Вирок № 61525663, 15.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

15 вересня 2016 року

Справа №: 212/11316/2012

Провадження №: 1/127/35/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гайду Г.В.,

суддів: Іванченко Я.М., Ковальчук Л.В.,

при секретарі: Сташко B.C.,

за участю прокурора: Козира С.В.,

представника потерпілого: захисника ОСОБА_1.,

захисників: ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ладижин, Тростянецького району, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, фізична особа - підприємець, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ладижин, Тростянецького району, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, фізична особа - підприємець, одруженого, зареєстрованого за АДРЕСА_2 та проживаючого за АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4. з 2003 року співпрацював з громадянином Німеччини ОСОБА_6, який являється власником та директором фірми «ОСОБА_6» по розвитку спільного бізнесу, а саме по закупівлі в державах Західної Європи як нових так і таких, які були у використанні легкові та вантажні автомобілі, перевезенням та їх реалізацією на території .

Так, 28 червня 2008 року ОСОБА_4., перебуваючи на території Німеччини, маючи мету на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6, умисно з корисливих мотивів, шляхом введення в оману останнього, використовуючи дружні та довірчі відносини які склались між ними, повідомив ОСОБА_6 неправдиві відомості у необхідності і вигідності їхньої подальшої співпраці, щодо закупівлі на території Західної Європи автомобілів та поставку їх на території України виключно для ПП «Екатерина», TOB «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр». ОСОБА_6, будучи впевненим у добропорядності намірів ОСОБА_4., перебуваючи в офісі фірми «ОСОБА_6», що розташований за адресою: м. Марсберг, вул. Ам.Брух, 75, Німеччина, видав ОСОБА_4. грошові кошти в сумі 105 000 євро, що еквівалентно 800 919, 00 грн., відповідно до курсу валют Національного Банку України від 27 червня 2008 року, на купівлю автомобілів. У підтвердження отриманих коштів ОСОБА_4. підписав документ (підтвердження), датований 28 червня 2008 року, текст якого виконаний на німецькій мові.

Крім того, ОСОБА_4., повторно 16 серпня 2011 року, перебуваючи на території Німеччини, маючи на меті заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом введення в оману останнього умисно, керуючись корисливим мотивом, використовуючи дружні та довірчі відносини, які склались між ними, повідомив ОСОБА_6 неправдиві відомості в необхідності і вигідності їхньої подальшої співпраці щодо закупівлі на території Західної Європи автомобілів та поставку їх на територію України, виключно для ПП «Екатерина», TOB «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр». ОСОБА_6, будучи впевненим у добропорядності намірів ОСОБА_4., перебуваючи в офісі фірми «ОСОБА_6», що розташований за адресою: м. Марсберг, вул. Ам.Брух, 75, Німеччина, видав ОСОБА_4. грошові кошти в сумі 50 000 євро, що еквівалентно 570 285, 00 грн., відповідно до курсу валют Національного Банку України від 16 серпня 2011 року, на купівлю автомобілів. У підтвердження отриманих коштів ОСОБА_4. підписав документ (підтвердження), датований 16 серпня 2011 року, текст якого виконаний на німецькій мові.

ОСОБА_4. взяті на себе зобов'язання, щодо купівлі автомобіля не виконав, а отриманими коштами розпорядився на власний розсуд. Згідно інформації Державної Митної Служби Вінницької Митниці від 15 листопада 2011 року ОСОБА_4. в період часу з 28 червня 2008 року по 01 листопада 2011 року доставив на територію України, а саме 11 лютого 2011 року один транспортний засіб марки FORD, моделі TRANSIT CONNECT номер кузова НОМЕР_1, відправником якого являлась фірма «ОСОБА_6», отримувач - ТОВ «Авто-Альянс», вартістю 1 150 євро, що еквівалентно 12 428 грн., відповідно до курсу валют Національного Банку України від 11 лютого 2011 року. Своїми умисними діями ОСОБА_4. завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1 358 776 грн.

ОСОБА_5. з 2003 року співпрацював з громадянином Німеччини ОСОБА_6, який являється власником та директором фірми «ОСОБА_6». У ході спільної діяльності на території держав Західної Європи проводилась закупівля, перевезення і подальша реалізація третіми особами на території України нових так і таких, що були у використанні автомобілі, як легкові так і вантажні.

Так, ОСОБА_5. 16 серпня 2011 року перебуваючи на території Німеччини, маючи мету на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6, умисно з корисливих мотивів, шляхом введення в оману останнього, використовуючи дружні та довірчі відносини, які склались між ними, повідомив ОСОБА_6 неправдиві відомості у необхідності і вигідності їхньої подальшої співпраці, щодо закупівлі на території Західної Європи автомобілів та поставку їх на території України для ПП «Екатерина», TOB «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр». ОСОБА_6, будучи впевненим у добропорядності намірів ОСОБА_5., перебуваючи в офісі фірми «ОСОБА_6», що розташований за адресою: м. Марсберг, вул. Ам.Брух, 75, Німеччина, видав ОСОБА_5. грошові кошти в сумі 50 000 євро, що еквівалентно 570 285, 20 грн., відповідно до курсу валют Національного Банку України від 16 серпня 2011 року, на купівлю автомобілів. У підтвердження отриманих коштів ОСОБА_5. підписав документ (підтвердження), датований 16 серпням 2011 року, текст якого виконаний на німецькій мові. ОСОБА_5. взяті на себе зобов'язання щодо купівлі автомобілів не виконав, а отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, так як не придбав та не поставив на адресу ПП «Екатерина», TOB «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр» жодного автомобіля.

Своїми умисними діями ОСОБА_5. завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 570 285, 20 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4., свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду надав наступні показання, що вони з братом ОСОБА_5. є приватними підприємцями та займаються ремонтом, обслуговуванням та продажем автомобілів. Автомобілі вони купували зазвичай за кордоном та потім їх перепродували.

Приблизно в 2003 році ОСОБА_7., який являвся власником двох фірм ПП «Екатерина» та ТОВ «Альянс» і запропонував їм допомогти з підбором автомобілів у Європі для його фірми. ОСОБА_7. зацікавив їх тим, що вони зможуть по собівартості розмитнювати дані автомобілі через фірму ОСОБА_7., безкоштовно та зможуть відкривати довгострокові візи в Німеччину, при цьому ОСОБА_7. буде платити їм за кожен знайдений автомобіль по 200 євро. Вказана пропозиція ОСОБА_7. їх зацікавила та вони почали співпрацювати з ОСОБА_7. Будучи в Німеччині вони підшукували автомобілі, як собі так і для ОСОБА_7., інформацію по його автомобілях повідомляли йому. Доставкою автомобілів займались працівники ОСОБА_7., в тому числі і ОСОБА_8. До 2005 року все так і було, потім ОСОБА_7. запропонував їм займатись і реалізацією тих автомобілів, які були куплені ними в Європі. Вказана пропозиція ОСОБА_7. зацікавили їх, оскільки ОСОБА_7. пропонував 50 % чистого прибутку. У 2008 році ОСОБА_7. запропонував розмитнювати автомобілі, які люди приганяли на фірму ПП «Екатерина», зацікавивши їх тим, що вони будуть отримувати більший прибуток ніж просто з продажу автомобілів і вони почали працювати. В 2010 році вони через ОСОБА_7. та ОСОБА_6 відкрили візи після того, як внесли залог в сумі 9700 євро на рахунок ОСОБА_6 за них та інших гонщиків. Вони від'їздили ці візи та звернулись і для того щоб повернути залогові кошти, відмітили в Німецькому посольстві папери, що вони покинули Шенгенську зону без порушення візового режиму, після чого відкрили польську візу приблизно в 2011 році. Вони заїхали до ОСОБА_6, щоб віддати документи з посольства для того щоб він зміг забрати їх залогові кошти в німецькому банку.

На весні 2011 року вони повідомили ОСОБА_7. про те, що припиняють надавати ОСОБА_7. послуги поки він з ними не розрахується за минулу роботу, однак ОСОБА_7. сказав, що вони його не попередили раніше і тепер руйнуються його плани і він буде нести збитки та те, що вони повернуть йому в сто разів більше. ОСОБА_4. відомо, що в країнах Європейського Союзу неможна мати з собою суму коштів більше ніж 10 тисяч євро.

В серпні 2011 року вони приїхали до ОСОБА_6 та привезли документи з німецького посольства, які підтверджують, що вони та їх водії повертаються на територію України, без порушення візового режиму, щоб повернути їм залогові кошти для відкриття візи та попросили у нього для себе таке ж підтвердження, аби вони могли ним скористатись у разі перевірки. Один екземпляр ОСОБА_6 залишив собі, чим і надалі скористався ОСОБА_7. для того щоб відкрити проти них кримінальну справу. ОСОБА_7. використав ОСОБА_6 заради того, щоб помститись їм додрукував дати та використав підтвердження 2008 року. ОСОБА_6 являється бідною людиною та він ніколи не мав великих коштів. Його брат ОСОБА_5. та він неодноразово ставили підпис на документах з німецьким текстом або ж просто на чистих аркушах паперу для того що б ОСОБА_6 мав можливість відзвітувати перед податковою службою Німеччини про те що він всі кошти, які є на його рахунках віддавав іншим громадянам і сам бізнесом не займається.

ОСОБА_7. неодноразово через знайомих просив переказати ОСОБА_4., що він затаскає їх по судам та відбере у них все. Після чого і була відкрита кримінальна справа проти них. ОСОБА_6 також звернувся до суду із цивільним позовом, у якому ОСОБА_4. ніби позичив кошти у нього та не повернув. Рішення по цивільній справі вже набуло законної сили та все їх майно з братом описали. Вони неодноразово скаржились до правоохоронних органів, проте це жодних результатів не дало.

Крім того, як зазначив ОСОБА_4., що ніякої діяльності з ОСОБА_6 він не здійснював, а фактично купував автомобілі за свої кошти.

Розписки з'явились тому що вони підписували чисті аркуші паперу та розписки на німецькій мові на прохання ОСОБА_7. та ОСОБА_6. ОСОБА_6 розписки не писав, вони працювали на довірливих стосунках. Розписки писали багато хто, а претензії у ОСОБА_6 були тільки до них за проханням ОСОБА_7. На розписках, що знаходяться у матеріалах кримінальної справи його підпис. Розписки, які вони підписували були як і чисті так і заповнені. Розписки зазвичай підписували в офісі ОСОБА_6. Відносини з ОСОБА_6 були довірливими. З фірмою ПП «Екатерина» він ніяких трудових стосунків не мав. У фірму ТОВ «Автоальянс» ОСОБА_7. взяв його співвласником, але ніякого права керувати цією фірмою він не мав. Будучи співвласником даного підприємства він не підписував жодних документів. З ОСОБА_6 та ОСОБА_7. він жодних договорів не заключав та ніяких коштів не отримував. При складанні розписок між ним та ОСОБА_6 зазвичай були присутні його брат та ОСОБА_9. або ж інший люди, які їхали з ним. На даний час у ПП «Екатерина» існує дуже велика заборгованість перед ОСОБА_6.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5., свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду надав наступні показання, що він проживає у місті Ладижин Тростянецького району Вінницької області та працює приватним підприємцем по ремонту, обслуговуванню та продажу автомобілів.

Приблизно в 2003 році він познайомився з ОСОБА_6, коли через ОСОБА_7. відкривали собі візи до Німеччини. Зазвичай він купував автомобілі в Німеччині для себе та для клієнтів під замовлення. Одного разу ОСОБА_7. запропонував йому та його братові ОСОБА_4. підшукувати для нього автомобілі, так як вони в цьому дуже добре розбирались отримувати за це по 200 євро, також по собівартості розмитнювати свої автомобілі і відкривати через нього безкоштовно візи. Так, купуючи автомобіль для себе вони шукали і для ОСОБА_7. хороші варіанти та потім повідомляли йому. Зазвичай вони шукали автомобілі в інтернеті, знаходячись в Німеччині у знайомих, та потім повідомляли один одному. Хтось із них їхав оглядати автомобіль та якщо він підходив то купував його, якщо ж ні то повідомляли про це ОСОБА_7., який надалі вирішував питання купівлі та оплати автомобіля з продавцем. До 2005 року у них з ОСОБА_7. проблем не було по розрахунках за їх послуги. Після 2005 року ОСОБА_7. запропонував їм займатись підготовкою та продажем автомобілів та отримувати за це 50% чистого прибутку. Для успішної реалізації їх на території України потрібно було їх обробляти: ремонт, фарбування для надання товарного вигляду. В червні 2008 року ОСОБА_7. запропонував йому бути відповідальним по розмитненню автомобілів для клієнтів, які привозили на його фірму свої автомобілі, як і вони. В рахунках Німеччини ціна за автомобілі була низькою. Вінницька митниця робила запит по номерах автомобілів, оскільки коли вони розмитнювали їх то там були проблеми по розрахунках вартості. Так як ОСОБА_6 навіть не знав, які саме автомобілі заходять на територію України під його ім'ям і у нього не було екземплярів цих рахунків та він попросив, що б його дружина ОСОБА_10., яка також працювала на даній фірмі, скинула йому на пошту відскановані рахунки. Далі ОСОБА_7. дав ОСОБА_6 текст для листа, аби він знав що говорити, на рахунок того, що у нього відсутні екземпляри рахунків та чому така низька ціна автомобілів в рахунках, які перевозять на територію України, при перевірці німецькими митними службами. Після такого розмитнення майже всі клієнти відвернулись від фірми, оскільки деяким клієнтам автомобілі розмитнювали півроку, а деяким прийшлось взагалі вивозити автомобілі з території України. Після цієї перевірки Вінницька митниця отримала відповідь від деяких країн шенгенської зони, та подала позов до суду на ПП «Екатерина», про що є рішення судів, згідно із якими конфіскуються автомобілі розмитнені через ПП «Екатерина», оскільки вони були оформлені не на ОСОБА_6 та в рахунках зазначались набагато менші суми вартості автомобілів. В результаті цього фірмою ПП «Екатерина» було не заплачено в повному обсязі митний збір.

В 2010 році після того, як всі довідки на автомобілі були виписані та не було що і кому розмитнювати ОСОБА_5. та ОСОБА_4. почали знову підіймати питання по розрахунку з ними за їх роботу по розмитненню автомобілів, проте ОСОБА_7. постійно ухилявся від розмови, посилаючись на свою зайнятість та суди із митницею та переконував їх, що коли закінчаться суди він обов'язково із нами розрахується. І тоді вони знову через ОСОБА_7., та його фірму відкрили візи після того, як внесли залогову суму коштів 9 700 євро на рахунок ОСОБА_6, за них і їх гонщиків, через ПП «Екатерина».

ОСОБА_6 бідна людина, доходи він не отримує та він навіть отримує кошти як малозабезпечений громадянин. Вони від'їздили дану візу і для того щоб повернути залогові кошти відмітили в німецькому посольстві документ про те, що вони покинули шенгенську зону по його візі без порушення візового режиму, після чого вони вже відкрили польську візу. В серпні 2011 року вони заїхали до ОСОБА_6 для того аби віддати документи з посольства аби він зміг забрати їх залогові кошти і попросили у нього для себе такі документи, аби у них не було проблем із поліцією. ОСОБА_5. відомо, що між фірмою ТОВ «Автоальянс», ТОВ «Автоцентр» та ПП «Екатерина» були заключні контракти на поставку автомобілів від фірми ОСОБА_6 і також йому відомо, що ці контракти були фіктивними з ціллю відмивання грошей. Насправді автомобілі купувались за гроші українських громадян, які самі перевозили їх через кордон, потім купували та самі переганяли автомобілі за кордон і розмитнювали їх перед фірмою ОСОБА_7. він та його брат неодноразово ставили підпис на документах з німецьким текстом або ж просто на чистих аркушах паперу для того що б ОСОБА_6 мав можливість звітувати перед податковою службою Німеччини про те що він всі кошти, які є на його рахунках віддавав іншим громадянам і сам бізнесом не займався. Так ОСОБА_7., руками ОСОБА_6 спеціально додрукував дату та місто в розписках 2011 року і відкрив проти них кримінальну справу.

Крім того, як зазначив ОСОБА_5., що вони з братом переганяли автомобілі для себе та за власні кошти, ніколи ОСОБА_6 коштів для придбання автомобілів не видавав. Зазвичай в Німеччину за автомобілями їздило близько 300 водіїв. Фіктивні розписки про отримання коштів складались у ОСОБА_6 вдома. Фіктивність цих розписок була в тому, що вони беруть кошти у ОСОБА_6 на купівлю автомобілів. Переклад розписок, які були написані на німецькій мові був не відомий, він лише міг зрозуміти де було написано моє прізвище та сума коштів. За адресою у якій була фірма ОСОБА_6 знаходилась студія звукозапису. Розписки, які вони писали були написані лише на німецькій мові хоча ОСОБА_6 добре розмовляє російською мовою без акценту. Йому відомо, що існували контракти між фірмами ПП «Екатерина», TOB «Автоальянс» та TOB «Автоцентр» з фірмою ОСОБА_6 про поставки автомобілів. Автомобілі він купував лише за свої власні кошти, але приганяв на фірму ПП «Екатерина» та там лише розмитнював та потім продавав. Свої автомобілі він оформлював на фірму ПП «Екатерина» тому що так було дешевше.

Вони з братом були приватними підприємцями та звітували перед митними і податковими органами про їх доходи. З фірмами ПП «Екатерина», TOB «Автоальянс», TOB «Автоцент» у них жодних контрактів та трудових відносин не було. Зазвичай він купував автомобілі за власний кошт, проте інколи було й таке що під замовлення.

Допитаний під час досудового слідства потерпілий ОСОБА_6., показання якого були оголошені у судовому засіданні, оскільки останній за станом здоров'я не може бути присутнім у судовому засіданні надав наступні показання, що у 2002 роді в м. Марберг, Німеччина, заснував підприємство «ОСОБА_6», основним видом діяльності якого була закупка і реалізація автомобілів. У цьому ж році в Німеччині він познайомився із громадянином України ОСОБА_7. на той час менеджером ПП «Екатерина», яке займалося аналогічним видом діяльності в Україні. У подальшому вони почали займатися спільною діяльністю, щодо закупівлі, транспортуванням та реалізацією на Україні автомобілів. Для реалізації їхніх спільних планів підприємства уклали між собою міжнародні контракти. На території Європи він самостійно закуповував автомобілі або надавав кошти для вказаних цілей особам які працюють з ПП «Екатерина». Кошти він надавав готівкою, в отримані яких він писав відповідний документ, текс якого виконаний на німецькій мові (розписка). Після купівлі автомобілів він готував усі необхідні документи для їх транспортування на територію України. У подальшому він інформував по телефону або за допомогою електронної пошти представників ПГІ «Екатерина» про час і місце перетину кордону, технічні характеристики автомобілів, а також II.І.Б. осіб що їх доставляють. Вказані автомобілі транспортувалися на адресу ПП «Екатерина». Подальшою реалізацією автомобілів проводило ПП «Екатерина». Вартість автомобіля вказувалася рахунку-фактурі. Кошти ПП «Екатерина» за поставлені їй транспортні засоби перераховувало на його банківський рахунок по безготівковому розрахунку. Також фірма «ОСОБА_6» займалася спільним видом діяльності щодо закупівлі, транспортуванням та реалізацією на Україні автомобілів по міжнародним контрактах з ТОВ «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр» власником яких є ОСОБА_7. Одним із осіб, які проводили купівлі за його кошти автомобілів у Німеччині та транспортування їх в Україну був ОСОБА_4., з яким його в 2003 році познайомив ОСОБА_7. із ОСОБА_4., у нього склались ділові та довірчі відносини. Окрім того, ОСОБА_4. з 2006 року є співзасновником ТОВ «Авто-Альянс», що підтверджуваного його статус надійного партнера. ОСОБА_4. як і інші особи здійснював закупку автомобілів за його кошти. З ОСОБА_4. склалися ділові та довірчі відносини. У подальшому стосовно спільного бізнесу ОСОБА_4. ніколи його не підводив та він його ніколи ні в чому не підводив. В 2008 році з об'єктивних причин товарообіг з ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» та ЇІП «Автоцентр» знизився. Повернення коштів за вже поставлений товар затягувався, так як автомобілі в Україні погано продавалися. Звірка з вказаними вище підприємствами проводилася по загальній сумі заборгованості ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр» перед фірмою «ОСОБА_6», а по найменуванню товару проводилася дуже рідко у виняткових випадках. 28.06.2008 до нього на фірму приїхав ОСОБА_4. та повідомив, що хоче продовжити закупівлю автомобілів, після чого вони обумовили суму та місця закупівлі автомобілів. Для реалізації вказаних намірів, в приміщені фірми «ОСОБА_6» за адресою; м. Марсберг вул. Ам.Брух, 75, Німеччина, видав ОСОБА_4. 105 000 євро, про що, ним складений відповідний документ, текст якого виконаний на німецькій мові, для закупівлі автомобілів. Окрім коштів, він йому видав довіреність на представництво його інтересів при закупівлі автомобілів та всі необхідні документи. З 2008 по 2011 роки фірма «ОСОБА_6» з ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр» не проводили звірку по найменуванню товару, лише проводили по загальним сумам заборгованості кожні пів року. 16.08.2011 до нього на підприємство приїхав ОСОБА_4. та повідомив, що хоче продовжити закупку автомобілів, після цього вони погодили суму і місця закупок. Для реалізації намічених планів він видав ОСОБА_4. згідно розписки на німецькій мові кошти в сумі 50 000 євро. Також, ОСОБА_4. він видав довіреність на представництво його інтересів при закупівлі автомобілів та всі необхідні документи для їх закупівлі, оформлення та подальшого перевезення на Україну виключно на адресу ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр. У вересні 2011 року по телефону спілкуючись із ОСОБА_7. сказав, що 16.08.2011 видав ОСОБА_4. кошти для закупівлю автомобілів в сумі 50 000 євро. На що йому ОСОБА_7. повідомив, що ОСОБА_4. не поставив жодного автомобіля за отримані від нього 28.06.2008 кошти в сумі 105 000 євро. Після чого проведено звірку між ПП «Екатерина» в особі ОСОБА_7. і фірмою «ОСОБА_6» на предмет відповідності кількості і вартості поставлених автомобілів сумі коштів, які він надавав у процесі співпраці. У ході звірки встановлено, що ОСОБА_4. на адресу вказаних підприємств поставив 11.02.2011 лише один автомобіль вартістю 1 150 євро. Після чого він зв'язався з ОСОБА_4. та вимагав повернення коштів у сумі 155 000 євро. Однак ОСОБА_4. ніяких пояснень з цього приводу де дав і повідомив, що кошти не поверне. Тоді він підготовив письмову вимогу про повернення коштів, яка адресувалась ОСОБА_4., яку відіслав ОСОБА_7., щоб останній передав її ОСОБА_4. Таким чином ОСОБА_4. шляхом обману та зловживання його довірою заволодів коштами на загальну суму 155 000 євро. (т. 4 а.с. 6-8).

Також, в ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що у 2002 році він заснував підприємство «ОСОБА_6», основним видом якого була закупка і реалізація автомобілів. У цьому ж році в Німеччині він познак громадянином України ОСОБА_7. менеджером ПП «Екатерина», яке з аналогічний вид діяльності і у подальшому співпрацювало з ним. На території Європи він самостійно закуповував автомобілі, або надавав кошти для вказаних цілей ПП «Екатерина» і після покупки автомобілів готував усі необхідні документі транспортування на територію України. У подальшому він інформував по телефон допомогою електронної пошти представників ПП «Екатерина» про час і місце автомобілів на територію України, технічні характеристики, а також П.І.Б. осіб що їх доставляють.

У 2003 році ОСОБА_7. познайомив ОСОБА_6 із ОСОБА_5., з яким у нього склались ділові та довірчі відносини. ОСОБА_5. як і інші особи здійснював закупку автомобілів за його кошти. Після знайомства у нього з ОСОБА_5. склалися довірчі відносини. У подальшому стосовно спільного бізнесу ОСОБА_5. ніколи підводив та він його ніколи ні в чому не підводив. Також фірма «ОСОБА_6» співпрацювала по міжнародним контрактам по закупівлі на території Європи автомобілів, пре. реалізацією з ПІТ «Автоцентр» та ТОВ «Авто-Альянс». В 2008 році по ряду об'єктивних причин товарообіг з ІІП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр» знизився. Повернення коштів за вже поставлений товар затягувався, так як автомобілі в Україні погано продавалися. Звірка з вказаними вище підприємствами проводилася по загальній сумі заборгованості ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр» перед фірмою «ОСОБА_6», а по найменуванню товару проводилася дуже рідко у виняткових випадках. З 2008 по 2011 роки фірма «ОСОБА_6» з ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр» не проводили звірку по найменуванню товару, лише по загальним сумам заборгованості кожні пів року. 16.08.2011 до нього на підприємство приїхав ОСОБА_5. і ОСОБА_4. та повідомили, що хочуть проводити закупку автомобілів, після цього вони погодили суму і місця закупок. Для реалізації намічених планів він видав ОСОБА_5. згідно розписки на німецькій мові кошти в сумі 50 000 євро. Також ОСОБА_5. він видав довіреність на представництво його інтересів при закупівлі автомобілів та всі необхідні документи для їх закупівлі, оформлення та подальшого перевезення на Україну виключно на адресу ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр». У вересні 2011 року було проведено звірку між ПП «Екатерина» в особі ОСОБА_7. і фірмою «ОСОБА_6» на предмет відповідності кількості і вартості поставлених автомобілів сумі коштів, які він надавав у процесі співпраці. У ході звірки було встановлено, що ОСОБА_5. на адресу вказаних підприємств не поставив жодного автомобіля. Далі між фірмою «ОСОБА_6», ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр» було проведено звірку по найменуванню поставленого на ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» та ПП «Автоцентр» товару. В ході якою підтвердилося, що дійсно ОСОБА_5. не поставив жодного автомобіля. Після чого він зв'язався з ОСОБА_5. та ОСОБА_4. та вимагав повернення коштів в сумі 50 000 євро у ОСОБА_5. Однак останній повідомив що кошти не поверне. Також вимогу про повернення коштів ОСОБА_6 направив у письмовій формі на адресу проживання ОСОБА_5., однак він не знає чи отримав вказану вимогу ОСОБА_5. Окрім того, він видав ОСОБА_5. кошти в сумі 50 000 євро не задумуючись, так як повністю йому довіряв, на підставі успішних та довготривалих ділових, дружніх відносин між ними. ОСОБА_5. раніше свою роботу виконував якісно та без затримок, що підтверджується документами по яким він видавав ОСОБА_5. кошти. Також ОСОБА_5. та його брата ОСОБА_4. він часто залишав ночувати у себе вдома, ділився з ними своїми думками щодо подальшого розвитку спільного бізнесу. Всього ОСОБА_5. з початку їхньої спільної діяльності видав 120 000 євро. На вказані кошти ОСОБА_5. у повному обсязі поставив автомобілі та запчастини, претензій до нього по вказаній вище сумі немає. Окрім того, наявність у нього вказаної суми коштів підтверджується випискою з банківського рахунку. Таким чином ОСОБА_5. шляхом обману та зловживаючи його довірою заволодів коштами на загальну суму 50 000 євро. (т. 5 а.с. 20-22).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7., суду надав наступні показання, що з 2003 року його фірма ПП «Екатерина» працювала з фірмою ОСОБА_6 він був директором фірми ПП «Екатерина». Вони працювали по контракту, згідно з яким ОСОБА_6 поставляв на фірму ПП «Екатерина» вантажні мікроавтобуси, потім вони реалізовували їх на території України та отримували від цього прибуток, безпосередньо брати ОСОБА_11 приймали в цьому участь. Вони відкривали візи та їздили в Європу на фірму ОСОБА_6 , отримували там під розписки кошти, по вказівці ОСОБА_6 вони їздили та дивились на автомобілі та купували лише ті, які на їх погляд підходили для реалізації на території України та віддавали кошти безпосередньо власникам. Після чого, оформлювали автомобілі супровідними документами та переганяли на фірму ПП «Екатерина», де вони розмитнювались, підписувався акт прийому-передачі і дані автомобілі становились власністю ПП «Екатерина». Автомобілі купувала фірма ОСОБА_6, яку представляли брати ОСОБА_11 та інші. Фірма ОСОБА_6 знаходилась в Німеччині в місті Марсберг, ОСОБА_6 особисто знаходив автомобілі в інтернеті та для того щоб подивитись їх потрібен був час, тобто ОСОБА_11 приїздили, отримували кошти та їхали дивитись автомобілі в напрямку, який вказував ОСОБА_6. Таких автомобілів могло бути кілька, тобто вони приїздили, дивились їх, торгувались та купували автомобілі. Деякі автомобілі вони забирали одразу, а деякі залишали на стоянці продавця, щоб в подальшому перегнати на територію України. Перегоном автомобілів займались брати ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9., ОСОБА_8. та інші. Ці автомобілі грузились або ж на автовоз або ж своїм ходом перевозились на територію України, вже на місці фірма ПП «Екатерина» розмитнювала автомобілі та складала акт прийому-передачі, потім автомобіль юридично ставав власністю фірми ПП «Екатерина», який в подальшому фірма реалізовувала через інтернет , газети та ринки. Безпосередньо ті автомобілі, які приганяв ОСОБА_4. він і займався їх реалізацією, а саме готував автомобіль, шукав покупців, торгувався, дивився економіку по даному мікроавтобусу і при реалізації автомобіля фірма ПП «Екатерина» видавала документи таким гонщикам, після чого вони віддавали ці документи разом із коштами в касу фірми ПП «Екатерина» , ці кошти накопичувались на рахунку, потім купувалась валюта та ми розраховувались із ОСОБА_6.

Брати ОСОБА_11 отримавши кошти в сумі 205 чи 210 тисяч євро від ОСОБА_6 не закупили автомобілі та потім сказали, що ніяких коштів вони не отримували та нікому нічого вони не винні. Після чого ОСОБА_6 приїхав на територію України та написав заяву про вказані обставини.

Про те, що брати ОСОБА_11 взяли грошові кошти та не повернули їх його сказав ОСОБА_6 в телефонному режимі. ОСОБА_6 повідомив йому, що брати ОСОБА_11 приїхали до нього за черговими автомобілями, на що ОСОБА_7. здивувався, оскільки йому вони повідомили, що у них не було віз. Одного разу при особистій розмові з ОСОБА_4. він повідомив йому, що вони дійсно винні кошти ОСОБА_6 та обов'язково їх потім повернуть.

До підприємства ТОВ «Автоальянс» ОСОБА_7. також мав відношення, оскільки був його співвласником та ОСОБА_4. також там мав частку. ОСОБА_4. постійно не вистачала коштів, він завжди говорив, що вони так трудяться та працюють, а такого прибутку не має. ПП «Автоцентр» також було їх підприємством тільки брати ОСОБА_11 співвласниками даного підприємства не були. Розмитненням частини автомобілів, які привозили на територію України займався ОСОБА_5., спочатку він працював декларантом. Взаєморозрахунки між фірмою ПП «Екатерина» та ОСОБА_6 проводились безготівковим розрахунком приблизно раз в місяць. Коли ОСОБА_6 видавав гонщикам кошти то він одразу повідомляв на яку саме фірму потрібно привезти автомобіль, це могла бути як ПП «Екатерина», ТОВ «Автоальянс» так і ПП «Автоцентр», з іншими автокомпаніями ОСОБА_6 не співпрацював. З ОСОБА_6 він працював по контракту та наша діяльність була повністю законною.

Кошти, які брати ОСОБА_11 не повернули належали компанії ОСОБА_6. ОСОБА_5. деякий час був офіційно оформлений на фірмі ПП «Екатерина», ОСОБА_4. на даній фірмі оформлений ніколи не був, він лише був співвласником на одному із підприємств. Між фірмою ОСОБА_6 та братами ОСОБА_11 ніяких взаємовідносин оформлено не було, їм лише видавались доручення певного зразка для керування автомобілем та перегону. Взаєморозрахунки між ОСОБА_6 та фірмою ПП «Екатерина» проводились згідно бухгалтерського обліку. Порядок поставки автомобілів було прописано в контракті. Поставкою автомобіля займалась фірма ОСОБА_6. На фірму ПП «Екатерина» були привезено із-за кордону біля тисячі автомобілів та по кожному складався акт прийому- передачі, сторонами якого були директор фірми ПП «Екатерина» та постачальник ОСОБА_6 . Акт прийому-передачі підписувався ОСОБА_6 та ним особисто і зберігався в бухгалтерії фірми ПП «Екатерина». Про розписки в контракті нічого сказано не було, це була особиста примха ОСОБА_6, оскільки йому потрібні були гарантії, коли він видавав кошти. На даний час ТОВ «Автоальянс» існує. З цивільним позовом до Ладижинського суду звертався ОСОБА_6. Акти прийому-передачі автомобілів, які привозили брати ОСОБА_11 є в бухгалтерії фірми та повинні бути у ОСОБА_11. В якому саме році ОСОБА_5. почав працювати на фірмі ПП «Екатерина» не пам'ятає. На даний час у фірми ПП «Екатерина» є заборгованість перед фірмою ОСОБА_6 і тому вона у грудні 2013 року була ліквідована через банкрутство. Про те що гонщики могли купувати за власні кошти собі автомобілі та приганяти їх на територію України на ім'я ОСОБА_6 йому невідомо. За кошти, які залишились невикористаними після купівлі автомобілів гонщики звітували лише перед ОСОБА_6 та ніколи не звітували перед фірмою ПП «Екатерина».

ОСОБА_7. працював лише із фірмою ОСОБА_6 та ніколи не працював із іншими закордонними фірмами. З 2008 по 2011 рік про заборгованість ОСОБА_11 перед ОСОБА_6 я нічого не знав, доки мені не сказав останній, оскільки у братів ОСОБА_11 було багато автомобілів у залишку та вони постійно займалися їх продажем.

Взаємозвірку фірма ПП «Екатерина» з фірмою ОСОБА_6 проводила та це було оформлено відповідними актами по бухгалтерському обліку. До того часу як виникла проблема із неповерненням коштів ОСОБА_6 питання щодо проведення взаємозвірки ніколи не виникало.

Підприємство «Екатерина» було ліквідовано в березні-квітні 2013 року.

Крім того, як зазначив ОСОБА_13„ що він ніколи не звертався до братів ОСОБА_11 з проханням, щоб вони йому пригнали із-за кордону автомобіль як фізичній особі, можливо були випадки коли просив пригнати автомобіль на фірму ПП «Екатерина».

Якщо автомобіль ламався то брати ОСОБА_11 ремонтували його за власні кошти та потім ці кошти повертали при продажі автомобіля. Кінцеву суму, за яку брати ОСОБА_11 продавали автомобіль він ніколи не знав та це мене його не цікавило. Проте яку саме суму гонщики мають повернути на фірму після продажу автомобіля йому було відомо, адже по кожному автомобілю у них був створений прейскурант у якому вказувалось скільки саме після продажу автомобіля в касу має потрапити коштів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14., суду надав наступні показання, що з ОСОБА_6 він зустрічався часто, виконував його доручення, брав автомобілі та приганяв їх на територію України за це отримував зарплату в розмірі 100 або 200 євро точно не пам'ятає, інколи траплялось, що автомобілі ламались. Інколи бувало що він їздив по справам ОСОБА_6 в Голандію, Францію та виконував його доручення. Кошти на машини давав ОСОБА_6 під розписку.

Назви ТОВ «Альянс», ПП «Автоцентр» та ПП «Екатерина» йому відомі, вони брали автомобілі в Німеччині та Голландії та приганяли на вказані фірми. Він працював не лише на ОСОБА_6, а і по всій Україні. Автомобілі приганялись з Німеччини та Голландії на документи ОСОБА_6 в місто Ладижин і там розмитнювались. Його робота була лише пригнати автомобіль та відзвітувати за нього, кошти на автомобілі надавав ОСОБА_6 під розписку. В розписці зазначалось дані закордонного паспорта, хто саме взяв вказані кошти, куди саме буде їхати та документ який видавався від його фірми, а коли вже привозили автомобілі на територію України звітували. ОСОБА_6 ніколи не давав кошти без розписки та ніколи не брав розписки без коштів. Розписку, яку він підписував коли отримували кошти від ОСОБА_6 було написано на російській мові. Звітність коштів перевіряли по пригнаних автомобілях. Пошуком автомобілів за кордоном займався ОСОБА_6 та лише говорив куди саме їхати за автомобілем. Особисто він з власниками автомобілів ні про що не домовлявся, а лише оформляв документи на автомобіль. Розписки, які я надавав ОСОБА_6 йому не повертали. Перед ними стояло завдання їхати в Голландію чи Німеччину та купувати конкретно вказаний автомобіль та привозити його на ПП «Екатерина» та віддавати його і звітувати за кошти, що потім на ПП «Екатерина» робили з розписками йому не відомо. Під час своєї роботи він привіз на ПП «Екатерина» близько 15 машин. Кошти на кожний автомобіль видавались в різних сумах, в залежності від марки автомобіля. Останнє замовлення на ПП «Екатерина» він виконав приблизно в 2008 році та з того часу до нього від ОСОБА_6 жодних претензій не надходило та коштів він від нього не вимагав. Інколи траплялось що автомобілі ламались та він доплачував своїх кошти за їх ремонт та ОСОБА_6 завжди їх повертав. Проте що хтось міг підійти до ОСОБА_6 та попросити написати, якусь розписку йому не відомо.

Братів ОСОБА_11 він знає, вони також працювали на ПП «Екатерина» , вони привозили машини на фірму, а ОСОБА_5. займався їх розмитненням, а ОСОБА_4. він не знав та ніколи по роботі з ним не зустрічався. Жодних документів від роботи на ПП «Екатерина» не залишилось, оскільки вони все здавали на фірму. Договірних відносин з фірмою ПП «Екатерина» у нього не було укладено, все робилось на довірі. Про те що ОСОБА_6 передавав кошти братам ОСОБА_11 йому нічого не відомо.

Через ОСОБА_6 свої автомобілі він не переганяв, тому що у нього коштів не було. За кожен автомобіль він звітував перед ПП «Екатерина» усно, а саме особисто перед ОСОБА_5. та отримував зарплатню від ОСОБА_6. Автомобілі оформлювали на іIII «Екатерина» та перевозили їх на територію України. З ОСОБА_5. вони зустрічались лише на ПП «Екатерина» коли він привозив автомобілі із-за кордону та розмитнював їх на фірмі. В Шенгенську зону більше ніж 10 тисяч євро він ніколи не перевозив. Найбільша сума яку він отримав від ОСОБА_6 це 6500 євро, більше ніж 10 тисяч євро він ніколи не отримував. Було таке що він купував кілька автомобілів підряд. Він їхав за конкретним автомобілем одразу та за кордоном їх особисто не обирав, інколи траплялось, що автомобіль був в аварійному стані та він в таких випадках відмовлявся її забирати та привозити в Україну. ОСОБА_6 надавав пакет документів, у якому була і довіреність. Автомобілі він оформлював на фірму ОСОБА_6, він був лише перегонщіком, відповідно до довіреності. Офіс ОСОБА_6 знаходився в його будинку.

Також, як зазначив ОСОБА_14., що він отримав кошти у сумі 6500 євро, витратив на купівлю автомобіля 1200 євро, чому така різниця він не знає, оскільки коли купував автомобіль в Голландії то віддав власнику 6500 євро, а чому він написав в документах 1200 євро йому не відомо, оскільки він їх не перевіряв. В Німеччині та Голландії різний НДС.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15., суду надав наступні показання, що ПП «Екатерина», ТОВ «Автоцентр» йому відомі, ОСОБА_6 також знає. Довгий час ОСОБА_15. займався авто бізнесом, а саме привозив на територію України автомобілі з Європи. З представником ПП «Екатерина» він зустрівся в Польщі, коли приїхав купувати автомобіль для продажу, але не вийшло і тоді він зустрівся з ОСОБА_6 та він запропонував йому просто перевезти автомобіль на територію України та отримати за це кошти на що ОСОБА_15. погодився лише для того щоб повернути свої витрати. Другий раз він потрапив в Німеччину і там його познайомили з ОСОБА_6, який показав кілька варіантів де можна купувати автомобілі. Одного разу він навіть купував автомобіль у ОСОБА_6, було таке що ОСОБА_15. приїхав в Німеччину та ОСОБА_6 попросив допомогти, а саме перевірити один маршрут автомобілів та якщо вони будуть в нормальному стані залишити завдаток. Кілька разів ОСОБА_15. допомагав ОСОБА_6, та одного разу він приїхав і ОСОБА_6 запропонував дуже цікавий автомобіль. І так було кілька разів що ОСОБА_15. допомагав ОСОБА_6, а взамін він пропонував дуже хороші автомобілі по хороших цінах. Одного разу він приїхав до ОСОБА_6 і він запропонував автомобіль, яким ОСОБА_15. зацікавився, ОСОБА_6 попросив допомогти йому та дав йому 5000 чи 6000 євро і запропонував подивитись по маршруту два автомобіля, а якщо йому це цікаво то залишити за них завдаток, а якщо ні то приїхати на територію України і віддати кошти на ПП «Екатерина». Розписку за вказані кошти ОСОБА_15. писав особисто своєю рукою та в ній вказував суму коштів, які отримав. Особисто ОСОБА_15. ніколи пустих розписок не підписував та не знає про таке ні від кого іншого та ніколи ні він ні ОСОБА_6 не писали розписки на суму, які не відповідають дійсності. Розписки так і залишались у ОСОБА_6, одного разу коли ОСОБА_15. приїхав до ОСОБА_6 і запитав про розписку то він просто порвав її перед ним та потім свідок вже не запитував та їх не забирав.

Також, він інколи привозив автомобілі на ПП «Екатерина», коли він приїздив в Німеччину чи Польщу купити собі автомобіль та за два три дні не знаходив потрібного, він просто брав автомобіль та привозив його на ПП «Екатерина» для того щоб погасити свої витрати на дорогу. Автомобілі, які він брав для ПП «Екатерина» були вже куплені та просто стояли на площадці та він приходив до них, брав автомобіль та документи і перевозив на територію України, по документах автомобіль належав ОСОБА_6. На ПП «Екатерина» в той час він віддавав автомобіль та документи ОСОБА_16 та іншим працівникам. ОСОБА_5. на ПП «Екатерина» займався розмитненням автомобілів. ОСОБА_4. на фірмі займався прийомом документів.

ОСОБА_6 передавав йому кошти для купівлі автомобіля, але він так і не придбав автомобіль то ці кошти він повинен був передати представнику ПП «Екатерина». Домовленість про те що він має віддати кошти, які залишились представнику ПП «Екатерина» у них була, але залишків ніколи не було, тобто фактично жодних грошових коштів на ПП «Екатерина» він не передавав. ОСОБА_15. знав що ОСОБА_6 і брати ОСОБА_11 спілкувались. Про ПП «Екатерина» лише відомо, що вона займалась придбанням, розмитненням та реалізацією автомобілів. Свої автомобілі він ніколи не переганяв через фірму ОСОБА_6, він їх розмитнював на Черкаській митниці. За привезені автомобілі на ПП «Екатерина» він звітував перед фірмою, а саме приїздив в бухгалтерію та привозив чеки, прізвище перед ким саме звітував згадати не може, пам'ятає лише що це були дівчата, їх було дві три людини.

ОСОБА_6 ніколи не давав йому кошти, які перевищували 10 000 євро. Інколи ОСОБА_6 з ним не розраховувався коштами, а ОСОБА_15. приїздив в Німеччину для того щоб купувати автомобіль для своїх потреб та ОСОБА_6 знаходив йому автомобіль за хорошою ціною. Автомобілі, які він купував для ОСОБА_6 були оформлені на його ім'я. Реалізацією автомобілів, які він приганяв для ОСОБА_6 ОСОБА_15. не займався. Такого що він купував автомобіль для себе та оформлював його на ОСОБА_6 ніколи не було. Коли він купував автомобіль для ОСОБА_6 за його кошти, то ОСОБА_15. спочатку телефонував ОСОБА_6 та говорив який автомобіль, після чого він сам говорив чи залишати завдаток за такий автомобіль чи ні, якщо ж ні то ОСОБА_6 особисто говорив куди далі під'їжджати. З братами ОСОБА_11 за кордоном він ніколи не зустрічався та їхні автомобілі ніколи не переганяв.

Про те що братам ОСОБА_11 також надавались кошти для купівлі автомобілів йому стало відомо від ОСОБА_6. За те що він допомагав ОСОБА_6 інколи перевозити автомобілі він розраховувався з ним лише послугами. Одного разу він мав отримати за перевіз автомобіля кошти, але в дорозі автомобіль зламався і він кошти не отримав.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8., суду надав наступні показання, що по даній кримінальній справі йому відомо лише те, що у братів ОСОБА_11 є конфлікт за кошти. Він познайомився з братами ОСОБА_11 коли працював на ПП «Екатерина», на даній фірмі він займався перегоном автомобілів із Німеччини. З ОСОБА_6 він знайомий, в яких відносинах перебував останній із братами ОСОБА_11 йому не відомо. На території Німеччини він забирав автомобілі там де йому говорили, особисто

він їх не купував, а лише перевозив. ОСОБА_8. ніколи не ставив свій підпис на чистих аркушах паперу. Про те що він працював на ПП «Екатерина» запису у його трудовій книжці немає. Гроші на автомобілі йому не видавались, а він просо їхав та забирав автомобілі, оскільки вони були вже закуплені. Куди саме їхати за автомобілем йому міг говорити як ОСОБА_6 так і брати ОСОБА_11. Після розмитнення автомобіля на митниці він завжди їхав на ПП «Екатерина». В яких стосунках перебували брати ОСОБА_11 із ОСОБА_6 та чи отримували вони від нього будь які кошти йому не відомо. На даний час він не працює на ПП «Екатерина», звільнився приблизно сім років тому. Автомобілі особисто для себе він не купував. Його послуги як водія оплачувала як фірма ОСОБА_6 так і бухгалтерія ПП «Екатерина». За витрачені кошти він звітував перед бухгалтерію ПП «Екатерина». Коли він виїздив з Ладижина за кордон то кошти на дорогу йому видавала ПП «Екатерина». Чи брали брати ОСОБА_11 у ОСОБА_6 кошти він ніколи не бачив. ОСОБА_6 йому документів ніяких не передавав. Автомобілі, які він приганяв на територію України особисто ніколи не продавав. ОСОБА_8. ніколи не закупав машини, а лише їх перевозив, та за свої кошти він теж ніколи автомобілі не купував.

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_17., показання якого були оголошені у судовому засіданні надав наступні показання, що у 2005 році, знайомі познайомили його з громадянином Німеччини ОСОБА_6, який та той час працював виключно по міжнародним контрактам з ПП «Екатерина» м. Ладижин, а з 2005 року з ТОВ «Авто-Альянс», згідно яких ОСОБА_6 на території Європи знаходив для продажу б\у автомобілі, за власні кошти купляє їх, переправляє на територію України на адресу виключно ПП «Екатерина», TOB «Авто-Альянс». Одним із таких осіб, які здійснював переправу їх на території України, був ОСОБА_17. ОСОБА_6 може охарактеризувати з позитивної сторони, як добропорядного, чесного, ввічливого чоловіка, який добре розмовляє на російській мові. їхня та багатьох інших осіб, співпраця полягала в наступному, ОСОБА_6 повідомляв його, що він на території Європи (в основному в Німеччині) знайшов б\у автомобілі, які продаються, але так як він не знає ринок автомобілів в Україні, то він, маючи закордонний паспорт та відкриту шенгенську візу, приїздив на територію Німеччини, зустрічався із ОСОБА_6, який йому надавав всю необхідну інформацію про місця розташування та марки автомобілів, які продаються (їх може бути декілька в різних містах держави Німеччина), після чого він йому давав готівкою кошти для їх закупівлі, готівка була в євро, сума коштів які ОСОБА_6 видавав залежала від кількості знайдених ним автомобілів, тобто для прикладу, якщо ОСОБА_6 знайшов біля 10 автомобілів, то він йому давав готівку, яка не перевищує ціну вказаних 10 автомобілів. Про видачу йому вказаної кількості готівки, ОСОБА_6 писав розписку або підтвердження на німецькій мові, про те що він дійсно видав таку кількість готівки, яку читав і правильність написання якої він засвідчував своїм підписом. Німецьку мову всі особи, які займаються таким видом діяльності знають на необхідному для цього рівні. Як правило копію вказаної розписки ніхто у ОСОБА_6 не брав, так як вона непотрібна. Все відбувалося на довірливих відносинах між ними. Також хоче додати, що інколи з ним були і інші особи, які і будуть переганяти куплені за кошти ОСОБА_6 автомобілі. Далі він їхав у вказані ОСОБА_6 місця, де продаються автомобілі, оглядав їх, тобто визначав їх технічні характеристики, стан та рентабельність вказаної покупки і якщо автомобіль відповідає всім його вимогам, він повідомляв по факсу або по телефону ОСОБА_6 всіх дані на автомобіль та дані про його власника. Після чого ОСОБА_6 та власник автомобіля домовлялися між собою про ціну і оформляли всі необхідні документи на право власності вказаним товаром. Далі ОСОБА_6 повідомляв його, про суму яку він повинен сплатити покупцю, забирав автомобіль або залишав його для інших осіб, які і будуть їх транспортувати на Україну. Власник вказаного автомобіля у документах являвся ОСОБА_6. Також він повідомляв ОСОБА_6, яка особа буде переганяти той чи інший автомобіль, який в свою чергу готував всі необхідні документи, для транспортування автомобіля на територію України. Документи на автомобіль в яких зазначалася особа, яка буде його транспортувати, ОСОБА_6 за допомогою Німецької кур'єрської пошти відправляв в місце де він або вони в той час перебували. Отримавши документи, він їхав автомобілем до пункту перетину кордону, при цьому він або ОСОБА_6 повідомляв отримувача товару ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», про місце перетину кордону, всі дані на автомобіль та П.І.П. особи, яка вказаний автомобіль транспортувати. В свою чергу ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», повідомляла (підтверджувала) пункт перетину кордону, що вказаний товар прямує на її адресу, тільки після чого він (вони) перетинав кордон і поставляв товар на адресу ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», які проводили їх розмитнення за власні кошти. Продажем автомобіля займалася підприємство отримувач або особа, яка автомобіль транспортувала. Якщо він здійснював продаж автомобіля, то ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», надавала йому доручення, що вони уповноважують керувати та пересуватися на території України вказаним у доручені автомобілем, з метою його реалізації. Після продажу автомобіля ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», новому власнику видавала довідку-рахунок. Кошти від продажу автомобіля, він зараховував на рахунок ПП «Екатерина» або ТОВ «Авто-Альянс», які в свою чергу видавали йому частку за надані послуги. Окрім цього, хоче повідомити і пояснити, що були випадки коли він на території Європи знаходив автомобілі сам, які в подальшому купляв за власні кошти (особисті), ОСОБА_6 придбаний ним за власні кошти, документально оформляв на себе, і він вказаний автомобіль транспортував на адресу ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», в подальшому він і займався його продажем. Частину коштів від продажу, він передавав ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», за надані послуги, інша частина з яких ПГІ «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», перераховувала на адресу ОСОБА_6 за надані послуги. Гарантією повернення коштів, які ОСОБА_6 видав особі згідно розписки, для купівлі автомобілів, являлися ПГІ «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», які після продажу будь-ким, новому власнику автомобіля виписувала довідку-рахунок. Фактів того, що ОСОБА_6 просив його або інших осіб ставити свій підпис на чистому аркуші паперу, категорично заперечує. Також за час роботи на території Європи, не пам'ятає та не знає жодного випадку, того щоб громадянин України просили знайомого громадянина Німеччини виписувати їм фіктивну розписку або підтвердження, про походження у неї будь-якої суми грошей. ОСОБА_6 кошти для закупівлі автомобілів, видавав лише тим особам, яких від добре знав і довіряв їм на підставі давніх ділових відносин між ним і також оформляв автомобілі куплені за кошти особи, також на підставі давніх ділових відносин з урахуванням того що ці особи по договорах співпрацюють з ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс». Вказаний документ пишеться для звітності по виданим коштам якщо ОСОБА_6 повністю не довіряє особі він ніколи б не видав її кошти. (т. 4 а.с. 141-143).

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_10., показання якої були оголошені у судовому засіданні надала наступні показання, що з 01.09.2006 по 26.12.2011 працювала менеджером на ПП «Екатерина» та до її функціональних обов'язків входило, внесення відомостей у відповідну програму щодо продажу автозапчастин, які реалізовувала ПП «Екатерина», та виконувала інші завдання, які ставилося керівництвом, але без відповідної трудової угоди. Працювала вона по місцю проживання. ОСОБА_6 вона знає, так як він являється громадянином Німеччини, і вона з ним спілкувалася в Інтернет мережі, а саме в «Скайп» відносно відкриття віз для осіб, які здійснювали перевезення автомобілів з Німеччини на Україну, але її не відомо для кого вказані автомобілі поставляються. Особисто вона ОСОБА_6 не бачила і з ним не знайомилася. Процедура співпраці полягала в наступному, вона через інтернет почту відправляла ОСОБА_6 дані на осіб, яким необхідно було відкрити візу для виїзду з України в Німеччину, ОСОБА_6 отримував всі дані на осіб, збирав всі необхідні документи в Німеччині, в тому числі і запрошення, які в подальшому відправляв на ПП «Екатерина», а саме до неї, також вона долучала до них і інші документи, які необхідні для відкриття віз і передавала весь пакет документів особам, для яких відкривали візу, підтвердження про отримання грошей ОСОБА_4 (ОСОБА_5), яке було вилучене під час проведення обшуку за АДРЕСА_3, вона нічого повідомити не може і яким чином він був у неї в квартирі пояснити не може. Електронна адреса яка вказана у вказаному документі - це адреса ПП «Екатерина». Вказаний документ вона раніше не бачила (т. 4 а.с. 149-152).

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_12., показання якого були оголошені у судовому засіданні надав наступні показання, що фактів того, щоб ОСОБА_6 просив ОСОБА_4. та його розписуватися на чистих аркушах паперу та підписуватися на документах, текст яких виконаний на німецькій мові, категорично заперечує (т. 4 а.с. 153-155).

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_18, показання якої були оголошені у судовому засіданні надала наступні показання, що проживає вона разом із чоловіком ОСОБА_6 та дітьми. Її чоловік являється засновником та директором фірми «ОСОБА_6», видом діяльності якої є купівля та продаж автомобілів та інших товарів. Також її відомо що фірма «ОСОБА_6» працює по міжнародним контрактам з українськими підприємствами, яких саме не пам'ятає, тільки пам'ятаю що одне із підприємств «Екатерина» директором якого, являється ОСОБА_7., по закупівлі на території Європи автомобілів, перевезення їх на територію України та продаж. Її чоловік та території Європи шукав в Інтернеті про автомобілі а іноді сам виїжджав, щоб оглянути стан автомобілів. До 2008 року часто до її чоловіка приїздили ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_8, та інші громадяни України, а після 2008 року лише два рази. ОСОБА_6 надавав їм всю необхідну інформацію про автомобілі, які продаються. Також її відомо, що вище вказані громадяни купляли автомобілі за кошти, які їм видавав її чоловік. Кошти ОСОБА_6 знімав зі свого банківського рахунку, при цьому вона була неодноразово присутня. Після чого він видавав кошти, особам які мали їх кпити. ОСОБА_4. вона часто бачила в кабінеті свого чоловіка. Також бачила його і 16.08.2011 (т. 4 а.с. 156-157).

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_9., показання якого були оголошені у судовому засіданні надав наступні показання, що ОСОБА_4. знає його на протязі тривало часу і перебуває з ним в нормальних відносинах. ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», ПП «Авто Центр» йому відомі займаються вони розмитнення автомобілів та продаж автозапчастин. ОСОБА_6 знає з 2006 року, так як вказана особа проживає на території Німеччини, і він допомагав йому з відкриттям візи, також в 2010 році він декілька разів залишався в нього переночувати. Що пов'язує братів ОСОБА_11 з ОСОБА_6 йому не відомо. Починаючи з 2006 року він здійснював перегонку з території Німеччини автомобілів на територію України, хто здійснював їх закупівлі на території Німеччини йому не відомо. Закупівлею та продажем автомобілів ОСОБА_9. не займався. Перегонкою автомобілів він займався за проханням ОСОБА_4., вказані автомобілі він доставляв на митницю, де його зустрічав брат ОСОБА_4. ОСОБА_5., якому він віддавав пакет документів на автомобіль та ключі від нього, що далі відбувалося з автомобілем невідомо. Інформацію на перегонку того чи іншого автомобіля він отримував на території України (м. Ладижин) від ОСОБА_4. разом зі всіма необхідними документами, які саме це були документи не знаю і якою мовою вони були заповнені мені не відомо. З 2006 по 2011 роки не пам'ятає точну кількість автомобілів які переганяв. Інколи з ним за автомобілями в Німеччину їздили брати ОСОБА_11. Присутнім при видачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5. коштів для закупівлі автомобілів не був присутнім. В 2010-2011 він був разом із ОСОБА_4. на території Німеччини, де у ОСОБА_6, де останній просив ОСОБА_4. ставити свій підпис на чистих аркушах паперу, крім нього, ОСОБА_4. та ОСОБА_6 при цьому ніхто присутнім не був. Факт підписання ОСОБА_4. документа текст якого виконаний на німецькій мові він не бачив. Ніякі кошти від ОСОБА_6 ОСОБА_9. ніколи не отримував, йому автомобілі не купляв, так як з ОСОБА_6 ніяким спільним видом будь-якою діяльності не займався. З підприємствами ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс» чи ПП «Авто Центр» не працював. Хто закуповував на території Німеччини автомобілі які переганялись та за чиї кошти, та хто проводив їх розмитнення йому не відомо. (т. 4 а.с. 160-163).

