Ухвала суду № 61538791, 22.09.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/332/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 368 (168) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 І. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2016 року. м.Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Олексієнко І.С.,

суддів Гончара В.М., Іванова Д.Л.,

із секретарем Верещагіною В.В.,

за участю прокурора Могильного О.О.,

захисника ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.09.2016 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, неодруженого, маючого вищу освіту, обіймав посаду головного спеціаліста відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду рослинного та тваринного світу - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, на сьогоднішній час не працює, раніше не судимого

застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 2 місяці з 03.09.2016 року по 03.11.2016 року, у період часу з 8.00 год. до 18.00 год. щоденно, який полягає в забороні залишати квартиру АДРЕСА_1

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у судді не було законних підстав для обрання ОСОБА_4 такого запобіжного заходу. Вказує, що слідчий суддя при обранні такого запобіжного заходу не врахував те, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі, документи, грошові кошти, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто відшуканню усієї суми неправомірної вигоди отриманої ОСОБА_4 Крім того, використовуючи свої соціальні та службові зв'язки, набуті під час його роботи в Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_5 шляхом перешкоджання його господарській діяльності у сфері заготівлі деревини, як приватного підприємця, а також впливати на іншого свідка ОСОБА_6, через яку отримував першу частину неправомірної вигоди та яка являється його сусідкою, впливати на експертів. Також ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не визнання своєї вини, відмова від надання будь-яких показів та проведення слідчих дій за його участю.

Також зазначає, що згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України о 18 год. 55 хв. 31.08.2016 року, проте слідчий суддя постановляючи ухвалу про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту і вказавши у ній строк дії ухвали з 03.09.2016 по 03.11.2016 року, вийшов за межі строку досудового слідства та перевищив строк дії запобіжного заходу, встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він відповідно до наказу керівника Державної екологічної інспекції № 50-0 від 01.06.2016 року був призначений на посаду головного спеціаліста відділу екологічного контролю природно - заповідного фонду рослинного та тваринного світу - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області з випробувальним терміном до 01.08.2016 року.

Відповідно до п.1 Примітки до ст.364, ч.3 ст. 18 КК України, п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» та посадових інструкцій - ОСОБА_4, постійно обіймаючи посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, являвся службовою особою.

18.08.2016 року ОСОБА_4, прибувши до с. Маловодяне Знам'янського району Кіровоградської області, де проводилась незаконна вирубка лісу встановив, що ОСОБА_5, являючись директором ПП «Слов'янський колорит України», основним видом діяльності якого являється лісозаготівля деревини, здійснює вирубку сухостою, без відповідних на те документів.

18.08.2016 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5, що за хабар в сумі 8 тис. грн. він вирішить питання щодо не притягнення його до відповідальності встановленої законом за незаконну вирубку лісу та не буде нараховувати йому штраф у розмірі приблизно 100 тис. грн.

26.08.2016 близько 17.00 год. ОСОБА_4 призначив ОСОБА_5 зустріч біля будинку № 2-«А» по вул. Бєлінського у м. Кропивницькому та через довірену особу ОСОБА_6, попередньо її залучивши до свого злочинного плану, отримав від ОСОБА_5 першу частину неправомірної вигоди в сумі 3 тис. грн.

31.08.2016 близько 18 год. 35 хв. ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_5Д неподалік від свого місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_4. Кропивницькому, одержав від ОСОБА_5 другу частину неправомірної вигоди в сумі 5 тис. грн.

13.08.2016 року, близько 18 год. 55 хв., після отримання від ОСОБА_5 5 тис. грн., як грошових коштів в якості неправомірної вигоди для себе, головний спеціаліст відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду рослинного та тваринного світу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області ОСОБА_4 був викритий працівниками УСБУ в Кіровоградській області.

Дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.09.2016 року клопотання прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 2 місяці з 03.09.2016 року по 03.11.2016 року, у період часу з 8.00 год. до 18.00 год. щоденно, який полягає в забороні залишати квартиру АДРЕСА_1.

