Ухвала суду № 61525694, 21.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3816/15-ц

Провадження № 2-п/127/98/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2016 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Тонкопій Ю.І.,

представника заявника ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Вінницького міського судуВінницької області від 03.06.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено заочне рішення по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою м. Вінниця, вул. Ленінградська буд. 36, пр. 18 шляхом продажу предмету іпотеки.

08.06.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення, яку мотивував тим, що про наявність даної судової справи під час її розгляду йому відомо не було. Про існування рішення суду йому стало відомо з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно відомостей якого заявник дізнався, що належне йому на праві власності майно вже не належить. Крім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.12.2015 року заявнику стало відомо те, що приватним нотаріусом ВМНО ОСОБА_4 посвідчено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за реєстровим номером 1428, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5. ПАТ КБ «Приватбанк» набув право продажу даного майна саме на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.06.2015 року.

Заявник зазначає, що позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» при розгляді справи навмисно не надано суду рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 27.06.2012 року, яким задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 та в рахунок погашення боргу за кредитним договором №VIHOGK02021122 від 08.12.2006 року в розмірі 55922 долари США звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу.

Крім того, заявник, як на підставу своїх вимог, посилається на діючий Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», зазначаючи, що спірна квартира є єдиним місцем проживання його сім»ї, в яку входять в тому числі і двоє неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 доводи внесеної на розгляд суду заяви підтримав, просив її задоволити з підстав, що в ній наведено також посилався на свої письмові пояснення, що наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви вказавши на те, що мораторій на який посилається представник заявника на спірні правовідносини не поширюється, оскільки до примусового виконання рішення суду не предявлялось. Підстав для закриття провадження у справі, оскільки наявне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2012 року, яким уже звернуто стягнення на цей же предмет іпотеки в рахунок погашення боргу в розмірі 55922 долари США не було, оскільки відсутня тотожність трьох елементів (сторони, предмет, підстави).

Вивчивши заяву та матеріали цивільної справи №127/3816/15-ц, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної норми випливає, що скасування заочного рішення судом, який виніс рішення, можливе у випадку встановлення одночасно двох обставин: 1) відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

03 червня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено заочне рішення по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позов задоволено. Вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIH0GK02021122 від 08.12.2006 року, в розмірі 102789,06 [Долар США], що за курсом 16,15 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.01.2015 року складає 1660043,32 грн.: звернути стягнення на нежиле приміщення загальною площею 40,30 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Ленінградська, буд. 36, приміщ. Літери «А», -офіс, - І поверх - пр. №18 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № VIH0GK02021122 від 08.12.2006 р.) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_6 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ПАТ КБ "Приватбанк" договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Вирішено питання судових витрат. (а.с 57-58).

Як вбачається з матеріалів справи, повістки про виклик в судові засідання, які призначались 20.03.2015 року, 23.04.2015 року, 03.06.2015 року направлялися судом за адресою місця реєстрації відповідача: АДРЕСА_2. Однак судова кореспонденція поверталась до суду з відміткою на довідці Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.41, 44, 45а, 46, 49). Цю саму адресу заявник зазначає в заяві про перегляд заочного рішення як адресу свого проживання. (а.с.66).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України судова повістка фізичній особі вручається особисто під розписку, яка з відміткою про дату вручення в той самий день повертається до суду. Відповідно до ст.74 ЦПК України, судова повістка надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку; у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

При цьому, суд звертає увагу, що судові повістки про виклик на судові засідання по справі, у кожному випадку надсилались за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачатавідповідно до вищевказаних положень ст.ст. 74, 76 ЦПК України, відповідач був належним чином повідомленим про дату, час, місце розгляду справи.

Окрім наведеного з пояснень представника заявника в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 як до ухвалення рішення суду від 03.06.2015 року так і після цього не здійснював добровільно погашення кредитної заборгованості, разом зі своїми дітьми він не проживає у спірному приміщенні, а проживає в іншому місці. Дата внесення останнього платежу за кредитним договором представнику заявника невідома. В судовому засіданні представник заявника зазначив що заявник і не вимагав би скасування заочного рішення, якби позивач після реалізації спірного приміщення не вимагав з ОСОБА_3 ще додатково 10000 доларів США, оскільки виручених від реалізації спірного майна коштів не вистачає для повного погашення заборгованості. ОСОБА_3 не згоден платити ще 10000 доларів США.

Враховуючи вищевикладене та те, що скасування заочного рішення судом, який виніс рішення, можливе у випадку встановлення одночасно двох обставин, суд приходить до висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 230-232 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Вінницького міського судуВінницької області від 03.06.2015 року у справі № 127/3816/15-ц - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя :