Рішення № 61537663, 31.08.2016, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2317/15-ц

2/214/1821/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 серпня 2016 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря Соколовської Т.О.,

представників відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до АТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, розірвання договору банківського вкладу, повернення грошових коштів за вкладом та з поточних рахунків-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03.12.2015 задоволено уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: розірвано договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування дебетної платіжної картки № 025-26000-130411 від 13.04.2011, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», стягнуто з ПАТ «Дельта Банк», на користь ОСОБА_2 вкладені грошові кошти та нараховані проценти за договором № 022-26000-130411 від 13.04.2011 р. у розмірі 105680 (сто пять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 77 копійок; розірвано договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № 003-26503-051213 від 05.12.2013, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк»; розірвано договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку №004-26503-051213 від 05.12.2013, укладений між мною, ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк».

26.01.2016 відповідач ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 13.04.2016 заяву відповідача задоволено, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його користь суму вкладених грошових коштів та нарахованих процентів за договором № 022-26000-130411 від 13.04.2011 в розмірі 105680,77 грн. та розірвати договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування дебетної платіжної картки № 025-26000-130411 від 13.04.2011, договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № 003-26503-051213 від 05.12.2013 та договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку №004-26503-051213 від 05.12.2013.

В обґрунтування предявлених вимог зазначив, що між позивачем та відповідачем АТ «Дельта Банк» 13.04.2011 було укладено договір № 022-26000-130411 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» ( для Друга) у доларах США на суму 15000 доларів США, строком до 08 січня 2012 року, та процентною ставкою на суму вкладу 9,35 % річних. Одночасно з укладанням вищевказаного договору, 13.04.2011 між позивачем та АТ «Дельта Банк» було укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування дебетної платіжної картки № 025-26000-130411. Згідно п.1.2 зазначеного договору, банк відкриває держателю картковий рахунок № 26258904523866 в доларах США, оформляє та надає в користування держателю картку міжнародної платіжної системи та здійснює обслуговування держателя, викладених в Тарифному пакеті Золотий гаманець депозит. Таким чином позивачем була отримана картка № 4587 6000 0138 4650. Згідно виписки за операціями по картковому рахунку № 26258904523866 з 06.01.2015 по 30.01.2015 баланс на кінець періоду складає 8562,52 ( вісім тисяч пятсот шістдесят два) доларів США 52 цента.

Крім того, 05 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем АТ «Дельта Банк» було укладено договір № 00326503051213 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. Згідно п.1.2. банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26206703122982 у доларах США, оформлює та надає у користування електронний платіжний засіб платіжної системи Visa International та / або Master Card. Таким чином позивачем була отримана картка № 5167 7600 0086 4147, обслуговування якої здійснюється згідно тарифному пакету «Ощадна картка № 1 Debet». Згідно виписки за операціями по картковому рахунку № 26206703122982 з 03.11.2014 по 28.11.2014 баланс на кінець періоду складає 1163 (тисяча сто шістдесят три) доларів США 97 центів.

Також 05 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем АТ «Дельта Банк» було укладено ще один договір № 00426503051213 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. Згідно п. 1.2. банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26255910421869 у доларах США, оформлює та надає у користування електронний платіжний засіб платіжної системи Visa International та / або Master Card. Таким чином позивачем була отримана картка № 5363 7500 0151 6806, обслуговування якої здійснюється згідно тарифному пакету «Платіжна картка № 1». Згідно виписки за операціями по картковому рахунку з 06.01.2015 по 30.01.2015 баланс на кінець періоду складає 1938,97 ( одна тисяча девятсот тридцять вісім) доларів США 97 центів.

Позивач 30.06.2015 отримав частину грошових коштів по зазначеним договорам, а саме:

1) за договором № 022-26000-130411 від 13.04.2011 вкладених грошових коштів та нарахованих процентів - 94449,87 грн. та 403,57 грн., що разом складає 94853,44 грн.;

2) за договором № 003-26503-051213 від 05.12.2013 вкладених грошових коштів та нарахованих процентів - всю суму вкладених грошових коштів та нарахованих процентів;?

3) за договором № 004-26503-051213 від 05.12.2013 вкладених грошових коштів та нарахованих процентів - всю суму вкладених грошових коштів та нарахованих процентів.

Крім того, від 3% річних від суми вкладу та втрат від інфляції по всім договорам, зазначеним в уточненій позовній заяві, позивач відмовляється.

В зв'язку з тим, що позивач по справі, отримав частину грошових коштів по зазначеним вище договорам, а також відмовився від 3% річних від суми вкладу та втрат від інфляції по всім договорам, зазначеним в уточненій позовній заяві, тому на теперішній час сума стягнення вкладених грошових коштів та нарахованих процентів за договором № 022-26000-130411 від 13.04.2011 складає 105680 грн. 77 коп. (п. 2 прохальної частини уточненої позовної заяви), які він просить стягнути.

Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не зявився. Відповідно до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України вважається повідомленим не належним чином, оскільки судові повістки про виклик до суду, повернулися на адресу суду з відміткою про повернення по закінченню терміну зберігання, що унеможливлює залишення позову без розгляду. Заяв про відмову від предявлених позовних вимог позивач до суду не надавав. Відповідно до ст. 1 ЦПК України, з метою дотримання завдань цивільного судочинства на своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.

Представник відповідача, приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними. Згідно позиції, викладеної в письмових запереченнях проти позову зазначив, що відповідно до постанови виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року №51 банк віднесено до категорії неплатоспроможних та введено тимчасову адміністрацію, у звязку з чим правовідносини, які виникли між сторонами з приводу повернення залишку депозитних коштів по вкладу позивача регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який передбачає виключну процедуру задоволення вимог кредитора через позасудові механізми. При цьому позивач вже отримав загальну гарантовану суму в 200000 грн. за вкладами, за якими він є кредитором ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК». Для отримання решти коштів заборгованості, що виникла по вкладу за перевищеною сумою від гарантованої позивач мав право звернутися з кредиторською вимогою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за виплатою їй заборгованості, що виникла по вкладу за перевищеною сумою від гарантованої, на підставі чого його спірні вимоги відносяться до 4 черги задоволення, що виключає наявність порушень його прав як споживача фінансових послуг.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст.ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі сплином встановленого договором строку (строковий вклад).

Судом встановлено, що 13 квітня 2011 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем АТ «Дельта Банк» було укладено Договір №025-26000-130411 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий для друга» у доларах США на суму 15000 доларів США 00 центів за умовами якого позивач вніс, а відповідач прийняв грошові кошти строком з моменту зарахування вкладу на рахунок та по 08.01.2012 із відсотковою ставкою 9,35 %річних у порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі (а.с. 13).

Одночасно з укладанням вищевказаного договору, 13.04.2011 між позивачем та АТ «Дельта Банк» було укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування дебетної платіжної картки № 025-26000-130411 (а.с. 10). Згідно п.1.2 зазначеного договору, банк відкриває держателю картковий рахунок № 26258904523866 в доларах США, оформляє та надає в користування держателю картку міжнародної платіжної системи та здійснює обслуговування держателя, викладених в Тарифному пакеті Золотий гаманець депозит. Таким чином позивачем була отримана картка № 4587 6000 0138 4650. Згідно виписки за операціями по картковому рахунку № 26258904523866 з 06.01.2015 по 30.01.2015 баланс на кінець періоду складає 8562,52 (вісім тисяч пятсот шістдесят два) долара США 52 цента (а.с. 12).

Крім того, 05 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем АТ «Дельта Банк» було укладено договір № 00326503051213 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів (а.с. 14). Згідно п.1.2. банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26206703122982 у доларах США, оформлює та надає у користування електронний платіжний засіб платіжної системи Visa International та / або Master Card. Таким чином позивачем була отримана картка № 5167 7600 0086 4147, обслуговування якої здійснюється згідно тарифному пакету «Ощадна картка № 1 Debet». Згідно виписки за операціями по картковому рахунку № 26206703122982 з 03.11.2014 по 28.11.2014 баланс на кінець періоду складає 1163 (тисяча сто шістдесят три) долара США 97 центів (а.с. 15).

Також, 05 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем АТ «Дельта Банк» було укладено договір № 00426503051213 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів (а.с. 16). Згідно п. 1.2. банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26255910421869 у доларах США, оформлює та надає у користування електронний платіжний засіб платіжної системи Visa International та / або Master Card. Таким чином позивачем була отримана картка № 5363 7500 0151 6806, обслуговування якої здійснюється згідно тарифному пакету «Платіжна картка № 1». Згідно виписки за операціями по картковому рахунку з 06.01.2015 по 30.01.2015 баланс на кінець періоду складає 1938 (одна тисяча девятсот тридцять вісім) доларів США 97 центів (а.с. 17).

Перебуваючи закордоном позивач не міг здійснити оплату картками, оскільки операції були відхилені з невідомих йому причин. Даний факт підтверджується копіями квитанцій від 29.10.2014, 30.10.2014 та 23.01.2015 (а.с. 18, 19, 20).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено такі договори: № 025-26000-130411 від 13.04.2011 строком дії по 10.04.2012; № 003-26503-051213 від 05.12.2013 строком дії по 05.12.2014; № 004-26503- 051213 від 05.12.2013 строком дії по 03.12.2014. Враховуючи зясовані судом виплати по кожному договору судом встановлено, що на момент винесення рішення їх дія була припинена, залишок коштів на рахунках становив 0,00 грн.