Рішення слідчого судді мотивовано тим, що в ході судового розгляду прокурором нібито не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

У відповідності до ч. 2 п. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями зявитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла переконання, що органом досудового слідства ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, яке внесено до ЄРДР за №42016120000000142, санкція за вчинення якого передбачає покарання від 5до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Так, колегією судді встановлено, що в матеріалах клопотання містяться протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 23.08.2016 року (а.с 16 - 19); протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 01.09.2016 року (а.с. 20-24); протоколом огляду місця події із застосуванням відеозапису від 31.08.2016 року (а.с. 25-27); протоколом обшуку від 31.08.2016 року (а.с. 45-49); протоколом огляду предмета від 02.09.2016 року; протоколами про застосування заздалегідь ідентифікованих засобів від 26.08.2016 року та 31.08.2016 року (а.с. 51-54).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обєктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до матеріалів клопотання.

До того ж, колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначив, що фактично подане слідчим клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України. Зокрема, прокурором не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні.

Як встановлено слідчим суддею під час розгляду клопотання в суді першої інстанції, ОСОБА_4 у період з 18.05.2016 року по 30.05.2016 року знаходився на лікуванні та на час розгляду клопотання у судовому порядку вирішується питання щодо відсторонення підозрюваного від посади.

Проте, враховуючи обставини кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя.

Крім того, колегія суддів враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що становить особливу суспільну небезпеку, так як даний злочин відноситься до корисливого умисного злочину, не одружений, на сьогоднішній час звільнений з посади.

Більше того, 05.09.2016 року слідчий слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області, прибувши об 11 год. 58 хв. за місцем проживання ОСОБА_4 для вручення йому процесуальних документів, виявив відсутність останнього за адресою, за якою ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. По при заборону ОСОБА_4 ухвалою суду залишати квартиру з 8.00 год. до 18.00 год. останній без будь-якого повідомлення слідчому, прокурору, порушив обраний йому запобіжний захід домашній арешт, що підтверджується рапортом слідчого, письмовими пояснення сусідів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищевказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_4, у разі застосування до нього запобіжного заходу не повязаного з триманням під вартою, спробує переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вживати заходів щодо приховування слідів злочину, перешкоджати кримінальному провадженню, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, якщо ОСОБА_4 05.09.2016 року звернувся за медичною допомогою в лікарню, згідно довідки Кіровоградської обласної лікарні №4682/0119/16 від 07.09.2016 року та, знаючи про ухвалу слідчого судді від 03.09.2016 року, якою йому заборонено залишати квартиру АДРЕСА_2, в якій він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду з 8.00 год. до 18.00 год., зобовязаний був терміново повідомити слідчого чи прокурора про відсутність його за місяцем проживання.

Отже, викладене вище свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею допущене необґрунтоване застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 8.00 год до 18.00 год.

Дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зокрема, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

За таких підстав, до ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що в свою чергу забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню. Підстав вважати, що більш м'які запобіжні заходи можуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Крім того, статтею 219 КПК України встановлено, що строк досудового розслідування має складати не більш ніж два місяці з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

В рамках кримінального провадження №42016120000000142 підозрюваному ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України було вручено 01.09.2016 року.

Таким чином, відповідно до положень ст.219 КПК України, досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження має бути закінчено до 01.11.2016 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише в межах строку здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016120000000142, який закінчується 01.11.2016 року.

Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати і з постановленням нової ухвали.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, згідно якої слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, зокрема, який спричинив загибель людини.

Визначаючи розмір застави, колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, дані про особу підозрюваного, його процесуальну поведінку, ризики, передбачені ст.177 КПК України, які викладені в мотивувальній частині ухвали, а тому вважає, що застава в розмірі 50 мінімальних заробітних плат достатньою мірою буде гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обовязків.

Керуючись ст. ст. 183, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.09.2016 року, якою щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 2 місяці з 03.09.2016 року по 03.11.2016 року, у період часу з 8.00 год. до 18.00 год. щоденно, який полягає в забороні залишати квартиру АДРЕСА_1 - скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 40 днів, а саме: з 14.00 години 22 вересня 2016 року до 14.00 год. 31 жовтня 2016 року.

Визначити суму застави у розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що становить 68 900 грн.

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Апеляційного суду Кіровоградської області № 37314078002249, код ЄДРПОУ: 02894616; МФО: 820172; банк отримувача: Держказначейська Служба України м. Київ; призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР від за №42016120000000142 .

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по справі.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

І.С. ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_2