Ухвала суду № 61525221, 20.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №182/7517/13-ц Головуючий в І інстанції

Провадження №22-ц/774/1229/К/16 суддя Кобеляцька-Шаховал І.О.

Категорія № 24 (І) Доповідач - Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.,

із секретарем: Чубіної А.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Мартинової Наталії Юріївни,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Нікопольського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про визнання дій посадових осіб неправомірними, визнання зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Нікопольського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі ПАТ «Дніпропетровськгаз») про визнання дій посадових осіб неправомірними, визнання зобов'язання вчинити певні дії. Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просив визнати дії посадових осіб ПАТ „Дніпропетровськгаз" щодо нарахування надуманої заборгованості за 2012 рік, вимагання оплати, відключення від мереж газопостачання домоволодіння по АДРЕСА_1. Визнати агресивною підприємницьку практику ПАТ «Дніропетровськгаз», яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції, використання тяжкої для споживача обставини, про яку відповідачам відомо, для впливу на рішення споживача. Скасувати в ПАТ „Дніпропетровськгаз", нараховану Актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2013 року заборгованість за 2012 рік по домоволодінню по АДРЕСА_1, який належить йому на праві приватної власності. Зобов'язати посадових осіб ПАТ „Дніпропетровськгаз" зарахувати в рахунок майбутніх його платежів за спожитий газ в домоволодінні по АДРЕСА_1 зведену оплату в сумі 6986,48 грн., згідно чеку № 08122014092726, квитанція № 0.323645292.1 від 08.12.2014 року. Стягнути з Нікопольського управління ПАТ „Дніпропетровськгаз" на його користь понесені матеріальні збитки в розмірі 13732.85 грн. та оплату за „урізання газопроводу" в сумі 2083, 73 грн., згідно квитанції № 20 від 25.12.2014 року. Стягнути з відповідачів - ПАТ „Дніпропетровськгаз" та Нікопольського управління ПАТ „Дніпропетровськгаз" на його користь моральну шкоду в сумі 20000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що він є власником домоволодіння по АДРЕСА_1, в м. Нікополі Дніпропетровської області. 06.02.2013 року ним отримано Акт звірки взаєморозрахунків за спожитий природній газ від 01.01.2013 року на прізвище його матері ОСОБА_5. Цим актом контролер провів перерахунок по оплаті за спожитий природній газ за 2012 рік по АДРЕСА_1 і нарахував додатково 6977,52 грн. до проведеної ним раніше оплати. Попередженням про відключення від мереж газопостачання ПАТ „Дніпропетровськгаз" УЕГГ попередило споживача ОСОБА_5, яка навіть не зареєстрована за цією адресою, про „наявну" заборгованість за використаний природний газ станом на 31.05.2014 року в сумі 7691,65 грн.. та довели до відома, що у разі несплати боргу протягом 10 днів після отримання даного попередження постачання природного газу їм буде припинено, а матеріали будуть передані до суду.

Відповідач звертався до Нікопольського міськрайонного суду з заявою про видачу судового наказу, але йому в цьому було відмовлено. 11.07.2014 року між ним та ПАТ „Дніпропетровськгаз" Нікопольське управління експлуатації газового господарства був укладений Договір № 23054 про надання послуг з газопостачання. 21.07.2014 року його домоволодіння було відключено від мереж газопостачання.

Позивач вважає, що таке нарахування заборгованості та відключення його домоволодіння від мереж газопостачання суперечить вимогам чинного законодавства, умовам договору, рішенню від 24.04.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по цивільній справі № 182/7517/13-ц, провадження № 2/0182/1074/2014, в якому зазначено, що те, що оспорюваний позивачем Акт, складений на ім'я ОСОБА_5 не несе для позивача ніяких наслідків.

Внаслідок вказаних дій відповідача, в грудні місяці 2014 року, під час холодів, при відсутності газопостачання, а відповідно і опалення, в кімнатах житлового будинку позивача розмерзлися батареї індивідуального опалення, про що було складено Акт перевірки житлових умов заявника від 10.12.2014 року. Комісією було встановлено та зроблено висновки, що під час морозів в житловому будинку АДРЕСА_1, у зв'язку з неопаленням житлового будинку, відключено газопостачання, розмерзлись секції в батареях індивідуального опалення в кімнатах № 1-11,№ 1-13, № 1-15, № 1-18, 1-19, № 1-20. Під час відлиги вода з секцій, які розмерзлись, витекла, утворила калюжі води в цих кімнатах. І саме в зв'язку з тим, що посадові особи Нікопольського УЕГГ ПАТ „Дніпропетровськгаз" не реагували на подані скарги, заяви, не підключали його житловий будинок до газових мереж, різкого похолодання -встановились морози, та проживання в його житловому будинку його батька - людини похилого віку, який замерзав, він вимушений був оплатити цю надуману заборгованість, після цього його домоволодіння відповідачі не підключали до газових мереж, а вимагали додатково сплатити за урізання газопроводу 2083,73 грн. Тільки після того, як він оплатив 25.12.2014 року вказану додаткову суму коштів, посадові особи призначили виконання робіт по „урізанню зводу" на січень 2015 року. Він вимушений був звертатись до посадових осіб Нікопольської міської ради з проханням допомогти і тільки після цього звернення посадові особи відповідачів 29.12.2014 року його домоволодіння підключили до мереж газопостачання. Протизаконність нарахування заборгованості по його домоволодінню по АДРЕСА_1, відключення його від мереж газопостачання є протизаконним

Також позивач в обґрунтування позову вказував на те, що відповідачем ведеться нечесна підприємницька практика, яка заборонена законом. Зокрема на думку позивача на нечесну підприємницьку практику вказують наступні дії відповідача. Працівники відповідача і в Акті звірки взаєморозрахунків за спожитий природній газ від 01.01.2013 року, і в офіційних відповідях (повідомлення від 16.03.2013 року про заборгованість та відключення, повідомлення від 10.04.2013 року про заборгованість та відключення, направлення попередження про відключення, відключення його домоволодіння від мереж газопостачання в 2014 році і усно в 2013 - 2014 роках) примушували заплатити додатково нараховані грошові кошти, для чого відключили його домоволодіння від газових мереж, в якому проживають його батьки - люди похилого віку.

Контролер Нікопольського УЕГГ ПАТ „Дніпропетровськгаз" під час перевірки показання лічильника газу 30.04.2013 року в його розрахункову книжку по оплаті газу зробив запис кількості використаного газу не 50 387 мЗ, а 52 387 мЗ, таким чином збільшив кількість використаного газу 2 000 (дві тисячі) мЗ , у порівнянні з тим, що було в дійсності. І виправив цю приписку контролер тільки після того, як йому було зроблено зауваження та звернуто на це увагу.

Крім того відключенням його домоволодіння від мереж газопостачання, розмерзання батарей індивідуального опалення в шести кімнатах під час холодів в кінці листопада на початку грудня 2014 року йому нанесено матеріальну шкоду. Зокрема з причини відключення його домоволодіння від газопостачання розмерзлись батареї індивідуального опалення в кімнатах № 1-11, № 1-13, № 1-15, № 1-18, 1-19, № 1-20, та позивач вимушений був зняти їх та замінити, для чого ним закуплено і поставлено нові батареї, проведено ремонт в цих кімнатах на суму 15 816.58 грн.

Крім того позивач зазначив, що своїм неправомірними діями відповідачем завдано йому моральної шкоди, оскільки у зв'язку зі знищенням та пошкодженням його майна він вимушений був нести додаткові витрати в зимовий період часу - міняти частину системи індивідуального опалення, робити ремонт в шести кімнатах. Моральну шкоду оцінив в розмірі 20000 грн.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту встановлення обставин справи, поставив питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначив, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення перекручував встановлені обставини. Зокрема вважає, що суд першої інстанції керувався розрахунками, наданими відповідачем, проте не прийняв до уваги пояснення позивача щодо внесення ОСОБА_7 показників лічильника щомісяця особисто та у відповідності до них платив за використаний газ. Також зазначав, що в п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання відсутнє вимога щодо здійснення перерахунку вартості використаного газу щороку станом на 1 січня на яку посилався суд першої інстанції та відповідач в своїх запереченнях. Також ОСОБА_4 наполягав в апеляційній скарзі на тому, що контрольні показники лічильника представниками відповідача не знімались. Також позивач висловив свою незгоду з висновками суду першої інстанції щодо не підтвердження ним показників лічильника за 2012 рік. Вважає неправомірним неприйняття до уваги пояснень свідка ОСОБА_7, тощо.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем ОСОБА_3 (т.1 а.с.6). Згідно домової книги в зазначеному будинку з 19.01.1996 року зареєстрована ОСОБА_7 (т.1 а.с.39,40). 12.09.2001 року між ОСОБА_7 та НУЕГГ ВАТ „Дніпропетровськгаз" був укладений Договір № 23054 з надання послуг з газопостачання населенню ВАТ „Дніпропетровськгаз" (т.1 а.с.7). Розрахункову книжку для розрахунків за природний газ (особистий рахунок № 23054) видано на ім'я позивача - ОСОБА_3 (т.1 а.с.9). Оплата за газопостачання до вказаного домоволодіння також проводилась від імені позивача по справі (т.1 а.с.8-14). Зняті контролерами показники лічильника зазначались на останній сторінці розрахункової книжки (т.1 а.с.44,45).

Також судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2013 року контролером НУЕГГ „Дніпропетровськгаз" було складено Акт звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ за адресою: м. Нікополь, вул. Котельникова, буд.41 (т.1 а.с.15, 63), з якого вбачається наступне. У відповідності до нарахувань та контролерських перевірок, кількість природного газу, спожитого в 2012 році, склала 6066,35 куб.м. (показники лічильника на 31.12.2012 року 47082 куб.м.). Відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, НУЕГГ ПАТ „Дніпропетровськгаз" було проведено перерахунок фактично використаного в 2012 році об'єму природного газу за диференційованою системою, згідно річного обсягу споживання. Роздрібна ціна у разі споживання менше 12000 куб.м. становить: за наявності лічильника 224,82 грн. за 1 куб.м.; за відсутності лічильника - 247,32 грн. за 1 куб.м. Таким чином, сальдо на 01.01.2013 без перерахунку складає 2 192,76 грн. Сума перерахунку за 2012 рік склала 6977,52 грн. Сальдо на 01.01.2013 року з перерахунком склала 9170,28 грн. Розрахунок суми заборгованості відповідає вимогам договору про надання населенню послуг з газопостачання, Правил та постанови НКРЕ України № 812 від 13 липня 2010 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі діяли згідно вимог Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, також, суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання в діях відповідачів наявних ознак агресивної підприємницької практики.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз" є новим найменуванням та правонаступником Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз" (т.1 а.с.46,47,49-57). Згідно Положення про Нікопольське управління по експлуатації газового господарства, Нікопольське управління по експлуатації газового господарства є структурною одиницею Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз" без права юридичної особи (т.1 а.с.48,58-62).

Згідно Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року, припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі.

Про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Відновлення газопостачання здійснюється газорозподільним підприємством протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку відхиливши твердження ОСОБА_3 про те, що кількість спожитого газу по домоволодінню позивача у 2012 році склала 5990 м.куб., у зв'язку із чим він повинен сплачувати за спожитий газ за іншим тарифом, оскільки вказані обставини не підтверджено позивачем документально. Крім того, позивачем не надано доказів тих обставин, що застосувавши формулу визначення річного обсягу використання природного газу в попередньому році з урахуванням розрахункового обсягу використання природного газу за необліковані дні показники спожитого газу, із розрахунку позивача, будуть меншими ніж розраховані відповідачем. Отже, з 01.01.2013 року споживач мав сплачувати за спожитий природний газ виходячи з розрахунку ціни одного кубічного метра природного газу: 2,2482 грн. Відповідно до п 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року №2246, у разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році, споживач зобов'язаний протягом трьох місяців з дати здійснення перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості. Тому, споживача було попереджено про необхідність в 10-денний термін погасити поточну заборгованість в сумі 2 192,76 грн. і в термін до 01.04.2013 року сплатити на рахунок відповідача ПАТ „Дніпропетровськгаз" заборгованість по перерахунку за спожитий в 2012 році природний газ в сумі 6 977,52 грн.

Зазначений Акт був підписаний абонентом 06.02.2013 року, що було підтверджено в судовому засіданні самим абонентом.

Так, відповідно до п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Якщо за підсумками попереднього року використання природного газу споживачем не відповідає обсягам, на підставі яких визначалась ціна на природний газ, зокрема у разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році (V2 > V1), споживач зобов'язаний протягом трьох місяців з дати здійснення перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості, розрахунок якої здійснюється за формулою Вс = (Ц2 х V2) - (ЦІ х V2), де: ЦІ - роздрібна ціна на природний газ, встановлена для оплати природного газу у попередньому році; V1 - річний обсяг, згідно з яким була визначена ціна у попередньому році; Ц2 - встановлена для оплати природного газу роздрібна ціна, що застосовується для споживача згідно з використаним у попередньому році обсягом; V2 - річний обсяг, використаний споживачем у попередньому році; Вс - вартість природного газу, яку споживач повинен сплатити за результатами перерахунку.

Такий перерахунок здійснюється до 1 лютого поточного року. Визначення річного обсягу використання природного газу здійснюється шляхом додавання обсягу використаного природного газу, згідно з показниками лічильника з початку попереднього року до зняття показників лічильника у грудні попереднього року та розрахункового обсягу використання природного газу, необліковані дні грудня у разі незняття показників лічильника газу газопостачальним підприємством станом на 1 січня. Розрахунковий обсяг використання природного газу за необліковані дні грудня розраховується як різниця між контрольними зняттями показників лічильника газопостачальним підприємством у січні поточного року та грудні попереднього року, що помножена на кількість днів, не облікованих до 1 січня поточного року, та поділена на кількість днів між зазначеними контрольними зняттями показників лічильника. Визначення річного обсягу використання природного газу в попередньому році з урахуванням розрахункового обсягу використання природного газу за необліковані дні здійснюється за формулою Vр = Vг+ [n х (Vс - Vг )/>І], де: Vр- обсяг природного газу, використаний споживачем у попередньому році; Vс- обсяг фактично спожитого природного газу за контрольним с зняттям показників лічильника постачальним підприємством у січні поточного року; Vг- обсяг фактично спожитого природного газу за контрольним зняттям показників лічильника постачальним підприємством у грудні попереднього року; N - сумарна кількість днів між контрольними зняттями показників лічильника газу в січні поточного та грудні попереднього року; n - кількість днів, не облікованих до 1 січня поточного року.

Відповідно до п.32 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, газопостачальне підприємство зобов'язане проводити за підсумками року станом на 1 січня перерахунок оплати споживачем вартості спожитого в попередньому році природного газу залежно від обсягу його використання в попередньому році за роздрібними цінами, що діяли в попередньому році, та знімати показники лічильників газу у грудні попереднього року та в січні поточного року.

В судовому засіданні в суді першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_7, який суду пояснив, що він - батько позивача. Проживає в будинку, який зареєстрований на його сина по АДРЕСА_1. В січні 2013 року їм принесли Акт про те, що відповідач зробив перерахунок і вказав, що показання по лічильнику газу в їх будинку були зняті 15.12.2012 року і 15.01.2013 року, при цьому були зазначені показники лічильника станом на 15.01.2013 року. Актом було встановлено перевитрачання газу на 66 м3 і нараховано подвійну оплату газу. Проте, вони не стали оплачувати, бо нічого не перевитрачали. Він контролера Нетунаєву 07.12.2011 року не бачив, вона до них не приходила. Працівники відповідача декілька раз намагались відрізати їм газ. При цьому, свідок зазначав працівникам відповідача про неправомірність їх дій, однак їх все ж таки обрізали від газу. Воду в батареях вони не зливали, бо сподівались, що нічого з ними не станеться. Крім того, він не вміє зливати воду.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги пояснення свідка, оскільки вони не підтверджують та не спростовують обставин справи щодо неправомірності дій посадових осіб відповідачів по складанню та видачі Акту звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ від 01.01.2013 року, фактично пояснення свідка є викладом його суб'єктивної думки щодо спірних правовідносин. Між тим, пояснення свідка не узгоджуються з письмовими матеріалами справи. За таких обставин колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в цій частині.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії посадових осіб щодо складання та видачі Акту звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ від 01.01.2013 року є правомірними. А тому позовні вимоги в частині визнання дій посадових осіб відповідачів по нарахуванню заборгованості та відключення від мереж газопостачання задоволенню не підлягають.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги й в частині визнання агресивною підприємницької практики відповідачів, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції, використання тяжкої для споживача обставини, про яку відповідачам відомо, для впливу на рішення споживача, не підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.ч. 4,5 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться: 1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції; 2) вживання образливих або загрозливих висловів; 3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача; 4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання; 5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця без укладення договору або здійснення оплати; 2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла; 3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача; 4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем , якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

Разом з тим, відповідно до п.29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, споживач зобов'язаний, зокрема, своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання; знімати фактичні показники лічильника газу; безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників газопостачального (газорозподільного) підприємства після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень для звіряння показників фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу; проводити на вимогу газопостачального підприємства у строки, передбачені пунктом 10 цих Правил, звіряння фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу з підписанням відповідного акта. Відповідно до п.34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання.

Згідно з п.30 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, газопостачальне підприємство, зокрема, має право: припиняти постачання газу споживачеві у разі порушення строків оплати послуг з газопостачання та самовільного використання газу споживачем; проводити щороку станом на 1 січня та 1 липня разом із споживачем звіряння фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу з підписанням відповідного акта.

Відповідно до п.31 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, газорозподільне підприємство, зокрема, має право припиняти постачання газу споживачеві у випадках, передбачених у пункті 6 цих Правил.

Отже, враховуючи те, що відповідач діяв в межах повноважень, передбачених Правилами надання населенню послуг з газопостачання, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання агресивною підприємницької практики відповідачів.

Доводи апеляційної скарги про те. що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, керувався розрахунками, наданими відповідачем, проте не прийняв до уваги пояснення позивача щодо внесення ОСОБА_7 показників лічильника щомісяця особисто та у відповідності до них платив за використаний газ, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, при цьому не підтверджуються письмовими матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання вимоги щодо здійснення перерахунку вартості використаного газу щороку станом на 1 січня на яку посилався суд першої інстанції та відповідач в своїх запереченнях, колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що спірні правовідносини щодо перерахунку за 2012 рік, виникли в 2013 році.

У відповідності до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» від 9 грудня 1999 р. № 2246 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Якщо за підсумками попереднього року використання природного газу споживачем не відповідає обсягам, на підставі яких визначалась ціна на природний газ, зокрема: у разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році (V2 > V1), споживач зобов'язаний протягом трьох місяців з дати здійснення перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості, розрахунок якої здійснюється за відповідною формулою.

У відповідності до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким, чином, з урахуванням викладеного, слід дійти висновку, про необхідність застосування до спірних правовідносин саме наведеної редакції Правил надання населенню послуг з газопостачання.

Також ОСОБА_4 наполягав в апеляційній скарзі на тому, що контрольні показники лічильника представниками відповідача не знімались, проте не довів вказану обставину за допомогою належних і допустимих доказів та не навів підстав для звільнення від доказування. Відповідно до ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. За таких обставин вказані доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

Таким чином, судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне, апеляційну скаргу відхилити, як необґрунтовану, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: