Постанова № 61547276, 20.09.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа №: 310/5882/16-п

3/310/1783/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Маринін О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із ВДАІ з обслуговування м. Бердянська та Бердянського району про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, якому розяснено права, передбачені ст. 268 КУпАП,

у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

10.08.2016 року о 17-10 годині по пр. Східному біля будинку № 37 в м. Бердянську ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками наркотичного спяніння (бліде обличчя, млява мова, звужені зіниці очей). Від проходження медичного огляду у лікувальному закладі у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Викликаний у судове засідання ОСОБА_1Ю, який свою провину у скоєному не визнав та пояснив, що його автомобіль на буксирі тягнули до СТО, причина зупинки йому була невідома. Потім інспектор поліції запропонував проїхати на медичне обстеження, оскільки вважав що ОСОБА_1 знаходиться під впливом наркотичних засобів, на що він відмовився, бо днів за десять до цього вживав наркотичні засоби, тому боявся що результат огляду буде позитивним. Вважає, що він був у нормальному стані, тому вимоги працівника поліції вважає незаконними.

Не зважаючи на невизнання своєї провини у вчиненні правопорушення ОСОБА_1, його вина доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, а також знайшла своє підтвердження під час допиту самого ОСОБА_1, який не заперечив факт його відмови від проходження медичного огляду на стан спяніння, оскільки вважав вимоги працівника поліції незаконними.

У протоколі про адміністративне правопорушення, а також безпосередньо у судовому засіданні інспектором поліції ОСОБА_4 зазначено, що при спілкуванні з водієм ОСОБА_1, було помічено, що у нього бліде обличчя, мова млява, а зіниці очей звужені, на підставі чого у інспектора були підстави вважати що ОСОБА_1 перебуває під впливом наркотичних засобів та відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, інспектором було висунуто вимогу проїхати для проходження медичного огляду.

Враховуючи, що згідно п. 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану. Ознаки наркотичного спяніння визначено п.4 Інструкції, серед яких виявлені інспектором поліції у ОСОБА_1, таким чином суд приходить до висновку про законність висунутих інспектором поліції ОСОБА_4 вимог до водія ОСОБА_1 про необхідність проїхати для проведення огляду на стан спяніння.

Крім того, провина ОСОБА_1 підтверджується показами у судовому засіданні інспектора поліції ОСОБА_4 який пояснив суду, що під час служби було помічено як на буксирі тягнуть машину, тому він підійшов дізнатися що з автомобілем. Водій буксируваного автомобіля ОСОБА_1 був збуджений, зіниці очей не реагували на світло та були звужені, тому йому було запропоновано проїхати до медичного закладу для перевірки на стан наркотичного спяніння, на що він відмовився. Тоді запросили двох свідків, у присутності яких ОСОБА_1 повторно відмовився проїхати для проходження медичного огляду.

Викликаний у судове засідання ОСОБА_5 пояснив, що він буксирував автомобіль ОСОБА_1 до СТО, та був зупинений працівниками поліції. До нього претензій у поліції не було, а водію ОСОБА_1 було запропоновано проїхати на медичне обстеження. Явних ознак будь-якого спяніння алкогольного чи наркотичного у ОСОБА_1 - ОСОБА_5 не бачив, вважав що хлопець перебуває у нормальному стані, оскільки якщо він мав би підозри, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного спяніння, він би його не буксирував.

Також під час судового розгляду було переглянуто диск із записом відео фіксації порушення, з якого вбачається що ОСОБА_1 керував буксируваним автомобілем, та на вимогу працівників поліції відмовився проїхати до медичного закладу, аргументувавши це тим, що близько 10 днів до цього вживав наркотичні засоби, тому боїться що під час огляду буде виявлено вживання наркотичних засобів.

Враховуючи, що відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного спяніння є самостійним складом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне порушення, вислухавши працівника поліції та свідка, переглянувши диск із записом, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вимоги працівника поліції пройти медичний огляд на встановлення факту наркотичного спяніння були законними, а ОСОБА_1 в порушення вимог 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного спяніння, чим вчинив правопорушення, передбачене, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку доведеність провини ОСОБА_1 та необхідності застосування стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст. 130, 213, 221, 283 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і піддати стягненню у виді накладення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнувши суму на р/р 31113149700001, отримувач: ГУК у Запорізькій області 21081300, код ЄДРПОУ отримувача: 37941997, банк отримувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, код банку(МФО) 813015, призначення платежу: адміністративні штрафи в галузі забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 275,60 грн., стягнувши суму на р/р 31217206700011 отримувач: Бердянське УК (м. Бердянськ), 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38042560, банк: Бердянське ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, призначення платежу: судовий збір у справі про адміністративне правопорушення, Бердянський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ 37381363.

Строк предявлення до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду ОСОБА_6