Рішення № 61541211, 19.09.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016р. Справа№ 914/1928/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Стрий», с. Дуліби, Львівська область, Стрийський район

до відповідача: Міжрегіональної науково - виробничої асоціації підприємств «АВІОКОН ПРОЕКТ», м. Львів

про: стягнення 41 794, 92 грн.

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Думин В.Я.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 дов. №7 від 25.07.2016 р.,

відповідача: не зявився.

Учасникам судового процесу розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Стрий» до Міжрегіональної науково - виробничої асоціації підприємств «АВІОКОН ПРОЕКТ» про стягнення 41 794, 92 грн. Ухвалою від 25.07.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.08.2016 року.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за товар (бетон), що відвантажений позивачем і отриманий відповідачем у 2015 році на підставі видаткових накладних, внаслідок чого в останнього виникла перед позивачем основна заборгованість в сумі 39 075,07 грн. Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 2 719,85 грн. інфляційних витрат, 1 209, 44 грн. 3% річних, а також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №31858/16 від 29.07.2016 р. представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з виниклою неможливістю забезпечити явку повноваженого представника МНВАП «Авіокон Проект» у судове засідання по даній справі.

В судове засідання 01.08.2016 року представник позивача зявився, вимоги ухвали суду від 25.07.2016 р. виконав частково. Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №31911/16 від 01.08.2016 р. представником позивача подано довідку на виконання вимог ухвали господарського суду Львівської області від 25.07.2016 р. в якій повідомляє, що у проваджені господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає і раніше не було справи зі спору між ТзОВ «ОСОБА_1 Стрий» та МНВАП «АВІОКОН ПРОЕКТ» про стягнення заборгованості за видатковими накладними, що є предметом розгляду даної справи та немає рішення цих органів з такого спору. Крім того, представник позивача щодо відкладення розгляду справи покликається на розгляд суду.

В судове засідання 01.08.2016 року представник відповідача не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду від 25.07.2016 р. не виконав.

Ухвалою господарського суду Львівської області 01.08.2016 року розгляд справи відкладено на 15.08.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 33281/16 від 12.08.2016 р. представник позивача подав лист на виконання вимог ухали суду від 25.07.2016 р. із долученими документами, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТзОВ ОСОБА_1 Стрий та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по МНВАП АВІОКОН ПРОЕКТ; бухгалтерську довідку від 11.08.2016 р.; копію договору про надання правової допомоги.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 33386/16 від 15.08.2016 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

В судове засідання 15.08.2016 р. представник позивача зявився, позов підтримав із підстав, викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 15.08.2016 р. представник відповідача зявився, позов не визнає із підстав викладених у відзиві, вимоги ухвали суду виконав частково.

З метою дослідження всіх доказів у справі для прийняття обєктивного і законного рішення у справі, протокольною ухвалою господарського суду Львівської області 15.08.2016 року у справі оголошено перерву до 19.09.2016 року.

Суд зобовязав позивача надати суду: для огляду оригінали документів доданих до позовної заяви; належним чином завірені всі рахунки, які виставлялись до оплати відповідачу за товар з 01.01.2015 р., що зазначені в акті звірки взаєморозрахунків; належним чином завірені копії видаткових накладних по яких відпускався товар відповідачу з 01.01.2015 р., які зазначені в акті зірки взаєморозрахунків; належним чином завірені банківські виписки про сплату коштів відповідачем з 01.01.2015 р. по час подачі позовної заяви в суд; підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків за накладними, вказаними у позовній заяві; письмові пояснення з врахуванням відзиву відповідача; забезпечити в судове засідання явку уповноваженого представника.

Суд зобовязав відповідача надати суду: підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків за накладними, вказаними у позовній заяві; належним чином завірені копії рахунків по яких здійснювалась оплата з 01.01.2015 р. по час подачі позовної заяви в суд; належним чином завірені копії видаткових накладних по яких відповідач отримував товар від позивача з 01.01.2015 р., що зазначені акті звірки взаєморозрахунків; контррозрахунок; забезпечити в судове засідання явку уповноваженого представника.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації 16.09.2016 року за вх. №37061/16 від представника позивача поступили заперечення на відзив із долученням рахунків, видаткових накладних та виписки по рахунку позивача та судову практику, на спростування викладеного представником відповідача у відзиві.

В судове засідання 19.09.2016 року представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, із підстав викладених у позовній заяві і у заперечені на відзив (вх. №37061/16 від 16.09.2016 року), вимоги ухвали суду від 15.08.2016 року виконав. Просить позов задоволити повністю.

В судове засідання 19.06.2016 року представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить підпис представника відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні 15.08.2016 р. до 19.09.2016 р. на 14год 20 хв. (докази є у матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарським судом Львівської області встановлено, що як ухвала про порушення провадження у справі так і ухвала про відкладення розгляду справи, надсилалися місцевим господарським судом на адресу Міжрегіональної науково - виробничої асоціації підприємств «АВІОКОН ПРОЕКТ», яка зазначена у позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № НОМЕР_1 станом на 29.07.2016 р., а саме за адресою: 79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Січинського, 7.

Господарським судом Львівської області також встановлено, що ухвалу про порушення провадження у справі від 25.07.2016 року отримано відповідачем 27.07.2016 р., що підтверджується повідомленням про вручення №10584649 від 25.07.2016 р. та ухвалу про відкладення розгляду справи від 01.08.2016 року отримано відповідачем 05.08.2016 р., що підтверджується повідомленням про вручення №10588130 від 03.08.2016 р.

У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Сторони належним чином повідомлялись про розгляд даної справи 19.09.2016 року.

Судом надавалась можливість сторонам подати суду належні і допустимі письмові докази в обґрунтування позовних вимог і заперечень на позов.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 19.09.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив.

У період з січня 2015 р. по грудень 2015 р. ТзОВ «ОСОБА_1 Стрий» здійснило відвантаження товарного бетону для МНВАП «АВІОКОН ПРОЕКТ» на підставі видаткових накладних № 251 від 24.07.2015 р., № 3 від 03.01.2015 р., № 37 від 10.03.2015 р., № 40 від 13.03.2015 р., № 63 від 06.04.2015 р., № 68 від 10.04.2015 р., № 133 від 28.05.2015 р., № 144 від 04.06.2015 р., № 162 від 11.06.2015 р., № 173 від 18.06.2015 р., № 190 від 24.06.2015 р., № 195 від 26.06.2015 р., № 214 від 03.07.2015 р., № 228 від 10.07.2015 р. та, № 276 від 06.08.2015 р., № 593 від 30.12.2015 р. всього на суму 99 790,03 грн., з яких оплачено 60 714,96 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТзОВ «ОСОБА_1 Стрий» та копіями платіжних доручень, долученими відповідачем до відзиву.

02.06.2016 р. позивач надіслав на адресу відповідача два примірники акта звірки взаєморозрахунків за період: січень 2015 р. березень 2016 р. та претензію, в якій просив погасити суму заборгованості у розмірі 39 075,07 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанцією про направлення поштового відправлення та описом вкладення в цінний лист.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 19.05.2014 р. між сторонами було укладено договір поставки № 04-05, який припинив свою дію 01.01.2015 р. відповідно до положень пункту 9.1 цього договору, яким встановлено термін дії договору до 31.12.2014 р. Умовами договору № 04-05 не передбачено його пролонгації, сторони підтвердили, що не укладали додаткових угод до нього, як і нових договорів поставки. Таким чином, безпідставними є посилання відповідача на те, у 2015 році на підставі даного договору.

Однак, 01.01.2015 р. позивач поставляв відповідачу товар, а останній його приймав, у спрощений спосіб (тобто без укладення єдиного документу) на підставі видаткових накладних. При цьому помилкове посилання у видаткових накладних на договір № 04-05 від 19.05.2014 р. ніяким чином не спростовує факту поставки товару позивачем відповідачу у позадоговірний період у спрощений спосіб. Такої ж позиції за аналогічних обставин справи дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 910/22284/14 від 14 квітня 2015 р.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Видаткова накладна вважається однією із форм такого Договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України). З зазначеними статтями ЦК України також кореспондується ст. 193 ГК України.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах № 922/6052/14 від 30.06.2015 р., № 904/5497/14 від 08.04.2015 р., № 921/530/14-г/17 від 19.02.2015 р.

Відповідач не погоджуючись із твердженнями позивача вважає, що у позові слід відмовити зважаючи на наступне.

У своїй позовній заяві ТзОВ «ОСОБА_1 Стрий» зазначає, що в період з січня 2015 р. по лютий 2016 р. ним було здійснено поставку товарного бетону до МНВАП «АВІОКОН ПРОЕКТ» на суму 99 790,03 грн.

Поряд з цим, згідно математичних розрахунків проведених на основі наявних в матеріалах справи видаткових накладних, Позивачем на думку відповідача було поставлено Відповідачу бетону на суму 39 075,07 грн., а не 99 790,03 грн.

Відповідач зазначає, що здійснив часткову оплату за поставлений товар у розмірі 60 714,96 грн., а саме:

- 14.01.2015 р. за видатковою накладною № 3 від 03.01.2015 р. (рахунок №2 від 03.01.2015 р.) на суму 2 150 грн.

- 19.03.2015 р. за видатковою накладною № 37 від 10.03.2015 р. (рахунок № 30 від 10.03.2015 р.) на суму 4 020 грн.

- 19.03.2015 р. за видатковою накладною № 40 від 13.03.2015 р. (рахунок № 32 від 13.03.2015 р.) на суму 6 994,98 грн.

- 17.04.2015 р. за видатковою накладною № 63 від 06.04.2015 р. (рахунок № 48 від 06.04.2015 р.) на суму 4 704,99 грн.

- 17.04.2015 р. за видатковою накладною № 68 від 10.04.2015 р. (рахунок № 52 від 10.04.2015 р.) на суму 7 025 грн.

- 05.06.2015 р. за видатковою накладною № 133 від 28.05.2015 р. (рахунок № 81 від 28.05.2015 р.) на суму 8 634,99 грн.

- 05.06.2015 р. за видатковою накладною № 144 від 04.06.2015 р. (рахунок № 86 від 04.06.2015 р.) на суму 9 205 грн.

- 18.06.2015 р. за видатковою накладною № 162 від 11.06.2015 р. (рахунок № 91 від 11.06.2015 р.) на суму 11 835 грн.

- 02.02.2016 р. за видатковою накладною № 276 від 06.08.2015 р. (рахунок №147 від 06.08.2015 р.) на суму 3 825 грн.

- 02.02.2016 р. за видатковою накладною № 593 від 30.12.2015 р. (рахунок №307 від 30.12.2015 р.) на суму 2 320 грн.

Як вважає відповідач, оскільки матеріалами справи підтверджено поставку товару на суму 39 075,07 грн., а оплачено ним суму 60 714,96 грн., то у Відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -

безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (852-15), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Застосування вказаної норми знаходить своє відображення у постанові ВСУ №3-77гс15 від 29 квітня 2015 року з аналізу якої вбачається, що для підтвердження здійснення господарської операції накладна повинна містити реквізити визначені в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (цитата: «Відповідно до частини 1 статті 9

Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи

повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за

здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким вимогам відповідають спірні видаткові накладні, які засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин у спрощений спосіб.

А тому у відповідача виник обовязок х проведення розрахунку за відпущений позивачем і отриманий відповідачем товар.

Також, згідно з постановою Вищого господарського суду України по справі №5013/1032/12 від 20 травня 2013 року видаткова накладна, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 цього Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом

Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Також, суд вказує на те, що відповідно до Додатку № 1 до Договору поставки №04-05 від 19 травня 2014 року (надалі - Договір), на виконання умов Договору, Постачальник (тобто Позивач) зобовязується поставити і передати у власність Покупця (тобто Відповідач) наступний товар: 1) товарний бетон М 100 В7,5 РЗ; 2) Товарний бетон М400 В30 РЗ. Однак, відповідно до видаткових накладних зазначених у позовній заяві за 2015 рік, що є предметом даного розгляду справи, Позивачем поставлявся товар, котрий не є предметом договору, а саме Товарний бетон В25 (М350) Р4(16-20)

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що видаткові накладні і по яких не здійснено оплати, не містять реквізитів первинного документу, а саме: змісту господарських операцій та посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, тому не є належними доказами здійснення господарських операцій.

Так, кожна видаткова накладна містить зміст та обсяг конкретної господарської операції, вартість такої, одиницю виміру та інші обовязкові реквізити.

Крім того видаткові накладні, по яких відповідач здійснив оплату, по формі та змісту є по-суті ідентичними до тих, які не оплачені та являються предметом даного позову, і жодних претензій до таких у відповідача немає.

Щодо незазначення посад осіб, відповідальних за здійснення операції, то з видаткових накладних вбачається, що товар був прийнятий представником МНВАП «АВІОКОН ПРОЕКТ», про що свідчить підпис на накладній, завірений печаткою Відповідача. Печатка є зовнішнім реквізитом Відповідача, що засвідчує легітимність підпису, який міститься на первинному документі.

Відповідно до п.64 постанови Кабінету Міністрів України №1893 від 27.11.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію», яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п.65 зазначеної Постанови особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.

Таким чином, особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про втрату печатки МНВАП «АВІОКОН ПРОЕКТ», її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Відповідно до ст.2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є в тому числі суб'єкти господарювання. Згідно з ч. 4 ст.62 ГК України підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Таким чином, відбиток печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції, у даному випадку у прийнятті товару і відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарознавчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

А відтак у позивача виникло право на нарахування до стягнення з відповідача основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в повному обсязі, протилежного суду не довів і не спростував підставність позовних вимог належними і допустимими письмовими доказами.

При прийнятті рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України). З зазначеними статтями ЦК України також кореспондується ст. 193 ГК України.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Видаткова накладна вважається однією із форм такого Договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не приймає до уваги і вважає такими, що суперечать приписам чинного законодавства України, твердження Відповідача про те, що Позивач невірно визначив момент виникнення заборгованості для розрахунку трьох відсотків річних та інфляційної різниці з посиланням на те, що має бути

застосовано ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що вказана норма взагалі не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що розяснює Вищий господарський суд України у Інформаційному листі «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012, зазначаючи, що «якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі

договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України ".Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України».

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, Відповідач, як покупець, в силу вищевказаних приписів

чинного законодавства України, зобов'язаний був сплатити за поставлений товар після його прийняття та підписання видаткових накладних, відтак він вважається таким, що порушив свої грошові зобовязання з наступного дня після поставки товару та підписання видаткових накладних, саме з вказаного і виходив Позивач здійснюючи розрахунки 3-х відсотків річних та інфляційної різниці, адже в такому випадку не має значення момент предявлення вимоги, що розяснено у вищевказаному Інформаційному листі Вищого господарського суду України.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові № 910/22284/14 від 14 квітня 2015 р.

Зважаючи на вказане, відповідач, як покупець, зобов'язаний сплатити за поставлений товар після його прийняття та підписання видаткових накладних, відтак він вважається таким, що порушив свої грошові зобовязання з наступного дня після поставки товару та підписання видаткових накладних.

Станом на день прийняття рішення заборгованість відповідачем не погашена, відповідачем зворотнього суду не доведено.

Відтак, основна заборгованість відповідача перед позивачем, за поставлений товар по неоплачених видаткових накладних №173 від 18.06.2015 року, №190 від 24.06.2015 року, №195 від 26.06.2015 року, №214 від 03.07.2015 року, №228 від 10.07.2015 року та №251 від 24.07.2015 року, становить 39 075,07 грн. та підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

За несвоєчасне виконання договірних зобовязань позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 2 719,85 грн. та три відсотки річник в розмірі 1 209,44 грн.

При цьому позивач правильно визначив момент порушення зобовязань по кожній видатковій накладній, а саме з наступного дня після поставки товару та підписання конкретної накладної, що повністю узгоджується з розясненнями Вищого господарського суду України, викладеними у Інформаційному листі від 17.07.2012 № 01-06/928/201, адже до правовідносин з поставки товару застосуванню підлягає ч. 1 ст. 692 ЦК України, а не ч. 2 ст. 530 ЦК України, як на це вказує відповідач.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат і 3% річних, здійснений позивачем, суд прийшов до висновку, що такі позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1209,44 грн. 3% річних та 2 719,85 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 22, 33, 34, 36, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «АВІОКОН ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 23958467, адреса - 79035, м. Львів, вул. Січинського, 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Стрий» (код ЄДРПОУ 36742624, адреса - 82434, Львівська область, Стрийський район, с.Дуліби, вул. Шевченка, 133) 39 075,07 коп. -основного боргу, 2 719, 85 коп. інфляційних витрат, 1 209, 44 коп. 3% річних та 1 378, 00 коп. понесених витрат на сплату судового збору

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.09.2016 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.