Також, у судовому засіданні досліджені наступні матеріали кримінальної справи, а саме:

● заява ОСОБА_6 від 17.10.2011 про те, що ОСОБА_5. заволодів його грошовими коштами (т. 5 а.с. 2);

● заява ОСОБА_6 від 17.10.2011 про те, що ОСОБА_4. заволодів його грошовими коштами (т. 1 а.с. 3);

● протокол очної ставки від 05.04.2012 між ОСОБА_5. та потерпілим ОСОБА_6 відповідно до якого ОСОБА_6 підтвердив надання ОСОБА_5. грошових коштів у сумі 50 000 євро для закупівлі автомобілів (т. 5 а.с. 102-106);

● протокол очної ставки від 04.04.2012 між ОСОБА_4. та потерпілим ОСОБА_6 відповідно до якого ОСОБА_6 підтвердив надання ОСОБА_4. грошових коштів у сумі 155 000 євро для закупівлі автомобілів (т. 4 а.с. 167-171);

● протокол очної ставки від 10.04.2012 між ОСОБА_5. та ОСОБА_7. відповідно до якого ОСОБА_7. підтвердив те, дійсно ОСОБА_6 надав ОСОБА_5. грошові кошти у сумі 50 000 євро (т. 5 а.с. 98-101);

● протокол очної ставки від 10.04.2012 між ОСОБА_4. та ОСОБА_7. відповідно до якого ОСОБА_7. підтвердив те, дійсно ОСОБА_6 надав ОСОБА_4. грошові кошти у сумі 105 000 євро (т. 4 а.с. 172-174);

● протоколу виїмки від 13.02.2012 проведеної у ТОВ «Авто-Альянс» відповідно до якого вилучено документи, що підтверджують спільну діяльність ОСОБА_6 і вказаного підприємства по поставці автомобілів з Німеччини на територію України (т. 3 а.с. 2-3, т. 5 а.с. 110);

● документи вилучені 13.02.2012 під час виїмки проведеної у ТОВ «Авто-Альянс» контракти, установчі та платіжні документи в яких містяться фактичні дані про те, що ОСОБА_6 спільно з ТОВ «Авто- Альянс» поставляв на територію України автомобілі (т. 3 а.с. 4-28, т. 5 а.с. 111-124);

● протокол виїмки від 13.02.2012 проведеної у ПП «Екатерина» відповідно до якого вилучено документи що підтверджують спільну діяльність ОСОБА_6 і вказаного підприємства по поставці автомобілів з Німеччини на територію України (т. 3 а.с. 30-31, т. 5 а.с. 126);

● документи вилучені 13.02.2012 під час виїмки проведеної у ПП «Екатерина» контракти, установчі та платіжні документи в яких містяться фактичні дані про те, що ОСОБА_6 спільно з ПП «Екатерина» поставляв на територію України автомобілі (т. 3 а.с. 32-89,т.5а.с. 127-149);

● протокол виїмки від 13.02.2012 проведеної у ПП «Автоцентр» відповідно до якого вилучено документи що підтверджують спільну діяльність ОСОБА_6 і вказаного підприємства по поставці автомобілів з Німеччини на територію України (т. 3 а.с. 91-92, т. 5 а.с. 150);

● документи вилучені 13.02.2012 під час виїмки проведеної у ПП «Автоцентр» контракти, установчі та платіжні документи в яких містяться фактичні дані про те, що ОСОБА_6 спільно з ПП «Автоцентр» поставляв на територію України автомобілі (т. 3 а.с. 93-159, т. 5 а.с. 151-170);

● документа (розписки) від 16.08.2011 відповідно до яких ОСОБА_5. отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у суму 50 000 євро (т. 5 а.с. 25);

● висновок почеркознавчої експертизи № 171-П від 24.02.2012 відповідно до якого підпис на документі (розписці) від 16.08.2011 виконаний ОСОБА_5. (т. 5 а.с. 54-60);

● висновок техніко-криміналістичної експертизи № 170-П від 24.04.2012 відповідно до якого на документі (розписці) від 16.08.2011 ознак внесення змін не виявлено (т. 5 а.с. 61-67);

● копії документів (розписок) на німецькій мові від 29.04.2005, 01.09.2005, 12.04.2005 та їх переклад на українську мову відповідно до яких ОСОБА_5. отримував від ОСОБА_6 з 2005 по 2011 грошові кошти на різні суми для купівлі автомобілів (т. 5 а.с. 172-177);

● виписки з банківських рахунків ОСОБА_6 та їх переклад відповідно до яких 27.06.2011 та 16.08.2011 ОСОБА_6 отримав у банку Німеччини готівкові кошти (т. 4 а.с. 24-25, т. 5 а.с. 178-189);

● довідка з ПП «Екатерина», TOB «Авто-Альянс», 1111 «Автоцентр» відповідно до якої ОСОБА_5. ОСОБА_4. разом з іншими особами займалися доставкою перевозкою автомобілів з місць закупки на їхні адреси від імені фірми «ОСОБА_6» по її дорученню (т. 4 а.с. 225- 251, т. 5 а.с. 225-224);

● документи (розписки) від 16.08.2011 та 28.06.2008 відповідно до яких ОСОБА_4. отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у суму 155 000 євро (т. 4 а.с. 11-12, 19-20);

● висновок експертного дослідження № 2949/2950 від 21.11.2012 відповідно до якого підписи в документах (розписках) від 16.08.2011 та 28.06.2008 виконані ОСОБА_4. (т. 4 а.с. 39-40);

● копії документів (розписок) на німецькій мові від 01.11.2003, 16.04.2004, 26.04.2005, 26.04.2005, 01.08.2005, 27.08.2005, 28.11.2005, 03.12.2005, 24.01.2006, 03.02.2006, 24.07.2006, 31.07.2008, 18.12.2006, 28.10.200 та їх переклад на українську мову відповідно до яких ОСОБА_4. отримував від ОСОБА_6 з 2003 по 2008 грошові кошти на різні суми для купівлі автомобілів (т. 4 а.с. 25-45, 50-70);

● висновок судово-технічної експертизи № 214 від 23.02.2012 відповідно до якого ознак стороннього втручання з ціллю внесення змін у тексти документів від 16.08.2011 та 28.06.2008 не встановлено, спочатку виконаний друкований текст, а потім підпис від імені ОСОБА_4. (т. 4 а.с. 120-122);

● висновок почеркознавчої експертизи № 201 від 23.02.2012 відповідно до якого підписи у документах (розписках) від 16.08.2011 та 28.06.2008 виконані ОСОБА_4. (т. 4 а.с. 126-127);

● рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.06.2012 про стягнення боргу з ОСОБА_4., ОСОБА_5. (т. 6 а.с. 9-10).

Аналізуючи всі зібрані по справи докази в їх сукупності суд вважає, що винність ОСОБА_5. та ОСОБА_4. у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_6., свідків, речовими доказами, висновками експертиз та іншими доказами дослідженими по справі, які є логічними та такими, що узгоджуються між собою.

Так, допитаний в ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_6 зазначив про те, що з підсудними ОСОБА_5. та ОСОБА_4. у нього склались ділові та довірливі стосунки, однак останні заволоділи його грошовими коштами та їх не повернули. У підтвердження отриманих коштів

ОСОБА_5. та ОСОБА_4. написали відповідні розписки.

Крім показань потерпілого ОСОБА_6 показання підсудних ОСОБА_5. та ОСОБА_4. спростовуються показаннями свідків та дослідженими в ході судового розгляду матеріалами кримінальної справи.

Так, свідок ОСОБА_7. зазначив про те, що дійсно у потерпілого ОСОБА_6 та підсудних ОСОБА_5. та ОСОБА_4. були гарні довірливі стосунки, він дізнався від ОСОБА_6 про те, що останній видав грошові кошти підсуднім під розписку для закупівлі автомобілів, однак гроші ОСОБА_5. та ОСОБА_4. не повернули та автомобілі не були закуплені.

Свідок ОСОБА_18 в ході досудового розслідування підтвердила те, що дійсно її чоловік ОСОБА_6 надавав ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_8. грошові кошти на які останні купляли автомобілі.

В ході досудового слідства свідок ОСОБА_17. зазначив, що він також працював з потерплим ОСОБА_6 з приводу автомобілів, та потерпілий працював лише з тими особами яким довіряв.

Свідок ОСОБА_10. в ході досудового слідства зазначила про те, що потерпілого ОСОБА_6 вона знає та вона з ним спілкувалась, щодо відкриття віз для тих осіб які здійснювали перевезення автомобілів.

Свідок ОСОБА_8. зазначив про те, що він займався доставкою автомобілів з Німеччини на територію України та знав братів ОСОБА_11, автомобілі були куплені за гроші потерпілого ОСОБА_6.

Крім того, свідки ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_8. допитані в ході судового розгляду зазначили про те, що при отриманні від потерпілого ОСОБА_6 грошових коштів вони писали розписки та кошти на автомобілі надавав ОСОБА_6 під розписку. В розписці зазначалось дані закордонного паспорта, хто саме взяв вказані кошти, куди саме буде їхати та документ який видавався від його фірми, а коли вже привозили автомобілі на територію України звітували. ОСОБА_6 ніколи не давав кошти без розписки та ніколи не брав розписки без коштів. На чистих аркушах паперу вони ніколи не ставили свої підписи.

Вказані показання свідків підтвердив допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_12., який зазначив про те, що потерпілий ОСОБА_6 нікого та ніколи не просив розписуватись на чистих аркушах паперу.

З документів (розписок) від 16.08.2011 вбачається, що ОСОБА_5. отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у суму 50 000 євро (т. 5 а.с. 25) та з документів (розписок) від 16.08.2011 та 28.06.2008 вбачається, що ОСОБА_4. отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у суму 155 000 євро (т. 4 а.с. 11-12, 19-20).

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи № 171-П від 24.02.2012 підпис на документі (розписці) від 16.08.2011 виконаний ОСОБА_5. (т. 5 а.с. 54-60). Згідно висновку техніко-криміналістичної експертизи № 170-П від 24.04.2012 на документі (розписці) від 16.08.2011 ознак внесення змін не виявлено (т. 5 а.с. 61-67). Згідно висновку експертного дослідження № 2949/2950 від 21.11.2012 підписи в документах (розписках) від

16.08.2011 та 28.06.2008 виконані ОСОБА_4. (т. 4 а.с. 39-40). Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 201 від 23.02.2012 підписи у документах (розписках) від 16.08.2011 та 28.06.2008 виконані ОСОБА_4. (т. 4 а.с. 126-127).

Крім того, відповідно до висновку судово-технічної експертизи № 214 від

23.02.2012 ознак стороннього втручання з ціллю внесення змін у тексти документів від 16.08.2011 та 28.06.2008 не встановлено, спочатку виконаний друкований текст, а потім підпис від імені ОСОБА_4. (т. 4 а.с. 120-122).

З виписок з банківських рахунків ОСОБА_6 та їх перекладу вбачається, що дійсно 27.06.2011 та 16.08.2011 ОСОБА_6 отримав у банку Німеччини готівкові кошти (т. 4 а.с. 24-25, т. 5 а.с. 178-189).

Вказані докази та висновки експертиз спростовують версію підсудних про не отримання коштів від потерпілого ОСОБА_6 як ОСОБА_4. так і ОСОБА_5. та спростовують їх версію про те, що вони на вимогу ОСОБА_7. підписували чисті аркуші паперу, оскільки на документах (розписках) від 16.08.2011 та 28.06.2008 виконаний спочатку друкований текст, а потім підпис від імені ОСОБА_4. та ОСОБА_5.

Крім того, твердження підсудних ОСОБА_4. та ОСОБА_5. про те, що вказані розписки вони писали для того, щоб пояснити походження грошей правоохоронним органам Німеччини, не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи та спростовуються наявними доказами, які містяться у матеріалах справи.

Крім показань зазначених свідків та потерпілого ОСОБА_6 факт отримання грошових коштів ОСОБА_4. та ОСОБА_5. від потерпілого ОСОБА_6 підтверджується протоколом очної ставки від 05.04.2012 між ОСОБА_5. та потерпілим ОСОБА_6 відповідно до якого ОСОБА_6 підтвердив надання ОСОБА_5. грошових коштів у сумі 50 000 євро для закупівлі автомобілів (т. 5 а.с. 102-106). Протоколм очної ставки від 04.04.2012 між ОСОБА_4. та потерпілим ОСОБА_6 відповідно до якого ОСОБА_6 підтвердив надання ОСОБА_4. грошових коштів у сумі 155 000 євро для закупівлі автомобілів (т. 4 а.с. 167-171).

Відповідно до протоколу очної ставки від 10.04.2012 між ОСОБА_5. та ОСОБА_7. та протоколу очної ставки від 10.04.2012 між ОСОБА_4. та ОСОБА_7. останній підтвердив те, що дійсно ОСОБА_6 надав ОСОБА_4. грошові кошти у сумі 105 000 євро та ОСОБА_5. грошові кошти у сумі 50 000 євро (т. 5 а.с. 98-101 т. 4 а.с. 172- 174).

Крім того, відповідно до протоколу виїмки від 13.02.2012 проведеної у ТОВ «Авто-Альянс» вилучено документи, що підтверджують спільну діяльність ОСОБА_6 і вказаного підприємства по поставці автомобілів з Німеччини на територію України (т. 3 а.с. 2-3, т. 5 а.с. 110). Документи вилучені 13.02.2012 під час виїмки проведеної у ТОВ «Авто-Альянс» контракти, установчі та платіжні документи в підтверджують те, що дійсно ОСОБА_6 спільно з ТОВ «Авто-Альянс» поставляв на територію України автомобілі (т. 3 а.с. 4-28, т. 5 а.с. 111-124). Протокол виїмки від 13.02.2012 проведеної у ПП «Екатерина» також підтверджує спільну діяльність ОСОБА_6 і вказаного підприємства по поставці автомобілів з Німеччини на територію України (т. 3 а.с. 30-31, т. 5 а.с. 126). Документи вилучені 13.02.2012 під час виїмки проведеної у ПП «Екатерина» контракти, установчі та платіжні документи також підтверджують те, що ОСОБА_6 спільно з ПП «Екатерина» поставляв на територію України автомобілі (т. 3 а.с. 32-89, т. 5 а.с. 127-149). Протокол виїмки від 13.02.2012 проведеної у ПП «Автоцентр» вилучено документи що підтверджують спільну діяльність ОСОБА_6 і вказаного підприємства по поставці автомобілів з Німеччини на територію України (т. 3 а.с. 91-92, т. 5 а.с. 150). Документи вилучені 13.02.2012 під час виїмки проведеної у ПП «Автоцентр» контракти, установчі та платіжні документи підтверджують те, що ОСОБА_6 спільно з ПП «Автоцентр» поставляв на територію України автомобілі (т. 3 а.с. 93-159, т. 5 а.с. 151-170).

Також, згідно копії документів (розписок) на німецькій мові від 29.04.2005, 01.09.2005, 12.04.2005 та їх перекладу на українську мову слідує, що ОСОБА_5. отримував від ОСОБА_6 з 2005 по 2011 грошові кошти на різні суми для купівлі автомобілів (т. 5 а.с. 172-177). Згідно копії документів (розписок) на німецькій мові від 01.11.2003, 16.04.2004, 26.04.2005, 26.04.2005, 01.08.2005, 27.08.2005, 28.11.2005, 03.12.2005, 24.01.2006, 03.02.2006, 24.07.2006, 31.07.2008, 18.12.2006, 28.10.200 та їх перекладу на українську мову слідує, що ОСОБА_4. отримував від ОСОБА_6 з 2003 по 2008 грошові кошти на різні суми для купівлі автомобілів (т. 4 а.с. 25-45, 50-70).

Вказані документи підтверджують те, що на протязі тривалого часу між потерпілим ОСОБА_6 та підсудними ОСОБА_11 склались дійсно довірливі стосунки.

Твердження підсудних ОСОБА_5. та ОСОБА_4. про те, що ніякої діяльності з ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», ПП «Автоцентр» у них не було спростовуються довідкою з ПП «Екатерина», ТОВ «Авто-Альянс», ПП «Автоцентр» відповідно до якої ОСОБА_5. ОСОБА_4. разом з іншими особами займалися доставкою перевозкою автомобілів з місць закупки на їхні адреси від імені фірми «ОСОБА_6» по її дорученню (т. 4 а.с. 225- 251, т. 5 а.с. 225-224).

Крім того, в ході судового розгляду досліджено рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.06.2012 про стягнення боргу з ОСОБА_4., ОСОБА_5. (т. 6 а.с. 9-10), яким позов ОСОБА_6 задоволено та стягнуто з підсудних грошові кошти на користь останнього.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження сторони захисту та самих підсудних ОСОБА_4. та ОСОБА_5. про те, що між ними та потерпілим ОСОБА_6 існують цивільно-правові відносини, оскільки потерпілий від злочину вправі вільно обирати спосіб захисту своїх порушених прав та вправі звернутись як в рамках кримінальної справи так і в порядку цивільного судочинства після завершення кримінальної справи, під час, розгляду кримінальної справу до або під час її розслідування з цивільним позовом. В рішенні Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.06.2012 про стягнення боргу з ОСОБА_4., ОСОБА_5. на користь потерпілого ОСОБА_6 підтверджується лише факт отримання грошових коштів ОСОБА_4., ОСОБА_5. від ОСОБА_6 водночас в мёжах цивільного судочинства не досліджувався яким шляхом отримані дані кошти, що і є предметом розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4. та ОСОБА_5.

Крім того, вирішуючи питання про кваліфікацію дій підсудних ОСОБА_4. та ОСОБА_5. суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», з якої вбачається, що відповідно до ст. 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайство є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого коли винний використовує особливі довірчі стосунки, які склались між ним та власником чи володільцем майна.

З урахуванням викладеного, суд критично оцінює показання підсудних ОСОБА_4. та ОСОБА_5 та вважає їх такими, що мають наметі введення суду в оману та уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки саме дії підсудних ОСОБА_4. та ОСОБА_5. свідчать про прямий умисел на шахрайське заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману та зловживанням довіри останнього.

Таким чином, проаналізувавши показання підсудних ОСОБА_4. ОСОБА_5., потерпілого ОСОБА_6, свідків, думку прокурора, захисника, представника потерпілого та перевіривши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4. слід кваліфікувати:

● за ч. 4 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживаючи довірою (шахрайство), вчинене повторно та в особливо великих розмірах.

Дії підсудного ОСОБА_5. слід кваліфікувати:

● за ч. 4 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживаючи довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Вирішуючи питання про призначення підсудним ОСОБА_5. та ОСОБА_4. покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_4. раніше не судимий, по місцю проживання скарг на його поведінку не надходило, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4., судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.

Судом враховано, що ОСОБА_5. раніше не судимий, по місцю проживання скарг на його поведінку не надходило, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5., судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5., судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини кримінальної справи в їх сукупності, тяжкість вчиненого злочину, особу підсудних ОСОБА_4. та ОСОБА_5, а саме те, що підсудні не відшкодували заподіяну потерпілим шкоду, їх ставлення до вчиненого злочину, поведінку під час судового розгляду, а тому суд переконаний, що саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останніх за вчинене, а й буде слугувати для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Суд переконаний, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останніх за вчинене, а й буде слугувати для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

Питання щодо речових доказів суд має вирішити відповідно до ст. 81 КПК України (у редакції 1960 року).

Судові витрати за проведені експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_5. ОСОБА_4.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (у редакції 1960 року), ст. 65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

● за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі із конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності в дохід держави.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

● за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі із конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності в дохід держави.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведені експертизи у сумі 3006,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведені експертизи у сумі 3160, 08 грн.

Речові докази, а саме:

● статут, контракти, договори, установчі та платіжні доручення, документи (розписки), які зберігаються у матеріалах кримінальної справи - залишити у матеріалах кримінальної справи;

● блокнот, диски, пластикова картка, дискета - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: