Рішення № 61548419, 15.09.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5811/15-ц

Провадження № 2/500/753/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Смокіної Г.І.,

при секретарі Рашковій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду та з урахуванням уточнень просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 276854 грн., мотивуючи тим, що 06.01.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір №ODH0AD40309001 (далі договір), згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 97406,32 грн. строком погашення до 05.01.2015 року з процентною ставкою в 20,04 % річних. З метою виконання зобовязань позичальнику відкрито кредитну лінію в розмірі 53604,45 грн. Позивач умови договору виконав в повному обсязі, проте відповідач платежі належним чином не здійснював, у звязку з чим станом на 03.08.2015 року за ним виникла заборгованість у загальній сумі 276854,34 грн., яка до теперішнього часу не погашена. У звязку з зазначеним позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість по кредитному договору на загальну суму 276854,34 грн. та судовий збір у розмірі 4152,82 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у звязку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи позивача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 06.01.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір №ODH0AD40309001 (далі Договір), згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 97406,32 грн. строком погашення до 05.01.2015 року з процентною ставкою в 20,04 % річних. З метою виконання зобовязань позичальнику відкрито кредитну лінію в розмірі 53604,45 грн. Відповідач підтвердив свою згоду на видачу кредиту своїм підписом у договорі.

Згідно п.1.3 Договору банк зобовязується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених у цьому договорі, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов Договору. Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п.1.12 Договору погашення заборгованості здійснюється, шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до статті 17.8 Договору, до складу яких входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами та кредитом.

Як вбачається з п.17.8 Договору щомісяця в період сплати позичальник зобовязаний сплатити щомісячний платіж в розмірі 2925,53 грн. для погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами за користування ним.

Згідно п.1.25.2 Договору позичальник зобовязується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до вимог договору, в тому числі здійснити повну сплату процентів за користування кредитом не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.

Відповідно до п.3.9 Договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобовязання за договором понад 30 календарних днів, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. плюс 5% від суми невиконаного зобовязання.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобовязання згідно ст.526 ЦК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за кредитним договором №ODH0AD40309001 від 06.01.2010 року станом на 03.08.2015 року складає у загальному розмірі 276854,34 грн.:

- заборгованість за кредитом 80050,95 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом 27242,25 грн.;

- комісія 7367,58 грн.;

- пеня 148771,92 грн.;

- штраф (фіксована частина) 250,00 грн.;

- штраф (процентна складова) 13171,64 грн.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 28.10.2014 року №22-ц/785/184/14 з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №ODH0AD40309001 від 06.01.2010 року в розмірі 137787,55 грн.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість договором №ODH0AD40309001 від 06.01.2010 року в розмірі 139 066,79 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2076,41 (4152,82Х50/100) грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 213-215, 224 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії КМ 427807, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 27.10.2006 року) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором у розмірі 139 066,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії КМ 427807, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 27.10.2006 року) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) судовий збір в розмірі 2076,41 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_2