Ухвала суду № 61541210, 26.09.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

26.09.2016 Справа № 917/1118/16

за заявою Колективного підприємства "Полтавський м"ясокомбінат" №299/01-11 від 14.09.2016 р. про надання розстрочки виконання рішення по справі № 917/1118/16

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарство "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

до Колективного підприємства "Полтавський м"ясокомбінат", 36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6

про стягнення грошових коштів у сумі 54183,36 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники

від стягувача - відсутній

від боржника - відсутній

Розглядається заява про розстрочку виконання рішення від 14.09.2016р. по справі № 917/1118/16 в частині стягнення 5602,37 грн. рівними частинами щомісячно по 01.12.2015р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Господарським судом Полтавської області за результатом розгляду справи № 917/1118/16 прийнято рішення від 06.09.2016р., яким позов задовольнити повністю; стягнуто з Колективного підприємства "Полтавський м"ясокомбінат" на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарство "Полтаватеплоенерго" 26481,13 грн. основного боргу, 26481,13 грн. пені, 251,18 грн. 3% річних, 969,92 грн. інфляційних втрат та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору. а.с.76-78).

На виконання рішення господарського суду Полтавської області від 06.09.2016 р., яке набрало законної сили 19.09.2016 р. було виданий відповідний наказ.

14.09.2016 р. боржник звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою, відповідно до якої на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області по справі № 917/1118/16 від 06.09.2016 рівними частинами в сумі 4630,11 грн, строком на одни рік.

В заяві про розстрочку рішення боржник повідомляє, що ним визнається сума боргу в розмірі 55561,36 грн з яких: основний борг - 26481,13 грн; інфляційне збільшення - 969,92 грн; 3 % річних - 251,18 грн, пеня - 26481,13 грн та 1378,00 грн. судового збору.

В обґрунтування даної заяви боржник посилається на наявність обставин, які, на його думку, ускладнюють виконання рішення суду, а саме: несприятливу фінансову ситуацію (скрутне фінансове становище), оскільки, як вказує заявник, за результатами фінансово - господарської діяльності за перше півріччя 2016 року Колективне підприємство «Полтавський м'ясокомбінат» отримало загальні збитки в розмірі 747,2 тис грн., господарську діяльність майже не здійснює, зупинено випуск продукції.

На думку заявника, накладення арешту на грошові кошти його підприємства позбавляє його можливості належним чином здійснювати свою діяльність, що призведе, в тому числі, до збільшення заборгованості по заробітній платі перед працівниками, а також заборгованості перед бюджетом, нарахуванню пені та недоїмки.

При винесенні ухвали суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено у п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення, відповідно до 7.2. Постанови можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Заявник (боржник) в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду посилається, зокрема, на скрутне фінансове становище.

На думку суду, викладені в заяві обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду, не враховані матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на то мотивів, надане без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем (заявником) суду не надано.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене, заява Комунального підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" про розстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 06.09.2016 року по справі № 917/1118/16 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити Комунальному підприємству "Полтавський м'ясокомбінат" в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2013 року по справі № 917/1622/13.

Суддя Н.Г. Гетя