахування коштів за товар, придбаний на підставі договору поставки №01/30від 30.06.2016р.; докази на підтвердження проведення операції придбання товару за договором поставки №01/30від 30.06.2016р. по бухгалтерському обліку; оригінал видаткової накладної №РН-0000001 від 30.06.2016р. (для огляду в судовому засіданні); зобов'язано відповідача подати суду докази на підтвердження проведення операції продажу товару за договором поставки №01/30від 30.06.2016р. по бухгалтерському обліку; оригінал видаткової накладної №РН-0000001 від 30.06.2016р. (для огляду в судовому засіданні); викликано в судове засідання для дачі пояснень працівника Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області.

05.09.2016р. через канцелярію суду на виконання вимог ухвали суду від 23.08.2016р. позивач подав письмові пояснення №04/01-Ю від 05.09.2016р.

05.09.2016р. відповідач на виконання вимог ухвали суду від 23.08.2016р. через канцелярію суду супровідним листом №2 від 03.09.2016р. подав: документи про походження товару, що був в подальшому проданий ТзОВ Узлісся ЛТД - копію договору поставки від 29.07.2015р., копію митної декларації від 24.12.2015р, копію платіжного доручення на перерахування коштів за кордон; документи, що підтверджують проведення операцій по бухгалтерському обліку: копію акту прийому-передачі від 30.06.2016р., копію банківських виписок про одержання часткової оплати за договором суму 102 000 грн., копію журналів-ордерів і відомостей по рахунках, копію оборотів по рахунках (головна книга); оригінал видаткової накладної від 30.06.2016р.

07.09.2016р. ПП "ІСІС ПЛЮС" через канцелярію суду подало заяву-пояснення, в якій посилається на те, що частково підтримує вимоги позивача в тому, що підприємством дійсно порушено умови договору; зазначає, що платити залишок штрафу не буде, оскільки невиконання умови договору в частині несвоєчасної виписки податкової накладної відбулось з вини працівників фіскальної служби.

У зв'язку із значною зайнятістю підприємницькою діяльністю відповідач просив розглядати справу без участі директора ПП "ІСІС ПЛЮС".

В судовому засіданні 07.09.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити..

В судове засідання 07.09.2016р. представник відповідача не зявилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи підтверджується електронним витягом із вебсайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про те, що ухвалу суду від 23.08.2016р. було вручено за довіреністю 29.08.2016р.

В судовому засіданні 07.09.2016р. працівник Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області надала усні пояснення.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника Луцької ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області суд дійшов висновку про залучення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до участі у розгляді справи на підставі ст.27 ГПК України третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (ухвала суду від 07.09.2016р.).

У звязку із залученням до участі у розгляді справи третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів, розгляд справи ухвалою суду від 07.09.2016р. було відкладено на 21.09.2016р.; зобов'язано позивача надіслати Луцькій ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області копію позовної заяви з додатками; докази надіслання подати суду; зобовязано третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Луцьку ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області подати суду письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Луцька ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області повноважного представника в судове засідання 21.09.2016р. не направила; вимог ухвали суду від 07.09.2016р. щодо подачі письмових пояснень на заявлений позов, доказів на їх підтвердження, не виконала, натомість подала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість явки представника та у звязку з необхідністю підготовки пояснень по суті справи.

Оскільки явка представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не визнавалась судом обовязковою, а письмові пояснення вона могла надіслати поштовим звязком клопотання про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Разом з цим, на підтвердження зайнятості одного представника в іншому судовому засіданні, а іншого - перебування у відпустці, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не подала жодних доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

30.06.2016р. між приватним підприємством «ІСІС ПЛЮС» як постачальником і ТзОВ «Узлісся-ЛТД» як покупцем було укладено договір №01/30-П (надалі договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Як узгоджено в п.п.2.1, 2.2., 3.1., 3.5. договору постачальник поставляє покупцю дистиляційне обладнання для виробництва альтернативних рідких видів біопалива в кількості 1 шт., за ціною 457 795,17 грн. та ПДВ в сумі 91559,03 грн.; загальна сума договору складає 549 354,20 грн., в тому числі ПДВ; товар, що є предметом поставки за цим договором , має бути поставлений постачальником покупцю протягом 3-ох днів з дня укладення договору;товар не транспортується до покупця, продовжує зберігатися на складі постачальника на підставі цього договору та акта прийому-передачі на відповідальне зберігання; товар зберігається на складі постачальника до моменту видачі покупцю на його вимогу (в т.ч. усну), але не більше терміну дії договору; покупець має право вільного доступу до товару та його переміщення, в т.ч. особам, на які він вкаже.

Пунктом 4.1. договору визначено строк та порядок розрахунку за товар: розрахунки за товар здійснюється в національній валюті (гривні), в сумі, вказаній в п.п.2.1., 2.2. договору, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний ним, платіжним дорученням або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, не пізніше 3-ох років з моменту укладення договору.

Згідно з п.4.3. договору постачальник зобовязаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної (п.3.1. та п.3.4.), що оформляється відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних , постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі податку на додану вартість, що включено в ціну товару в сумі 91 559,03 грн.

Як передбачено ст.627, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з видатковою накладною №РН-0000001 від 30.06.2016р. приватне підприємство «ІСІС ПЛЮС» на підставі договору №01/30-П від 30.06.2016р. передало ТзОВ «Узлісся-ЛТД» дистиляційне обладнання для виробництва рідких видів біопалива на загальну суму 549 354,20 грн., в тому числі ПДВ 91 559,03 грн.

На підтвердження факту походження товару, який в подальшому був проданий ТзОВ «Узлісся-ЛТД», позивач подав копію договору поставки від 29.07.2015р., копію митної декларації від 24.12.2015р., копію платіжного доручення від 07.08.2015р. про перерахування коштів за кордон; на підтвердження проведення операції продажу товару по бухгалтерському обліку копії журналів-ордерів і відомостей по рахунках, копії оборотів по рахунках (головна книга).

Проведення операції купівлі товару по бухгалтерському обліку ТзОВ УЗЛІССЯ-ЛТД підтверджується копією журнал-ордеру і відомостями по рахунку 61 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.06.16 - 30.09.16р., копією оборотів по рахунку 631 за період з 01.06.16 - 30.09.16 (головна книга).

Із акту №1 З вбачається, що 30.06.2016р. покупець ТзОВ «Узлісся-ЛТД» передав придбане ним обладнання на відповідальне зберігання постачальнику приватному підприємству «ІСІС ПЛЮС».

У зв'язку з тим, що ПП ІСІС ПЛЮС не виконало зобов'язання, передбачене п. п. 4.3. договору, протягом 15 календарних днів з дня поставки, 15.07.2016р. ТзОВ УЗЛІССЯ-ЛТД на адресу ПП ІСІС ПЛЮС було подано вимогу про сплату штрафних санкцій, яку отримано підприємством в той же день. У вимозі встановлено термін виконання зобов'язань - не пізніше 22 липня 2016р.

Згідно з платіжними дорученнями №2 від 26.07.2016р., №3 від 28.07.2016р. відповідачем добровільно перераховано позивачу 80 000 грн. штрафу.

29.07.2016р. сторонами до п.4.1. розділу 4 «Розрахунки між сторонами» договору №01/30-П від 30.06.2016р. було внесено зміни шляхом викладення його в новій редакції: «Розрахунки за товар, що поставляється за даним договором, здійснюється в національній валюті (гривні), в сумі, вказаній в п.п.2.1., 2.2. договору, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в даних змінах, платіжним дорученням або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, протягом трьох місяців з дня підписання даних змін».

Згідно з платіжними дорученнями № 9 від 31.08.2016 року, № 10 від 31.08.2016 року та № 11 від 01.09.2016 року ТзОВ "УЗЛІССЯ - ЛТД" перерахувало ПП "ІСІС ПЛЮС" 102 000 грн. за товар, придбаний на підставі договору поставки № 01/30-П від 30.06.2016 року.

В серпні 2016 року товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся-ЛТД" звернулося з позовною заявою до суду про стягнення із приватного підприємства "ІСІС ПЛЮС" 11559,03 грн. штрафу (91559,03 80000), посилаючись на невиконання відповідачем умови п. 5.3. договору №01/30П від 30.06.2016р. щодо своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Вимога позивача підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.610, 611, ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з ст. 201.10 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України лише зареєстрована податкова накладна дає право на податковий кредит покупцю. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну № 1129 від 14.11.2014p., теж вимагає складання податкових накладних виключно в електронному вигляді та їх обов'язкову реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки продавець -ПП ІСІС ПЛЮС не зареєстрував податкову накладну, покупець ТОВ УЗЛІССЯ-ЛТД не зміг отримати податковий кредит.

У зв'язку з тим, що ПП ІСІС ПЛЮС не виконало зобов'язання, передбачене п. 4.3. договору, та протягом 15 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної не зареєструвало податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 11559,03 грн. штрафу (91559,03 грн. 80000 грн.).

У звязку із задоволенням позову на підставі ст.ст.44, 49 ГПК України на відповідача слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 546, 549, 599, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "ІСІС ПЛЮС ( 43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Ківерцівська, 9Б, корпус 1, ідентифікаційний код 35751004) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Узлісся-ЛТД" (43006, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Ківерцівська, 9Б, корпус 1, Ідентифікаційний код 38850267) 11559 грн. 03 коп. штрафу, 1378 грн. витрат, повязаних з оплатою судового збору.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено:26.09.2016р.

СуддяІ. О. Якушева