Рішення № 61525582, 21.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11929/16-ц

Провадження № 2/127/4307/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Овсюка Є.М.,

при секретарі Олійник І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Позов мотивовано тим, що рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2011 року ОСОБА_1 визнано батьком дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Цим же рішенням суду з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 8 червня 2010 року до досягнення дитиною повноліття. Зазначене рішення набрало законної сили 23 червня 2011 року. Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 2 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18 січня 2016 року до досягнення сином повноліття. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 10 травня 2016 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 2 березня 2016 року залишено без змін. Утримувані з позивача аліменти становлять значну частину його заробітку, а тому на думку позивача їх розмір необхідно зменшити. Відповідно до довідки № 1864 від 9 грудня 2015 року позивач зареєстрований за місцем розташування військової частини (м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105 (в/ч)) до отримання житлової площі у встановленому порядку. На даний час він проходить військову службу у підрозділі військової частини, який дислокується в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області. В зв'язку з цим, орендує житло за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт. Вороновиця, вул. Леніна, 2, за що сплачує орендну плату. На даний час позивач проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6, яка має власну дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_6 через догляд за малолітньою дитиною не має можливості працювати. В зв'язку з цим, вони знаходяться на утриманні позивача. Крім того, позивач виконує кредитні зобов'язання за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0828/82/0057398 від 29 лютого 2012 року. Строк остаточного погашення кредиту встановлений до 28 лютого 2018 року. Також позивач виконує зобов'язання по поверненню боргу своєму знайомому та надає матеріальну допомогу своїм батькам. Перераховані обставини вказують на те, що він вимушено несе додаткові витрати. У разі зменшення розміру стягуваних аліментів до 1/6 частки всіх видів заробітку щомісячно на кожного, відповідачі на утримання дітей отримуватимуть аліменти в розмірі не менше, як по 1356 гривень кожна. В звязку з наведеним позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_8 підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні позов не визнали та просили суд відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про розгляд справи була повідомлена завчасно та належним чином. Суд, вирішив розглянути справу у її відсутність.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, і відповідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В частині 3 статті 181 СК України зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках передбачених цим кодексом.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Вирішуючи вимоги позову про зменшення розміру аліментів і оцінюючи надані сторонами докази суд враховує наступне.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 23) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був зареєстрований 28.07.2012 року, розірвано 14.12.2015 року.

Аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 стягнуто в розмірі ? частки всіх видів заробітку рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим 23.06.2011 року.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ? частини від усіх видів заробітку.

Таким чином, на двох дітей батьком яких є ОСОБА_1 стягується за рішенням суду по виконавчим листам ? частини всіх видів заробітку позивача, що не перевищує встановлену законом максимальний розмір стягнень.

Позивач посилається на зміну його матеріального стану, що відповідно до ст.. 192 СК України дає підстави для зміни розміру аліментів з ? на кожну дитину до 1/6.

В обґрунтування зазначає, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина з матір»ю якої ОСОБА_6 він проживає однією сім»єю без реєстрації шлюбу. Будь яких доказів такого утримання не надає і поскільки не являється фізичним батьком дитини не зобовязаний надавати таке утримання, яке повинно враховуватись при розгляді питання про зменшення розміру аліментів на дітей батьком яких він являється.

Також позивач посилається на те, що виконує кредитні зобовязання за Договором про надання банківських послуг та послг в сфері страхування від 29.02.2012 року, що на його думку свідчить про те, що він несе додаткові витрати, які унеможливлюють сплату аліментів в попередньому розмірі.

Слід зазначити, що зазначений кредит позивачем одноособово одержаний 29.02.2012 року, тобто після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 на власні потреби і ця обставина не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів оскільки позивач добровільно взяв на себе додаткові витрати.

Посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 також несе додаткові витрати по поверненню боргу знайомому, відповідно до розписки від 10.01.2016 року судом не береться до уваги, поскільки суду не надано оригіналу цієї розписки, а також з врахуванням того, що вказаний борг по розписці виник після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 і не повинен враховуватись при розгляді позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Позивач не довів наявність зміни свого матеріального стану, яке дає підстави для зменшення розміру аліментів з ? до 1/6 на утримання своїх дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 180, 182, 192 СК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: