Ухвала суду № 61535804, 15.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/8983/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мороз В.О.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

15 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (далі УПФУ у м.Хмельницькому) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення певних дій.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.ст.197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 працював на різних прокурорсько-слідчих посадах і з 2001 року йому призначено пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в чинній на час призначення пенсії редакції Закону №1789-ХІІ від 09.08.2003 року) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

05.04.2016 року позивач звернувся до УПФУ у місті Хмельницькому із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 9.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення до деяких нормативно-правових актів» та у відповідності до довідки прокуратури Хмельницької області №18-283 вих-16 від 30.03.2016 року про заробітну плату за його посадою з 01.12.2015 року.

Проте листом відповідача від 13.04.2016 року за вих. № 177/т-12 йому було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» №213 від 02.03.2015, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У зв'язку із цим з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Позивач, вважаючи такі дії УПФУ в м.Хмельницькому неправомірними, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до довідки, виданої прокуратурою Хмельницької області №18-283 вих-16 від 30.03.2016 року, без обмеження її максимального розміру.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що виплату пенсії працівнику прокуратури слід обмежити максимальним розміром відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Судова колегія погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті спірних відносин, з врахуванням наступного.

З 01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»№ 3668-VI, яким доповнено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року N 1789-XII (друге речення частини п'ятнадцятої), згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, згідно з абзацу 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-УІ пенсіонерам, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової і грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавки окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової і грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавки окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової і грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавки окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-УІІІ від 24.12.2015 року частину 1 статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» доповнено реченням наступного змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії ( крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавки окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) призначених (перерахованих) відповідно до Податкового Кодексу України, Митного Кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» «Про наукову та науково-технічну діяльність» «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій та статус суддів» Постанови ВР України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10 740 грн.

Наведені положення є імперативними та встановлюють обмеження в розмірі виплачуваної особі пенсії, неконституційними не визнавались та були чинними в період, за який судом задоволено позовні вимоги.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження максимального розміру та зобо'язання його здійснити такий перерахунок.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.