Постанова № 61541361, 14.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2016 р. Справа№ 910/6720/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Мороз В.В. дов. №12 від 25.02.2015р.

від відповідача: Донченко К.Ю. - дов. б/н від 23.05.2016 р.

від третьої особи: Перепелиця С.О. - дов. б/н 19.03.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2015р.

у справі № 910/6720/15-г (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради

(Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київська міська рада (третя особа-1)

Київська міська державна адміністрація (третя особа-2)

Комунальне підприємство "Кінотеатр "Київська Русь"

(третя особа-3)

про визнання недійсними договорів

В судовому засіданні 14.09.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (надалі - КП "Київкінофільм") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп" (надалі - ТОВ "Артсінемагруп"), треті особи Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація про визнання недійсними договорів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договори оренди обладнання №13/10/23 від 23.10.2013 р. та №13/11/29 від 29.11.2013 р., укладені між позивачем та відповідачем з порушеннями норм законодавства, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для визнання договорів недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2015р. у справі № 910/6720/15-г позов задоволено повністю.

Визнано недійсним Договір оренди обладнання № 13/10/23 від 23.10.2013р., укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп".

Визнано недійсним Договір оренди обладнання № 13/11/29 від 29.11.2013р., укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" судовий збір у розмірі 2 436,00 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд проігнорував доводи відповідача про необхідність внесення даних про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи до ЄДРЮОФОП.

Апелянт вважає, що відповідач був повноправним власником майна та мав право передавати його в оренду, а позивач своїми діями, які виразились у сплаті орендних платежів, укладенні додаткової угоди №2 до договору №13/11/29 від 15.01.2015р. та Договору про розірвання договору оренди обладнання від 23.10.2013р. №13/10/23 схвалив спірні правочини.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп" 11.09.2015р. передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015р. з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.10.2015р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, строк розгляду справи продовжувався, у справі оголошувалась перерва, розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладався.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.07.2016р., у зв'язку перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016р. колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.09.2016р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.09.2016р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.09.2016р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник третьої особи-3 в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.09.2016р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники третіх осіб 1,2 в судове засідання апеляційної інстанції 14.09.2016р. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини їх неявки суду не відомі.

Оскільки їх явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась, зважаючи на пояснення представника Київської міської ради від 10.06.2016р. №08/230-1122, в яких викладено клопотання про розгляд справи у відсутність представника Київської міської ради, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.10.2013 р. між ТОВ "Артсінемагруп" (орендодавець) та КП "Київкінофільм" (орендар) було укладено Договір оренди обладнання №13/10/23 (надалі -"Договір 1") відповідно до п. 1.1 якого орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язався передати орендареві у платне строкове користування обладнання, що є власністю орендодавця.

Пунктом 1.2 Договору передбачено перелік обладнання, яке передається в користування, а саме:

Великий зал - обладнання апаратної:

- Цифровий кінопроектор CP 2000 ХВ - 1 шт.;

- Блок живлення "CHRISTIE KSX-7000CD" - 1 шт.;

- Процесор обробки звуку - 1 шт.;

- Підсилювач потужності звуку "МРХ" - 5 шт.;

Обладнання залу:

- Саббуфер, колонки JBL - 2 шт.;

- Заекранні звукові колонки "МІ-215" - 12 шт.;

- Звукові колонки оточення "JBL" - 24 шт.;

- Кіноекран - 1 шт.;

- Крісла - 1145 шт.;

Малий зал - обладнання апаратної:

- Проектор Вагсо DР2К-12С - 1 шт.;

- Процесор обробки звуку "СР 650" - 1 шт.;

Стійка з підсилювачем потужності звуку:

- МРХ-300 - 1 шт.;

- МРХ-600 - 2 шт.;

- МРХ-1200 - 1 шт.;

Обладнання залу:

- Саббуферні колонки "КСS" - 2 шт.;

- Заекранні звукові колонки "JBL" - 3 шт.;

- Звукові колонки оточення "JBL" - 10 шт.;

- Кіноекран - 1 шт.;

- Крісла - 176 шт.

