Ухвала суду № 61529320, 16.09.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/2419/16

Справа № 754/2182/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2016 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

14.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб з ОСОБА_2, зареєстрований 27 червня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №623.

04.03.2016 року Деснянським районним судом міста Києва було відкрито провадження у зазначеній справі.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтовуючи тим, що після реєстрації шлюбу у зв'язку з отриманням відповідачем пропозиції роботи у м. Женева в Швейцарії сторони переїхали на постійне місце проживання до Швейцарії, де у них народилася дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та де 26.10.2015 року сторони отримали посвідки на постійне місце проживання у м. Женева, Швейцарія, зазначивши, що спільне життя подружжя не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейне життя, у зв'язку з чим, оскільки постійне місце проживання сторін є у Швейцарії і дитина була народжена у Швейцарії, 30 грудня 2015 року ОСОБА_2 подала до Цивільного суду м. Женеви позов про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, а 03 лютого 2016 року Цивільний суд м. Женеви відкрив провадження у справі про розірвання шлюбу між сторонами та стягнення аліментів, а тому представник вважає, що Цивільним судом м. Женеви розглядається цивільна справа між тими самими сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про той самий предмет, про розірвання шлюбу, та з тих самих підстав, а саме: відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейне життя, а тому вважає, що цивільна справа про розірвання шлюбу, яка розглядається Деснянським районним судом м. Києва є тотожною, додатково зазначивши, що провадження у справі про розірвання шлюбу, що розглядається Цивільним судом м. Женеви було порушено 03 лютого 2016 року, тобто раніше ніж Деснянським районним судом м. Києва, посилаючись на п. 3 Листа ВССУ від 16.05.2013 p. N 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», додатково зазначивши, що позивач не повідомив Деснянський районний суд міста Києва про наявність тотожного спору, що вже розглядається Цивільним судом м. Женеви, хоча знав про даний факт, оскільки був належним чином повідомлений про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази наявності спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що розглядається в іншому суді в м. Женева, додатково зазначивши, що сторони зареєстровані на території України, відповідач має зареєстроване місце проживання в Деснянському районі м. Києва, а тому підсудність даної справи належить Деснянському районному суду міста Києва, також вважає, що провадження у даній справі було відкрито раніше.

Суд, розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 червня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №623, зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, прізвище якої після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 4).

Від спільного подружнього життя сторони мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження Шен-Бужері Кантону Женеви, позивач та відповідач є батьками дитини, що підтверджується копією Витягу свідоцтва про народження (а.с. 5-7).

За зверненням до органу реєстрації місця перебування ті місця проживання особи судом отримана інформація про місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 станом на 23.02.2016 року за адресою: Україна, АДРЕСА_1.

За зверненням до органу реєстрації місця перебування ті місця проживання особи судом отримана інформація про місце проживання (перебування) позивача ОСОБА_1 станом на 16.08.2016 року за адресою: Україна, АДРЕСА_2.

Відповідно до Посвідки на проживання, виданої 26.10.2015 року в м. Женева 2, кантон Женева, дійсної до 31.07.2017 р., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження Мукачеве, має дозвіл на проживання (В), об'єднання сім'ї та діяльність, (а.с. 37-38).

Відповідно до Посвідки на проживання, виданої 26.10.2015 року в м. Женева 2, кантон Женева, дійсної до 31.07.2017 р., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце народження Київ, має дозвіл на проживання (В), діяльність, (а.с. 39-40).

Відповідно до Посвідки на проживання, виданої 26.10.2015 року в м. Женева 2, кантон Женева, дійсної до 31.07.2017 р., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження Шен-Бужері, має дозвіл на проживання (В), проживання з батьками (а.с. 35-36).

Відповідно до Свідоцтва № 16-217223 від 12 квітня 2016 року на сьогоднішній день в реєстрі жителів внесено наступну інформацію: ОСОБА_2, 10 серпня 1981 року, місце народження Київ, Україна, заміжня, громадянство України, місце проживання: АДРЕСА_3, проживає на території кантону з 01 серпня 2009 року, має дозвіл на проживання В (а.с. 47-49).

30 грудня 2015 року до суду першої інстанції Женева з заявою про розірвання шлюбу в односторонньому порядку звернулась ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, з доміцилієм у Конторі Разі Абдеррахім, адвоката, Рон-Пуен де Пленпале, 2, 1205, Женева, проти ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_4, в якій просить суд першої інстанції: оголосити про розірвання шлюбу, укладеного подружжям ОСОБА_2 27 червня 2008 року у м. Київ, Україна; надати батьківські права та виключне право виховання дитини ОСОБА_3 позивачу; надати відповідачу право відвідування, обмежене одним днем в тиждень, в суботу з 08:00 до 18:00, до досягнення дитиною п'ятирічного віку, відповідно до досягнення дитиною віку для першого року обов'язкової шкільної освіти, так зване право відвідування може бути розширене пізніше до звичайного права відвідування на вихідних через вихідні та протягом половини шкільних канікул; присудити відповідачу виплачувати на руки позивачу кожен місяць і наперед, не включаючи сімейну допомогу, у порядку його утримання суму у 10000 швейцарських франків; присудити відповідачу виплачувати на руки позивачу кожен місяць і наперед, не включаючи сімейну допомогу, у порядку внеску в утримання дитини ОСОБА_3 суму у 2000 швейцарських франків; постановити, що ці суми будуть регулюватися відповідно до вартості життя, стандартного індексу, що є швейцарським індексом споживчих цін на день проголошення рішення про розлучення; постановити і розпорядитися, що режим майна між подружжям ОСОБА_2 буде розірвано і ліквідовано відповідно до уточнень, наданих під час судового провадження; постановити і розпорядитися, що немає підстав для поділу активів від професійного страхування подружжя, накопичених протягом шлюбу, у відхилення від статті 122 Цивільного кодексу; відмовити відповідачу у будь-яких інших або протилежних вимогах; присудити його до оплати судових витрат, по факту того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, обоє громадяни України, уклали шлюб у м. Київ, Україна, 27 червня 2008 року, від цього шлюбу є дитина ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Женеві, чоловік та дружина живуть окремо з 15 жовтня 2015 року, після повернення чоловіка з Казахстану в кінці серпня 2014 року стосунки між подружжям серйозно погіршилися, до такої міри, що звучали погрози та образи, чоловік чітко заявив, що хоче розлучитися, для того, щоб почати нове життя закордоном (а.с. 24-34).

03 лютого 2016 року цивільний суд першої інстанції Республіки та Кантону Женева виніс наступне рішення: на підставі заяви про розірвання шлюбу в односторонньому порядку, поданої 30 грудня 2015 року ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1, надав ОСОБА_2 термін до 4 березня 2016 року для внесення авансу витрат (а.с. 29, 34).

Відповідно до Довідки від 28 квітня 2016 року суд першої інстанції Республіки та Кантону Женева засвідчує, що процедура розлучення знаходиться в стадії очікування винесення рішення вищезазначеним судом, справа під номером С/27508/2015, між Пані ОСОБА_2, вибрана домашня адреса: АДРЕСА_3 і Паном ОСОБА_1, вибрана домашня адреса: АДРЕСА_4 (а.с. 71-73).

Відповідно до Довідки від 28 квітня 2016 року суд першої інстанції Республіки та Кантону Женева засвідчує, що процедура захисних мір подружньої пари знаходиться в стадії очікування винесення рішення вищезазначеним судом, справа під номером С/26824/2015-11, між Пані ОСОБА_2, вибрана домашня адреса: АДРЕСА_3 і Паном ОСОБА_1, вибрана домашня адреса: АДРЕСА_4 (а.с. 74-76).

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право".

Згідно ч. 1 ст. 111 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, за клопотанням позивача визначається ухвалою судді Верховного Суду України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідним клопотання не звертався, підсудність справи не визначена відповідною ухвалою.

Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закон України "Про міжнародне приватне право" для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

2) іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

4) вибір права - право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом;

5) автономія волі - принцип, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом можуть здійснити вибір права, що підлягає застосовуванню до відповідних правовідносин.

Згідно ст. 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно п. 4) ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді.

Реалізація права вибору підсудності має разовий характер - погашає можливість повторної реалізації цього права у даній справі, тому суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК).

Таким чином суд вважає, що прийняття до провадження тотожної справи в частині розірвання шлюбу з порушенням цієї норми процесуального права є підставою для залишення заяви без розгляду.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяву без розгляду з цієї підстави суд приймає до уваги підтвердження факту розгляду тотожної справи в частині розірвання шлюбу іншим судом допустимими доказами, такими як належним чином засвідченими копіями позовної заяви з відміткою про реєстрацію та доказами її прийняття судом та ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3 Листа ВССУ від 16.05.2013 p. N 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що передбачено пунктом 3 частини друге статті 122 ЦПК.

Приймаючи до уваги підсудність судам України справ з іноземним елементом, той факт, що обидві сторони є громадянами України та проживають за її межами, вибір права та автономію волі, сторони мають рівні права щодо вибору підсудності, проте ОСОБА_2 перша реалізувала своє право вибору підсудності, звернувшись 30 грудня 2015 року до цивільного суду першої інстанції Республіки та Кантону Женева з заявою про розірвання шлюбу, на підставі чого було відкрите провадження у справі, що погашає можливість повторної реалізації цього права у даній справі в цій частині.

Згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в частині розірвання шлюбу розглядається в іншому суді.

Керуючись ст.ст. 27, 207 ЦПК України, на підставі Закону України "Про міжнародне приватне право", Конституції України, Гаазької Конвенції від 05 жовтня 1961 року,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_2 про залишення заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.

Роз'яснити, що позивач, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Петріщева І.В.