Ухвала суду № 61532706, 15.09.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

15 вересня 2016 року о 14 год. 57 хв. Справа № 808/1313/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Коваленко І.М., Ковальової Ю.П.,

відповідача - Шевченка Д.О.,

розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі

за позовом Запорізького районного відділу Головного управління МВС України в Запорізькій області

до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Запорізького районного відділу Головного управління МВС України в Запорізькій області (далі - позивач, Запорізький РВ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області, після уточнення позовних вимог до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 02.02.2016 №000002, №000003 та від 09.03.2016 №0000991700, №0001001700 від 09.03.2016.

Судом здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача на належного Вільнянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

10 серпня 2016 представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що рішення від 09.03.2016 №0000991700 та №0001001700 одержані позивачем 12.03.2016, а від 02.02.2016 №000002, №000003 - 23.02.2016, отже, на думку відповідача, Запорізьким РВ пропущено встановлений ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС Уркїани, строк звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги клопотання та просив залишити позов без розгляду.

Представники відповідача проти задоволення заявленого клопотання заперечили. В обґрунтування заперечень зазначили, що ними оскаржуються рішення контролюючого органу, а тому строк звернення до суду з даним позовом передбачений п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України та становить 1095 днів. Просять відмовити в задоволенні клопотання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02 лютого 2016 року Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник - Вільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області) прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:

№000002, яким позивачу нараховано штраф в розмірі 24455,13 грн. та нараховано пеню в розмірі 122,28 грн.;

№000003, яким позивачу нараховано штраф в розмірі 18091,17 грн. та нараховано пеню в розмірі 90,44 грн.

Крім того, на підставі акту перевірки №04/2211/08672561 від 17.02.2016, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску:

№0001001700 від 09.03.2016, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 40163,15 грн.;

№0000991700 від 09.03.2016, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2690,40 грн.

Згідно з ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що суми пені та штрафів, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення (абз.2 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів (абз.4 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абз.8 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз.9 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Таким чином, суд приходить до висновку, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено спеціальний строк оскарження вимоги контролюючого органу про сплату єдиного внеску, у тому числі в судовому порядку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що рішення від 02.02.2016 №000002 та №000003 були отримані позивачем засобами поштового зв'язку 23.02.2016, а рішення від 09.03.2016 №0001001700 та №0000991700 - 12.03.2016, що підтверджується корінцями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.41-42).

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вищевказаних рішень 21.04.2016, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду вх.№12853, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено встановлений чинним законодавством строк звернення до суду з позовом про оскарження вимоги про сплату єдиного внеску.

Суд зазначає, що в позовній заяві позивач не обґрунтовує поважності причин пропуску строку звернення з даним позовом до суду, проте, в судовому засіданні представники позивача послалися на приписи п.56.18, п.56.19 ст.56, ст.102 Податкового кодексу України та вважають, що спеціальним строком звернення до суду для оскарження рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є 1095 днів.

Разом з тим, суд не може погодитись з такою позицією представників Запорізького районного відділу Головного управління МВС України в Запорізькій області, з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як зазначено у пп.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів зобов'язані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Отже, відповідно до вимог пп.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України органом доходів і зборів (органом Державної фіскальної служби України) здійснюється тільки адміністрування сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строки, встановлені п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути застосовані лише у випадках оскарження податкового повідомлення - рішення або іншого рішення контролюючого органу, яким платнику податків визначено суму грошових зобов'язань у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Сума ж недоїмки зі сплати єдиного внеску визначається на підставі норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», отже оскарження рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску має відбуватись у порядку і строки, передбачені ст.25 зазначеного Закону.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Отже, нормами КАС України на позивача покладено обов'язок доведення поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення з даним позовом до адміністративного суду поважними.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 99, 100, 155, 160, 165, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Запорізького районного відділу Головного управління МВС України в Запорізькій області до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко