Постанова № 61542110, 26.09.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11155/16-а

Категорія 87

2-а/295/390/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі судді Зосименка О.М., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

встановив:

22.08.2016 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому фактично просить визнати неправомірними дії та рішення Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області від 12.08.2016 за № 8114/04 щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої прокуратурою Житомирської області за №18/3451 від 01.08.2016 року та зобов'язати відповідача провести з 01.12.2015 року перерахунок та виплату йому пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 60% від щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно вищевказаної довідки прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 01.12.2015 року посадові окладі працівників прокуратури значно зросли, 02.08.2016 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення йому перерахунку розміру пенсії призначеної на випадок втрати годувальник у зв'язку з підвищенням розміру посадових окладів працівників прокуратури відповідно вимог до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

У відповідності з вимогами ст.183-2 КАС України, дана справа розглядається судом в порядку скорочено провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України ''Про прокуратуру» з 14.08.2013 року, і обчислено в розмірі 60% від заробітку.

02.08.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії в розмірі та відсотках відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці, виданої прокуратурою Житомирської області за №18/3451 від 01.08.2016 року.

12.08.2016 відповідачем позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 5 листопада 1991 року та роз'яснено, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні «Про державну службу», «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

На момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку, Кабінетом Міністрів України не визначено порядок здійснення такого перерахунку.

У відповідності до ч.12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», (в редакції на час призначення пенсії), обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність правових підстав для проведення позивачу перерахунку пенсії з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення"(від 02.03.2015 року №213-YIII) є необґрунтованими, оскільки відповідач застосовує дану норму до правовідносин, які виникли до набрання чинності зазначеним законом.

Здійснення перерахунку пенсії здійснюється в порядку, який існував на момент призначення позивачу пенсії.

Ст.58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Крім того, ст.ст.8,22,64 Конституції України визначено, що гарантовані конституційні права і свободи не можуть бути скасовані і обмежені. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, передбачене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

У своїх постановах від 10.12.2013 року у справах №21-348а13 та №21-420а13 Верховний Суд України зазначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Отже, предметом спірних правовідносин є застосування саме Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року , що суперечить ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав на необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов, визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області щодо відмови позивачеві в перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої прокуратурою Житомирської області за №18/3451 від 01.08.2016 року; зобов'язати Житомирське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час призначення пенсії) в розмірі 60% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Житомирської області за №18/3451 від 01.08.2016 року без обмежень, починаючи з 02.08.2016 року.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", та керуючись, ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 160-163,167, 256 КАС України, суд, -

постановив:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої прокуратурою Житомирської області за №18/3451 від 01.08.2016 року.

Зобов'язати Житомирське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час призначення пенсії) в розмірі 60% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Житомирської області за №18/3451 від 01.08.2016 року без обмежень, починаючи з 02.08.2016 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.М. Зосименко