Ухвала суду № 61536455, 21.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 р. Справа № 815/1574/16

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Кілійської районної державної адміністрації на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛІДЕР" до Кілійської районної державної адміністрації про скасування розпорядження ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛІДЕР" звернулось до суду із адміністративним позовом до Кілійської районної державної адміністрації про скасування розпорядження, просить скасувати розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 20.06.2014 року "Про затвердження положення про районну комісію по визначенню розміру збитків власникам землі і землекористувачам", із змінами згідно розпорядження № 268 від 14.07.2014 року "Про внесення змін до розпорядження районної державної адміністрації від 20.06.2014 року № 242 "Про створення районної комісії по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам", вказуючи, що при прийняті спірних розпоряджень відповідачем не дотримано вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частині процедури прийняття регуляторного акту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛІДЕР" до Кілійської районної державної адміністрації про скасування розпорядження задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Кілійська районна державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Кілійської районної державної адміністрації, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2014 року в.о. голови Кілійської РДА було прийнято розпорядження № 242, яким створено районну комісію по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам, затверджено її склад, згідно додатку до цього розпорядження, та затверджено Положення про районну комісію по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам, згідно додатку до цього розпорядження .

Розпорядженням відповідача від 14.07.2014 року № 268 внесені зміни до вказаного розпорядження, а саме: викладено склад районної комісії по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам в новій редакції, доповнено п. 1.1 Положення про районну комісію по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам новим абзацом, а також визнано такими, що втратили чинність розпорядження РДА від 01.06.2012 року № 357 "Про утворення комісії з питань визначення розмірів збитків власникам землі та землекористувачам на території Кілійської міської ради" та від 10.04.2013 року № 119 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 01.06.2012 року № 357 "Про утворення комісії з питань визначення розмірів збитків власникам землі та землекористувачам на території Кілійської міської ради".

Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 20.06.2014 року "Про затвердження положення про районну комісію по визначенню розміру збитків власникам землі і землекористувачам", із змінами згідно розпорядження № 268 від 14.07.2014 року "Про внесення змін до розпорядження районної державної адміністрації від 20.06.2014 року № 242 "Про створення районної комісії по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам", суд першої інстанції виходив з того, спірне розпорядження прийняте відповідачем без дотримання процедури, яка визначена Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 року № 1160-IV.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 року № 586-XIV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 586-XIV) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (ч. 2 ст. 6 Закону України № 586-XIV).

За правилами ч. 3 ст. 6, ч. 8 ст. 41 Закону України № 586-XIV акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Згідно ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 року № 1160-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 1160-IV) регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.

З аналізу вказаної норми права та суті оскарженого рішення вбачається, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень є регуляторним актом.

При цьому, проект регуляторного акту разом з відповідним аналізом регуляторного впливу не був оприлюднений з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об'єднань, у спосіб, передбачений ст.ст. 9,13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та прийнятий регуляторний акт не був належним чином оприлюднений.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України № 1160-IV кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Статтею 9 Закону України № 1160-IV також визначено, що про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України № 1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Згідно зі ст. 6 Закону України № 1160-IV громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право: - подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; - у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів;- подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;- бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;- самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;- одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

Таким чином, оприлюднення проекту регуляторного акту у спосіб та у строки, що визначені ст.9, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачає за мету забезпечення прав громадян щодо особистої участі в прийнятті регуляторного акту.

Відповідачем порушено процедуру прийняття регуляторного акту, яка визначена Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Водночас колегія суддів зазначає, що Одеським окружним адміністративним судом розглядалась адміністративна справа № 815/6656/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лідер" до Кілійської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність Кілійської районної державної адміністрації щодо відсутності офіційного оприлюднення розпорядження "Про затвердження положення про районну комісію по визначенню розміру збитків власникам землі і землекористувачам" від 20.06.2014 року № 242, із змінами, згідно розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 14.07.2014 року № 268; зобов'язання Кілійської районної державної адміністрації здійснити офіційне оприлюднення розпорядження Кілійської районної державної адміністрації "Про затвердження положення про районну комісію по визначенню розміру збитків власникам землі і землекористувачам" № 242 від 20.06.2014 року, із змінами згідно розпорядження Кілійської районної державної адміністрації №268 від 14.07.2014 року. Постановою суду від 04 березня 2016 року по справі № 815/6656/15 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Кілійської районної державної адміністрації щодо не дотримання процедури прийняття регуляторного акту, яка визначена Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 року № 1160-IV при прийнятті розпоряджень № 242 від 20.06.2014 року "Про створення районної комісії по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам" та № 268 від 14.07.2014 року "Про внесення змін до розпорядження районної державної адміністрації від 20.06.2014 року № 242 "Про створення районної комісії по визначенню розмірів збитків власникам землі та землекористувачам". Рішення набрало законної сили 04.04.2016 року .

Відповідно до ст. 36 Закону України № 1160-IV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач при прийняті оскарженого рішення (регуляторного акта), діяв не у спосіб, що передбачений Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

При цьому, колегія суддів зазначає, що нормативно-правовий акт, у разі оскарження його у судовому порядку, втрачає чинність з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, у цьому полягає відмінність втрати чинності нормативно-правовим актом від втрати чинності актом індивідуально-правової дії, протиправність якого виникає, у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення адміністративного позову, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кілійської районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко