Ухвала суду № 61525791, 19.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/1283/16-ц Провадження № 22-ц/772/2893/2016Головуючий в суді першої інстанції Саландяк О. Я.Категорія 30Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сала Т.Б., суддів: Марчук В.С., Жданкіна В.В., секретар - Агеєва Г.В., за участі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, про визнання незаконними дії та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

В червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому, відповідно до остаточних позовних вимог, просив:

визнати незаконними дії поліції при незаконному проникненні до його житла без його згоди;

визнати незаконними дії працівників поліції при незаконному вилученні газового пістолету та електрошокера;

визнати незаконним дії працівників поліції при застосуванні спецзасобів до нього;

визнати незаконним порушення поліцією строків досудового розслідування в кримінальному провадженні, порушене відносно позивача;

визнати незаконною бездіяльність поліції при здійснення кримінального провадження порушеного відносно позивача;

стягнути з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області 50000 грн. моральної шкоди на його користь.

Позов мотивовано тим, що 26.02.2016 року при проведенні слідчих дій в його домоволодінні, за адресою: АДРЕСА_1, службовими особами Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були порушені вимоги ст.ст. 38, 43, 45 Закону України «Про Національну поліцію» - було здійснено незаконне проникнення до житла, було порушено порядок застосування спецзасобів - кайданки, які були надягнені на нього, здійснювались інші моральні приниження, а тому він змушений звернутись із позовом.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.08.2016 року провадження в частині визнання незаконним порушення строків досудового розслідування та визнання незаконною фактичну бездіяльність відповідача при здійсненні кримінального провадження - закрито.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.08.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення є незаконним, оскільки судом не застосовано ч. 6 статті 1176 ЦК України; висновки суду базуються на поясненнях службових осіб поліції, а не на показах свідків; рішення базується на вимогах кримінально-процесуального законодавства, тоді як позов заявлено в порядку ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, розглянувши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 26.02.2016 року в АДРЕСА_1 між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відбулась сварка. Під час сварки ОСОБА_2 було застосовано газовий пістолет, внаслідок чого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.

За телефонним викликом ОСОБА_6 було здійснено виїзд чергової слідчо-оперативної групи. Слідчими було здійснено огляд житлового будинку за вказаною вище адресою.

При виїзді на місце події ОСОБА_2 вів себе зухвало та агресивно по відношенню до працівників поліції, не реагував на зауваження, у зв'язку з чим, працівником поліції ОСОБА_8 було застосовано спеціальний засіб - кайданки щодо ОСОБА_2, який своїми діями міг завдати шкоду собі та оточуючим. Через 20 хвилин кайданки із ОСОБА_2 було знято, так як останній заспокоївся та його дії припинили бути небезпечними для оточуючих та працівників поліції.

В ході проведення огляду місця події в будинку ОСОБА_2, в якому була зареєстрована ОСОБА_6 та син ОСОБА_7, було виявлено та вилучено дві гільзи. Правовстановлюючих документів на будинок у ОСОБА_2 на момент огляду будинку не було. Після огляду працівниками поліції були вилучені газовий пістолет та електрошокер.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що дії працівників міліції були законними, а тому підстав для відшкодування моральної шкоди не має.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановив всі обставини у справі та докази, якими вони підтверджуються, та надав належну їм оцінку.

Твердження апелянта про те, що суд не керувався нормами ст. 1167 ЦК України, а саме частиною шостою статті, є безпідставними, оскільки на 9-му аркуші рішення (а.с.106) є посилання на вказану частину цієї статті.

Твердження апелянта про те, що судом порушенні вимоги ч. 6 ст.1176 ЦК України є немотивованим. Навпаки, суд першої інстанції, керуючись нормами ст. 1176 ЦК України, стверджує, що дії працівників поліції, які оскаржуються, підпадають під дію саме ч. 6 ст. 1176 ЦК України, і для настання відповідальності за вказаною нормою необхідно, щоб дії працівників поліції були незаконними.

Зауваження апелянта, що висновки суду базуються на нормах КПК України є безпідставними, так як для вирішення даного спору суд керувався лише матеріальними нормами цивільного законодавства, а посилання суду на норми КПК України були зроблені з метою наголошення, що в порядку КПК України можуть бути розглянуті скарги на процесуальні рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, які в даному випадку застосувати не можливо.

Частиною 6 статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Всі дії працівників поліції під час виїзду були проаналізовані судом першої інстанції на їх відповідність вимогам Закону України «Про національну поліцію».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що всі дії працівників міліції, які оскаржує ОСОБА_2, були вчинені відповідно до вимог вказаного Закону.

Зокрема, в даному випадку не можна говорити про незаконне проникнення до житла позивача, так як, виходячи із змісту ст. 38 Закону в якій закріплено підстави проникнення до житла без рішення суду, прибуття працівників поліції на місце виклику після отримання заяви що вчинення правопорушення, є поліцейським заходом - дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.

Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції (ст. 29 Закону).

Одними із основних повноважень поліції, крім інших, є: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

В частині другій ст. 30 Закону закріплено, що поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

В ст. 31 Закону, а саме в пункті сьомому, вказується на такий превентивний захід як проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Встановлено, що поліцію було викликано ОСОБА_6, на адресу розташування будинку АДРЕСА_1, в якому остання була зареєстрована. В матеріалах перевірки по скарзі ОСОБА_2 міститься копія паспорту ОСОБА_6 в якому є відмітка про її місце реєстрації, а саме АДРЕСА_1.

ОСОБА_6 надала письмовий дозвіл на огляд будинку у зв'язку з вчиненням відносно неї та її сина кримінального правопорушення з боку ОСОБА_2 Даний дозвіл міститься в матеріалах перевірки скарги ОСОБА_2

В даному будинку проживає ОСОБА_2. який, стверджуючи, що це його власність, разом з тим, не надав правовстановлюючих документів на вказаний будинок.

Відповідно до довідки сільської ради, яка міститься в матеріалах перевірки, і яка була видана ОСОБА_2, правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок відсутні.

Враховуючи у сукупності всі обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що дії працівників міліції при проникненні в будинок та його огляд були правомірними, оскільки були направленні на припинення протиправних дій та здійснювались з метою виконання своїх вищезгаданих обов'язків.

В даному випадку, за відсутності доказів, що будинок належить ОСОБА_2, неможливо говорити про порушення його права власності, яке, з його слів, виразилось у незаконному проникненні.

Що стосується незаконних дій працівників поліції пов'язаних з вилученням газового пістолету, то відповідно до ст. 39 Закону поліція відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України, вилучає зброю, спеціальні засоби, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також опечатує і закриває об'єкти, де вони зберігаються чи використовуються (у тому числі стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, магазини, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування) у випадку виявлення порушення правил поводження з ними та правил їх використання, що загрожують громадській безпеці, до усунення таких порушень.

Як встановлено із матеріалів перевірки скарги ОСОБА_2, ОСОБА_6 26.02.2016 року викликала поліцію із вказівкою, що ОСОБА_2 робить постріли із газового пістолету, чим заподіяв тілесні ушкодження їй та її сину.

Встановленим та підтвердженим свідками є факт застосування газового пістолету ОСОБА_2, що потягнуло за собою негативні наслідки у виді спричинення тілесних ушкоджень людям.

Працівники поліції, які надавали пояснення з приводу подій, які мали місце 26.02.2016 року, пояснили, що для перевірки правильності застосування газової зброї при виниклій конфліктній ситуації, вони вилучили газовий пістолет. Даний пістолет в подальшому працівниками поліції був приєднаний до матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ. Кримінальне провадження було порушено за заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про нанесення тілесних ушкоджень, заподіяних внаслідок пострілів з газового пістолету.

Крім того, показаннями очевидців підтверджено, що ОСОБА_2 добровільно віддав газовий пістолет голові сільської ради, після чого пістолет було передано поліції.

Отже, дії працівників поліції з приводу вилучення газового пістолету на думку колегії суддів також є правомірними.

Постанову посадової особи поліції про приєднання як речового доказу газового пістолету, ОСОБА_2 не оскаржував в передбаченому кримінальним законом порядку, і не може досліджуватись в рамках розгляду даного спору в порядку цивільного судочинства.

Що стосується незаконності застосування спецзасобів - кайданків, щодо позивача, то слід зазначити, що частиною 1 статті 45 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.

Частиною 2 цієї статті передбачено загальні правила застосування спеціальних засобів, зокрема, кайданки застосовуються якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим.

Показами очевидців підтверджено факт того, що ОСОБА_2 поводився агресивно та неадекватно відносно оточуючих та представників поліції, тому поліцейські одягнули на нього кайданки. Через 20 хв., коли позивач заспокоївся, кайданки було знято. Інших випадків їх застосування не було.

В статті 42 Закону вказується, що поліцейський зобов'язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату, що фактично і було зроблено поліцейськими після того, як пройшла агресія з боку ОСОБА_2

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пояснення очевидців та працівників поліції при здійсненні перевірки скарги ОСОБА_2 спростовують всі твердження останнього, а в свою чергу, ОСОБА_2 не надав суду жодного доказу на підтвердження мотивів позову.

Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що представниками поліції жодних дій, які б суперечили чинному законодавству вчинено не було, а тому жодних винних дій, які б стали підставою для відповідальності, в т.ч. відшкодування моральної шкоди, не має.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що вимоги позову є безпідставними, а мотиви та доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді : /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: