Рішення № 61546785, 21.09.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/89/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2016 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого - судді Бак М.Д., секретар судового засідання - Лемак А.М., з участю представника відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 100062,29 долар США, що за курсом 21,46 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.09.2015 року складає 2147336,74 грн. за кредитним договором № MKV0GL00006100 від 03.08.2006 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно вказаного кредитного договору, укладеного з відповідачем, він, позивач, зобов"язався надати відповідачеві кредит у розмірі 34760,00 долар США на термін до 03.08.2021 року, а відповідач - повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором. Відповідно до договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в такому порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов"язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Він, позивач, виконав зобовязання за кредитним договором в повному обсязі, шляхом надання відповідачеві кредиту у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Відповідач не виконала зобов"язання за кредитним договором, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв"язку з порушеннями зобов"язань за кредитним договором відповідач станом на 25.09.2015 року має заборгованість в сумі 100062,29 долари США, яка складається з наступного: 28518,27 долари США - заборгованість за кредитом, 26072,56 долари США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1533,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 43938,46 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором.

Від представника позивача до суду поступили клопотання (а.с. 35, 80, 88) про розгляд справи у відсутності представника, позов підтримують в повному обсязі. У поясненні від 13.09.2016 року, яке поступило на електронну адресу суду (а.с. 187-190), подане представником позивача, зазначено про те, що позивачем надано докази, які підтверджують факт укладення кредитного договору та наявність невиконаних відповідачем кредитних зобов"язань. Відповідачем не подано належних доказів неукладення кредитного договору та жодного доказу на спростування заборгованості по кредиту. На даний час відповідач належним чином свої зобов"язання за кредитним договором не виконала, тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі. Строк позовної давності при зверненні до суду позивачем дотримано, оскільки згідно умов договору строк виконання зобов"язань спливає 03.08.2021 року, тому з даної дати починається перебіг строку позовної давності та спливає 03.08.2024 року, позивач звернувся в суд з позовом до відповідача 05.01.2016 року, тобто, до спливу строку позовної давності.

Інтереси відповідача в судовому засіданні представляв представник. Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеному у письмовому запереченні на позов (а.с. 168-172) та заяві про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с. 93-96).

Зокрема, представник відповідача зіслався на те, що у зв"язку з сімейними обставинами відповідач не могла належним чином виконувати свої кредитні зобов"язання. Разом з тим, згідно квитанцій, нею сплачено позивачеві на виконання кредитного договору 87130 грн. Крім того, позивач в односторонньому порядку списав всі кошти та відсотки з депозитного рахунку відповідача для погашення кредитної заборгованості, а також списував заборгованість із соцдопомоги та зарплатної картки відповідача. Також позивач скористався правом неодноразово стягувати суму заборгованості, застосовуючи судовий та нотаріальний способи захисту своїх прав. Про це свідчить судовий наказ Виноградівського районного суду від 19.01.2007 року № 2-н-31/07, яким з відповідача на користь банку стягнуто 4067,27 грн. Також 21.05.2007 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу видано виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 897) про стягнення з відповідача 32462,43 долари США, що станом на день винесення напису складає 165825,27 грн. Дані кошти стягувалися з відповідача як в порядку примусового стягнення через органи ДВС, так і добровільно шляхом внесення готівки до каси позивача. Зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса 12.06.2007 року державним виконавцем ВДВС Виноградівського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 3959382. Ухвалою Виноградівського районного суду від 27.11.2007 року № 2-1151/07 вирішено відстрочити відповідачеві виконання виконавчого напису № 897 від 21.05.2007 року на шість місяців. За таких обставин позивач позбавлений можливості повторно звертатися з позовом про стягнення з відповідача суми в розмірі 32462,43 долари США. Крім того, позивач самостійно змінив строк виконання основного зобов"язання, надіславши на адресу відповідача письмове повідомлення від 19.11.2007 року за вих. № 2268 про дострокове виконання основного зобов"язання до 19.12.2007 року. Розрахунок заборгованості не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, які в тому числі закріплені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Вважає, що позивач не довів розмір та період заборгованості, що виникла в результаті неналежного виконання умов кредитного договору, яка підлягає стягненню з відповідача. Позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, позов не доведений. Щодо іншої суми заборгованості, то позивач пропустив строк позовної давності. Сторони визначили у договорі строк його дії та строки виконання боржником окремих зобов"язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов"язання, яке виникло на основі договору. У зв"язку з цим право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником обов"язку щодо сплати кожного чергового платежу, а, отже початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. В частині стягнення пені, то сума пені з 28.11.2006 року по день винесення приватним нотаріусом виконавчого напису (тобто до 21.05.2007 року) вже включена в суму виконавчого напису, який є виконавчим документом, повторне винесення рішення суду по цій пені буде становити для відповідача подвійну відповідальність, оскільки рішення суду є підставою для видачі виконавчого листа, який також є виконавчим документом. Також у зв"язку з пропущенням позивачем строку позовної давності до основної вимоги, ним пропущено і строк позовної давності по вимозі про стягнення пені.

Також представник відповідача пояснив, що подана позивачем банківська виписка по рахунку № 29096053954194 не є належним доказом у справі, оскільки в ній відображені не всі суми грошових переказів, вчинених відповідачем. Зокрема, при сплаті відповідачем згідно квитанцій коштів на загальну суму 87130 грн., шість із квитанцій на суму 28924 грн., які вказані у письмовому поясненні (а.с. 180, 181), не відображені у поданій позивачем виписці, тому виписка є неправильною.

В судовому засіданні досліджено такі письмові докази:

- копію кредитного договору № MKV0GL00006100 від 03.08.2006 року, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 (а.с. 10-12),

- розрахунок заборгованості за даним кредитним договором станом на 25.09.2015 року (а.с. 4-8),

- копію із статуту (нова редакція) ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с. 17),

- копії квитанцій та платіжних доручень, наданих відповідачем про сплату коштів на виконання кредитного договору (а.с. 97-102),

- копії заяви ЗАТ КБ "ПриватБанк" від 29.12.2006 року № 16010/12-2978 про видачу судового наказу (а.с. 103),

- ксерокопію судового наказу, виданого Виноградівським районним судом 19.01.2007 року у справі № 2-н-31/07 (а.с. 104),

- копію вимоги ЗАТ КБ "ПриватБанк" до відповідача від 19.11.2007 року вих. № 2268 про дострокову сплату заборгованості за кредитним договором (а.с. 105),

- ксерокопію виконавчого напису приватного нотаріуса Мукачівського районнного нотаріального округу від 21.05.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 897 (а.с. 106),

- ксерокопію постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції від 12.06.2007 року про відкриття виконавчого провадження з виконання даного виконавчого напису (а.с. 107),

- ксерокопію ухвали Виноградівського районного суду від 27.11.2007 року про відстрочку виконання виконавчого напису нотаріуса (а.с. 108),

- виписку з 03.08.2006 р. по 25.05.2016 р. по рахунку № 29096053954194 відповідача (а.с. 120, 121),

- копію вимоги ПриватБанк до відповідача про сплату заборгованості, копію повідомлення від 25.10.2013 року вих. № НОМЕР_1 (а.с. 125, 126),

- копію договору № SAMDN02000707779717 від 30.09.2009 р. про поточний рахунок фізичної особи (а.с. 127),

- копію виписки по зарплатній карті відповідача за період із 17.05.2007 року по 15.03.2009 року (а.с. 128-130).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази у справі, з"ясувавши обставини, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 03 серпня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", - позивач у справі та ОСОБА_2 (прізвище якої після реєстрації шлюбу - Фабіян) було укладено кредитний договір № MKV0GL00006100.

На підставі даного кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 34760,00 доларів США на строк з 03 серпня 2006 року по 03 серпня 2021 року включно зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,07 % від суми виданого кредиту щомісяця у період сплати, відсотки дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п. 6.2 договору. Період сплати - з 28 по 03 число кожного місяця. Погашення заборгованості за договором передбачено здійснювати у наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотки, винагороди (п. 1.1 договору). Згідно п. 1.2 кредитного договору для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості банк відкриває позичальникові рахунок 29096053954194.

У відповідності до п. 4.1 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого зобов"язання, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3 договору банк має право нарахувати, а позичальник зобов"язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.

Наведені вище обставини стверджуються копією кредитного договору, укладеного між сторонами, та ці обставини відповідач не оспорює.

Суд констатує, що між сторонами виникли договірні правовідносини, врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач не надавала своєчасно грошові кошти на виконання кредитного договору, у зв"язку з чим заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 25.09.2015 року складає 100062,29 долари США, з яких: 28518,27 долари США - заборгованість за кредитом, 26072,56 долари США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1533,00 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 43938,46 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором.

Факт наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, укладеним із позивачем, підтверджено дослідженим судом розрахунком заборгованості станом на 25.09.2015 року (а.с. 4-8), який є належним та допустимим доказом, а також самим кредитним договором, де визначено розмір щомісячного платежу, який відповідач зобов"язалася вносити до 03.08.2021 року.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 25.09.2015 року залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 18124,37 долари США, залишок простроченої заборгованості - 10393,90 долари США. Загальний залишок заборгованості за процентами становить 26072,56 долари США, в т.ч. залишок заборгованості за процентами, нарахованими на залишок простроченої заборгованості за кредитом 25903,00 долари США, заборгованість із комісії 1533 долари США, в тому числі заборгованість за простроченою комісією 1533 долари США, нарахована пеня - 43938,46 долари США.

Прострочена заборгованість за кредитним договором виникла із 04.12.2008 року.

