Рішення № 61532632, 20.09.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.16р. Справа № 904/7430/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТОКОМБУД", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення пені та 3% річних

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність від 08.04.2016 року

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність №504 від 09.09.2016 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСТОКОМБУД" звернулось до господарського суду із позовом до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради про стягнення пені в розмірі 63169,24грн., 3 % в розмірі 5900,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №2016/01/05/о від 15.02.2016 року про закупівлю послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання та водовідведення та з ліквідації аварій на внутрішньо квартирних мережах в частині повного та своєчасного розрахунку, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних.

Представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог з урахуванням якої просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 96544,29 грн. та 3% річних в розмірі 9144,31грн.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У судовому засіданні 20.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016року між Комунальним підприємством «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСТОКОМБУД» (далі -Позивач) було укладено договір №2016/01/05/о про закупівлю послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання та водовідведення та з ліквідації аварій на внутрішньо квартирних мережах.

Згідно п. 1.1. Позивач зобов'язався у 2016 році надавати Відповідачу послуги згідно ДК 16:2010 код 43.22.1 Монтаж водопровідних, каналізаційних, систем опалювання, вентиляції та кондиціонування повітря /Послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання та водовідведення та з ліквідації аварій на внутрішньо квартирних мережах у житловому фонді згідно переліку (додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, до 05-го числа місяця, наступного за звітним ОСОБА_3 | Замовнику акти виконаних робіт і рахунок на оплату. Замовник підписує ОСОБА_3, засвідчує під печаткою і у триденний термін повертає один примірник ОСОБА_3. На підставі підписаних ОСОБА_3 та рахунку ОСОБА_3, Замовник здійснює розрахунок за виконані роботи протягом десяти; з дати підписання.

Між Позивачем та Відповідачем були підписані акти приймання виконаних робіт №11 від 29.02.2016 року на суму 200 800,34 грн., акт приймання виконаних робіт № 24 на суму 385318грн., акт приймання виконаних робіт №34 від 30.04.2016 року на суму 385 318,00 грн., №39 від 31.05.2016 року на суму 385318грн., №52 від 30.06.2016 року на суму 385318грн., №62 від 31.07.2016 року на суму 382111,34 грн., №65 від 15.08.2016 року на суму 186444,19 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 96544,29 грн. за загальний період з 01.07.2016 по 12.09.2016 (по кожному акту окремо).

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У пункті 4.2 Договору зазначено, що у разі несвоєчасної оплати Відповідач сплачує Позив пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки та відшкодовує заподіяні збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 96544,29 грн.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 9144,31грн. за загальний період з 01.07.2016 по 12.09.2016 (по кожному акту окремо).

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши нарахування трьох відсотків річних задовольняє дані вимоги повністю, а саме три відсотки річних у розмірі 9144,31

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради (49127, м. Дніпро, вул. Агнії Барто, 19, код ЄДРПОУ 05451368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Містокомбуд" (49099, м. Дніпро, б-р. Рубіновий, буд. 14; код ЄДРПОУ 39397553) пеню у сумі 96544,29грн., 3% річних у розмірі 9144,31 грн. та 1378 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.09.2016

Суддя ОСОБА_4