Згідно п.п. 2.1-2.5 Договору 1 приймання-передача обладнання здійснюється повноважними представниками Сторін. При передачі обладнання складається акт приймання-передавання, який підписується повноважними представниками сторін. Обов'язок по складанню акта приймання-передавання покладається на сторону, яка передає обладнання іншій стороні цього договору. Обладнання повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем в момент підписання акту приймання-передавання. Обладнання вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передавання.

Відповідно до п. 3.1 Договору 1 строк оренди становить 1 (один) рік з моменту підписання акта приймання-передавання.

Плата за користування обладнанням складає 320 000,00 грн. на місяць. Розмір плати за користування обладнанням може змінюватися лише за згодою сторін, а також у випадках, передбачених цим договором. Плата за користування обладнанням нараховується з дати підписання акта приймання-передавання (п.п. 4.1, 4.2 Договору 1).

Пунктом 5.1 Договору 1 визначено, що орендодавець зобов'язаний своєчасно передати орендареві обладнання в стані, що відповідає умовам цього Договору.

Орендар зобов'язаний у встановлені цим Договором строки сплачувати плату за користування обладнанням у повному обсязі, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, повернути обладнання після закінчення строку цього договору орендодавцю в належному стані (п. 5.2 Договору 1).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 договору, та закінчується відповідно до п. 3.1 договору (п.п. 7.1, 7.2 Договору 1).

29.11.2013 р. між ТОВ "Артсінемагруп" (орендодавець) та КП "Київкінофільм" (орендар) було укладено Договір оренди обладнання №13/11/29 (надалі -"Договір 2") відповідно до п. 1.1 якого орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язався передати орендареві у платне строкове користування обладнання, що є власністю орендодавця.

Пунктом 1.2 Договору передбачено перелік обладнання, яке передається в користування, а саме:

- Проектор NEC NC 900С - 5 шт.;

- Звуковий процесор Dolby CP 750 - 4 шт.;

- Стаціонарньй цифровий кінопроектор NEC NC3200S - 1 шт.;

- Блок живлення для проектора NEC NC3200 Lamp power supply - 1 шт.;

- Объектив zoom для проектора NEC NC-50LS16Z - 1 шт.;

- Лампа ксеноновая Ushio DXL--60SN/L - 1 шт.;

- Підставка для проектора Real PD-01 - 1 шт.;

- Відео-сервер з медійним блоком Dolby DSS-200 - 1 шт.;

- Акустичний процессор Dolby СР750 - 1 шт.

Відповідно до п.п. 2.1 - 2.4 Договору 2 приймання-передача обладнання здійснюється повноважними представниками сторін. При передачі обладнання складається акт приймання-передавання, який підписується повноважними представниками сторін. Обов'язок по складанню акта приймання-передавання покладається на сторону, яка передає обладнання іншій стороні цього договору. Обладнання повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем в момент підлисання акту приймання-передавання. Обладнання вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передавання.

Строк оренди становить 1 (один) рік з моменту підписання акта приймання-пєредавання (п. 3.1 Договору 2).

Згідно із п.п. 4.1,4.2 Договору 2 плата за користування обладнанням складає 320 000,00 грн. на місяць. Розмір плати за користування обладнанням може змінюватися лише за згодою сторін, а також у випадках, передбачених цим договором. Плата за користування обладнанням нараховується з дати підписання акта приймання-передавання.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору 2 визначено, що орендодавець зобов'язаний своєчасно передати орендареві обладнання в стані, що відповідає умовам цього договору, а орендар зобов'язаний у встановлені цим договором строки сплачувати плату за користування обладнанням у повному обсязі та в порядку та на умовах, визначених цим договором, повернути обладнання після закінчення строку цього договору орендодавцю в належному стані.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 договору, та закінчується відповідно до п. 3.1 договору (п.п. 7.1, 7.2 Договору 2).

Спір у справі виник у зв'язку із оспорюванням позивачем дійсності Договорів оренди обладнання №13/10/23 від 23.10.2013р. та №13/11/29 від 29.11.2013р.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, згідно з п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК.

Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Як на підставу для визнання недійсними Договорів позивач вказував на те, що по-перше, директором КП "Київкінофільм" оскаржувані Договори укладено з перевищенням повноважень та без погодження з власником (контролюючим органом) КМДА фінансово-господарських зобов'язань від імені КП "Київкінофільм", по-друге, на те, що директор КП "Київкінофільм" ОСОБА_6 уклав оскаржувані Договори на вкрай невигідних умовах в супереч інтересам і господарській діяльності КП "Київкінофільм", а по-третє, на те, що майно зазначене в договорах не передавалося від TOB "Артсінемагруп" і не приймалося КП "Київкінофільм" в оренду, оскільки таке майно вже було наявне у будівлях кінотеатрів КП "Київкінофільм" і належало останньому до моменту створення самого TOB "Артсінемагруп" і укладення із ним оскаржуваних договорів оренди.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із матеріалів справи, Договори від імені КП "Київкінофільм" підписані ОСОБА_6, який діяв на підставі Статуту, та станом на момент укладання спірних правочинів був директором КП "Київкінофільм".

Частиною 1 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 3 ст. 92 вказаного Кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За приписами ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Відповідно до п. 5.1 Статуту КП "Київкінофільм", який затверджено рішенням Київської міської ради №450/1111 від 26.04.2007 р. "Про комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" управління підприємством здійснює директор.

Директор Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства відповідно до законодавства України, укладеного контракту та цього Статуту, за винятком тих, що віднесені до компетенції власника та інших органів управління Підприємством (п. 5.3.2 Статуту КП "Київкінофільм").

Згідно п. 5.3.4 Статуту КП "Київкінофільм" директор Підприємства розпоряджається майном підприємства, укладає від імені Підприємства будь-які угоди (договори, контракти), в тому числі зовнішньоекономічні, визначає вартість товарів, робіт та послуг, які реалізуються, надаються Підприємством, приймає рішення про надання претензій і позовів до юридичних осіб усіх форм власності та фізичних осіб, у тому числі нерезидентів.

При цьому, Статутом КП "Київкінофільм" визначено, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" створене відповідно до рішення Київської міської ради №450/1111 від 26.04.2007 р., засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядковане Головному управлінню культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно п. 1.2 Статуту КП "Київкінофільм" у своїй діяльності керується рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Статутом.

Положеннями п. 7.1 Статуту КП "Київкінофільм" визначено, що планування фінансово-господарської діяльності здійснюється шляхом складення у порядку та за формою, що визначаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), річних фінансових планів, які затверджуються Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2323 від 01.11.2001 р. було затверджено "Положення про порядок складання річного фінансового плану підприємством, організацією, установою, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та господарським товариством, у якому є частка майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в розмірі не менше як 30%" (надалі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення, останнє визначає порядок складання річного фінансового плану підприємствами, організаціями, установами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно п. 4 Положення, річний фінансовий план відображає обсяги надходжень і спрямування коштів у планованому році з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов'язань, включаючи зобов'язання щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до п. 8 Положення, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом трьох місяців розглядає проект річного фінансового плану підприємства та приймає рішення про його затвердження або відхилення.

Таким чином, згідно вимог Статуту та Порядку, фінансово-господарська діяльність КП "Київкінофільм" у 2014 р. щодо спрямування коштів повинна була здійснюватися в межах та у відповідності до Фінансового плану на 2014 рік, - затвердженого Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ст. 75 Господарського кодексу України, основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Державне комерційне підприємство зобов'язане виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю: амортизаційний фонд, фонд розвитку виробництва, фонд споживання (оплати праці), резервний фонд, інші фонди, передбачені статутом підприємства.

Порядок використання них фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану. Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Таким чином, фінансово-господарська діяльність КП "Київкінофільм" із видатками на придбання майна у 2014 р. повинна була здійснюватись виключно на підставі затвердженого Фінансового плану на рік 2014 р. або здійснюватися після окремого затвердження таких видатків контролюючим органом (шляхом внесення змін до фінансового плану або окремого їх затвердження, якщо фінансовий план відхилений) Департаментом комунальної власності м. Києва, як представником власника територіальної громади м. Києва.

Разом з цим, фінансовим планом КП "Київкінофільм" на 2014 р. як не було передбачено видатків за спрямуванням "на придбання кінообладнання у третіх осіб" та витрат коштів в сумі розміром 3 021 150,00 грн. на купівлю кінообладнання, так і не було затверджено таких видатків та витрат Департаментом комунальної власності м. Києва (КМДА).

Враховуючи, що витрати на оренду обладнання не затверджувалися - Департаментом комунальної власності м. Києва (КМДА), а змістом Статуту та Положення директора КП "Київкінофільм" не наділено правом на власний розсуд визначати фінансово-господарську діяльність Підприємства, колегія суддів дійшла висновку, що директор КП "Київкінофільм", укладаючи Договори оренди обладнання №13/10/23 від 23.10.2013р. та №13/11/29 від 29.11.2013р., діяв з перевищенням наданих йому повноважень.

При цьому, відповідач під час укладення спірних договорів мав знати про вказані обмеження, оскільки директор позивача під час підписання договорів діяв на підставі статуту позивача, а тому посилання відповідача на необхідність внесення даних про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи до ЄДРЮОФОП, не спростовують правильних висновків суду про наявність вказаних обмежень.

Закриття кримінального провадження від 10.10.2014р. за відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення не свідчить про відсутність інших порушень при укладенні спірних договорів та не спростовує вірних доводів позивача.

Долучені до апеляційної скарги виписки по банківському рахунку відповідача, копії договорів купівлі-продажу кінообладнання та виписку по рахункам про їх оплату не приймаються апеляційним судом як нові докази у справі, оскільки відповідачем, у відповідності до ст. 101 ГПК України, не обґрунтовано причини неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

При цьому, зміст вказаних документів не свідчить про дійсне придбання у власність переліченого обладнання (відсутні накладні та інші первинні документи), яке потім, за позицією відповідача, було передано в оренду позивачеві, оскільки наявні в матеріалах справи докази, надані позивачем у передбачений законом спосіб свідчать протилежне - відповідач не мав на праві власності майна, яке було зазначене у спірних договорах як таке, що передається в оренду.

Крім того, як на підставу для визнання Договорів недійсними позивач посилався на те, що вказане в Договорах майно, TOB "Артсінемагруп" в оренду не передавалось, а КП "Київкінофільм" відповідно не приймалось, оскільки таке майно вже було наявне у будівлях кінотеатрів КП "Київкінофільм" і належало останньому до моменту створення самого TOB "Артсінемагруп" і укладення із ним оскаржуваних Договорів оренди, а також на те, що директором КП "Київкінофільм" оскаржувані Договори укладено на вкрай невигідних умовах в супереч інтересам і господарській діяльності КП "Київкінофільм".

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Культурний центр "Київська Русь" (замовник) було укладено Договір на поставку обладнання та виконання робіт №040712 згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язався поставити обладнання замовнику та виконати роботи з його встановлення, а замовник зобов'язався прийняти обладнання та роботи і своєчасно здійснити їх оплату на умовах даного договору. Як вбачається з листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" №01/18-03-2015 від 18.03.2015 р. із додатками №1, 2, 3 до нього останнім за адресою кінотеатру "Київська Русь" (м. Київ, вул. Артема, 93) до 2013 р. було змонтовано наступне обладнання:

- Звукова система JBL 5674Т - 3 шт.;

- Колонки оточення JBL 8340А - 24 шт.;

- Кінопроектор СР 2000 ХВ - 1 шт.;

- Кіноекран 8x3,4 - 1 шт.;

- Процесор обробки звуку СР 650D - 1 шт.;

- Підсилювач звуку JBL MPX 600 - 2 шт.;

- Савбуфер - 2 шт.;

- Підсилювач звуку JBL MPX 1200 - 1 шт.;

- Колонки оточення JBL3310 - 12 шт.;

- Підсилювач звуку JBL MPX 300 - 2 шт.;

- Проектор Вагсо DР 2К-12С - 1 шт.

