Постанова № 61537395, 14.09.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4108/16-а

Провадження № 2-а/204/116/16 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю позивачки ОСОБА_1

за участю представника відповідача Грінченко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2016 року позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (на цей час - Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2015 року; та зобов'язати Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську поновити з 01.04.2015 року виплату пенсії ОСОБА_1 у призначеному розмірі та продовжити її щомісячну виплату в подальшому без будь-яких обмежень. В обґрунтування своїх вимог вказав на те, що вона 13 травня 2007 року вийшла на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 06 травня 2015 року їй була призначена пенсія, як державному службовцю, вона продовжує працювати на державній службі. З 01 квітня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі міста Дніпропетровська, правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, зупинило виплату її пенсії за віком, у тому числі ту, яка повинна виплачуватися за віком з 06.05.2015 року, посилаючись на те. що вона є державним службовцем. Позивачка вважаючи ці дії відповідача безпідставними і такими, що порушують її конституційні права, вона 20.05.2016 року звернулася до відповідача з письмовою заявою, у якій вимагала відновити виплату призначеної їй пенсії у повному об'ємі та повернути усю суму заборгованості по ній, починаючи з 01 квітня 2015 року. У відповіді на цю її заяву відповідач відмовився задовольнити зазначені вимоги, посилаючись на Закон України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким абзац другий частини першої ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» замінено абзацом такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, під час роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), на посадах, які дають право на призначення пенсії... у порядку та на умовах, передбачених Законами України... «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються». Оскільки позивачка, як зазначив відповідач, працює саме на посаді, яка дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», виплата призначеної їй пенсії, вважає він, припинена на законних підставах. Беручи до уваги той факт, що вона вийшла на пенсію до зазначених змін в законодавстві, вважає дії відповідача неправомірними і такими що порушують її конституційні права.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі. При цьому, посилалася на обставини, які викладені в позові.

Представник відповідача Грінченко І.І. в судовому засіданні просила відмовити позивачці в задоволенні її позову в повному обсязі. При цьому, вказала, що з 01.04.2015 року виплата пенсії за віком ОСОБА_1 була припинена, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ внесено зміни в ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів 1 та 2 груп, інвалідів війни 3 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. З 01.01.2016 року пенсія заявнику також не виплачується, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII внесено зміни в ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де залишається попередньо зазначений текст, тільки замість слів «тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року» передбачена нова редакція «тимчасово, у період з 1 січні 2016 року по 31 грудня 2016 року». Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утриманий) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначенні пенсії. У разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у томі числі «спеціальних», на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до Законів України, зокрема, «Про державну службу». За змістом цієї правової норми, вона чітко визначає подію з ненастанням якої припиняють свою дію норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячно довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів». Таким чином, для поновлення виплати пенсії з 01.04.2015 року ОСОБА_1 немає законних підстав. При призначенні, перерахунку та виплаті пенсій Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську керується нормами чинного пенсійного законодавства.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську та їй була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позивачка працює на посаді головного спеціаліста архівного управління Дніпропетровської міської ради з 12.07.2014 року, та є державним службовцем.

З 01 квітня 2015 року набули чинності норми «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, відповідно до якого у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особи, на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру», пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не виплачуються. В зв'язку з чим, у квітні 2015 року позивачка не отримала чергову виплату пенсії.

20 травня 2015 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою про поновлення виплати пенсії, на що отримала відповідь, що в зв'язку з тим, що вона працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», відсутні законні підстави для поновлення виплати пенсії .

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та нормативні акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Згідно зі ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

На час призначення позивачці пенсії діяла редакція ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

Нормою ст. 5 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Тому, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, суд вважає необхідним визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (на цей час - Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2015 року; та зобов'язати Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську поновити з 01.04.2015 року виплату пенсії ОСОБА_1 у призначеному розмірі та продовжити її щомісячну виплату в подальшому без будь-яких обмежень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України належить стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на дату призначення позивачці пенсії), ст. ст. 2, 8, 11, 17, 18, 70-71, 94, 158-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (на цей час - Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2015 року.

Зобов'язати Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську поновити з 01.04.2015 року виплату пенсії ОСОБА_1 у призначеному розмірі та продовжити її щомісячну виплату в подальшому без будь-яких обмежень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Самсонова