Рішення № 61544267, 22.09.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1405/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2360/16Головуючий у 1-й інстанції Куцин В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Корнієнка В.І..,

суддів : Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.,

при секретарі: Коротун І.В.,

за участю : відповідача ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрбізнесбанк» ОСОБА_3

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 червня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український бізнес банк" ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з участю третьої особи ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И Л А :

10 червня 2015 року ПАТ «Український бізнес банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український бізнес банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач вмотивовував наступними підставами.

14 лютого 2014 року між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № КИПНФ/1020526.1 (надалі за текстом - Кредитний договір).

За умовами зазначеного Кредитного договору, позивач надав, ОСОБА_4 у тимчасове користування довгостроковий кредит, сума якого визначена сторонами в п. 1.2 Кредитного договору та складає 159 000,00 грн. строком з 14 лютого 2014 року до 13 лютого 2024 року, для придбання житлової нерухомості.

Згідно пункту 1.5. Кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом становить 18,200% .

У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісії Банку і проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, встановлених Кредитним договором.

Пунктом 4.1. Кредитного договору визначено, що Позичальник в процесі користування кредитом зобов'язався дотримуватись принципів кредитування: строковості, платності, забезпеченості. При погашенні заборгованості за даним договором дотримуватись графіку погашення, наведеному у Додатку № 1, який є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору, ОСОБА_4 взяла на себе зобовязання погашати заборгованість за договором (кредит, відсотки за користування кредитом, суми комісій) у строки, визначені Графіком і цим договором.

Пунктом 4.3 Кредитного договору передбачено обовязок Позичальника щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця, сплатити Банку комісію за супровід Кредитного договору у розмірі 0,25 % від суми кредиту, вказаної у п. 1.2. Договору.

Згідно із п. 4.4. Кредитного договору, у разі виникнення простроченої заборгованості (відповідно до п. 5.3.) Позичальник сплачує Банку 36,40% відсотків річних, нарахованих на суму простроченої заборгованості від дати виникнення такої заборгованості до дати її погашення.

Однією з умов надання кредиту, відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, є застава - нерухоме майно.

Окрім цього, 14 лютого 2014 року з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобовязань за Кредитним договором між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

На підставі п.1.1 Договору поруки відповідач зобовязалась солідарно нести відповідальність перед Позивачем за виконання зобовязань за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року, укладеного між Банком та ОСОБА_4 (позичальником) на суму 159000,00 грн. зі сплатою 18,200% річних, та встановленим строком погашення до 13 лютого 2024 року.

Згідно п. 4.1 Договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 зобовязань за Кредитним договором. Позичальник та Поручитель відповідають перед Позивачем як солідарні боржники.

Оскільки позичальником порушені умови договору так як допущена прострочення чергової частини позики, позивач відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України та п.6.3 Кредитного договору звернувся з вимогою до суду про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Також позивач вказував, що банк повідомив відповідача про наявність заборгованості по кредитному договору та висунув вимогу про дострокове виконання зобовязань, однак вимога Банку відповідачем та третьою особою не виконана, тому ОСОБА_5 звернувся до суду та просив стягнути борг з ОСОБА_2, як солідарного боржника станом на 15 травня 2015 року в сумі 165 170,20 грн. а сааме: заборгованість за кредитом - 154 060,98 грн., заборгованість за відсотками - 10 119,22 грн.; заборгованість по щомісячній комісії - 990,00 гривень 00 коп. та стягнути судові витрати за розгляд справи судом на користь держави, оскільки позивач відповідно до п. 22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду та здійснював виклик відповідача через засоби масової інформації.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду м. Полтави від 30 червня 2016 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український бізнес банк" ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 , як солідарного боржника заборгованості за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року, третя особа ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрбізнесбанк» ОСОБА_3.

Доводи апеляційної скарги остання вмотивовує порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник вказує на те, що суд не зобовязував позивача надати оригінали досудової вимоги до поручителя, посилання на відсутність яких є необґрунтованим. А також на те, що інформація з приводу реквізитів для сплати коштів містилася на інтернет порталі Банку і надавалася за телефоном гарячої лінії.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за наступних підстав.

За змістом п. 2, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так, судом вірно встановлені та підтверджуються матеріалами справи в їх сукупності наступні обставини.

14 лютого 2014 року між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № КИПНФ/1020526.1 зі сплатою 18,2000% річних за користування кредитними коштами в розмірі 159000 гривень.

Також 14 лютого 2014 року між ПАТ «УРБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_2 укладений договір поруки без номера, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1від 14 лютого 2014 року.

Згідно пункту 2.1 вказаного договору поруки визначено, що поручитель зобовязується у разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобовязань перед Банком за кредитним договором в триденний термін з моменту отримання письмового повідомлення Банку про це погасити заборгованість боржника.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що невиконання умов кредитного договору боржником мало місце з вини позивача, оскільки після початку процесу ліквідації банк не повідомив розрахункового рахунку для сплати коштів.

Проте, колегія суддів не може погодитися правомірністю такого висновку за наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін )його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін )

Нормами статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або це строк визначений моментом предявлення вимог, позика має бути повернене позичальником протягом тридцяти днів від дня предявлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник не повернув позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до п. 4.2. Кредитного договору позичальник взяв на себе зобовязання погашати заборгованість за Договором (кредит, проценти за користування кредитом, суми комісій) у строки, визначені Графіком і цим Договором

Згідно п. 4.5. Договору при остаточному розрахунку погасити всю суму фактичного залишку заборгованості за кредитним договором, процентами за користування кредитом, а також несплачені комісії готівкою або шляхом безготівкового перерахування не пізніше 09 лютого 2024 року.

Встановлено, що станом на 29 червня 2016 року загальна заборгованість за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року, укладеним з ОСОБА_4, складає 142290 гривень 41 копійка.

Також встановлено, що ОСОБА_5 своєчасно повідомив відповідача про наявність заборгованості по кредитному договору та висунув вимогу про дострокове виконання зобовязань (а.с. 14).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 вересня 2015 року за позовом ПАТ «Український ОСОБА_5» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_5» 165170 гривень 20 копійок в рахунок заборгованості за кредитним договором, та вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 17 листопада 2015 року вказане рішення суду першої інстанції змінено в частині судових витрат. В іншій частині рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 вересня 2015 року залишено без змін. Рішення набрали законної сили та є чинними.

З їх змісту вбачається, що судом встановлено акт недобросовісного виконання боржником ОСОБА_4ІВ. умов кредитного договору, а саме: не своєчасне внесення платежів, що підтверджувалося і розрахунком розшифровки заборгованості за основним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі п.1.1 Договору поруки відповідач взяла на себе зобовязання солідарно нести відповідальність перед Позивачем за виконання зобовязань за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року, укладеного між Банком та Позичальником на суму 159000,00 грн. зі сплатою 18,200% річних, та встановленим строком погашення до 13 лютого 2024 року.

Згідно п. 4.1 Договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_4 зобовязань за Кредитним договором. Позичальник та Поручитель відповідають перед Позивачем як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 2.1 договору поруки Відповідач зобовязався: в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобовязань перед Позивачем за Кредитним договором, в триденний термін, з моменту отримання письмового повідомлення Позивача, зобовязаний погасити заборгованість Позичальника по сумі платежів і штрафним санкціям у разі їх застосування до Позичальника.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки Відповідач зобовязався відповідати усім своїм майном, при недостатності грошових коштів, в обсязі вимог Позивача.

Згідно п. 3.2. договору поруки, термін дії договору поруки встановлювався до повного виконання, Позичальником або Поручителем, боргових зобовязань перед Позивачем.

Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору, ОСОБА_5 має право вимагати від Позичальника дострокового розірвання Кредитного договору та/або дострокового погашення та повернення виданих кредитних коштів, сплати процентів, нарахованих за кредитом, комісій, неустойок і збитків у випадку: непогашення процентів та/або щомісячного внеску по кредиту згідно Графіка; недотримання умов цього договору; несплати комісій, передбачених Кредитним договором.

Пунктом 8.1. Кредитного договору визначено, що сукупна вартість кредиту, яка включає вартість всіх супутніх послуг і інших фінансових зобовязань, вказана у Додатку № 2 до цього договору.

Згідно п. 8.2. Кредитного договору, сторони підтверджують, що Позичальнику надана повна інформація про всі умови кредитування Банком фізичних осіб, та з усіх запропонованих, Позичальник обрав саме дані умови кредитування, що містяться в цьому Договорі.

Встановлено, що станом на момент розгляду справи зобовязання за Кредитним договором та договором поруки належним чином не виконані.

З урахуванням цього, колегія суддів знаходить підстави для часткового задоволення позовних вимог ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНКУ» та покладення солідарного обовязку повернення кредитних коштів у межах заборгованості, підтвердженої позивачем згідно останньої довідки, а саме: в розмірі 142290,41 (сто сорок дві тисячі двісті девяносто гривень сорок одна копійка).

Судові витрати позивача у справі підлягають компенсації за рахунок відповідача відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить:

За таких обставин рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 червня 2016 року підлягає до скасування, з ухваленням нового, про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український бізнес банк" ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2, як солідарного боржника заборгованості за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що надані відповідачем копії квитанцій про погашення кредиту можуть бути враховані в ході виконання судових рішень про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрбізнесбанк» ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 червня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український бізнес банк" ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2, як солідарного боржника заборгованості за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, як солідарного боржника з ОСОБА_4, на користь Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк" заборгованість за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року в розмірі 142290,41 (сто сорок дві тисячі двісті дев?яносто гривень сорок одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк" судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 1558 гривень 05 копійок ( тисячу п?ятсот п?ятдесят вісім гривень п?ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за розгляд справи в розмірі 1420 гривні 46 копійок ( тисячу чотириста двадцять гривень сорок шість копійок).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_7 /підпис/ ОСОБА_8

КОПІЯ ВІРНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ___ ОСОБА_1