В подальшому розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1634 від 19.09.2013 р. "Про закріплення об'єкта права комунальної власності територіальної громади м. Києва" за Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" на праві господарського відання було закріплено нежилий будинок кінотеатру "Київська Русь", за адресою: м. Київ, вул. Артема, 93.

01.10.2013 р. КП "Київкінофільм", в складі комісії очолюваної директором ОСОБА_6, було прийнято за Актом приймання-передачі будинок кінотеатру "Київська Русь" із змонтованим у ньому обладнанням.

01.10.2013 р. директором КП "Київкінофільм" ОСОБА_6 було видано наказ №35/1 про введення в експлуатацію кінообладнання кінотеатру "Київська Русь", яке було передано до складу основних засобів КП "Київкінофільм".

03.10.2013 р. комісією у складі головного інженера ОСОБА_10, інженерів ОСОБА_11, ОСОБА_12 та кіномеханіка ОСОБА_13 було складено Акт введення в експлуатацію кінообладнання кінотеатру "Київська Русь", яким встановлено, що станом на 03.10.2013 р. у будівлі кінотеатру "Київська Русь" знаходиться наступне кінооблданання:

проектор BARCO DP2K-12C - 1 один.

проектор CHRISTIE CP 2000 ХВ - 1 один.

процесор обробки звуку DOLBY CP 650 - 2 один.

підсилювач потужності МРХ - 9 один.

колонки звукового оточення - 53 один.

Зазначений Акт 03.10.2013 р. було затверджено директором КП "Київкінофільм" ОСОБА_6

Крім того, встановлення обладнання, що є предметом спірних Договорів до 2013 р. підтверджується листом ОСОБА_14, який в період з 1992 по 2013 р. працював на посаді директора кінотеатру "Київська Русь". Крім того, у своєму листі б/н від 11.03.2015 р. ОСОБА_14 повідомив, що крісла, які знаходяться в приміщенні кінотеатру було встановлено в період з 1997-2002 р.р.

Також, наявність майна визначеного в Договорах оренди в приміщенні кінотеатру "Київська Русь" до моменту укладення спірних договорів також підтверджується аудиторським звітом №070-5-07/14 від 07.04.2015р., в якому визначено, що КП "Київкінофільм" за адресою кінотеатру "Київська Русь" (м. Київ, вул. Артема, 93) було змонтовано і використовувалося кінооблданання і крісла, перелік яких вказано в оскаржуваних договорах оренди, до моменту укладення зазначених Договорів та державної реєстрації орендодавця TOB "Артсінемагруп". Більш того, зроблено висновок, що крісла належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та безпідставно визначені як орендовані за Договором від 23.10.2013 р.

У висновку Експертної ради українського товариства оцінювачів від 2014 р., складено за зверненням прокуратури м. Києва, експертом визначено, що "Великий зал (красний) кінотеатру "Київська Русь" був реконструйований у 2003 році, малий (синій) - у 1999 році. Тобто, кріслам, що знаходяться у великому залі - 11 років, у малому - 15 років та можна говорити, що їх економічний вік вичерпаний". Наведене виключає можливість оренди зазначених крісел за оскаржуваним Договором від 23.10.2013 р.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що обладнання визначене у Договорах оренди вже було наявне у КП "Київкінофільм" до створення TOB "Артсінемагруп" та укладення із ним Договорів оренди від 25.10.2013 р. і 29.11.2013 р.

Вказане знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

При цьому, відповідно до довідки про результати перевірки окремих питань діяльності Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" від 27.11.2014 р. Договори оренди обладнання укладені із TOB "Артсінемагруп" на невигідних для КП "Київкінофільм" умовах, а саме без врахування фактичних показників фінансово господарської діяльності, наслідком чого є фактично прихована збитковість підприємства на суму кредиторської заборгованості, що в подальшому може призвести до значних збитків підприємства.

Крім того, в аудиторському звіті №070-5-07/14 від 07.04.2015 р. зроблено висновок, що укладення оскаржуваних Договорів призвело до безпідставного завищення боргових зобов'язань, а вартість орендованого обладнання перевищує ринкову вартість такого обладнання на 318,4 тис., у зв'язку із чим підприємством понесено зайві втрати.

Отже, все вище наведене додатково підтверджує, що під час укладення спірних Договорів директором КП "Київкінофільм" було перевищено надані йому повноваження.

Як на підставу недійсності спірних договорів оренди позивач зазначає відсутність у орендодавця права власності на предмет оренди.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на момент укладення оспорюваних договорів оренди обладнання TOB "Артсінемагруп" було повноправним власником предметів оренди, а тому мало право передавати його в оренду.

Колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

На підтвердження наявності права власності на предмет оренди TOB "Артсінемагруп" надало до суду Договір купівлі-продажу кінообладнання №23/10/13 від 23.10.2013 р.

Проте, колегія суддів зазначає, що лише сам Договір не може свідчити про наявність права власності на предмет оренди та в розумінні приписів ст. 33 ГПК України не є належним доказом, який би підтверджував наявність права власності на предмет оренди, а тому не приймається судом, як належний та допустимий доказ.

При цьому частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач своїми діями, які виразились у сплаті орендних платежів та укладенні спірних договорів, схвалив спірні правочини, а тому вони, на думку відповідача, є дійсними.

Наявна в матеріалах справи довідка, на яку посилається відповідач як на доказ наступного схвалення КП "Київкінофільм" Договорів, не приймається судом до уваги як належний доказ в розумінні приписів ст. 33 ГПК України, оскільки з самої лише довідки не можливо встановити дійсність факту перерахування таких коштів, а також правильність відомостей, що містяться у ній.

Інших доказів вчинення КП "Київкінофільм" дій, які б свідчили про наступне схвалення оспорюваних Договорів матеріали справи не містять. Більш того, подання КП "Київкінофільм" даного позову про визнання недійсними Договорів свідчить про несхвалення ним таких правочинів.

Не може бути погодженням дій директора здійснення ним же самостійно дій із оплати таких договорів на користь контрагента - відповідача (тобто не може приймати правочин до виконання особа, яка вчинила його без повноважень), без відома і згоди компетентного органу - Департаменту комунальної власності м. Києва КМДА.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Таким чином, відповідно до положень чинного законодавства України, визнання правочину недійсним ставиться в залежність від його відповідності вимогам чинного законодавства та актам органів державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що оскільки Договори було укладено зі сторони позивача особою з перевищенням наданих їй повноважень та за відсутності їх наступного схвалення, за договорами в оренду було передано майно, яке не належало відповідачу на праві власності, а відтак Договори згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України є недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги КП "Київкінофільм" про визнання недійсними Договорів оренди обладнання №13/10/23 від 23.10.2013 р. та №13/11/29 від 29.11.2013р. правомірними та обґрунтованими, що не було спростовано відповідачем.

Клопотання позивача про призначення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи стосовно спірного кінообладнання відхилено колегією суддів з підстав його необґрунтованості, як таке що не потребує спеціальних знань, оскільки суд може самостійно за наявними у справі матеріалами встановити певні обставини та надати їм відповідну правову оцінку.

Клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі №910/6896/15-г не підлягає задоволенню колегією суддів, оскільки позивачем на загальних підставах не доведено неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №910/6896/15-г.

Клопотання позивача про здійснення огляду і дослідження доказів у місці їх знаходження від 14.09.2016р. щодо огляду крісел для залу 1991 року виготовлення в кількості 1339 шт., крісел для залу червоного кольору в кількості 1190 шт., крісел для залу синього кольору у кількості 175 шт. відхилено колегією суддів з підстав необґрунтованості, оскільки предметом спору є визнання недійсними договорів оренди обладнання, зокрема крісел, з підстав, зокрема відсутності їх на праві власності у відповідача для передачі в оренду, а не відсутність таких крісел взагалі в кінотеатрі «Київська Русь».

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсінемагруп" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2015р. у справі №910/6720/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2015р. у справі №910/6720/15-г залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6720/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Ю.Б. Михальська