З огляду на викладене обставини щодо внесення відповідачем коштів на погашення заборгованості до 04.12.2008 року, не підлягають з"ясуванню. Кошти, сплачені після 04.12.2008 року відображено у наданій позивачем виписці за період із 03.08.2006 р. по 25.05.2016 р. по рахунку № 29096053954194, відкритому відповідачеві для зарахування коштів на виконання кредитного договору (а.с. 120, 121). Платежі за 30.03.2009 року відображені у виписці 02.04.2009 року (а.с. 121). Подані представником відповідача та досліджені судом копія квитанції від 14.07.2009 року на суму 757,38 грн. (а.с. 100) не містить відбитка печатки (штампа), копія квитанції на суму 340 доларів США (а.с. 101) - є нечитабельною.

Заперечення проти позову в частині того, що мала місце видача судового наказу, а також виконавчого напису нотаріуса на усю суму заборгованості, не спростовують наведені вище обставини щодо наявності у відповідача простроченої заборгованості.

Існування виконавчого напису приватного нотаріуса Мукачівського районнного нотаріального округу від 21.05.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 897 про звернення стягнення на квартиру відповідача для задоволення вимог позивача в розмірі 32462,43 долари США (а.с. 106), при ненаданні відповідачем доказів його виконання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін і не позбавляє позивача права на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, відповідач в порушення умов кредитного договору, укладеного з позивачем, не виконує своєчасно зобов"язання за договором, в результаті чого утворилася заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитними коштами, комісією, чим порушує право позивача на отримання виконання за договором. У зв"язку з цим у позивача виникло право вимагати стягнення заборгованості, яка утворилася, в тому числі неустойки, та на підставі положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України - право дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, зі сплатою процентів згідно кредитного договору.

Щодо позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, суд виходив з наступного.

Сторони у кредитному договорі встановили термін його дії - до повного виконання сторонами зобов"язань за договором та строки виконання зобов"язань, зокрема, по погашенню заборгованості за кредитом зі щомісячним погашенням платежів.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Так, за зобов"язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п"ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов"язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Виходячи з наведеного, у зв"язку з тим, що умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, передбачені окремі самостійні зобов"язання, які деталізують обов"язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов"язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Згідно наданої позивачем виписки по рахунку № 29096053954194 (а.с. 120, 121) останній платіж відповідача на погашення заборгованості за договором мав місце 01.02.2011 року. Позивач звернувся з позовом до суду 05.01.2016 року (а.с. 19). Відтак, станом на час звернення позивача з позовом закінчився трирічний строк позовної давності до основної вимоги, а отже, і спливла позовна давність до додаткової вимоги (про стягнення неустойки).

Виходячи з викладеного, позивачем пропущено строк звернення до суду в частині вимог про стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами, нарахованими на залишок простроченої заборгованості за кредитом, заборгованості за простроченою комісією та нарахованої пені, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

За таких обставин, оцінивши всі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позов підставний, обгрунтований та підлягає частковому задоволенню. Зокрема, з відповідача слід стягнути в користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 25.09.2015 року в сумі 18293,93 долари США, з яких 18124,37 долари США - заборгованість за кредитом (різниця між загальною заборгованістю та простроченою - 28518,27 - 10393,90 = 18124,37), 169,56 доларів США - заборгованість за процентами (26072,56 -25903,00 = 169,56). З врахуванням офіційного курсу долара США до національної валюти станом на 25.09.2015 року (21,4644 грн. за 100 доларів США) заборгованість відповідача складає 392587,74 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив 35737,25 грн. судового збору (а.с. 1, 27). З врахуванням висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру позовних вимог, що підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 6533,68 грн. (392587,74 х 35737,25/2147336,74 = 6533,68)

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу.

Представником відповідача надано на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу договір № ШНК-1 про надання правової допомоги від 11.05.2016 року (а.с. 166), акт ШНК-1 здачі-приймання наданих послуг за Договором № ШНК-1 від 11 травня 2016 року про надання правової допомоги (а.с. 167) та квитанцію до прибуткового касового ордера № 069 від 04.08.2016 р. без печатки, підписану адвокатом (а.с. 167а).

У звязку з тим, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, а відповідачем не надано належні докази на підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема, фінансовий документ про їх сплату, витрати на правову допомогу стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № MKV0GL00006100 від 03 серпня 2006 року станом на 25 вересня 2015 року в сумі 18293,93 долари США (вісімнадцять тисяч двісті дев"яносто три долари США дев"яносто три центи), що за курсом, встановленим Національним банком України на 25.09.2015 року, складає 392587,74 грн. (триста дев"яносто дві тисячі п"ятсот вісімдесят сім гривень сімдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 6533,68 грн. (шість тисяч п"ятсот тридцять три гривні шістдесят вісім копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне рішення суду виготовлено 26.09.2016 року.

ГоловуючийОСОБА_3