Положеннями ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Крім того, частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Отже, для розірвання договорів, укладених між АТ «Дельта Банк» та позивачем у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно. Такої ж думки дотримується і Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Постанова № 5 від 30.03.2012): «при вирішенні спорів щодо розірвання договору з посиланням на суттєві обставини суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин» (п. 15). Судом враховано, що припинене зобовязання не може бути розірваним. Так, розірвати (припинити зобов'язання) можливо лише дійсний договір, оскільки як було вище зазначене оспорюванні договори припинили свою дію, підстави для їх розривання - відсутні. З вище вказаного слідую, що вимога позивача про розірвання договорів задоволенню не підлягає.

Також, 30 червня 2015 року позивач отримав частину грошових коштів по зазначеним вище договорам, а саме: за договором № 022-26000-130411 від 13.04.2011 вкладених грошових коштів та нарахованих процентів 94449 грн. 87 коп. та 403 грн. 57 коп., що разом складає 94853 грн. 44 коп.; за договором № 003-26503-051213 від 05.12.2013 вкладених грошових коштів та нарахованих процентів - всю суму вкладених грошових коштів та нарахованих процентів; за договором № 004-26503-051213 від 05.12.2013 вкладених грошових коштів та нарахованих процентів - всю суму вкладених грошових коштів та нарахованих процентів (а.с. 117).

Крім того, від 3% річних від суми вкладу та втрат від інфляції по всім договорам, зазначеним в уточненій позовній заяві позивач відмовився (а.с. 118-119).

Судом встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення №51 про запровадження тимчасової адміністрації. Постановою Правління Національного Банку України від 02.10.2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» прийнято рішення відкликати банківську ліцензію та розпочати процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 116).

Відповідно до п.п.6, 16 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до закону.

Отже, враховуючи те, що спір у справі виник між ОСОБА_2 як кредитором та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» з приводу виконання ним зобовязань, котрий на момент ухвалення судом рішення після припинення здійснення тимчасової адміністрації знаходиться на стадії ліквідації, на дані правовідносини розповсюджується дія норм спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 20.01.2016 року у справі № 6-2001цс15.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Так, згідно п.п.1, 2 ч.5 ст.36 вказаного Закону України, під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Тобто, після запровадження у банку тимчасової адміністрації та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої ст.52 вказаного Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Як вказуває представник відповідача, що також підтверджено заявою про зменшення позовних вимог поданою представником позивача 30.06.2015 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснено виплату ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування по її вкладам в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» в межах 200000 грн. (а.с. 117).

Частиною 8 статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора вимоги по зобов'язанням банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, з урахуванням ст. 45 Закону з 08 жовтня 2015 року було розпочато прийняття письмових заяв щодо предявлення вимог кредиторів АТ «Дельта Банк» (предявлення який тривало протягом 30 календарних днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії).

Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію АТ «Банк «Дельт банк» було опубліковано в газеті «Голос України» від 08.10.2015 № 187 (6191).

Таким чином, заявлення кредиторських вимог було можливе, шляхом подання відповідних заяв до відділень АТ «Дельта Банк», а також поштою чи нарочно на бульвар Дружби Народів, 38, м. Київ, 01014. Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.

В той же час доводи представника позивача відносно порушення прав ОСОБА_2 як споживача фінансових послуг, які, на його думку, полягають у невиплаті позивачу ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» залишку коштів по депозиту в сумі 105680 грн. 77 коп. суд оцінює критично, оскільки станом на момент розгляду справи ліквідаційна процедура банку триває на стадії реалізації активів майна банку для задоволення таких вимог і позивач мав можливість звернутися до уповноваженої особи ФГВФО для включення його вимог до реєстру кредиторів.

При цьому стягнення коштів по депозитним вкладам у будь-який інший спосіб, аніж як це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», при знаходженні банку на стадії ліквідації, діючим законодавством України не передбачено, що по своїй суті, з урахуванням відсутності порушень прав позивача з боку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» свідчитиме про втручання суду в його діяльність, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 13.06.2016 року у справі № 6-1123цс16.

Таким чином, системний аналіз наведених вимог законодавства та встановлені судом обставини справи приводять суд до переконання про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на безпідставність та передчасність заявлення.

Оскільки позивач в силу ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, а предявлений ним позов залишено без задоволення, керуючись ч.4 ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст.4-10, 15, 60, 74, 79, 88 ч.3, 208 ч.1 п.2, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до АТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, розірвання договору банківського вкладу, повернення грошових коштів за вкладом та з поточних рахунків.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Хомініч С.В.

Повний текст рішення складено 02 вересня 2016 року.