Постанова № 61524559, 22.09.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" вересня 2016 р. Справа № 806/543/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

сторін та їх представників:

позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Апеляційного суду Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Апеляційного суду Житомирської області, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2016 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, щодо нарахування заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 31.12.2015 року, виходячи з окладу, що менший ніж встановлено законодавством;

- зобов'язати відповідача провести ОСОБА_3 перерахунок заробітної плати, за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та за період з 29.03.2015 року по 31.12.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виплатити в повному обсязі з врахуванням надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу, відпускних, допомоги на оздоровлення, допомоги на соціально побутові потреби.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Зобов'язано відповідача провести ОСОБА_3 перерахунок заробітної плати, за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та за період з 29.03.2015 року по 31.12.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виплатити в повному обсязі з врахуванням надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу, відпускних, допомоги на оздоровлення, допомоги на соціально побутові потреби.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивач - ОСОБА_3 працює в Апеляційному суді Житомирської області на посаді помічника судді з 01.11.2012 року, посадовий оклад за займаною посадою в період з 01.10.2014 року по 31.08.2015 року становив 1218,00 грн; з 01.09.2015 року по 08.09.2015 року - 1378,00 грн; з 09.09.2015 року по 31.12.2015 року - 2756,00 грн., що підтверджується довідкою Апеляційного суду Житомирської області від 23.03.2016 року № 3-190/212/16.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до відповідача з вимогою провести перерахунок заробітної плати, проте листом № 3-207/301/16 від 05.04.2016 року відмовлено з посиланням на те, що Апеляційний суд Житомирської області не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, а саме без збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідач відмовляючи у перерахунку пенсії діяв неправомірно, а тому позовні вимоги задовольнив.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру", яким внесено зміни до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, встановлюється в розмірі 30% посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, встановлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Із 28 березня 2015 року Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" затверджено нову редакцію Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 147 встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, побутове забезпечення і рівень соціального захисту, встановлені законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.

При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, встановлюється в розмірі 30% посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, встановлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Відповідно до підпункту 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

Наведене узгоджується з положеннями частин 7, 8 статті 33 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відповідно до якого умови оплати праці державних службовців, розміри посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Аналогічні положення закріплено частиною 2 статті 8 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відповідно до якого умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, провадиться на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.

На час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду закріплена Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09 березня 2006 року №268, зокрема, Додатком 47, який залишався незмінним до 09 вересня 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Враховуючи наведене, оскільки з 26 жовтня 2014 року по 09 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України не внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" щодо умов оплати праці, зокрема, розмірів окладів працівників апарату суду, а Законами України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 та частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено, Апеляційний суд Житомирської області як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, не мав правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівникам апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Вказані висновки колегією суддів проведені з врахуванням правової позиції Верховного Суду України у справі №820/4648/15, яка відповідно до вимог частини 2 статті 161 та частини 1 статті 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна враховуватись судами при застосуванні правових норм в аналогічних правовідносинах.

Колегією суддів встановлено, що позивач не має право на перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та за період з 29.03.2015 року по 31.12.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог.

З урахуванням обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Апеляційного суду Житомирської області задовольнити. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: В.В. Євпак

М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" вересня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10000

3- відповідачу/відповідачам: Апеляційний суд Житомирської області вул. С.Ріхтера, 24,м.Житомир,10008

4-третій особі: Державна судова адміністрація України - вул. Липська, 18/5,м. Київ,01601,