Ухвала суду № 61542394, 21.09.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/921/16-ц Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.

Категорія 50 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Товянської О.В., Кочетова Л.Г.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Просив зменшити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розлучення подружжя проживає із матір'ю, з 1/3 до ? частини всіх видів доходів. Свої вимоги обґрунтовував тим, що у зв'язку із погіршенням стану здоров'я потребує лікування, в тому числі санаторного. Окрім того він не впевнений, що ОСОБА_2 аліменти витрачає саме на дитину, оскільки вона (ОСОБА_2) не працює.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2016 року позов задоволено частково. Зменшено щомісячний розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, з 1/3 до 30/100 частин від усіх видів заробітку батька дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що ОСОБА_2 не працює та живе за рахунок аліментів, які він сплачує на утримання малолітньої доньки, хоча законодавство України зобов'язує обох батьків утримувати дітей. Окрім того, при ухваленні рішення суд не врахував ту обставину, що його батьки пенсіонери, отримують мінімальний розмір пенсії, батько переніс важку операцію та продовжує лікування, а він(позивач), як єдиний син, який працює, зобов'язаний надавати своїм батькам допомогу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.9).

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає із матір'ю, тобто відповідачем (а.с.6).

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2015 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 присуджені щомісячні аліменти на утримання малолітньої доньки в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) батька дитини, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.7-8).

Відповідно до ч.1ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зменшуючи розмір аліментів на утримання доньки з 1/3 частини до 30/100 частин або до 3/10 частин, суд першої інстанції виходив із стану здоров'я позивача та понесених ним витрат на придбання медичних препаратів та засобів у травні-липні 2016 року на загальну суму 1 976,65 грн., що вплинуло на матеріальний стан платника аліментів, а також із медичних рекомендацій позивачу пройти санаторно-курортне лікування.

За змістом ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У доводах апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідач не працює та живе за рахунок аліментів, які він сплачує на утримання малолітньої доньки, хоча законодавство України зобов'язує обох батьків утримувати дітей.

Дійсно ст.180 СК України зобов'язує батьків утримувати дитину до досягнення нею повнолітня. Однак позивач не спростував належними та допустимими доказами тієї обставини, що дитина за рішенням ЛКК від 02 липня 2016 року потребує домашнього догляду матері з 06 липня 2016 року по 05 січня 2017 року (а.с.39), чим виправдовується поведінка відповідача відносно того, чому вона не працює. Що ж стосується твердження позивача відносно нецільового використання матір'ю дитини аліментів, то у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази такої обставини, отже обставина позивачем не доведена. Фактичний середній розмір щомісячних аліментів на утримання доньки з боку позивача не перевищує 1 580 грн. Виходячи із загальновідомих обставин даних коштів ледь повинно вистачати для утримання дитини.

Посилання в апеляційній скарзі на пенсійний вік батьків позивача та хворобливий стан здоров'я батька позивача не змінює висновків суду першої інстанції з огляду на те, що батьки платника аліментів отримують пенсії, а докази того, що позивач поніс матеріальні витрати на придбання ліків для батька та придбав їх за власні кошти за медичним призначенням у матеріалах справи відсутні.

Суд першої інстанції, зменшуючи розмір аліментів, також обґрунтовано виходив із принципу збереження балансу між інтересами сторін та захистом інтересів дитини, оскільки розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Решта доводів апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції повно встановив обставини справи, висновки їм відповідають, правильно застосував норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду, згідно ст.308 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: