Ухвала суду № 61540159, 20.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 637/405/15-к Головуючий у 1 інстанції Стеганцов С.М.

Провадження № 11кп/790/2261/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:

головуючого судді - Савченка І.Б.,

суддів - Шабельнікова С.К., Протасова В.І.,

при секретарі - Боровській В.О.,

за участю прокурора - Чопко М.П.

захисника - - ОСОБА_2,

обвинуваченої - - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу прокурора Ізюмсько місцевої прокуратури на ухвалу Шевченківського районного суду Харківської області від 18 серпня 2016 року про повернення обвинувального акту, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно ухвали Шевченківського районного суду Харківської області від 18.08.2016 року прокурору Харківської області, старшому прокурору відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення ОСОБА_4 повернуто обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому в ЄРДР за № 42015220000000046 від 28.01.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Не погодившись із вказаним рішенням районного суд прокурор подав апеляційну скаргу в якій він просить, ухвалу Шевченківського районного суду Харківської області від 18.08.2016 р. скасувати у зв'язку із порушенням кримінального процесуального закону, і направити обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України до Шевченківського районного суду Харківської області для розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Свої апеляційні вимоги прокурор обґрунтував тим, що суд першої інстанції вдався до аналізу, оцінки доказів висунутого обвинувачення та правильності кваліфікації діянь, що може здійснюватись тільки в ході судового розгляду після з'ясування обставин та перевірки їх доказами, і не є предметом підготовчого судового засідання.

Прокурор посилається на те, що на час вчинення кримінального правопорушення інкримінованого обвинуваченій за ч.3 ст. 368 КК України та на час складання обвинувального акту, був чинний закон про кримінальну відповідальність в редакції від 14.10.2014 року, у звязку з цим, в обвинувальному акті не було необхідності уточнювати застосовану статтю КК України.

Таким чином, наведені в ухвалі недоліки, які стали підставою для повернення обвинувального акту прокурору, не перешкоджають судовому розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, думку захисника та обвинуваченої, які заперечували проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Згідно вимог ч.2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні в період з 31 січня по 25 лютого 2015 року кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

На час скоєння злочину в якому обвинувачується ОСОБА_3, на час складання обвинувального акту та на час направлення обвинувального акту до суду першої інстанції ст. 368 КК України діяла в редакції від 14.10.2014р.

Попередні редакції ст. 368 КК України на час вчинення злочину втратили чинність тому взагалі не могли бути враховані при складанні обвинувального акту.

Передбачити майбутні зміни в кримінальному законі, які внесе законодавець особа яка складає обвинувальний акт, не може и не повинна.

Тому посилання суду на те, що відсутність в обвинувальному акті редакції ч.3 ст. 368 КК України порушувало право обвинуваченої на захист та не відповідало п.5 ч.2 ст. 291 КПК України в конкретному кримінальному провадженні є безпідставним, оскільки на час направлення до суду обвинувального акту ніяких інших чинних редакцій ч.3 ст. 368 КК України окрім як від 14.10.2014р. взагалі не було.

Наступні зміни закону про кримінальну відповідальність від 10.11.2015р. та 10.12.2015р. та будь які інші в майбутньому, в разі визнання особи винною враховуються судом з додержанням вимог ст. 5 КК України.

Посилання суду в оскарженій ухвалі на порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України , а саме , що обвинувальний акт не містить фактичних обставин злочину, оскільки в ньому не надано оцінки свідченням обвинуваченої , що отримуючи гроші вона діяла як рядовий член комісії , а не службова особа , яка займає відповідальне становище є безпідставним.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 291 КК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Посилання суду першої інстанції на те, що обвинувальний акт повинен містити оцінку поясненням обвинуваченої узгоджені з цим фактичні обставини провадження не відповідають вимогам закону.

Посилання суду не те, що, повертаючи обвинувальний акт прокурору він відповідно до вимог ч.3 ст. 415 КПК України виконував вимоги зазначені в ухвалі апеляційного суду Харківської області від 19 травня 2016р. не відповідають дійсності і є перекрученням змісту ухвали апеляційного суду.

Так ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 травня 2016 року скасовано вирок Шевченківського районного суду Харківської області від 22 лютого 2016 року відносно ОСОБА_3 засудженої за ч.3 ст.368 КК України та призначено новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Підставами скасування апеляційний суд навів: невизначеність в резолютивній частині вироку чіткої редакції кримінального закону за яким засуджено особу; відсутність перевірки та оцінки суду першої інстанції позиції обвинуваченої що отримуючи гроші вона діяла як рядовий член комісії , а не службова особа , яка займає відповідальне становище;порушення порядку призначення покарання; порушення права на захист в суді першої інстанції.

Будь якої оцінки відповідності вимогам КПК обвинувального акту або вказівки щодо наявності підстав для повернення обвинувального акту прокурору в ухвалі апеляційного суду не міститься.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт, не виконав жодної з цих вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 412 КПК України порушення судом першої інстанції вимог ст. 370,291 КПК України є істотним , оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 405, 407,412 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду Харківської області від 18 серпня 2016 року про повернення прокурору обвинувального акта в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України скасувати і призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді -