Ухвала суду № 61527571, 21.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову у розстроченні виконання судового рішення

21 вересня 2016 року №826/20641/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про розстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі

за позовом

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до

приватного акціонерного товариства «Київспецтранс»

про

стягнення заборгованості на суму 4 313 434,23 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» заборгованість по податку на додану вартість у сумі 4 313 434,23 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016, позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» (код ЄДРПОУ 02772037) суму податкового боргу у розмірі 3 407 385,21 грн. (трьох мільйонів чотириста сім тисяч триста вісімдесят п’яти гривень 21 копійки) по податку на додану вартість наступному порядку: на р/р 34129999700008 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, одержувач - УДКСУ у Подільському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37975298 (код платежу 14010100). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

22.07.2016 від представника приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» надійшла заява про розстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 №826/20641/13-а на 84 (вісімдесят чотири) місяці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 призначено заяву від 22.07.2016 до судового розгляду.

В судовому засіданні заявник підтримав свою заяву, а представник позивача заперечував проти її задоволення.

Під час судового розгляду, сторони заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі у порядку письмового провадження.

Суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та письмові обґрунтування позивача і відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення з огляду на наступне.

Підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» у своїй заяві посилається на те, що у товариства склалася скрутна фінансова ситуація, що унеможливлює сплату поточних платежів до бюджету та одночасно ускладнює своєчасне та повне виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016.

Також, відповідач вказує, що протягом січня-травня 2016 року на поточні рахунки товариства надійшло всього 31 363,7 тис. грн., які були направлені на оплату праці, відрахування по заробітній платі, придбання пального, мастил, запчастин для транспортних засобів та комунальних платежів, податків, зборів, обов’язкових платежів та погашення заборгованості по рішенням судів.

Відповідач наголошує, що може виконати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 лише шляхом отримання розстрочки для його виконання, оскільки за перше півріччя 2016 року приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» отримало збиток у своїй діяльності у розмірі 3 448 тис. грн., згідно звіту про фінансові результати.

У зв'язку із вище викладеним, відповідач просить розстрочити виконання судового рішення на 84 місяці.

Однак, суд не погоджується із зазначеними доводами відповідача.

Щодо фінансового становища приватного акціонерного товариства «Київспецтранс», суд зауважує, що оцінка фінансових можливостей вказаного платника податків повинна проводитись на підставі даних бухгалтерського обліку, із окремим підтвердженням сум бюджетних асигнувань, що не були надані підприємству розпорядником бюджетних коштів та даних про суми власних коштів на розрахункових рахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відкрито розрахункові рахунки у АБ «Укргазбанк», АБ «Кліринговий дім».

На підтвердження свого скрутного фінансового становища приватним акціонерним товариством «Київспецтранс» до суду було вибірково надано звіти про фінансовий стан, звіти про рух грошових коштів та довідки з банків про суми коштів, що обліковуються на рахунку.

Разом з тим, суд вважає, що окремо подані документи не відображають повної інформації щодо фінансового стану підприємства, а тому не можуть розцінюватись як спростування чи підтвердження недостатності коштів на погашення грошових зобов’язань.

Вказані обставини в сукупності, не можуть слугувати беззаперечними підставами для розстрочки даного судового рішення на такий значний строк (84 місяці).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового Кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь - яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідач надав до суду Перелік майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться на балансі ВАТ "Київспецтранс" та було придбане за бюджетні кошти і передається йому у володіння та користування.

Представник позивача у своїх запереченнях зазначив, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві складено акт опису майна від 19.08.2009 №48, яким передано у податкову заставу майно відповідача.

Порядок розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків врегульовано статтею 100 Податкового кодексу України.

Згідно статті 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Однак, відповідач з моменту виникнення податкового боргу не звертався до контролюючого органу за розстроченням своїх грошових зобов’язань, що негативно вплинуло на стан розрахунків із бюджетом та неодноразового вирішення питання про стягнення заборгованості в судовому порядку. Суд розцінює такі дії заявника як небажання вести податкові розрахунки з бюджетом відповідно до вимог Податкового Кодексу України.

Також, в заяві, як на підставу для розстрочки виконання судового рішення, відповідач посилався на низькі тарифи на послуги з вивезення побутових відходів, відсутність компенсаційних виплат з бюджету, а також значну дебіторську заборгованість, у зв'язку з відсутністю коштів інших підприємств житлово-комунального сектору. Посилається на те, що погашення податкового боргу призведе до скорочення витрат.

В судовому засіданні суд, на підтвердження зазначених посилань, витребував розрахунки щодо витрат коштів на вивезення побутових відходів та отриманого прибутку.

Однак, відповідачем не надано жодного документу, який би підтверджував низький прибуток від послуг з вивезення побутових відходів.

Згідно довідки приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» від 11.07.2016 №531/03 протягом січня - травня 2016 доку до відповідача надійшло 31 363 700 грн. Водночас, на заробітну плату направлено 7 014,3 тис. грн., а на податки і збори - 2 518,4 тис. грн., ПДВ - 3 483,2 тис. грн.

Також, суд відхиляє посилання відповідача на судові рішення, якими товариству розстрочена виплата податкового боргу, оскільки така кількість судових проваджень, за якими розстрочене виконання рішень, ускладнює надання належної оцінки стану розрахунків відповідача за податковими зобов’язаннями із бюджетом та дає підстави стверджувати про подальше накопичення податкового боргу. Тобто мова йде не про можливість виконання конкретного судового рішення, а про фінансову неспроможність заявника взагалі.

Отже, заявником не обґрунтовано необхідність розстрочення виконання судового рішення саме на 84 місяці до 30.06.2023.

Розстрочення податкового боргу на такий великий строк призведе до знецінення грошових коштів, які приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» мало б заплатити до бюджету ще в 2013 році.

Отже, суд приходить до висновку про недоцільність розстрочення податкового боргу саме на такий тривалий час.

Розстрочення виконання судового рішення має на меті захист інтересів боржника за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, однак не може бути направлене на уникнення останнього від належного виконання рішення.

Водночас, приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» з 2013 року вчиняє дії з ухилення від сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2013 рік.

Всупереч статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявник не надав суду відповідних доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, при цьому відсутність достатніх коштів на рахунках заявника не є винятковою обставиною в розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутність коштів на рахунку, як достатня для розстрочення виконання рішення суду підстава, має бути тривалою та свідчити про безперечне унеможливлення виконання рішення суду протягом тривалого часу, натомість, за твердженням заявника ним періодично погашаються поточні платежі. Заявник не надав до суду належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання постанови строком саме на 84 місяці.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного суду міста Києва від 12.05.2015 №826/12057/14.

Керуючись положеннями статті 160, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» про розстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 №826/20641/13-а.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.М. Кобилянський