Рішення № 61532888, 15.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2016Справа № 910/12821/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР Мет-Центр"

до Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"

про стягнення 91 447, 90 грн.

за участю представників:

від позивача:Мільчаков О.Л.- представник за довіреністю б/н від 14.09.2016 р. від відповідача:Павлюк С.О.- представник за довіреністю № 3274 від 30.11.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР Мет-Центр" (далі - ТОВ "УКР Мет-Центр") з позовом до Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (далі - ДП "Дарницький вагоноремонтний завод") про стягнення 91 447, 90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 06/14/10/01-Р від 10.06.2014 р. в частині своєчасної поставки товару в строк, визначений сторонами.

У позові ТОВ "УКР Мет-Центр" просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати непоставленого товару у сумі 55 133,60 грн., 33 554,30 грн. - збитків від інфляції та 3 % річних у сумі 2 760,00 грн., а всього - 91 447,90 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що позивачем під час врегулювання даного спору у досудовому порядку не було пред'явлено вимоги щодо передачі залишку оплаченого товару, а умови договору № 06/14/10/01-Р від 10.06.2014 р. не містять положень, які б передбачали повернення попередньої оплати, також не визнав нарахування матеріальних втрат на попередню оплату, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.06.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР Мет-Центр" (покупець) та відповідачем - Державним підприємством "Дарницький вагоноремонтний завод" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 06/14/10/01-Р (далі-договір).

Згідно з п 1.1 договору продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів в порядку та терміни, що обумовлюються даним договором.

Відповідно до п. 2.1 продавець постачає брухт партіями не менше одного залізничного вагону за наданим покупцем реквізитами з зазначенням назв та кодів станціях призначення вантажу та вантажоодержувача, а також поштової адреси одержувача вантажу.

Реалізація брухту здійснюється на умовах поставки FCA Інкотермс 2010. Датою поставки брухту є дата у відповідній графі залізничної накладної (п. 2.2 договору).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.4 договору ціна брухту приймається сторонами за домовленістю в гривнях за 1 тонну брухту без урахування ПДВ. Кількість брухту за видами та його вартість передбачена специфікаціями до даного договору, що є його невід'ємними частинами. Загальна сума договору складає 980 971, 60 грн. Сума може коригуватися за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди.

Пунктами 5.1, 5.2 договору сторони погодили, що 100 % вартість партії брухту, що планується до відвантаження, покупець перераховує на рахунок продавця до відвантаження брухту, вказаного в специфікації до даного договору. Остаточний розрахунок проводиться на протязі 5 днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі брухту на підставі виставленого рахунку на реалізацію.

Даний договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2014 р. (п. 8.2 договору).

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору купівлі-продажу, здійснив передоплату товару на суму 888 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2014 р. - серпень 2015 р. та поясненнями представників сторін.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, поставку обумовленого сторонами товару здійснив частково - на суму 832 866,40 грн., внаслідок чого недопоставленим залишився товар на суму 55 133,60 грн.

15.09.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 54 464,70 грн., яку відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки матеріали справи не містять доказів передачі відповідачем ТОВ "УКР Мет-Центр" товару, передбаченого умовами договору купівлі-продажу, позовні вимоги про стягнення попередньої оплати у сумі 55 133,60 грн. є обгрунтованими та правомірними.

При цьому суд зазначє, що кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту (вказана позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002).

З урахуванням викладеного суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" попередньої оплати на суму 55 133,60 грн.

Також ТОВ "УКР Мет-Центр" просить суд стягнути з відповідача збитків від інфляції у сумі 33 554,30 грн. та 3 % річних у сумі 2 760,00 грн. за період з 15.08.2014 р. по 30.11.2015 р, нарахованих на суму попередньої оплати.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З указаної норми статті вбачається, що нарахування передбаченої нею матеріальних втрат застосовується у разі виникнення між сторонами грошового зобов'язання.

Однак, як вже встановлено судом, зобов'язання відповідача за договором полягало у здійсненні поставки оплаченого товару, від якого позивач відмовився, з чого суд робить висновок, що повернення попередньої оплати у даному випадку не є грошовим зобов'язанням за своєю правовою природою.

За такі дії (непоставка товару) відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти, визначені статтею 536 цього Кодексу, від дня коли товар мав бути переданий до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати (постанова Верховного Суду України від 01.07.2015 року справа № 910/14120/14).

При цьому у судовому засіданні встановлено, що сторони не визначили і не домовились про розмір процентів, а в законі (ст. 536 ЦК України) такий розмір процентів за користування коштами, отриманими у якості авансу, прямо не встановлений.

За таких обставин на попередню оплату не може нараховуватись інфляційна складова боргу та 3 % річних.

Таку позицію Верховного Суду України викладено в Аналізі практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві від 01.07.2014 р., де зазначено, що стаття 536 ЦК застосовується за прямою вказівкою законодавця як спеціальна міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Така вказівка, зокрема, міститься у ч. 3 ст. 693 (нарахування процентів на суму попередньої оплати товару у разі прострочення продавцем передачі товару), ч. 4 ст. 694 (у разі прострочення покупцем оплати товару), ч. 2 ст. 1214 (у разі безпідставно одержання чи збереження грошей) ЦК. Вказана міра відповідальності є відмінною від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора, тобто, інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що ні законом, ні сторонами не визначено розмір процентів за користування попередньою оплатою, то нарахування матеріальних втрат на підставі ст.ст. 625 ЦК України є необгрунтованими, а значить - вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "УКР Мет-Центр" частково та стягує з відповідача суму попередньої оплати.

Згідно з ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР Мет-Центр" до Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" про стягнення 91 447, 90 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, ідентифікаційний код 14294471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР Мет-Центр" (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, буд. 28а, ідентифікаційний код 37602837) попередню оплату у сумі 55 133 (п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять три) грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 830 (вісімсот тридцять) грн. 79 коп.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 15 вересня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 20 вересня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.